Рішення № 60008844, 25.08.2016, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/731/16-ц

2/303/661/16

Ряд. стат. звіту - 26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

при секретарі Славич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 обласної кредитної спілки «Калиновий міст» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 обласної кредитної спілки «Калиновий міст» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позов мотивує тим, що 17.06.2010 року ОСОБА_2 отримав від позивача кредит у розмірі 9000 гривень. Однак, відповідач ОСОБА_2 всупереч Закону та умовам договору своїх зобовязань перед позивачем не виконав, внаслідок чого за відповідачем наявна заборгованість по кредитному договору в сумі 58493,59 гривень.

Представник позивача ЗОКС «Калиновий міст» - ОСОБА_3 в судове засідання не зявилася надіславши до суду заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином про причину неявки суд не повідомив.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судове засідання не зявилася подавши до суду заперечення та заяву в якій позовні вимоги визнає частково, а саме визнає борг у сумі 7369,47 гривень, як тіло кредиту, до іншої суми просить суд застосувати строк позовної давності, а щодо суми процентної ставки у подвійному розмірі то визнає тільки суму у розмірі 18740,59 гривень, оскількии рішення кредитного комітету кредитодавця не виносилось і суду не надано.

Дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч. 3-4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи: розяснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору №210 від 17.06.2010 року укладеного між позивачем і відповідачем, останній отримав від позивача кредит у розмірі 9000 гривень (а.с. 5-10).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором заборгованість відповідача складає 58493,59 гривень.

Також представником позивача було надано суду довідку-розрахунок про заборгованість по договору №210 від 17.10.2010 року станом на 08.02.2016 року відповідно до якої загальна заборгованість відповідача складає 51392,47 гривень.

Відповідно до рішення кредитного комітету ЗОКС «Калиновий міст» кредит виданий відповідачу визнаний кредитом з підвищеним ризиком і встановлено процентну ставку в подвійному розмірі.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностроння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

В свою чергу, ст.256 ЦК України визначено поняття позовної давності, згідно з якої це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Частиною 5 ст.261 ЦК України передбачено, що за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. До того ж, перебіг позовної давності за зобовязаннями з визначеним строком виконання починається зі спливом строку виконання кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Згідно з ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець повязує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, суд зобовязаний застосувати позовну давність лише за заявою сторони у спорі, причому така заява має бути подана до винесення судового рішення. Відповідач заявив про застосування позовної давності до виниклих правовідносин та просив відмовити з цих підстав у позові.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі, суд, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України, як вже було згадано, строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення. Разом із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець повязує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч.2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 ЦК України).

У відповідності до п.9.5 Договору термін позовної давності встановлюється сторонами тривалістю 5 років. Також судом встановлено, що будь-яких дій, які б свідчили про переривання позовної давності до вимоги позивачем вчинено не було, підстав для поновлення пропущеного строку позивач не навів, а тому кредитна спілка звернулася до суду з частковим пропуском строку позовної давності.

Відповідно до п.3.7. Кредитного договору за будь-яких умов, у разі несвоєчасного надходження (прострочення) планового платежу повністю або частково, за рішенням Кредитного комітету Кредитодавця цей кредит може визнаватися кредитом з підвищеним ризиком. Протягом строку визнання кредиту кредитом з підвищеним ризиком, процентна ставка за ним встановлюється у подвійному розмірі.

Згідно до Протоколу засідання кредитного комітету ЗОКС «Калиновий міст» від 31.01.2011 року, кредит у розмірі 9000 гривень отриманий ОСОБА_2 визнано кредитом з підвищеним ризиком та встанолвено щодо нього подвійний розмір процентної ставки (а.с. 67).

Також судом встановлено, що відповідачем останній платіж на погашення заборгованості по кредиту було зроблено 31.08.2011 року, в розмірі 300 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості по договору, а представник позивача звернувся до суду з позовом 08.02.2016 року, таким чином частково пропустив строк позовної давності звернення до суду.

Та оскільки у кредитному договорі передбачено, що його виконання здійснюється частинами відповідно до графіку погашення кредиту, то початок перебігу позовної давності для стягнення кредиту і процентів за користування кредитом є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, однак не сплатив його, і відповідно загальна позовна давність застосовується до кожного щомісячного простроченого платежу, який був визначений графіком.

Таким чином, починаючи з 18.07.2010 року черговий платіж повинен був бути сплачений до 18 числа, щомісячно, а тому представником позивача було пропущено частково строк позовної давності звернення до суду.

Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобовязання, які деталізують обовязок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обовязку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

З цього питання викладена правова позиція ВСУ (у справі №6-116цс13) згідно якої встановлено, що відповідно до ст.261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобовязання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

З урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 57-60, 209, 212-215, 218, 223, 224-226, 294 ЦПК України, ст.ст. 263, 264, 256, 267, 526, 527, 530, 610, 629, 1049, 1050,1054 ЦК України, суд, -

РІШИВ:

Позов задоволити - частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 обласної Кредитної спілки «Калиновий міст», ЄДРПОУ 35685100, р/р 26503176944400 в УкрсибБанк м.Харків, МФО 351005 заборгованість у розмірі 51 392 (п`ятдесят одна тисяча триста девяносто дві) гривні 46 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 обласної Кредитної спілки «Калиновий міст», ЄДРПОУ 35685100, р/р 26503176944400 в УкрсибБанк м.Харків, МФО 351005 судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області, протягом 10 днів з дня його проголошення, через суд першої інстанції, який виніс оскаржуване судове рішення.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір