Постанова № 60017924, 25.08.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1429/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПольового О.Л. при секретаріБачок О.В. за участі:позивача представника відповідачіврозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому , Начальника Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Мудрої Любові Антонівни , треті особи на стороні відповідача, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про визнання дій і бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, начальника Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Мудрої Любові Антонівни в якому, з врахування заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати рішення, дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, начальника управління Мудрої Любові Антонівни протиправними щодо відмови листом від 12.02.2016 року № 9523/02 від надання інформації про: дату виготовлення та ким виготовлено й підписано довідки про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, що вийшли на пенсію з Хмельницького обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України"; дата актів, назва пенсійного органу, яким складено акт перевірки відомостей про заробітну плату для обчислення пенсії вищезазначених працівників та індивідуальні коефіцієнти заробітної плати, що обчислені УПФУ на підставі заробітної плати.

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому надати інформацію за інформаційним запитом від 08.02.2016 року про: дату виготовлення та ким виготовлено й підписано довідки про заробіток для обчислення пенсії вищевказаних працівників, що вийшли на пенсію з Хмельницького обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України"; дата актів, назва пенсійного органу, яким складено акт перевірки відомостей про заробітну плату для обчислення пенсії зазначених у запиті працівників та індивідуальні коефіцієнти заробітної плати, що обчислені УПФУ на підставі заробітної плати.

- стягнути з Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому заподіяну моральну шкоду протиправними діями та бездіяльністю, грубими порушеннями прав на доступ до публічної інформації, у розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08.02.2016 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому з інформаційним запитом в якому просив надати інформацію про дату виготовлення, ким виготовлені і підписані довідки про заробіток для обчислення пенсії працівників, що вийшли на пенсію з Хмельницького обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України". 12.02.2016 року відповідач - Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому відмовив ОСОБА_3 у наданні вказаної інформації. Позивач вважає рішення відповідача протиправним та таким, що порушує права останнього в зв'язку з чим звернувся до суду.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, з підстав викладених в позовній заяві просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів проти позовних вимог заперечив, просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

Треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 в судове засідання не з'явились, подали письмову заяву в якій проти позову заперечували.

Треті особи - ОСОБА_14, ОСОБА_16, Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області в судове засідання не з'явились.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Суд встановив, що позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому з інформаційним запитом про надання публічної інформації, в якому просив повідомити про дату виготовлення та ким виготовлено й підписано довідки про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, що вийшли на пенсію з Хмельницького обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України"; дата актів, назва пенсійного органу, яким складено акт перевірки відомостей про заробітну плату для обчислення пенсії вищезазначених працівників та індивідуальні коефіцієнти заробітної плати, що обчислені УПФУ на підставі заробітної плати.

12.02.2016 року відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом № 9523/02 надав відповідь на запит та повідомив, що відповідно до ст.32 Конституції України, ст.11 Закону України "Про інформацію", рішень Конституційного суду України від 30.10.1997 року № 5-зп та від 20.01.2012 року № 2-рп/2012 запитувана інформація є конфіденційною та може бути надана лише за згодою особи, якої вона стосується. При оформленні звернення не вказано підстав для отримання конфіденційної інформації та не надано доказів того, що громадяни, зазначені у інформаційному запиті, дійсно довіряють позивачу право на отримання інформації щодо себе. Враховуючи вищевикладене, запит позивача щодо надання інформації може бути задоволено лише після надання довіреностей вказаних громадян на отримання інформації щодо себе, за запитом суду чи правоохоронних органів.

Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 34 Конституції України визначено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року № 2939-VI (далі Закон № 2939-VI).

Публічна інформація, згідно з ст.1 Закону № 2939-VI - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст.6 Закону № 2939-VI передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є:

1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Відповідно до ст.7 Закону № 2939-VI, конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно ч.1 ст.8 Закону № 2939-VI таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

Відповідно до ст.9 Закону № 2939-VI, відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.

Положеннями ч.2 ст.6 Закону № 2939-VI визначено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Аналіз положень Закону України "Про доступ до публічної інформації" про конфіденційну інформацію дає підстави виокремити такі її ознаки: встановлювати конфіденційність публічної інформації та визначати порядок її поширення можуть лише фізичні та юридичні особи; суб'єкти владних повноважень не наділені правом відносити інформацію до конфіденційної; публічна інформація не може бути віднесена до конфіденційної у випадках, визначених Законом (ч. 1,2 ст.13 Закону № 2939-VI); у випадках, встановлених законодавством, може не бути обмежено доступ до визначеної інформації, в тому числі й конфіденційної (ч.5,6 ст.6 Закону № 2939-VI).

