Рішення № 60016008, 18.08.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.08.2016 Справа №905/1715/16

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Кротінової О.В., суддів Осадчої А.М., Левшиної Г.В., при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 04052784,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс», м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 13516596,

про стягнення 66 885,70 грн., -

за участю представників сторін:

прокурор: Хряк О.О. – службове посвідчення;

від виконавчого комітету Маріупольської міської ради: не з’явився;

від відповідача: не з’явився, -

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 12:39 год. 07.07.2016р. по 15:00 год. 07.07.2016р.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою №84-75-16 від 11.05.2016р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс», м.Маріуполь Донецької області, про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності, яка виникла протягом періоду з 10.09.2015р. по 10.03.2016р. на підставі договору №57 від 22.11.2013р. в розмірі 66 885,70 грн.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1715/16 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 17.05.2016р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/1715/16.

У подальшому розгляд справи відкладався у відповідності до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтуванням вимог є порушення відповідачем зобов’язань за договором про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів №57 від 22.11.2013р. в частині внесення плати за цим правочином, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 10.09.2015р. до 10.03.2016р.

На підтвердження вказаних обставин надано розрахунок заборгованості відповідача, а також у копіях: лист №05-196-02 від 16.03.2016р. виконавчого комітету Маріупольської міської ради на адресу керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1; договір про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів №57 від 22.11.2013р. з додатковими угодами №1 від 17.06.2015р., №2 від 17.07.2015р. та додатком №1 «Розрахунок плати до міського бюджету товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс» за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами» до нього; додаток №1 «Перелік місць розташування рекламних засобів, що були надані під соціальну рекламу на період з 21.07.2010р. до 26.06.2012р. згідно договору від 23.07.2010р. №7», додаток №2 «Розрахунок звільнення ООО «Фенікс» від оплати до міського бюджету згідно договору від 23.07.2010р. №7 за період з 21.07.2010р. по 26.06.2012р. (соціальна реклама)», додаток №3 «Розрахунок плати до міського бюджету ТОВ «Фенікс» за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами (з урахуванням соціальної реклами)», претензія №115 (вих.№05/339 від 09.02.2016р.) з фіскальним чеком №б/н від 10.02.2016р., детальна інформація про юридичну особу – відповідача, наказ Генеральної прокуратури України №754к від 08.12.2015р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.6, 7, 13, 121, 143 Конституції України, ст.ст.188, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.391, 526, 551, 610-612, 622, 625, 638, 639, 651, 653, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 13, 15, 29, 54-57, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», п.3, п.4, п.5 рішення Конституційного Суду України №3рп/99 від 08.04.199р. у справі №1-1/99 та п.6.7 наказу Генерального прокурора України №6гн від 28.05.2015р. «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень».

02.06.2016р. представник відповідача електронною поштою надіслав у копіях: клопотання б/н від 02.06.2016р. про зупинення провадження, витяги з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень України рішення господарського суду Донецької області від 05.04.2016р. по справі №905/2855/15, ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 11.05.2016р. по справі №905/2855/15, довіреність на представника.

04.07.2016р. відповідач електронною поштою надіслав копію відзиву на позовну заяву б/н від 01.07.2016р., за змістом якого зауважує, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню, адже господарська діяльність відповідачем здіснюється на території проведення антитерористичної операції і в силу приписів ст.ст.6, 7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» останнього звільнено від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності; зазначив, що укладений спірний договір між виконкомом та відповідачем за своєю природою є договором оренди місць для реклами, останні є комунальною власністю; приведено практику Вищого господарського суду України зі спірного питання.

До відзиву додано у копіях: витяги з сайту «Єдиний державний реєстр судових рішень України» постанов Вищого господарського суду України від 06.04.2016р. по справі №905/3203/15, від 07.12.2015р. по справі №913/229/15, від 06.10.2009р. по справі №8/18пд (10/10пд), від 10.03.2009р. по справі №10/22пд, від 08.12.2015р. по справі №904/1574/15, від 13.05.2015р. по справі №924/1584/14, від 24.01.2012р. по справі №27/144-09, від 10.02.2016р. по справі №910/28768/14, довіреність на представника позивача, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань №1000992025 від 03.06.2016р.

