Ухвала суду № 60016312, 30.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення зустрічної позовної заяви

30.08.2016

Справа № 910/12070/16

Суддя Дупляк О.М., розглянувши

зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод сталевої дробі" до Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання"

про відшкодування шкоди та визнання договору частково недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод сталевої дробі" про стягнення грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 08.08.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2016 відкладено розгляд справи на 22.08.2016.

У судовому засіданні 22.08.2016 представник відповідача подав зустрічну позовну заяву (вих. № б/н від 22.08.2016).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2016 відкладено розгляд справи на 30.08.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2016 повернуто зустрічну позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Через відділ діловодства суду 30.08.2016 від до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод сталевої дробі" надійшла зустрічна позовна заява (вих. № б/н від 30.08.2016).

Господарський суд міста Києва дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів) та виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Згідно зі ст. 55 ГПК України ціна позову визначається у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується. Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Статтею 57 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Положеннями статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1378 грн.

Згідно з пп. 1 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, а за подання позову немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Як вбачається зі змісту зустрічної позовної заяви, заявником заявлено майнову вимогу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" 4 428 513, 69 грн завданої шкоди та дві немайнові вимоги про визнання недійсним абзаців 4 та 5 підпункту 6.1.4 пункту 6.1 розділу 6 договору про постачання електричної енергії від 01.02.2007, а саме “ - несплати за недораховану електричну енергію, визначену відповідно до складеного в установленому порядку акту порушень; - несплати рахунків, виставлених відповідно до умов договору”, відтак за подання даного позову позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі 69 183, 71 грн.

Однак, разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про відстрочення сплати судового збору (б/н від 30.08.2016), яка обгрунтована скрутним матеріальним становищем Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод сталевої дробі".

Дослідивши матеріали позовної заяви суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, з огляду на таке.

Статтею 8 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як зазначено в п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Тобто, обов’язковою умовою для відстрочення сплати судового збору є наявність обґрунтованих обставин, що свідчать про неможливість сплати судового збору. При цьому, обов’язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.

Наведені заявником обставини не підтверджують скрутного фінансового становища заявника, а тому визнаються судом необґрунтованими, у зв’язку з чим, суд відмовляє у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод сталевої дробі" про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, неподання доказів сплати судового збору є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Пунктом 2 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до статті 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270, (далі – Правила) передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв’язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

У відповідності до п. 19 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п. 59 Правил).

Згідно п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, належним доказом надіслання сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб є – оригінали описів вкладення до поштових відправлень, які повинні містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням.

Однак, заявником при поданні зустрічної позовної заяви до матеріалів справи було залучено лише копії фіскального чеку № 0101906583926 від 30.08.2016, № 0101906583918 від 30.08.2016, № 0101906583900 від 30.08.2016 та копії описів вкладення у цінний лист № 0101906583926 від 30.08.2016, № 0101906583918 від 30.08.2016, № 0101906583900 від 30.08.2016, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

Згідно з п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За таких обставин, зустрічна позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору.

2. Зустрічну позовну заяву і додані до неї документи повернути заявникові без розгляду.

Суддя О.М. Дупляк