Постанова № 60017146, 26.08.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2016 р. Справа №805/2139/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 12 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аляб’єва І.Г., при секретарі судового засідання Филиппенко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» до Костянтинівської об’єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги, –

в с т а н о в и в:

У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» (далі – Товариство) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівської об’єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі – Костянтинівська ОДПІ), у якому просили визнати нечинною вимогу Костянтинівської ОДПІ від 01 березня 2016 року № Ю-218-23 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 403 661,62 грн.

Зазначали, що Товариство знаходиться на території проведення антитерористичної операції, а тому відповідно до приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» є звільненим від виконання обов’язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції. З урахуванням викладеного просили задовольнити позов.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ діловодства та документообігу надав заяву, в якій просить розглянути справу у порядку письмового провадження.

В матеріалах справи містяться письмові заперечення від Відповідача, в яких Костянтинівська ОДПІ просить суд відмовити Позивачу у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі, так як Позивачем на підтвердження обставин непереборної сили та звільнення від виконання обов’язку платника єдиного внеску не надано Сертифікату Торгово-промислової палати, обов’язковість надання якого передбачена чинним законодавством, а також, станом на момент винесення оскаржуваної вимоги, Позивач не звертався до податкового органу з заявою про звільнення від виконання своїх обов’язків по сплаті єдиного внеску.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що представники сторін до судового засідання не з’явилися, суд вважає за можливе провести судове засідання без здійснення фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» зареєстровано в якості юридичної особи 16 лютого 2000 року, код ЄДРПОУ 30736395, місцезнаходження Позивача станом на час розгляду справи: 85172, Донецька область, Костянтинівський район, село Полтавка, вулиця Юбілейна, будинок 38, перебуває на обліку в Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, про що міститься інформація у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості якого розташовані на сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

01 березня 2016 року Відповідачем сформовано вимогу № Ю-218-23 про сплату Позивачем заборгованості з єдиного соціального внеску (недоїмки) в сумі 403 661,62 грн, яка виникла на 29 лютого 2016 року (а.с.24).

Як зазначається в запереченнях, станом на 29 лютого 2016 року за платежем 71010000 «Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності» обліковується сума боргу у розмірі 403 661,62 грн, з них:

4 849,75 грн – залишок не сплаченої суми єдиного внеску за квітень 2015 року самостійно визначеної у звіті від 19 травня 2015 року;

21 956,01 грн – не сплачена сума нарахованого платником єдиного внеску за травень 2015 року згідно зі звітом від 22 червня 2015 року;

24 639,10 грн – не сплачена сума нарахованого платником єдиного внеску за червень 2015 року згідно зі звітом від 16 липня 2015 року;

24 587,56 грн – не сплачена сума нарахованого платником єдиного внеску за липень 2015 року згідно зі звітом від 18 серпня 2015 року;

21 864,27 грн – не сплачена сума нарахованого платником єдиного внеску за серпень 2015 року згідно зі звітом від 21 вересня 2015 року;

77 495,96 грн – не сплачена сума нарахованого платником єдиного внеску за вересень 2015 року згідно зі звітом від 20 жовтня 2015 року;

104 342,21 грн – не сплачена сума нарахованого платником єдиного внеску за жовтень 2015 року згідно зі звітом від 19 листопада 2015 року;

45 093,44 грн – не сплачена сума нарахованого платником єдиного внеску за листопад 2015 року згідно зі звітом від 18 грудня 2015 року;

48 828,54 грн – не сплачена сума нарахованого платником єдиного внеску за грудень 2015 року згідно зі звітом від 19 січня 2016 року;

30 004,78 грн – не сплачена сума єдиного внеску, самостійно обчислена платником за січень 2016 року у звіті від 18 лютого 2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, вимога Ю-218-23 отримана Позивачем 10 березня 2016 року. Не погодившись із нею, Позивач, скориставшись досудовим порядком врегулювання спору, звернувся до ГУ ДФС у Донецькій області зі скаргою від 12 березня 2016 року на вимогу від 01 березня 2016 року № Ю-218-23, а отримавши відмову від 18 квітня 2016 року № 1959/10/05-99-10-01-12-1 у задоволенні скарги – звернувся до ДФС України 05 червня 2016 року (а.с.29-39).

