Ухвала суду № 60017469, 30.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 серпня 2016 року № 810/2718/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши матеріали позовної заяви Карлівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр» як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність №265-12 від 19.11.2007, Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр» та Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Карлівська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр» як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність №265-12 від 19.11.2007, Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр» та Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у розмірі 23 786 593,59 грн. з поточних рахунків Договору про спільну діяльність від 19.11.2007 №265-12 – уповноважена особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр» та Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Проте, надана адміністративна позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду суб’єктом владних повноважень, юридичною особою адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» №928-VIII від 25.12.2015 розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня – 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1550 гривень.

Як вбачається з позовної заяви, Карлівська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області просить суд стягнути податковий борг з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у розмірі 23786593,59 грн. з поточних рахунків Договору про спільну діяльність від 19.11.2007 №265-12 – уповноважена особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр» та Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування».

Отже, за вимогу майнового характеру про стягнення податкового боргу Карлівській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області необхідно сплатити судовий збір у розмірі 356 798,90 грн. (1,5%х23 786 593,59 грн./100%).

Проте, позивачем всупереч вимогам Закону України «Про судовий збір» не було надано доказів оплати судового збору за звернення з позовною заявою до суду.

У позовній заяві позивач заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору за звернення до суду з даною позовною заявою.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, позивач зазначив про недостатність грошових коштів в бюджеті Карлівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на сплату судового збору за звернення з позовною заявою до суду та про обмежений характер фінансування податкового органу.

Розглядаючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору податковий орган зазначає про обмеженість фінансування Карлівської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, оскільки виділення видатків на сплату судового збору мають періодичний характер та напряму залежать від наявності в Державному бюджеті України грошових коштів на здійснення відповідних витрат.

Проте, суд звертає увагу, що в даному випадку, вказана обставина не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки відсутність або недостатність видатків на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан позивача.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.09.2015 (справа №2а-10730/10/1570).

При цьому, суд звертає увагу на те, що пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22.05.2015 №484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015, передбачено, що Кабінет Міністрів України зобов’язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Державна судова адміністрація України в Інформаційному листі про наявність у органів державної влади, необхідних для сплати судового збору №10/5761/16 від 11.08.2016 повідомила про те, що Міністерство фінансів України листом №31-08020-10-18/211195 від 22.07.2016 надало Державній судовій адміністрації України дані про обсяг видатків, які були виділені на сплату судового збору на 2016 рік.

Так, органам державної влади на сплату судового збору в бюджеті на 2016 рік передбачено планові показники на загальну суму 950 000 000,00 грн., з яких Державній фіскальній службі України заплановано виділити 711 000 000,00 грн.

У цьому листі ДСА України повідомила, що фактичні надходження від сплати Державною фіскальною службою України судового збору за сім місяців 2016 року становить 57 500 00,00 грн. (8,1% від передбачених бюджетних призначень).

Вказані відомості Державна судова адміністрація України направила для використання їх судами в роботі та врахування при прийнятті рішень про звільнення від сплати судового збору під час розгляду справ у всіх судових інстанціях.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що обсяг видатків, який виділений Державній фіскальній служби України, як головному розпоряднику бюджетних коштів, на сплату судового збору в 2016 році, та який станом на 01.08.2016 становить 653 500 000,00 грн., свідчить про достатність коштів для сплати судового збору при зверненні до суду з цим позовом.

Суд зазначає, що у даному випадку позивач не позбавлений можливості звернутись у законодавчо встановленому порядку до відповідних органів, що здійснюють розпорядження коштами бюджету, з клопотанням про додаткове фінансування на оплату судового збору для забезпечення виконання покладених на позивача функцій.

Крім того, суд зазначає, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Відповідно до ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

За практикою Європейського суду з прав людини принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993, №262, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі у розумінні “справедливого балансу” між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993, №274, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996, Reports 1996-V , § 38).

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений відповідним процесуальним законодавством.

Відтак за обставин, коли законодавець виключив органи Державної фіскальної служби України з числа осіб, що звільняються від сплати судового збору, звільнення судом податкових органів від сплати судового збору при зверненні до суду на виконання своїх функцій, може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір.

За таких обставин, суд вважає, що викладені у клопотанні обставини є недостатніми для звільнення позивача від сплати судового збору.

Суд звертає увагу, що для перерахування судового збору за подання позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області визначено наступні реквізити: отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд, код отримувача: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, код банку отримувача: 821018, рахунок отримувача: 31213206784001, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У рядку «призначення платежу» платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова «судовий збір за позовом», ПІБ чи назва установи, організації позивача, «Київський окружний адміністративний суд», код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв та інших процесуальних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків. Вказані недоліки повинні бути усунені у місячний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду позовної заяви з дотриманням вимог ст. 106 КАС України.

Керуючись ст. ст. 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні клопотання Карлівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про звільнення від сплати судового збору за звернення з позовною заявою до суду.

2.Залишити позовну заяву без руху.

3.Позивачеві усунути у місячний строк з дня отримання копії даної ухвали вказані недоліки, а саме:

- надати докази сплати судового збору у розмірі 356 798,90 грн.

4.Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи № 810/2718/16 та зазначенням прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

5.Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дудін С.О.