При цьому суд наголошує, що у відносинах, пов'язаних із забезпеченням права на доступ до публічної інформації, конфіденційна інформація повинна визначатися відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки публічна інформація є обмеженою лише у випадках, передбачених цим Законом, норми якого є спеціальними в порівнянні з нормами інших Законів, зокрема Закону України "Про інформацію".

Суд вважає безпідставним твердження представника відповідачів про те, що запитувана інформація відноситься до службової, оскільки в Переліку відомостей, що становлять службову інформацію, в Пенсійному фонді України та його органах, затвердженого Наказом Пенсійного фонду України № 79 від 09.06.2011 року вказана інформація не зазначена.

Також суд додатково зазначає, що встановлену статтями 7,8,9 Закону № 2939-VI можливість віднесення інформації до конфіденційної, таємної чи службової не слід розуміти як єдину достатню підставу для обмеження доступу до конкретної інформації, що містить ознаки будь-якого із названих видів інформації. Запровадження обмеження доступу до конкретної інформації за результатами розгляду запиту на інформацію допускається лише за умови застосування вимог пунктів 1-3 частини другої статті 6 Закону № 2939-VI ("трискладовий тест").

Частиною 5 ст.6 Закону № 2939-VI встановлено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Враховуючи наведене, суд вважає, що публічна інформація про дату виготовлення та ким виготовлено та підписано довідки про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, що вийшли на пенсію з Хмельницького обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України"; дата актів, назва пенсійного органу, яким складено акт перевірки відомостей про заробітну плату для обчислення пенсії вищевказаних осіб, не є інформацією з обмеженим доступом, зокрема конфіденційною чи службовою інформацією.

Таким чином, з метою реалізації права позивача на доступ до публічної інформації, суд вважає за необхідне зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надати ОСОБА_3 вищезазначену інформацію.

Щодо вимоги позивача про надання інформації про індивідуальні коефіцієнти заробітної плати вищевказаних працівників, що обчислені УПФУ на підставі заробітної плати, суд зазначає наступне.

Конституційний Суд України в рішенні від 20.01.2012 року № 2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України вирішив, що в аспекті конституційного подання положення частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так, що інформацією про особисте та сімейне життя особи (конфіденційною) є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами її сім'ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

Таким чином, суд вважає, що інформація щодо індивідуальних коефіцієнтів заробітної плати працівника носить особистий майновий характер, а тому в силу вимог ст.7 Закону 2939-VI є конфіденційною і може бути наданою тільки за згодою особи. В зв'язку з чим, вимога позивача про надання інформації за запитом від 08.02.2016 року про індивідуальні коефіцієнти заробітної плати ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Оскільки, Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому є розпорядником інформації в силу вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідальність за вчинені дії повинен нести саме відповідач - Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, а не начальник Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Мудра Любов Антонівна.

Таким чином, позовна заява в частині позовної вимоги про визнання дій начальника Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Мудрої Л.А. щодо відмови листом від 12.02.2016 року № 9523/02 неправомірними не підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з ч.2 ст.24 Закону 2939-VI, особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.1,3 ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При цьому, ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що внаслідок протиправних діянь відповідачів у позивача витрачаються додаткові зусилля для отримання інформації, написання позовної заяви, в зв'язку з чим у останньої підвищується артеріальний тиск, погіршується самопочуття. А також, дії відповідачів принижують позивача та призводять до моральних страждань.

Також, суд враховує те, що відшкодування моральної шкоди прямо передбачено ст.24 Закону 2939-VI. Однак, суд вважає, що розумний і справедливий розмір моральної шкоди, враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань позивача, становить 500,00 грн. А тому, вимога про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Частиною 1,2 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з положеннями ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

При цьому особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

У даній справі відповідачем належних доказів на спростування вищевказаних обставин і доводів позивача суду надано не було.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому № 9523/02 від 12.02.2016 року в надання ОСОБА_3 інформації за запитом від 08.02.2016 року про дату виготовлення та ким виготовлено та підписано довідки про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, що вийшли на пенсію з Хмельницького обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України"; дата актів, назва пенсійного органу, яким складено акт перевірки відомостей про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому надати ОСОБА_3 інформацію за запитом від 08.02.20016 року про дату виготовлення та ким виготовлено та підписано довідки про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, що вийшли на пенсію з Хмельницького обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України"; дата актів, назва пенсійного органу, яким складено акт перевірки відомостей про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 500,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 29 серпня 2016 року

Суддя/підпис/О.Л. Польовий"Згідно з оригіналом" Суддя О.Л. Польовий