Ухвала суду № 60017419, 30.08.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 серпня 2016 рокум. Ужгород№ 807/1158/16

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є. вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Міністерства юстиції України та старшого державного виконавця Білинець В.О. відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Міністерства юстиції України про визнання незаконними дій суб'єкта владних повноважень та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

Хустська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Міністерства юстиції України та старшого державного виконавця Білинець В.О. відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Міністерства юстиції України, якою просить суд: "1. Визнати неправомірними дії суб'єкта владних повноважень - старшого державного виконавця Білинець В.О. відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Міністерства юстиції України, вчинені в процесі виконавчого провадження № 51607374; 2. Скасувати постанови по виконавчому провадженню № 51607374 про стягнення виконавчого збору та про накладення штрафу від 18 серпня 2016 року; 3. Зупинити виконання виконавчих дій по постановах ВП № 51607374 від 18 серпня 2016 року шляхом забезпечення позову до вирішення справи по суті; 4. Розглянути справу без участі представника; 3. Звільнити Хустську ОДПІ від сплати судового збору".

Відповідно до статті 107 частини 1 пункту 3 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Розглянувши поданий адміністративний позов, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 106 частини 3 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Однак, позивачем не надано суду доказів про сплату судового збору за подання адміністративного позову в належній сумі та на належні реквізити суду, проте подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Суд зазначає, що питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI (далі по тексту - Закон України № 3674-VI). Відповідно до статті 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами статті 88 частини 1 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочення, відстрочення сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 71 частини 1 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до Прикінцевих положеннях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VIII від 22 травня 2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Також суд зазначає, що відсутність коштів, призначених для сплати судового збору, не є в розумінні статті 8 Закону України № 3674-VI та статті 88 КАС України, обставиною що свідчить про майновий стан позивача.

Як зазначено у Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України "Про судовий збір", яка доведена до відома Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Спірні правовідносини виникли в результаті реалізації позивачем владних управлінських функцій.

До суду не надано жодних належних та допустимих доказів, у відповідності до статті 88 КАС України та Закону України № 3674-VI, на підставі яких позивач має відповідні пільги щодо сплати судового збору або які є підставою для звільнення останнього від сплати судового збору.

Як зазначив у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2016 року К/800/48927/15, від 25 січня 2016 року К/800/51388/15.

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що обмеження фінансування бюджетних установ, які діють як суб'єкт владних повноважень не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Вивчивши доводи позивача, наведені в якості підстав для задоволення поданого клопотання, суддя вважає, що факт подачі позову державною установою, яка фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, відтак у задоволенні клопотання про звільнення від його сплати слід відмовити.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України № 3674-VI.

Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України № 3674-VI, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що звернені позивачем до суду вимоги є немайновою та майновою.

Водночас, статтею 4 частиною 2 пунктом 3 Закону України № 3674-VI закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Згідно зі статтею 4 частиною 2 пунктом 3 Закону України № 3674-VI закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2016 року складає 1378 грн. 00 коп.

Розмір необхідної до сплати позивачем суми судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру повинен складати 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру повинен складати 1 розмір мінімальної заробітної плати, тобто в даному випадку позивач повинен сплати за подання до суду позовної заяви майнового та немайнового характеру судовий збір у розмірі 2756,00 (1378,00+1378,00) грн..

Разом з адміністративним позовом позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, яким останній на підставі статті 117 КАС України, просить зупинити виконання постанов від 18 серпня 2016 року старшого державного виконавця Білинець В.О. відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про накладення штрафу та про стягнення з боржника виконавчого збору та здійснення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 51607374.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову, яке міститься в позовній заяві, суд вважає за необхідне залишити таке без руху з огляду на наступне.

Відповідно до статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Відповідно до статті 9 частини 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Кодексом адміністративного судочинства України не визначено дій (судді) (суду) з приводу клопотання про забезпечення позову, яке не оплачене судовим збором, тому суддя вважає за необхідне (відповідно до статті 9 частини 7 КАС України) у даному випадку керуватися положеннями статті 108 КАС України.

Відповідно до вимог статті 106 частини 3 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

У супереч вищезазначеного, позивачем не додано документ на підтвердження сплати судового збору за подання заяви про забезпечення адміністративного позову.

Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно статті 4 частини 2 пункту 3 Закону України № 3674-VI, ставка судового збору за подання заяви про забезпечення доказів або позову до адміністративного суду складає 0,3 розміру мінімальної заробітної плати.

Відтак, сума судового збору, яка підлягає до сплати за подання заяви про забезпечення позову становить 413,40 грн..

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - УК у м. Ужгороді, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610; банк отримувача - ГУ ДКСУ у Закарпатській області; код банку отримувача (МФО) - 812016; рахунок отримувача - 31210206784002; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до статті 106 частини 1 пункту 4 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У супереч вищезазначеній нормі, позивачем зазначено загальні вимоги до старшого державного виконавця Білинець В.О. відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Міністерства юстиції України, не вказано конкретний зміст позовних вимог, тобто які саме дії позивач просить визнати неправомірними, вчинені в процесі виконавчого провадження № 51607374.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI за подання адміністративного позову майнового та немайнового характеру у розмірі 2756,00 грн., оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України № 3674-VI за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 413,40 грн. та необхідно у спосіб відповідно до вимог статті 106 КАС України надати суду конкретизований зміст позовних вимог щодо дій старшого державного виконавця Білинець В.О. відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Міністерства юстиції України, вчинених в процесі виконавчого провадження № 51607374.

Відповідно до статті 108 частини 1 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 106, 108, 160, 165 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Міністерства юстиції України та старшого державного виконавця Білинець В.О. відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Міністерства юстиції України про визнання незаконними дій суб'єкта владних повноважень та скасування постанов - залишити без руху.

Надати Хустській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області строк до 13 вересня 2016 року для усунення вищезазначених недоліків.

Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також постановлення ухвали в письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених статтею 167 частиною 4 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя С.Є. Гаврилко