Постанова № 60004493, 30.08.2016, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа № 537/3352/16-а

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.08.2016 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Сьоря С.І., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи ОСОБА_1 до суб'єкта владних повноважень Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить суд визнати рішення Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області №74 від 31.05.2016 року про відмову в перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання протиправним та скасувати його, зобов'язати Кременчуцьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести перерахунок та виплату його щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №23 від 20.05.2016 року, починаючи з 01.05.2016 року з урахуванням проведених виплат, зобов'язати Кременчуцьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області подати суду в місячний строк звіт про виконання судового рішення, стягнути з Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області на його користь сплачений судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп..

Свої вимоги мотивував тим, що Постановою Верховної Ради України від 09.09.2010 року №2516-VI його було звільнено у відставку з посади судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області. Стаж роботи, що дав йому право на відставку склав 25 років 08 місяців 25 днів.

06 січня 2011 року він отримав в Управлінні Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці рішення колегіального органу з призначення пенсії №55 від 09.12.2010 року, яким йому було відмовлено в призначенні щомісячного довічного грошового утримання.

Свою відмову відповідач мотивував тим, що ст. 43 Закону України «Про статус суддів» період його строкової служби у Радянській армії з 03.06.1982 року по 28.06.1988 рік не передбачений для призначення довічного щомісячного грошового утримання.

За захистом своїх порушених прав він звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука з позовом до Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 11 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року його позов задоволено, рішення Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці №55 від 09.12.2010 року про відмову в призначенні йому щомісячного довічного грошового утримання через відсутність необхідного стажу визнано протиправним та скасовано, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці призначити йому з 06.10.2010 року щомісячне довічне грошове утримання з врахуванням стажу його роботи, що дає право на його відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання - 25 (двадцять п'ять) років 08 (вісім) місяців 25 (двадцять п'ять) днів в розмірі 90 (дев'яносто) відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука була допущена до негайного виконання в частині стягнення всієї суми заборгованості довічного щомісячного грошового утримання з 06.10.2010 року.

Протоколом від 16 березня 2011 року Управлінням Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці йому було призначене довічне щомісячне грошове утримання у розмірі 4 728 гривень 60 копійок.

З 01 січня 2012 року почала змінюватись суддівська винагорода. На його звернення до Управління Пенсійного Фонду України в м.Кременчуці з заявами про проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання він постійно отримував та отримує рішення про відмову йому у проведенні такого перерахунку, тому за захистом своїх порушених прав він змушений звертатись до суду.

Востаннє постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 03 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року, по справі №537/1064/16-а за його позовом до УПФУ в м. Кременчуці, останнє було зобов'язано провести йому перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 % грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №3228 від 29.09.2015 року, починаючи з 01.09.2015 року з урахуванням проведених виплат. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року по вказаній справі було допущено заміну відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області на Кременчуцьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

Кременчуцьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області постанову Крюківського районного суду м.Кременчука від 03 березня 2016 року ще не виконало.

Зараз розмір його щомісячного довічного грошового утримання з вирахуванням податків складає 15 477 гривень 11 копійок.

З 01 травня 2016 року знову змінився розмір суддівської винагороди, про що свідчить довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка направлена йому поштою Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області, за вих. №23 від 20.05.2016 року, та з 01 травня 2016 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання суддям у відставці, складає: 23 200 гривень, в тому числі: оклад - 14 500 гривень, щомісячна доплата за вислугу років 60% - 8 700 гривень.

На підставі цієї довідки він 24 травня 2016 року звернувся до Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області з заявою про проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що підтверджується розпискою-повідомленням від 24.05.2016 року за №661.

Рішенням Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області №74 від 31 травня 2016 року про перерахунок пенсії йому було відмовлено в перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з тим, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 Зароку № 213 у разі неприйняття до 01.06.2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних на загальних підставах, з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. У зв'язку з викладеним з 01 червня 2015 року раніше призначені пенсії в порядку та на умовах, визначених законами, не перераховуються.

Зазначене рішення він отримав поштою 10 червня 2016 року.

Вважає вищевказане рішення Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області №74 від 31 травня 2016 року про відмову у проведенні перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання протиправним, а тому він змушений був звернутися до суду з даним позовом.

Представник відповідача - Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області надіслав до суду письмові заперечення проти позову, в яких в задоволенні позову просить відмовити у зв'язку з його безпідставністю.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, приходжу до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 з 15 липня 1992 року по 05.10.2010 року працював на посаді судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

Постановою Верховної Ради України № 2516-VІ від 09.09.2010 року та наказом Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області №206/К від 05.10.2010 року ОСОБА_1 було звільнено у відставку з посади судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

Відповідно до частини 4 ст.43 Закону України «Про статус суддів», в редакції, яка була чинна на час виходу позивача у відставку, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

Згідно ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в редакції від 07.07.2010 року, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Норми частини 4 ст.43 Закону України «Про статус суддів» та ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» безпосередньо пов'язують виплату довічного грошового утримання судді у відставці з грошовим утриманням судді, який працює на посаді, яку займав суддя до виходу у відставку, що зумовлює проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці при зміні розміру суддівської винагороди працюючого судді.

Як вбачається з довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області 20.05.2016 року за вих..№23 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання суддям у відставці з 01.05.2016 року складає 23 200 грн., в тому числі посадовий оклад 14 500 грн. та щомісячна доплата за вислугу років 60% 8 700 грн..

24 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області з заявою №661 про проведення йому з 01.05.2016 року перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Рішенням Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області №74 від 31.05.2016 року з питання перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці, ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку довічного грошового утримання з 01.05.2016 року.

В обґрунтування відмови зазначено, що на підставі ч.5 Прикінцевих положень від 02.03.2015 року № 213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 01.06.2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про судоустрій та статус суддів».

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень у тому числі органів державної влади.

Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, виходячи з якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст. 22 Конституції України,права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 126 основного Закону України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.

В рішенні Конституційного суду України № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року зазначено, що ст.126 Конституції України закріплено основні принципи здійснення правосуддя в Україні - незалежність і недоторканість суддів. Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання, тощо), є гарантією забезпечення незалежності. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праці заробляти додаткові матеріальні блага.

В рішеннях Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зазначено, що «визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості.

Відповідно до пункту 8 частини четвертої ст.47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» незалежність суддів забезпечується незалежним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів (частина шоста ст.47).

У правовій позиції Конституційного Суду України, висловленій ним у рішенні у справі про гарантії незалежності суддів від 18 червня 2007 року №4-рп/2007, а також у низці його попередніх рішень, зокрема від 24 червня 1999 року №6-рп/99 (справа про фінансування судів), від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 1грудня 2004 року №19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу), від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004 (справа про зупинення і про обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 11 жовтня 2005 року №8-рп 2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), Конституційний Суд України наголошує, що ч.3 ст. 22 Конституції України встановила, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Пунктом 6.1 Європейської Хартії передбачено, що судді, які виконують професійно свої суддівські функції, мають право на винагороду, рівень якої повинен бути таким, щоб вони були захищені від тиску при прийнятті ними рішень і в роботі взагалі, щоб ніщо не могло вплинути на їх незалежність та неупередженість. Статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (п.6.4).

Отже, особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.

Даний факт підтверджується й міжнародними стандартами у сфері судочинства, зокрема, згідно з п. 54 Рекомендацій СМ/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки (Рекомендація № CM/REC(2010)12) «оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці».

Зазначений підхід щодо забезпечення незалежності суддів закріплено також у «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 4 листопада 1950 року, ратифікованій Верховною Радою України 17 липня 1997 року, та в низці інших міжнародних документів, а саме: «Основні принципи незалежності судових органів», ухвалені резолюціями 40/32 від 29 листопада 1985 року та 40/146 від 13 грудня 1985 року Генеральної Асамблеї ООН, «Процедури ефективного здійснення Основних принципів незалежності судових органів», затверджені 24 травня 1989 року Резолюцією 1989/60 Економічної і Соціальної Ради ООН.

Тож, щомісячне довічне грошове утримання є не тільки соціальною виплатою (пенсією), але й конституційною гарантією незалежності судді у відставці, є складовою його правового статусу як діючого судді з урахуванням правомірних (законних) очікувань на майбутнє щодо захищеного соціального статусу при видаленні його з посади (відставки), яке у своєму розмірі має бути максимально наближеним до рівня грошового утримання судді, який перебуває на відповідній посаді.

Цей підхід підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини.

Частина 1 статті 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Дійсно, відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії ( щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України, в тому числі, «Про судоустрій і статус суддів».

Посилання відповідача на Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року суперечить Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України та іншим законодавчим актам в частині, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає ( здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, довічне грошове утримання суддям у відставці.

Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини справи, приходжу до висновку, що матеріальні та соціальні гарантії судді у відставці, позивача по справі, які були встановлені на день його виходу у відставку, станом на 05 жовтня 2010 року, не можуть бути скасовані а ні новими законами, а ні внесенням змін до чинних законів.

За таких обставин, приходжу до висновку, що позовні вимоги позивача є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 247 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене вважаю за необхідне зобов'язати Кременчуцьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області подати в місячний строк звіт про виконання постанови суду.

З урахуванням задоволення позову, судові витрати, що понесені позивачем підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 6-14, 71,159-163, 167, 257 КАС України, Законом України «Про статус суддів», Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах» , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним рішення Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області №74 від 31.05.2016 року щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов'язати Кременчуцьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 % грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №23 від 20.05.2016 року, починаючи з 01.05.2016 року та з урахуванням проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 551 грн. 20 коп. сплаченого судового збору.

Зобов'язати Кременчуцьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області подати в місячний строк звіт про виконання даної постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя