Рішення № 60002413, 23.08.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Провадження № 22 -ц/790/3558/16 Головуючий 1 - інстанції - Болотова Л.І.

Справа № 626/295/15-ц Доповідач -Зазулинська Т.П.

Категорія - договірні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.,

суддів КРУГОВОЇ С.С.,

МІНЕНКОВОЇ Н.О.,

секретаря Пруднікової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 01 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю 'Соломея АТ' про визнання договору недійсним та визнання права власності,-

в с т а н о в и л а :

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернувся до Красноградського районного суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати недійсним договір купівлі- продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Соломея АТ" в розмірі 80,3%, що становить 1525700, 00 грн., укладений 16.11.2012 року між ним і ОСОБА_3; визнати недійсною нову редакцію статуту ТОВ "Соломея АТ", яка була зареєстрована 21.11.2012 року у виконкомі Маріупольської міської ради Донецької області, реєстраційний номер 12741050001008617; визнати за ним право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Соломея АТ" в розмірі 80,3%, що становить 1525700,00 грн.; зобов'язати ТОВ "Соломея АТ" виплатити йому прибуток за 2012-2014 роки та стягнути з ОСОБА_3 на його користь моральну шкоду в сумі 6000000,00 грн.

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 01 квітня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Соломея АТ" в розмірі 80,3%, що становить 1525700,00 грн., укладений 16 листопада 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Визнано за ОСОБА_4 право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Соломея АТ" в розмірі 80,3%, що становить 1525700,00 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати по справі в сумі 14742,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування скарги посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом неповно з'ясовані всі обставини справи, не досліджені всі доводи та не надано їм належної оцінки.

Зазначає, що експертиза, на підставі якої ухвалено оскаржуване рішення, є недопустимим доказом по справі, оскільки проведена з порушенням норм чинного законодавства. Судом для проведення експертизи експертній установі надані лише матеріали справи, у яких відсутній оригінал оскаржуваного договору купівлі-продажу. Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують відібрання судом зразків підписів у позивача.

Посилається на те, що якщо докази у справі зібрані в порядку, передбаченому статтями 132,133,140 та частиною четвертою ст.191 ЦПК, суд може обгрунтовувати ними рішення лише за умови, якщо вони були оголошені в судовому засіданні, пред"явлені для ознайомлення особам, які беруть участь у справі та досліджені у сукупності з іншими доказами.

Вказує, що статтею 203 ЦКУ встановлено вичерпний перелік підстав, з яких правочин може бути визнано недійсним. Серед таких підстав відсутня така , як невиконання або неналежне виконання стороною умов договору.

Судом не взято до уваги та не надано відповідної оцінки нотаріально посвідченій заяві ОСОБА_4, відповідно до якої він посвідчів передачу 80,3 % частки статутного капіталу ОСОБА_3, відсутність майнових претензій і повний розрахунок з ним.

ОСОБА_4 на апеляційну скаргу подав заперечення, в яких просить про її відхилення та залишення рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на безпідставність доводів скарги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України: в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції колегія суддів доходить висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.02.2012 року ОСОБА_4 було створено ТОВ "Соломея АТ", юридична адреса:Донецька область, АДРЕСА_1 прим.129,130, зареєстроване у виконкомі Маріупольської ради Донецької області 30.03.2012 року, реєстраційний номер 12741020000008617.

Статутний капітал ТОВ "Соломея АТ" складається з майнового внеску учасника ОСОБА_4, а саме нежилого приміщення №129,130, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 1900000 гривень, про що зазначено в статуті товариства (а.с.11-20), підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.55-56), протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Соломея АТ" (а.с.171).

У відповідності до протоколу №3 загальних зборів учасників ТОВ "Соломея АТ" від 16.11.2012 року ОСОБА_4 вирішив відступити із 100% належного йому статутного капіталу ТОВ "Соломея АТ" частку у розмірі 80,3% ОСОБА_3, розподілити статутний капітал наступним чином: ОСОБА_4-19,7% статутного капіталу, ОСОБА_3-80,3% статутного капіталу, затвердити статут ТОВ у новій редакції та провести державну реєстрацію змін, залишити директором ТОВ ОСОБА_4 (а.с.9-10).

16.11.2012 року в місті Маріуполь Донецької області між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Соломея АТ" в розмірі 80,3%, що становить 1525700,00 грн. Цим договором було передбачено, що продавець зобов'язується передати у власність покупця ОСОБА_3 частку у статутному капіталі "Соломея АТ" в розмірі 80,3% статутного капіталу, а покупець зобов'язується сплатити її вартість в сумі 1525700,00 грн. (а.с.84-85).