07.07.2016р. від відповідача через канцелярію господарського суду Донецької області надійшов оригінал відзиву на позовну заяву б/н від 01.07.2016р. з додатками, що був надісланий 04.07.2016р. електронною поштою.

З метою об’єктивного, всебічного розгляду обставин справи призначено судову колегію для її розгляду у складі: головуючий суддя Кротінова О.В., судді Осадча А.М. та Левшина Г.В. (розпорядження керівника апарату господарського суду Донецької області №01-02/649 від 07.07.2016р., протокол автоматичного визначення складу колегії суддів від 07.07.2016р.).

07.07.2016р. прокурором представлено суду клопотання б/н від 07.07.2016р., яким до матеріалів справи долучено у копіях: витяги з сайту «Єдиний державний реєстр судових рішень України» постанов Донецького апеляційного господарського суду від 04.05.2016р. по справі №905/541/15, від 04.05.2016р. по справі №905/544/15, від 26.04.2016р. по справі №905/542/15.

07.07.2016р. представником виконавчого комітету Маріупольської міської ради надано клопотання №05/1455 від 21.06.2016р. про зупинення провадження у справі до розгляду справи №905/2855/15 по суті, до якого додано копію ухвали господарського суду Донецької області від 29.10.2015р. по справі №905/2855/15.

07.07.2016р. представником виконавчого комітету Маріупольської міської ради надано пояснення №05/1454 від 21.06.2016р. по суті спору, яким заявлно клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 07.07.2016р. о 12:30 год. без участі його представника.

Разом із означеними поясненнями суду представлено акт звіряння розрахунків за договором від 22.11.2013р. №57 за період 10.09.2015р. до 10.03.2016р. з доказами його направлення на адресу відповідача (фіскальний чек №б/н від 24.06.2016р., опис вкладення у цінний лист, датований 24.06.2016р.), а також у копіях: ухвала господарського суду Донецької області від 11.11.2015р. по справі №905/2148/15., довіреність на представника позивача, банківська виписка від 27.01.2014р.

Клопотання №05/1454 від 21.06.2016р. залишено судом без розгляду, оскільки отримано після судового засідання, мова про яке йдеться у наведеному зверненні, та за результатами якого винесено ухвалу господарським судом Донецької області від 07.07.2016р. по даній справі про відкладення розгляду спору на 18.08.2016р.

10.08.2016р. електронною поштою суду від представника виконавчого комітету Маріупольської міської ради отримано пояснення №05/1788 від 10.08.2016р., за змістом яких останній фактично відмовився від заявленого клопотання про зупинення провадження по справі та просить провести судове засідання, призначене на 18.08.2016р. об 11:40год., без участі його представника і задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

До пояснень додано у копіях: постанова Донецького апеляційного господарського суду від 30.06.2016р. у справі №905/2855/15, опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек №б/н від 04.07.2016р.

15.08.2016р. від представника виконавчого комітету Маріупольської міської ради через канцелярію господарського суду Донецької області надійшов оригінал пояснень №05/1788 від 10.08.2016р. з додатками, що були надіслані 10.08.2016р. електронною поштою.

Представник прокурора у судовому засіданні 18.08.2016р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник виконавчого комітету Маріупольської міської ради в судове засідання 18.08.2016р. не з’явився.

Представник відповідача в судове засідання 18.08.2016р. не з’явився, причини неявки не повідомив.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв’язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

Відтак, клопотання виконавчого комітету Маріупольської міської ради №05/1788 від 10.08.2016р. про проведення судового засідання, призначеного на 18.08.2016р. об 11:40год., без участі його представника задоволено судом.

Одночасно клопотання відповідача №б/н від 02.06.2016р. та виконавчого комітету Маріупольської міської ради №05/1455 від 21.06.2016р. про зупинення провадження у справі до розгляду справи №905/2855/15 по суті залишено судом без розгляду, оскільки судом прийнято відмову заявників від цих звернень (позивач у поясненнях №05/1788 від 10.08.2016р., відповідач у судовому засіданні 07.07.2016р., про що відображено у відповідному протоколі судового засідання).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4– 2, 4– 3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32 – 38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

22.11.2013р. між виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (Виконком) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фенікс» (Розповсюджувач) був укладений договір №57 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

За умовами п.1.1 договору встановлено, на підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради від 20.03.2013р. №128 «Про розгляд звернень суб’єктів господарської діяльності щодо розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м.Маріуполя» Виконком надає Розповсюджувачу у тимчасове платне користування місця розташування рекламних засобів, а Розповсюджувач приймає вказані місця, використовує їх для розташування рекламних засобів та оплачує користування зазначеними місцями згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до положень п.1.2. договору місця розташування рекламних засобів, які надаються Виконкомом в тимчасове платне користування Розповсюджувачу, зазначені в Додатку 3 до цього Договору, який є невід’ємною частиною цього Договору.

