Постанова № 60017557, 15.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2016 року о/об 15 год. 52 хв. 810/2050/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А., розглянувши у місті Києві у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач або ФОП ОСОБА_1) до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач або відповідач Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області), в якому позивач просить суд:

- скасувати рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про застосування фінансових санкцій від 09.12.2015 №00002210-08-21-00/НОМЕР_1.

Позивач вважає, що дані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству. Зазначає, що фактична перевірка здійснена по результатам денного звіту, а не наданих позивачем документів. Документи, які позивач надала на місці під час перевірки працівники контролюючих органів відмовились враховувати. Висновки посадових осіб контролюючого органу ґрунтуються лише на даних контрольної стрічки РРО.

Також зазначає, шо 19.10.2015 на касовому апараті №ДУ 02034371 помилково вибито фіскальний чек на суму 47,25 грн. (пляшка шампанського КЗШВ напівсолодке 0,75 л), пляшка шампанського повернута покупцем та в наявності в торговельному павільйоні, акти про повернення товару та коштів зроблені відповідним чином. Позивач пояснює, що помилки робить дуже часто на касовому апараті, бо має поганий зір та погіршений стан здоров'я, має статус пенсіонера та постраждалої від аварыъ на Чорнобильській АЕС.

Додаткового зауважує, що працівниками ДФС порушений порядок надання платнику податків для підписання акта про результати фактичної перевірки, який врегульований нормами Податкового кодексу України.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити, пояснивши, що спірне рішення відповідає вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №810/2050/16 та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 15.08.2016 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа - підприємець 26.09.2001 Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_2 (а.с. 36).

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснювала торгівлю алкогольними напоями на підставі ліцензій ГУ ДФС у Київській області від 19.11.2014 Серія НОМЕР_4, строк дії з 30.11.2014 до 29.11.2015 (а.с. 32).

Також, у позивача наявний торговий патент Серії НОМЕР_3 від 29.04.2011 виданий ДПІ у Вишгородському районі для реалізації товарів у пункті продажу - АДРЕСА_2, строк дії з 01.05.2011 до 30.04.2016 (а.с. 30).

19.11.2015 працівниками Головного Управлінням ДФС у Київської області на підставі направлень від 19.11.2015 №3912 та №3913, у відповідності до наказу ГУ ДФС у Київській області від 28.10.2015 №462 проведена фактична перевірка за адресою: АДРЕСА_2 з питань дотримання суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції, за результатами якої складений відповідний акт (довідка) від 19.11.2015 № 1816/10-36-21/НОМЕР_1 (а.с. 14-15).

Перевіркою встановлено факт реалізації пляшки Шампанського України «Радянське Шампанське» напівсолодке, ємністю 0,75 л. (10,5-12,5 % об.) виробництва ПАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний» по ціні 47,25 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 19.10.2015 №5067 (Z-звіт від 19.10.2015) в той час коли Постановою КМУ №957 від 30.10.2008, мінімальна ціна на такий алкогольний напій у такій тарі встановлено в розмірі 49,90 грн., чим порушено вимоги ст. 18 ЗУ №481/95-ВР від 19.12.1995. Накладні під час перевірки не надано. Під час перевірки проводилась фотофіксація порушення.

На підставі зазначених висновків акту фактичної перевірки 19.11.2015 № 1816/10-36-21/220111856, який зареєстрований Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 26.11.2015 за №0221/1008/21/НОМЕР_1, відповідачем прийнято рішення від 09.12.2015 №0002210-08-21-00/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій в сумі 10 000,00 грн. (а.с. 38-39).

Не погоджуючись з діями Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області позивачем подана скарга від 14.12.2015 №б/н до Головного управління ДФС у Київській області, за результатами розгляду якої від 11.02.2016 №278/14/10-36-10-01-04 рішення про застосування фінансових санкцій Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 09.12.2015 №00022/10-08-21-00/НОМЕР_1 - залишено без змін, а скарга ФОП ОСОБА_1 без задоволення (а.с. 8-10).

Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області своїм листом від 16.01.2016 №23/14/10-21-08-00/6 у відповідь на скаргу позивача від 14.12.2015 №б/н повідомляє, що підтверджуючі документи ФОП ОСОБА_1,а саме надані акти про повернення товарів, коштів та скасування помилково проведеної розрахункової операції прийняті до розгляду Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, але враховуючи той факт, що фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 проведена працівниками ГУ ДФС у Київській області, а не Вишгородською ОДПІ вони не могли вплинути на прийняття рішення №000022/10-08-21-00/НОМЕР_1 від 09.12.2015 (а.с. 14-16).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Щодо пропуску строку оскарження рішення від 09.12.2015 №00002210-08-21-00/НОМЕР_1 суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 99 КАСУ для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Позивач зазначає, що відповідь від Головного управління ДФС у Київської області про залишення без розгляду скаргу щодо застосування до неї фінансових санкцій вона отримала 15.02.2016.