Визнаючи вказаний договір купівлі-продажу недійсним суд першої інстанції погодився з доводами представників позивача про те, що ОСОБА_3 ввів в оману ОСОБА_4, так як не мав наміру виконувати розрахунки за вказаним договором, а наданий представником відповідача ОСОБА_5 договір є підробним та послався на те, що:

згідно наданих копій документів спірний договір купівлі-продажу складений у місті Маріуполь Донецької області 16.11.2012 року, але в цей день ОСОБА_4 знаходився в місті Харкові і оформляв заяву у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Зінченко Р.П. (а.с.83) . Крім того твердження представників позивача, про те, що у вказаному договорі купівлі-продажу підпис належить не ОСОБА_4, найшли підтвердження у висновку судово-почеркознавчої експертизи №10841 від 28.01.2016 року, яка була проведена на вимогу суду (а.с.64-74)

Згідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Статтєю 203 ЦК України встановлено вичерпний перелік підстав, з яких правочин може бути визнаний недійсним. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятись у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що він вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач не підписував оспорюваний договір купівлі-продажу, а тому форма і зміст цього договору викликає сумніви у відповідності домовленостям між сторонами на момент укладання і волевиявленню позивача.

Крім того, в п.2.1 оспорюваного договору зазначено, що розрахунки за цим договором здійснені у готівковій формі шляхом сплати покупцем означеної у п.1.5 цього Договору суми продавцю, яку він отримав від покупця повністю до підписання цього Договору, але вартість відчужуванї частки у статутному капіталі ТОВ "Соломея АТ" у сумі 1525700,00 грн. зазначена в п.1.6 Договору. В пункті 5.3 Договору зазначено, що третій примірник надається державному реєстратору у виконкомі Луганської міської ради, хоча ТОВ "Соломея АТ" зареєстроване в місті Маріуполь Донецької області. Також представником відповідача не підтверджено факт проведення розрахунків з позивачем за вказаним договором.

На підставі вищевикладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Соломея АТ", укладеного 16 листопада 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, і визнання за ним права власності на цю частку є правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимог щодо визнання недійсною нової редакції статуту ТОВ "Соломея АТ", яка була зареєстрована 21.11.2012 року у виконкомі Маріупольської міської ради Донецької області, реєстраційний номер 12741050001008617, суд вирішив, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, так як у разі визнання договору недійсним, вважаються недійсними і усі документи, що були складені на підставі цього договору, а тому не потребують додаткового вирішення.

Колегія суддів не може погодитись з висновками суду, які покладені в основу рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 і вважає, що цих висновків суд дійшов з неповним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушеннями норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Звернувшись до суду, укладений між ним і ОСОБА_3договір купівлі-продажу від 16.11.2012 року ОСОБА_4 просив визнати недійсним з тих підстав, що відповідач навмисно ввів його в оману для заволодіння його майном та в майбутньому всім його прибутком; на час його звернення до суду відповідач не виконав умов договору щодо сплати йому грошових коштів; як сторона договору він значною мірою був позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору.

Судова почеркознавча експертиза у справі була призначена за клопотанням представника позивача ОСОБА_7, яка в обгрунтування заявленого клопотання посилалась на виникнення у неї сумнівів щодо належності ОСОБА_4підписів у спірному договору та протоколі загальних зборів учасників товариства від 16.11.2012 року.

Згідно п.1.4, 3.4 Інструкції про порядок призначення та проведення судових еспертиз та експертних досліджень і п.п.1.1, 1.3,1.5 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 03.11.1998 року № 705/3145 експертиза проводиться після подання органом (особою) який (яка) її призначив (ла), залучив (ла) експерта) матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції. Вилучення об"єктів, що підлягають дослідженню та відібрання зразків оформлюються протоколом згідно з вимогами цивільно-процесуального законодавства. У них, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або відібранні, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші обставини, що мають значення для вирішення поставлених питань: перед приєднанням вільних та умовно-вільниїх зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу, залучив(ла) експерта, повинен (на) пред"явити їх особі, яка підлягає ідентифікації, а потім позначити кожний зразок, тобто указати, що це вільний зразок почерку (підпису) певної особи (укзати її прізвище, ім"я по батькові) та посвідчити це своїм підписом.

Ухвала про призначення судово-почеркознавчої есперттизи постановлена судом 24.06.2015 року ( а.с.243-244 т.1) В ухвалі зазначено про зобов"язання відповідачів надати для проведення експертизи оригінали договору купівлі-продажу від 16.11.2012 року і протоколу загальних зборів участників товариства від 16.11.2012 року та про надання у розпорядження експертів матеріалів цивільної справи і рестраційної справи ТОВ " Соломея АТ".

У липні 2015 року ХНДІСЕ ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса повернув справу до суду, з посиланням на оформлення матеріалів з порушенням вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 ( в редакції наказу МЮ України від 26.12.2012 року № 1950/5) через відсутність документу, що підлягає дослідженню та зразків для порівняльного дослідження.