Місця розташування рекламних засобів являють собою площу зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або території на відкритій місцевості у межах м.Маріуполя, перебувають в комунальній власності територіальної громади м.Маріуполя, управління ними, в тому числі укладання договорів щодо них, здійснюється Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (п.1.3 договору).

Згідно п.1.4 договору, місця розташування рекламних засобів надаються розповсюджувачу виключно для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, зазначених в дозволі, виданому на підставі відповідного рішення виконкому міської ради.

Всі необхідні відомості щодо конструкції рекламних засобів, які підлягають встановленню на місцях розташування рекламних засобів, зазначаються у дозволі на розміщення зовнішньої реклами (п.1.5 договору).

Місця розташування рекламних засобів вважаються переданими Виконкомом і прийнятими Розповсюджувачем з моменту укладення цього договору (п.1.6 договору).

У п.п.2.3.2, 2.3.3 договору визначено обов’язок Розповсюджувача отримати у встановленому порядку дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на місця розташування рекланих засобів, надані йому в користування та не розміщувати рекламні засоби на місцях, до отримання дозволу у встановленому порядку.

Розповсюджувач на підставі п.2.3.15 договору зобов’язувався своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування місцями розташування рекламних засобів в порядку та строки, обумовлені цим договором.

За умовами п.3.2. договору розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наданими в користування Розповсюджувачу, становить 10197,90 грн. в місяць з урахуванням розміщення соціальної реклами в період з 21.07.2010р. по 26.06.2012р. відповідно до договору від 23.07.2010р. №7.

Згідно з п.3.5 договору, внесення плати за тимчасове користування місцями здійснюється Розповсюджувачем: перший платіж – протягом п’яти робочих днів з дня укладання договору; наступні платежі – авансом до 10 числа місяця, що передує місяцю за який здійснюється оплата.

Згідно з п.3.6 зобов’язання Розповсюджувача щодо внесення плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів вважається виконаним у день зарахування коштів до міського бюджету м. Маріуполя.

Плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів здійснюється розповсюджувачем без отримання рахунку, шляхом перерахування грошових коштів до міського бюджету м.Маріуполя.

За приписами п.п.4.1, 4.3 договору місця розташування рекламних засобів повертаються Виконкому на підставі акту приймання-передачі та вважаються повернутими з моменту підписання такого акту сторонами.

Відповідно до розділу 5 «Строк договору» сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. У випадку отримання Розповсюджувачем дозволу на розміщення зовнішньої реклами на місцях, наданих йому в користування на підставі цього договору, цей договір діє протягом строку, на який видано відповідний дозвіл, але не більше 5 років. Строк цього договору не підлягає автоматичному поновленню.

Договір №57 від 22.11.2013р. з додатками підписано сторонами без розбіжностей.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 17.06.2015р. до договору, місячна плата на тимчасове користування рекламних засобів змінилася на 10117,69 грн.

Загальна сума договору за п’ять років з урахуванням розміщення соціальної реклами протягом 2014 року становить 607 061,22 грн. згідно з додатком №1 додаткової угоди.

Згідно додаткової угоди №2 від 17.07.2015р. до договору, місячна плата на тимчасове користування рекламних засобів змінилася на 9555,10 грн.

Загальна сума договору за п’ять років після отримання Розповсюджувачем відповідного дозволу на розміщення зовнішньої реклами, становить 573 305,82 грн.

Між тим, з п.2 означених додаткових угод вбачається, що останні набирають чинності з моменту їх підписання, а отже додаткова угода №1 – з 17.06.2015р., та додаткова угода №2 – з 17.07.2015р.

Як вбачається з правової природи укладеного між сторонами договору №57 від 22.11.2013р., спірні правовідносини регламентуються, насамперед, нормами законодавства про розміщення реклами, у тому числі - Законом України «Про рекламу» та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами» №2067 від 29.12.2003р.

Таким чином, укладений між сторонами договір №57 від 22.11.2013р. є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, зокрема, права позивача на отримання платежів за користування місцями розташування рекламних засобів, що безпосередньо закріплено у п.32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами та узгоджується з п.2.3.15 договору.

Сутність заявленого позову полягає у спонуканні відповідача до примусового виконання зумовленого вказаним договором обов'язку зі сплати щомісячних платежів за користування місцями розташування рекламних засобів.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Посилання відповідача на приписи ст.7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», як на підставу для звільнення від сплати стягуваних коштів судом відхиляється, оскільки скасування грошових зобов’язань щодо користування державним та комунальним майном на період проведення антитерористичної операції стосується орендних правовідносин, тоді як спірні правовідносини між сторонами регламентуються не ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна», а спеціальними нормами Закону України «Про рекламу» і постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами» №2067 від 29.12.2003р., у світлі яких стягувана в межах цієї справи плата не є орендною.

З огляду на викладене, певна спорідненість правового регулювання розглядуваних правовідносин сторін із орендними правовідносинами не може бути підставою для застосування ст.7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», адже плата за розміщення місць реклами підпадає під дію спеціальних норм цивільного законодавства і не потребує застування норм про оренду в цій частині, що також узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеної в постанові від 07.04.2016р. у справі №905/3133/15.

Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для ухилення від виконання грошових зобов’язань перед позивачем зі здійснення визначених договором платежів за розглядуваний період до 10 числа кожного місяця, що передує оплачуваному.

З огляду на таке, твердження відповідача щодо означеного питання застосування Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» до спрвних правовідносин є хибними та судом не прийнято.

Відтак, заявлена до стягнення сума заборгованості у загальній сумі 66 885,70 грн. визначена прокурором та позивачем як така, що сформувалась у період з 10.09.2015р. по 10.03.2016р. і включає в себе щомісячний платіж за тимчасове користування місцями розміщення реклами, який на цей період встановлений додатковою угодою №2 від 17.07.2015р. на рівні 9555,10грн.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та відсутність будь-яких доказів, що спростовують дане, згідно норм процесуального закону, відповідач за тимчасове користування місцями розміщення реклами у період з 10.09.2015р. по 10.03.2016р. повинен сплатити позивачу плату у загальній сумі 66 885,70 грн. (9555,10грн. х 7) та строк виконання цього спірного зобов'язання є таким, що настав.

З метою досудового врегулювання спору прокуратурою на адресу відповідача направлено претензію №115 (вих.№05/339) від 09.02.2016р. про ліквідацію заборгованості із внесення плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів в десятиденний термін з дня отримання цієї вимоги.

Проте, в порушення ст.ст.525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання відповідача перед позивачем не виконано.

Доказів, що свідчать про сплату заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений та обґрунтований матеріалами справи, суд дійшов висновку, що свої зобов`язання відносно своєчасної та повної сплати позивачу плати за тимчасове користування місцями розміщення реклами за договором №57 від 22.11.2013р. у період з 10.09.2015р. по 10.03.2016р. у загальній сумі 66 885,70 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, відповідач не виконав.

З огляду на наведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 66 885,70 грн. підлягають задоволенню у повній сумі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс», м.Маріуполь Донецької області, про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності, яка виникла протягом періоду з 10.09.2015р. по 10.03.2016р. на підставі договору №57 від 22.11.2013р. в розмірі 66 885,70 грн., задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс» (87515, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Леніна, б.1, оф.317, код ЄДРПОУ 13516596, р/р26000000103766 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) на користь виконавчого комітету Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Леніна, б.70, код ЄДРПОУ 04052784, міський бюджет м.Маріуполя, р/р 31413544700051 у банку ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 24060300) заборгованість в розмірі 66 885,70 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс» (87515, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Леніна, б.1, оф.317, код ЄДРПОУ 13516596, р/р26000000103766 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) на користь прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Університетська, б.6, код ЄДРПОУ 25707002, р/р35216066016251, Державна казначейська служба України, МФО 820172) відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1378,00 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. В судовому засіданні 18.08.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено та підписано 23.08.2016р.

Головуючий суддя О.В. Кротінова

Суддя А.М. Осадча Суддя Г.В. Левшина