Рішення № 60016919, 22.08.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/68/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2016 Справа № 908/1723/16

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві Колесніковій Н.А.

За участю представників: від позивача - не з'явився; від відповідача - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/1723/16,

за позовом: Комунального підприємства "Дніпрорудненські теплові мережі" (71630, Запорізька область, м. Дніпрорудне, вул. Героїв праці, 11);

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (71630, АДРЕСА_1);

про стягнення суми.

Сутність спору:

Комунальне підприємство "Дніпрорудненські теплові мережі" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3394,27 грн. заборгованості за договором № 17/19-Т на постачання теплової енергії від 01.10.2011 р., з яких: 2018,89 грн. - боргу за спожиту електроенергію, 1249,04 грн. - втрат від інфляції, 126,34 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.06.2016 р., позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1723/16, присвоєно номер провадження 34/68/16, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 13.07.2016 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.07.2016 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 01.08.2016 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.08.2016р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 22.08.2016р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання договору на постачання теплової енергії № 17/19-Т від 01.10.2011р. у період: з січня 2012р. по вересень 2014р. було поставлено відповідачу теплову енергію в на загальну суму 6923,10 грн. Однак свої обов'язки за договором № 17/19-Т від 01.10.2011р. відповідач виконав неналежним чином, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 2018,89 грн. Внаслідок несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію позивачем нараховано відповідачеві 3% річних в сумі 126,34 грн. та втрати від інфляції - 1249,04 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, КП "Дніпрорудненські теплові мережі" посилається на ст. ст. 11, 16, 525, 526, 530, 612, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-218, 275-277 Господарського кодексу України та умовами договору.

28.07.2016р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від КП КП "Дніпрорудненські теплові мережі" надійшла заява про збільшення позовних вимог (вих.№05/1507 від 26.07.2016р.), в якій позивач зазначив, що при проведенні розрахунків 3% річних та втрат від інфляції, ним було допущено помилку стосовно часткових розрахунків відповідача за теплову енергію спожиту у січні 2014р. Після проведення нових розрахунків, сума на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 1284,20 грн., 3% річних - 137,94 грн. Вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 2018,89 грн. залишились незмінними.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Подана позивачем заява (вих.№05/1507 від 26.07.2016р.) відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду. В судовому засіданні розглядаються позовні вимоги про: стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2018,89 грн., втрат від інфляції - 1284,20 грн. та 3% річних - 137,94 грн.

У судове засідання 22.08.2016р. представник позивача не з'явився, однак у попередньому засіданні підтримав заявлені вимоги, з врахуванням заяви про їх збільшення.

ФОП ОСОБА_1 у судові засідання 13.07.2016р., 01.08.2016р. та 22.08.2016р. не з'явилась, уповноваженого представника не направила, витребувані судом документи не надала, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Ухвали суду було направлено на адресу відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 71630, Запорізька область, м. Дніпрорудне, вул. Центральна (раніше вулиця Леніна), 45, кв. 16, що відповідає вимогам ст. 64 ГПК України.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2011р. між Комунальним підприємством "Дніпрорудненські теплові мережі" (Енергопостачальна організація, позивач по справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач, відповідач по справі) укладений договір на поставку теплової енергії № 17/19-Т (далі - договір № 17/19-Т).

Відповідно до розділу 1 договору № 17/19-Т, постачальник зобов'язується постачати Споживачу теплову енергію у потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами у строки, передбачені даним договором.

Згідно п. 3.2.1 договору № 17/19-Т відповідач зобов'язався виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах та в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 5.9 договору № 17/19-Т, щомісячно, не пізніше 4 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідальний представник Споживача має з'являтися до Енергопостачальної організації для оформлення і підписання акта на відпуск теплової енергії. У разі неявки представника Споживача акт вважається дійсним за підписом тільки представника Енергопостачальної організації.

Пунктом 10.1 сторони узгодили, що договір № 17/19-Т укладається терміном на 3 роки та набуває чинності з 01.10.2011 р. і діє до 01.10.2014 р. У випадку, якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про закінчення його дії, договір вважається продовженим на наступний строк.

Сторонами не надано доказів припинення договору договір на поставку теплової енергії № 17/19-Т від 01.10.2011р.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору енергопостачання.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Сторони в договорі № 17/19-Т встановили наступний порядок розрахунків.

Пунктами 6.1 - 6.2 договору № 17/19-Т передбачено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на підставі актів на відпуск комунальним послуг, винятково в грошовій формі у відповідності до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплату рахунків за надані послуги Споживач зобов'язується здійснювати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації у повному обсязі протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку.

Як свідчать матеріали справи, позивачем за період: з 01.12.2012р. по 30.09.2014р. поставлено відповідачеві теплову енергію на загальну суму 6923,10 грн.

Отримання відповідачем актів про надання комунальних послуг та рахунків на оплату спожитої теплової енергії за період: з 01.12.2012р. по 30.09.2014р. підтверджується витягами з журналів доставки вихідної кореспонденції Енергопостачальної організації.

Відповідач свої зобов'язання за договором № 17/19-Т виконав неналежним чином, оплату за спожиту теплову енергію здійснив лише частково в сумі 4904,21 грн., чим порушив умови договору.

Згідно пояснень позивача, відповідач виконав свої зобов'язання лише стосовно оплати спожитої теплової енергії за період: грудень 2012 - грудень 2013 роки. Зобов'язання по оплаті теплової енергії за січень 2014 року виконано частково на суму 366,86 грн., решта рахунків, за відпущену теплову енергію у період: лютий-вересень 2014р. відповідачем не оплачена.

Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем станом на 01.06.2016р. за відпущену на підставі договору № 17/19-Т теплову енергію у період: січень-вересень 2014 року, становить 2018,89 грн.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідач доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 2018,89 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 137,94 грн. - 3% річних за період: з лютого 2014р. по червень 2016р. та суму 1284,20 грн. втрат від інфляції за період: з лютого 2014р. по червень 2016р.

При перевірці розрахунків 3% річних та втрат від інфляції, судом встановлено, що позивачем при визначенні періоду нарахування відсотків річних не враховано умови п. 6.3. договору № 17/19-Т від 01.10.2011р. (оплата рахунків здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту їх отримання).

Тож, суд коригує період нарахування 3% річних та втрат від інфляції з врахуванням даних про дату отримання відповідачем рахунків, що відображені у витягах журналів доставки вихідної кореспонденції позивача.

3% річних нараховуються за загальний період: з 20.02.2014р. по 30.06.2016р. (з врахуванням моменту виникнення прострочення по кожному з рахунків) та складають 137,73 грн.

Втрати від інфляції підлягають стягненню за загальний період: з березня 2014р. по травень 2016р. (з врахуванням моменту виникнення прострочення по кожному з рахунків). За розрахунком суду втрати від інфляції за вказаний період складають 1571,05 грн., тому вимоги в цій частині задовольняються в межах заявленої суми - 1284,20 грн.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (71630, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Дніпрорудненські теплові мережі" (71630, Запорізька область, м. Дніпрорудне, вул. Героїв праці, 11, ідентифікаційний код юридичної особи: 32597943) 2 018 (дві тисячі вісімнадцять) грн. 89 коп. основного боргу, 137 (сто тридцять сім) грн. 73 коп. 3% річних, 1 284 (одна тисяча двісті вісімдесят чотири) грн. 20 коп. втрат від інфляції, 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.08.2016 р.

Суддя А.О. Науменко