Разом з тим, позивач зазначає, що 17.02.2016 внаслідок падіння зі сходів вона отримала травму правого колінного суглоба, внаслідок чого не могла нормально рухатись та самостійно ходити. Даний факт підтверджується довідкой №48 від 05.08.2016 про звернення ОСОБА_1 17.02.2016 в Катюжанську амбулаторію ЗПСМ з приводу травми. Та довідкою від 13.06.2016 №30203, яка підтверджує консервативне лікування у зв'язку з отриманої травмою внаслідок падіння 17.02.2016, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 49).

За наведених обставин, судом встановлено, що строк звернення до суду для оскарження спірного рішення позивачем пропущено з поважних причин і він підлягає поновленню.

Відповідно до частини 1 ст. 15 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон №265/95-ВР) контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно зі ст.. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України

Відповідно до положень п.113.1 ст. 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Згідно приписів п.113.3 ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Наведене свідчить про те, що контролюючі органи, до яких у спірних правовідносинах відноситься відповідач, у своїй діяльності при вирішенні питання про відповідальність платника податків за правопорушення, пов'язане із обігом підакцизних товарів, як іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, керується як нормами Податкового кодексу України, так і нормами спеціального закону, яким в даному випадку є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 481/95-ВР).

Щодо реалізації позивачем алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, суд зазначає, що підставою для такого висновку стало встановлення перевіркою факту реалізації пляшки Шампанського Україна «Радянське Шампанське» напівсолодке, ємністю 0,75 л. (10,5-12,5 % об.) виробництва ПАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний» по ціні 47,25 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 19.10.2015, в той час як Постановою Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008 мінімальна ціна на такий коньяк у такій тарі встановлена в розмірі 49,90 грн.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №481/95-ВР мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - це ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - це ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Частиною 10 статті 18 Закону №481/95-ВР Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва" зі змінами та доповненнями (далі - Постанова №957) установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва.

Згідно з додатком до вказаної постанови, розмір мінімальної роздрібної ціни вина у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л до 31 серпня 2015 року становить 44,90 грн., з 1 вересня 2015 року становить 49,90 грн.

Як вказано у Примітці 2 до додатку до Постанови №957 мінімальна роздрібна ціна на вина у тарі місткістю менше ніж один літр розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари, поділений на 0,7.

Отже, мінімальна роздрібна ціна на Шампанське Україна «Радянське Шампанське» напівсолодке, ємністю 0,75 л з 1 вересня 2015 року становить 49,90 грн.

Відповідно до статті 2 Закону №265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно зі статтею 8 цього Закону форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг облік розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються органами доходів і зборів

Пунктом 3.1 Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №614 від 01.12.2000, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 105/5296 (далі - Положення №614), яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Відповідно до пункту 3.2 Положення №614 касовий чек повинен містити назву господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України «Про податок на додану вартість»; перед номером друкуються великі літери "ПН"; для СГ, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД"; якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); найменування товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги); позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО"; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ"; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН"; напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника.

В силу положень пункту 2.3 Положення №614 розрахункові документи, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій на паперовому носії, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема, інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.

Як свідчать матеріали справи, актом перевірки встановлено факт продажу алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, а саме Шампанського Україна «Радянське Шампанське» напівсолодке, ємністю 0,75 л, що підтверджується фіскальним чеком від 19.10.2015, копія якого є підтвердженням порушення, виявленого актом перевірки (Z-звіт від 19.10.2015), в результаті чого відповідно до рішення №00002210-08-21-00/НОМЕР_1 від 09.12.2015 порушено вимоги ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Постанову КМ України №957 від 30.10.2008 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва" з послідуючими змінами та доповненнями.

Відповідно до абзаца 13 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень.

Як вбачається з рішення про застосування фінансових санкцій Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області №00002210-08-21-00/НОМЕР_1 від 09.12.2015 до позивача застосовано штраф у розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок).