Отримавши відповідь ДФС України від 09 червня 2016 року № 12771/6/99-99-11-02-02-25 про залишення скарги без розгляду (а.с.40), Позивач 04 липня 2016 року звернувся до суду із даним позовом, тобто, у строк, передбачений частиною четвертою статтею 99 КАС України.

З метою врегулювання спору Позивач звертався до Донецької Торгово-промислової палати України за для засвідчення останньою настання обставин непереборної сили для Товариства у зв’язку із початком проведення АТО, отримав сертифікати про засвідчення форс-мажорних обставин зі сплати податку на доходи фізичних осіб і військовий збір починаючи з 17 травня 2014 року і понині (а.с.27), зі сплати податку на додану вартість за червень 2014 року та за липень 2014 року у строки до 31 липня 2014 року та до 31 серпня 2014 року (а.с.28).

На звернення Позивача до Донецької Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин зі сплати єдиного соціального внеску, Товариству було відмовлено. Відмова вмотивована тим, що відповідно до чинного законодавства не має необхідності в отриманні Сертифікату про настання обставин непереборної сили для звільнення платників єдиного внеску, що розташовані у зоні АТО, від виконання обов’язків, оскільки таке звільнення платників від обов’язку прямо закріплено в нормах закону (а.с.25-26).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року по справі № 805/90/16-а, яка набрала законної сили 16 квітня 2016 року, встановлено, що Товариством до Костянтинівської ОДПІ 03 березня 2016 року подана заява про звільнення його від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та заяву про списання боргу, що виник з березня 2014 року по вересень 2015 року.

Здійснивши оцінку обставин справи, надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08 липня 2010 року «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Пунктом 1 та пунктом 12 частини другої статті 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Частиною четвертою статті 11 Закону № 1669 передбачено внесення змін до Закону №2464, а саме розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону №2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII (далі – Закон № 1669-VII), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Зазначена норма проіснувала з 15 жовтня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.

З огляду на дію зазначеної норми Позивач звільнявся від виконання зобов'язань платника єдиного внеску встановлених частиною другою статті 6 Закону України №2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року по 1 січня 2016 року.

У статті 1 Закону № 1669-VII визначено, що територія проведення антитерористичної операції – територія України, на якій розташовані населені пункти, визначенні у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» м. Костянтинівка та Костянтинівський район є територією проведення антитерористичної операції.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 не закінчилась.

Таким чином, Підприємство є платником єдиного внеску та перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, де проводилася антитерористична операція, яка на даний час триває.

Виходячи в вищевикладеного, Позивач виконав вимоги Закону і є звільненим від сплати єдиного внеску, оскільки надав до СДПІ заяву про звільнення від нарахування, утримання, сплати єдиного внеску та подання звітності, а отже, у контролюючого органу не було підстав для винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки).

З огляду на викладене, вимоги Позивача про визнання нечинною спірної вимоги в частині нарахованої недоїмки у період з 14 квітня 2014 року по 1 січня 2016 року є правомірними.

У той же час суд зазначає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту свого порушеного права у вигляді визнання спірної вимоги нечинною з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України 20 травня 2013 року № 7 в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

Пунктом 6 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449, передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо, зокрема, вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом.

Тобто, суду надано право таку вимогу скасовувати.

Враховуючи викладене, спірна вимога від 01 березня 2016 року № Ю-218-23 є частково протиправною та підлягає частковому скасуванню на суму 403 661,62 грн – 30004,78 грн (не сплачена сума єдиного внеску за січень 2016 року) = 373 656,84 грн.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» до Костянтинівської об’єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги – задовольнити частково.

Вимогу Костянтинівської об’єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 01 березня 2016 року № Ю-218-23 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 403 661,62 грн – скасувати частково, на суму 373 656,84 (триста сімдесят три тисячі шістсот п’ятдесят шість) грн 84 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Костянтинівської об’єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» судові витрати у розмірі 6 054 (шість тисяч п’ятдесят чотири) грн 94 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 серпня 2016 року.

Постанова у повному обсязі складена 30 серпня 2016 року.

Суддя Аляб'єв І.Г.