Ухвала суду № 60017814, 25.08.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження в адміністративній справі

25.08.2016 р. № 820/3836/16

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Тимошенко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Суперфін Бориса Михайловича приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, ТОВ "Кей - Колект" про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфін Бориса Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 23961872 від 27.08.2015 р.

Представником ТОВ "Кей Колект" до суду надано клопотання про закриття провадження у даній справі, з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 157 КАСУ, оскільки в даному випадку спірні правовідносини пов'язані з порушенням цивільно-правової угоди, а тому спір є не публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України, що в судовому засіданні підтримано його представником та проти чого заперечув позивач і що, на думку суду, підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно до ч. 1 ст. 17 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно- правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб"єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Так, у постанові Верховного суду України 14 червня 2016 року у справі № 826/4858/15, зазначено, що у рішенні від 22 липня 2014 року Вищий адміністративний суд України, виходячи з відсутності виконавчого напису нотаріуса на договорі іпотеки, направлення повідомлення про перехід права власності та застосування застереження про добровільну передачу предмета іпотеки дійшов висновку, що, здійснюючи державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки, держреєстратор діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), а саме: не перевірив наявність всіх документів, передбачених договором, необхідних для переходу у власність іпотекодержателя предмета іпотеки.

У рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 червня 2014 року цей суд, вирішуючи спір про погашення заборгованості за договором позики грошових коштів шляхом звернення стягнення на квартиру, яка є приватною власністю позичальника, та визнання за ним права власності на зазначену квартиру, дійшов висновку, що оскільки договором іпотеки передбачено можливість передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок основного зобов'язання на підставі окремого договору, а іпотекодержатель своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення окремого договору не реалізував, то позивач обрав неправильний спосіб захисту порушених прав.

У рішенні Вищого господарського суду України від 15 серпня 2012 року цей суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для реєстрації права власності на предмет іпотеки на підставі застереження, що містилось у договорі іпотеки, та незаконність дій держреєстратора з огляду на те, що положення пункту 5.2.2 договору іпотеки не є застереженням у розумінні Закону № 898-IV, а лише передбачають один із можливих способів звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі-Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <...> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <...>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

А від так, на підставі викладеного вище, суд доходить висновку, що в даному випадку маються підстави, передбачені у п. 1 ч. 1 ст. 157 КАСУ, для закриття провадження у цій справі, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, так як спірні правовідносини унормовані Цивільним процесуальним кодексом України та підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 128, 133, 157, 160, 165 КАСУ, суд -

У Х В А Л И В:

Задовольнити клопотання ТОВ "Кей - Колект".

Закрити провадження в адміністративній справі № 820/3836/16 за позовом ОСОБА_1 до Суперфін Бориса Михайловича приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, ТОВ "Кей - Колект" про скасування рішення.

Роз'яснити позивачеві, що зазначена справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 30.08.2016 року.

Суддя Самойлова В.В.