Проте, з пояснень представника та матеріалів вбачається, що ФОП ОСОБА_1 по контрольно-касовому електронному апарату №02034371 помилково вибито фіскальний чек на суму 47,25 (Пляшка шампанського КЗВШ напівсолодке 0,75). Натомість покупець просив продати пляшку горілки Немирів 0,25. Позивач зазначає, що алкогольні напої по-різному закодовані (зареєстровані) в РРО позивача (артикул пляшки шампанськог - #0024, артикул пляшки горілки - #0029 (а.с.31)), через поганий зір зробила помилку при проведені операції, пляшка шампанського була повернута покупцем та була в наявності в торговельному павільйоні, акти про повернення товару та коштів зроблені відповідним чином,а відтак продажу пляшки шампанського КЗВШ напівсолодке 0,75 не відбулося.

Так, позивачем даний факт був зафіксований у відповідності до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 №417, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за №1616/24148 (далі - Порядок №417), чинне на момент виникнення спірних правовідносин.

Зокрема п. 8 порядку застосування РРО зазначає, що при скасуванні помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку складається акт, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб'єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності в суб'єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги ОРО.

На підтвердження даного факту позивачем надані наступні документи: акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунків від 19.10.2015; видатковий чек на суму - 47,25 грн. від 19.10.2015 та акт повернення товару, та видачу коштів від 19.10.2015 (а.с. 25-27).

Позивач, зазначає, що 24.11.2015 року на особистому прийомі завідувача сектора контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів ОСОБА_3 надала на розгляд до перевірки акти про скасування помилково-проведеної через РРО суми розрахунків від 19.10.2015 та про повернення товару та видачу коштів від 19.10.2015 та накладну від 15.07.2015. Відповідачем даний факт не заперечувався.

В матеріалах справи міститься видаткова накладна №19066694 від 15.07.2015, відповідно до якою позивачем з метою продажу в магазині було придбано Шампанське КЗШВ СОВЕТСЬКЕ напівсолодке, місткістю 0,75 л у постачальника ТОВ «Експансія», 5 пляшок за ціною 36,60 грн. з ПДВ за пляшку (а.с. 28).

Щодо відсутності підпису позивача на акті (довідки) від 19.11.2015 № 1816/10-36-21/НОМЕР_1, суд зазначає наступне.

Пунктом 86.5 ст. 86 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Відсутність акта, що засвідчує факт такої відмови є порушенням з боку Головного управління ДФС у Київській області вимог законодавства.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи факти та докази, проаналізувавши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, взявши до уваги, що під час перевірки ФОП ОСОБА_1 здійснений продаж алкогольного напою - Шампанського Україна «Радянське Шампанське» напівсолодке, ємністю 0,75 л (10,5-12,5 % об.) лише із заниженням розміру мінімальних роздрібних цін на 2,65 грн., застосування відповідачем фінансових санкцій у розмірі 10 000,00 грн. є неспіврозмірним та непропорційним завданим інтересам держави шкоди.

Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. На необхідність дотримання принципу пропорційності вказує як національне законодавство, так і практика Європейського суду з прав людини.

Так, пунктом 8 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Метою дотримання принципу пропорційності є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи.

Принцип пропорційності зокрема передбачає, що:

- здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти;

- якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей;

- несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії;

- для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш "шкідливі" засоби.

Відповідно до статті 9 Основного Закону України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Такі міжнародні договори підлягають переважному застосуванню перед актами національного законодавства (ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»).

Таким міжнародним договором у даному випадку є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до названої Конвенції ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства. Встановлено також виняток, відповідно до якого позбавлення майна держава може передбачити, якщо це необхідно для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права. Це означає, що статтю 1 Першого протоколу слід розуміти так, як вона розуміється в практиці Європейського Суду з прав людини.

У справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (1986 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що має бути обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, яку намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

У справі «Трегубенко проти України» суд дійшов висновку, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Будь-яке втручання у право власності обов'язково має відповідати принципу пропорційності.

Беручи до уваги викладене, та з огляду на ту обставину, що у діях позивача відсутня шкода чи загроза її завдання інтересам держави, застосовані відповідачем штрафні санкції не відповідають переслідуваній меті та є непропорційними.

За таких обставин рішення про застосування фінансових санкцій Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області №00002210-08-21-00/НОМЕР_1 від 09.12.2015 є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За приписами ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 167 КАСУ, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області №00002210-08-21-00/НОМЕР_1 від 09.12.2015.

Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 551,21 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривна 20 копійка) за рахунок бюджетних асигнувань Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39466569).

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова