Ухвала суду № 60003657, 30.08.2016, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/7301/15-к

Провадження № 1-кп/361/305/16

30.08.2016

У Х В А Л А

ПІДГОТОВЧОГО СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ

=====

30 серпня 2016 року м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі судової колегії:

головуючого, судді - Рабець М.Д.

суддів - Дутчака І.М., Сердинського В.С.

при секретарі - Костинян Н.Ю.

з участю прокурора -Баталової В.Є.

обвинуваченого -ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянувши отримані з Апеляційного суду Київської області матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015110130003198 від 24 серпня 2015 року про обвинувачення,-

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, інвалідності не маючого, тимчасово офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, , запобіжний захід - тримання під вартою, обраний судом 27 серпня 2015 року та продовжений на строк до 31 серпня 2016 року включно, раніше не судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ст.115ч.1 КК України;

В С ТА Н О В И В:

29 серпня 2016 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшли з Апеляційного суду Київської області матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.115ч.1 КК України, які складаються з одного тому.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області від 08 серпня 2016 року вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2016 року відносно ОСОБА_1 скасовано та призначено новий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 обрано у виді тримання під вартою по 31 серпня 2016 року включно.

Ухвалою суду від 29 серпня 2016 року вказані матеріали кримінального провадження були призначені судом до розгляду в підготовчому судовому засіданні колегіальним складом суду у складі трьох професійних суддів.

В судове засідання прибули прокурор Баталова В.Є., захисник ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_1 доставлений під конвоєм, потерпілий ОСОБА_3 не прибув про день і час судового засідання повідомлений належним чином, в телефонній розмові повідомив суд про можливість розгляду справи в його відсутність.

Прокурор просила призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, а також продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому, оскільки ризики на даний час залишились.

Захисник ОСОБА_2, та обвинувачений ОСОБА_1 вказали про необхідність направлення справи на дооформлення прокурору відповідно до вказівок апеляційного суду.

Будь-яких інших клопотань від учасників підготовчого судового засідання не поступило.

Заслухавши в підготовчому судовому засіданні учасників судового розгляду суд вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, виходячи з наступного.

Суд в підготовчому судовому засіданні відповідно до вимог п.3ч.3ст.314 КПК України має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно ст.3ч.1п.13 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ст.110ч.4 КПК України є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам передбаченим статтею 291 цього Кодексу.

У відповідності до п.1ч.1ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального провадження (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Частиною 2ст.92 КПК України передбачено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до ст.291ч.2п.5 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Також до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування.

Аналіз змісту обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування указує на те, що при складанні обвинувального акта прокурором не було дотримано цих вимог закону, оскільки направлений прокурором обвинувальний акт не містить у собі належним чином сформульованого конкретного обвинувачення, не викладені належним чином фактичні обставини злочину.

Відповідно до вимог ст.277ч.1п.6 КПК України повідомлення про підозру повинно містити стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.

На думку суду, органом досудового розслідування, в направленому обвинувальному акті, не конкретно встановлені та описані фактичні обставини кримінального правопорушення. Зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, не містить точної вказівки, а саме, в область якого життєво важливого внутрішнього органу в межах грудної клітини було нанесено удар ножем, тяжкість тілесного ушкодження та його прямий причинний звязок із настанням наслідків у вигляді смерті.

Фактичні обставини кримінальних правопорушень викладено не конкретно, поверхово, що є порушенням вимог, при складанні обвинувального акту, щодо форми та змісту обвинувального акту.

Таким чином, обвинувальний акт по даному кримінальному провадженню не містить чіткого та конкретного формулювання обвинувачення, що має суттєве значення для встановлення істини по провадженню, відсутність якого порушує гарантовані законом процесуальні права обвинуваченого ОСОБА_1, в тому числі і право на захист.

Залишивши поза увагою відсутність висунутого конкретного обвинувачення щодо підозрюваного ОСОБА_1 прокурор порушив вимоги чинного законодавства.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року, зазначив, що у тексті підпункту «а»п.3ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії», п.79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п.3ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52; рішення від 25 липня 2000 року у справі «Матточіа проти Італії», п.58; рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії», п.34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 року у справі «Даллос проти Угорщини» п.47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п.3 ст.6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.54, а також «Даллос проти Угорщини», п.47).

Із урахуванням викладеного, суд звертає увагу на те, що розгляд кримінального провадження за відсутності висунутого конкретного обвинувачення, суттєво утруднює зясування судом обставин і робить неможливим здійснення ОСОБА_1 належного захисту своїх прав, чим грубо порушуються гарантовані законом процесуальні права обвинуваченого на захист, передбачені п.1ч.3ст.42 КПК України.

Ухвалення судового рішення за таких обставин, у будь-якому разі може бути визнане незаконним у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Таким чином, на думку суду, допущені прокурором порушення унеможливлять суд в послідуючому постановити законний, обґрунтований і вмотивований вирок, зміст якого б відповідав вимогам ст.374 КПК України.

Неналежне виконання уповноваженими особами вимог ст.291 КПК України унеможливлює призначення кримінального провадження до судового розгляду, в звязку з чим обвинувальний акт слід повернути прокурору для усунення виявлених недоліків при його складанні.

Як убачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, 27 серпня 2015 року підозрюваному ОСОБА_1 судом був обраний, передбачений ст.176 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк два місяці, а в подальшому продовжений судом до 31 серпня 2016 року включно.

Відповідно до вимог ч.3ст.315 КПК України суд під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід обраний щодо кожного обвинуваченого.

Також, за змістом ч.3ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії обраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків.

З урахуванням закінчення 31 серпня 2016 року строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 та даних про його репутацію, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, ризики вказані в п.п.1,5ч.1ст177 КПК України не відпали, а також те, що він не надав жодних документів про неможливість з тих чи інших причин його перебування в умовах СІЗО, з метою уникнення ризиків, продовження обвинуваченим злочинної діяльності, переховування від органів досудового розслідування і суду та впливу на учасників процесу, суд вважає, що більш мякий запобіжний захід на даний час буде недостатнім, а тому строк тримання його під вартою необхідно продовжити на два місяці з дня надходження до суду матеріалів кримінальної справи, тобто по 27 жовтня 2016 року включно.

Суд переконаний, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить дотримання обвинуваченим ОСОБА_1 процесуальних обовязків під час судового розгляду матеріалів кримінальної справи.

Керуючись ст.ст.176,177,183, 314, 315, 331, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015110130003198 від 24 серпня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.115ч.1 КК України, повернути прокурору для виконання вимог ст.291 КПК України, зокрема складання належного обвинувального акта з викладом фактичних обставин кримінального правопорушення і формулюванням обвинувачення, які прокурор вважає встановленими.

Зобовязати прокурора усунути вказані недоліки протягом 30 діб з дня проголошення ухвали.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ст.115ч.1 КК України на два місяці, тобто по 27 жовтня 2016 року, включно, із утриманням його під вартою в Київському СІЗО УДПС України в м.Києві та Київській області.

Ухвалу передати на виконання в частині утримання під вартою обвинуваченого до Броварського ВП ГУ НП в Київській області.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий, суддя М.Д.Рабець

судді І.М.Дутчак

ОСОБА_4