ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
30 серпня 2016 року Справа № 903/1048/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Вовк І.В. і Селіваненко В.П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги дочірнього підприємства "АГРОФІРМА ЛУГА-НОВА" приватного підприємства "Універсам", с. Мишів Волинської області,
на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 09.03.2016
зі справи № 903/1048/14
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі -Підприємець), с. Замости Волинської області,
до дочірнього підприємства "АГРОФІРМА ЛУГА-НОВА" приватного підприємства "Універсам" (далі - Підприємство), с. Мишів Волинської області,
про стягнення 398 342,91 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 Підприємству відмовлено у поновленні строку для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Волинської області від 03.12.2015 у справі № 903/1048/14 про зупинення провадження у справі № 903/1048/14; апеляційну скаргу Підприємства на ухвалу господарського суду Волинської області від 03.12.2015 зі справи № 903/1048/14 повернуто скаржнику.
Підприємство 02.08.2016 (згідно з вхідним штампом суду апеляційної інстанції) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 01.08.2016 № 984, у якій просить ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 зі справи № 903/1048/14 скасувати, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.
За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до підпункту 2.21 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповненнями) платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Водночас відсутність таких відомостей не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
В свою чергу, Підприємством до касаційної скарги від 01.08.2016 № 984 додано копію платіжного доручення від 26.01.2016 № 62 про сплату судового збору в розмірі 1653,60 грн. з призначенням платежу: "за касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 у справі № 903/1048/14", яка не є належним доказом сплати судового збору з касаційної скарги на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Крім того, до касаційної скарги від 01.08.2016 № 984 не додано доказів надіслання її копії Підприємцю (позивачу у справі), а також матеріали скарги не містять й відміток про її безпосереднє вручення цьому адресатові, що є порушенням вимог частини четвертої статті 111 ГПК України.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
За змістом частини 2 статті 11113 ГПК касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
Згідно зі статтею 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
У відповідності до статті 105 ГПК України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття (у даному випадку оскаржувана ухвала з 09.03.2016).
Згідно з приписами частини третьої статті 105, статей 51, 110 ГПК України останнім днем для подання касаційної скарги було 29.03.2016.
Підприємством касаційну скаргу подано 02.08.2016 (згідно з вхідним штампом суду апеляційної інстанції), тобто поза межами встановленого статтею 110 ГПК України двадцятиденного строку подання касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 53 ГПК України господарський суд, зокрема, за заявою сторони може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків передбачених цим Кодексом.
Отже, закон пов'язує можливість відновлення пропущеного процесуального строку з обов'язковою наявністю поважних причин такого пропуску.
Водночас, діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.
Строки, протягом яких особи, що приймають участь у справі, мають право подати касаційну скаргу, встановлені статтею 110 ГПК України. При цьому зацікавлені особи на свій розсуд вирішують, скористатися їм правом на оскарження чи ні. В межах цих строків вони повинні визначитися з волевиявленням на звернення до суду.
Норми ГПК України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.
Обґрунтовуючи клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження, скаржник посилається на те, що строк для подачі касаційної скарги був пропущений внаслідок відсутності можливості у скаржника: ознайомитися з матеріалами справи № 903/1048/14 (внаслідок знаходження матеріалів справи у апеляційній та касаційній інстанціях; перебування судді-доповідача у справі у відпусках) і сформувати правову позицію для звернення з касаційною скаргою.
Однак, беручи до уваги, що:
- копія ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 була надіслана скаржнику у справі та до Єдиного державного реєстру судових рішень;
- з 02.03.2016 по 11.08.2016 справа № 903/1048/14 знаходилася у суді апеляційної інстанції і скаржник мав можливість ознайомитися з матеріалами справи;
- у матеріалах справи і в касаційній скарзі відсутні відомості стосовно причин об'єктивного характеру, які перешкоджали б поданню касаційної скарги у передбачений чинним законодавством строк, -
касаційна інстанція вважає, що зазначені скаржником причини пропуску строку подання касаційної скарги не можуть бути визнані поважними в розумінні статті 53 ГПК України, а тому відповідне клопотання підлягає відхиленню.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Керуючись пунктами 3, 4, 5 частини першої статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
1. Відмовити дочірньому підприємству "АГРОФІРМА ЛУГА-НОВА" приватного підприємства "Універсам" у відновленні строку подання касаційної скарги на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 зі справи № 903/1048/14.
2. Касаційну скаргу на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 зі справи № 903/1048/14 повернути дочірньому підприємству "АГРОФІРМА ЛУГА-НОВА" приватного підприємства "Універсам".
Суддя В. Палій
Суддя І. Вовк
Суддя В. Селіваненко
Судове рішення № 60015790, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 30.08.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 903/1048/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: