Постанова № 60011238, 30.08.2016, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1763/16-а

ПОСТАНОВА

іменем України

"30" серпня 2016 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої - судді Ротар М.М.,

при секретарі - Фінько О.П.

за участю відповідача Лисенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_2 до інспектора патрульної поліції 1 роти батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні Лисенко Антона Валентиновича про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора патрульної поліції роти № 1 батальйону УПП у м. Херсоні Лисенко А.В. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що 09.05.2016 по справі про адміністративне правопорушення на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. В постанові зазначено, що він 09.05.2016 року о 18.10 год. керуючи автомобілем «MERSEDES BENZ», номерні знаки НОМЕР_1, по вул. Маяковського в м. Херсон, здійснив зупинку ближче 10 м від пішохідного переходу. Вважає, що вказана постанова є незаконною в зв'язку з порушенням процедури притягнення до адміністративної відповідальності, не вмотивована, не підтверджена доказами, зібраними відповідно до вимог закону, які б свідчили про вчинення ним адміністративного правопорушення, а тому підлягає скасуванню. Просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення.

Позивач в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав клопотання, в якому свої позовні имоги підтримав та просив постанову про адміністративне правопорушення скасувати, провадження по справі закрити.

Відповідач Лисенко А.В. в судовому засіданні, що було проведено в режимі відеоконференції, проти позову заперечував. Суду пояснив, що постанова є правомірною та відповідає вимогам законодавства, заперечив ним порушення норм матеріального та процесуального права при її винесенні, оскільки позивачу було повідомлено про вчинене ним правопорушення та роз'яснені його права. На місці події поліцейські здійснювали відео фіксацію за допомогою нагрудної відеокамери, запис з якої наданий суду. Будь-яких неправомірних дій з його боку та з боку його колег не відбувалося. Просив відмовити в задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_3, який також в цей день здійснював патрулювання в одному екіпажі з відповідачем, суду пояснив, що дійсно 09.05.2016 року вони склали постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_2 за вчинення ним адміністративного правопорушення, що передбачено ч.1 ст. 122 КупАП, оскільки останній дійсно здійснив зупинку та стоянку ближче ніж 10 м. від пішохідного переходу.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, свідка, вивчивши матеріали справи, переглянувши запис з відеокамери патрульного, здійснені при розгляді справи про адмінправопорушення, які містяться у одному файлі на одному оптичному носії - DVD-R Ridata, дослідивши та оцінивши докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.05.2016 року поліцейським роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні Лисенко А.В. винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПСЗ № 059249 від 09.05.2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн, а саме за те, що ОСОБА_2, керуючи автомобілем «MERSEDES BENZ», номерні знаки НОМЕР_1, по вул. Маяковського в м. Херсоні, здійснив зупинку ближче 10 м від нерегульованого пішохідного переходу, чим порушив вимоги п.п.15.9.г ПДР України.

Нормами ч.1 ст.122 КпАП України визначено, що порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 та 284 КпАП України. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтуються висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Наданими відповідачем в ході розгляду справи доказами, не спростовані доводи позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки відеозаписом з нагрудної камери інспектора не зафіксовано місце зупинки чи стоянки автомобілю, ближче як 10 метрів від нерегульованого пішоходного переходу, що також не було зафіксовано рулеткою.

Покази свідка ОСОБА_3 суд оцінює критично, оскільки він працює разом з відповідачем та є заінтересованою особою.

Крім того, суд вважає, що відповідачем був порушений порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності. А саме, відповідно до ст.254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовими особою або представником громадської організації чи органом громадської самодіяльності.

Відповідно до ч.3 ст.254 КпАП України, протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу .

Відповідно до абз.4 ст.258 КпАП України, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ст.185-3 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно зі ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи наведене, враховуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, не доведена. Обставини вчинення адмінправопорушення не підтверджуються відеозаписом з нагрудної камери інспектора, яким не зафіксований сам факт правопорушення та хід розгляду справи. Відповідач заперечує проти адміністративного позову, проте, доказів його спростування суду не надав, а тому позов слід задовольнити.

За змістом ст..293 КУпАП під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одна з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена на суди, то суд вважає за необхідне постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до інспектора патрульної поліції 1 роти батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні Лисенко Антона Валентиновича про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування - задовільнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ПСЗ № 059249 від 09 травня 2016 р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст.122 КупАП, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: М.М. Ротар