Ухвала суду № 60017583, 23.08.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

23 серпня 2016 року № 813/1591/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Василько А.В.,

з участю представників: позивача Дутканич Н.І., відповідача Ковальчук А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з додатковою відповідальністю «Модем» про стягнення коштів з рахунків,

в с т а н о в и в:

Галицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Галицька ОДПІ) звернулась до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Модем» (далі - ТзДВ «Модем»), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 16.08.2016 року, просить стягнути з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, податковий борг на загальну суму 171 671 грн, який виник внаслідок несплати самостійно визначених відповідачем податкових зобов'язань.

Відповідачем подано письмове заперечення проти позову, зміст якого полягає у тому, що контролюючим органом пропущено передбачений статтею 183-3 КАС України спеціальний строк звернення до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом, у зв'язку з чим позов слід залишити без розгляду.

Представник відповідача Ковальчук А.Л. в судовому засіданні пояснила, що вказане заперечення слід розцінювати як клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.

Представник позивач Дутканич Н.І. в судовому засіданні заперечила проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та ствердила про своєчасність звернення до суду з даним позовом. Просила відмовити у задоволенні клопотання.

Суд, заслухавши думку представників сторін, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про необґрунтованість клопотання, мотивуючи це наступним.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до частини першої якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Предметом даного позову є стягнення податкового боргу ТзДВ «Модем» з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника.

Спірні відносини виникли у сфері справляння податків і зборів і регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином, статтею 102 Податкового кодексу визначено строк звернення контролюючого органу до суду з позовом у 1095 календарних днів з дня виникнення у платника податків податкового боргу.

Стаття 183-2 КАС України регулює особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень на підставі подання таких органів.

Вказаною статтею запроваджено новий, окремий вид судового провадження, відмінний від загального (позовного).

Частиною першою статті 183-2 КАС України визначено вичерпний перелік вимог, які можуть розглядатися в порядку окремого провадження за поданням органів доходів і зборів, а саме:

1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків;

2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;

3) стягнення коштів за податковим боргом.

Підстави для виникнення обставин, що зумовлюють звернення контролюючого органу із відповідним поданням, регулюються нормами податкового законодавства, насамперед Податковим кодексом.

Стягнення коштів за податковим боргом є одним із різновидів процедур стягнення податкового боргу, що встановлені Податковим кодексом.

Порядок стягнення податкового боргу регулюється главою 9 Податкового кодексу.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення податкового боргу платників податків, що не є фізичними особами регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2. статті 95).

При цьому згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу контролюючий орган здійснює, за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма Податкового кодексу кореспондується з пунктом 3 частини першої статті 183-2 КАС України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Водночас, стаття 183-2 КАС України не містить жодних застережень та/або заборон щодо звернення доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень щодо звернення до суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом.

Наведені вище положення Податкового кодексу не містять імперативної умови звернення контролюючого органу в порядку статті 183-3 КАС України як обов'язкової підстави для подання позову про стягнення податкового боргу для розгляду в загальному порядку позовного провадження.

Тобто, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована контролюючим органом як шляхом внесення подання в порядку статті 183-2 КАС України, так і шляхом подання позовної заяви.

Відповідно до частини другої статті 183-3 КАС України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

При цьому пропуск контролюючим органом вказаного спеціального строку звернення з поданням має наслідком залишення без розгляду такого подання та не перешкоджає зверненню до суду з позовом про стягнення податкового боргу в позовному (загальному) провадженні.

Системний аналіз вищевказаних положень статті 183-2 КАС України та відповідних норм Податкового кодексу дає підстави стверджувати, що орган доходів і зборів наділений правом звернення до суду про стягнення коштів за податковим боргом, різновидом якого є стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, протягом 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Саме така правова позиція викладена у листах Вищого адміністративного суду України №149/11/13-11, №571/11/13-11 та №203/11/13-11, які носять лише інформативний характер і базуються виключно на нормах КАС України та Податкового кодексу, жодним чином не підміняючи при цьому норми процесуального та матеріального права.

Ураховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що звернення Галицької ОДПІ з даним позовом відбулося в межах строку звернення до адміністративного суду, підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні, тому відповідне клопотання відповідача є безпідставними та не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 165, 155, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте заперечення на неї можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду.

Суддя Хома О.П.