Згідно журналу судового засідання від 02.11.2015 року в цьому судовому засіданні брав участь позивач ОСОБА_4, який " в засіданні письмово виготовляє зразки свого почерку. Отримані від позивача зразки почерку та підписів ОСОБА_4 завірені головуючим. (а.с.45-46).

Дані про повідомлення відповідачів про призначення справи до розгляду на 02.11.2015 року у справі відсутні і посилання суду про їх належне повідомлення про час і місце розгляду справи не має будь-якого підтвердження.

Ухвалою від 02.11.2015 року матеріали справи направлені до Харківського НДЕКЦ ім. М.С.Бокаріуса для проведення судово-почеркознавчої експертизи відповідно до ухвали від 24.06.2015 року. При цьому ані вказана ухвала суду, ані супровідний лист суду на адресу ХНДІСЕ ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса всупереч вимогам ст.144 ЦПК України не містять переліку та кількості надісланих разом зі справою матеріалів ( крім оригіналу договору купівлі-продажу) , а надіслане ХНДІСЕ до суду клопотання свідчить про те, що вільні та експериментальні зразки почерку і підпису ОСОБА_4 зі справою до експертної установи не надходили.(а.с.47,48,50 т.2)

Супровідним листом, реквізити якого не надають можливості визначитися з вихідною датою, суд надіслав до ХНДІСЕ документи, які містять підпис ОСОБА_4 ( довіреність, договір добровільного страхування наземного транспорту та ін, а також експериментальні і вільні зразки його підпису і почерку..(а.с.61 т.2).

Яким чином і в який час ці документи та зразки були отримані судом з матеріалів справи уявити неможливо.

У квітні 2016 року представником відповідача було заявлено клопотання про призначення у справі додаткової почеркознавчої експертизи, в обгрунтування якого він посилався на недотримання Інструкції та науково-методичних рекомендацій.

У цьому ж клопотанні представник відповідача звертав увагу суду на те, що ОСОБА_4 вийшов зі складу учасників ТОВ " Соломея АТ" на 80,3% статутного капіталу згідно заяви, справжність його підпису в якій посвідчена нотаріально і згідно цієї заяви проведена державна реєстрація змін.

У задоволенні клопотання про призначення додаткової експертизи було відмовлено ухвалою суду від 01.04.2016 року (а.с.107 т.2)

Статтею 212 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному. повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Вказані вимоги закону судом належним чином не виконані а також порушені приписи.1 ст.11 ЦПК України щодо меж вимог, в яких має розглядатися справа.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, у тому числі, з тих підстав, що вказаний договір позивач не підписував суд не звернув уваги на те, що позивач у позові не заперечував укладення договору купівлі-продажу, вказував на введення його відповідачем в оману, на невиконання останнім умов договору щодо проведення розрахунку , зазначав про те, що він значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні договору та послался водночас на норми цивільного права ( ст.ст.203,215,216,525,526,651), якими врегульовані підстави визнання правочинів недійсним та наслідки недійсності правочину, а також виконання зобов"язань та підстави для зміни або розірвання договору.

Підстави позову позивач не змінював, на що суд уваги не звернув.

Не надав суд належної оцінки і не навів в рішенні мотивів відхилення доводів відповідачів щодо заяви ОСОБА_4

Між тим, нотаріально-посвідченою приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Зінченко Р.П. 16.11.2012 року за реєстровим № 5023 заявою ОСОБА_4, як власник 100% статутного капіталу ТОВ "Соломея АТ" повідомив про передачу 80,3% частки із належної йому частки статутного капіталу ТОВ " Солгомея АТ", що складає 1 525 700,00 грн. ОСОБА_3 і підтвердив відсутність претензій, вимог майнового і немайнового характеру (а.с.83 т.1)

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують його участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 147 ЦК України та ч. 1 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Отже, порядок і форма відступлення частки у статутному капіталі визначається особою на свій розсуд.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен був встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Соломея АТ" у розмірі 80,3 %, що становить 1 525 700,00 грн., укладений 16 листопада 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і про визнання за ОСОБА_4 права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Соломея АТ " у розмірі 80,3 %, що становить 1 525 700,00 грн.підлягає скасуванню на підставі п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

В іншій частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядалось.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307,п.п.1,4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 01 квітня 2016 року в частині задоволення позову ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Соломея АТ" у розмірі 80,3 %, що становить 1 525 700,00 грн., укладений 16 листопада 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і про визнання за ОСОБА_4 права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Соломея АТ " у розмірі 80,3 %, що становить 1 525 700,00 грн.,- скасувати і у задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядалось.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на рішення апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий (підпис) Т.П.Зазулинська

Судді (підпис) С.С. Кругова

(підпис) Н.О.Міненкова