Рішення № 60000775, 26.08.2016, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/2202/16-ц

Провадження № 2/419/366/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2016 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Добривечіра Л. Д.,

при секретарі - Московченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, третя особа: Служба у справах дітей Новоайдарської районної державної адміністрації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Новоайдарського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, третя особа: Служба у справах дітей Новоайдарської районної державної адміністрації.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 09.08.2003 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені. Спільне життя не склалося через протилежні погляди на сумісне життя, втрату почуття взаємної любові один до одного. Позивач вважає, що подальше перебування у шлюбі суперечитиме її інтересам, примирення є недоцільним. Спір про сумісно нажите майно та місце проживання дітей на час розгляду справи відсутній. Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей: доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти постійно мешкають із позивачкою та знаходяться на її утриманні, відповідач від утримання дитини ухиляється, добровільно матеріальної допомоги не надає. На даний час позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі, не працює, оскільки дитина не досягла трирічного віку, отримує допомогу при народженні дитини. Відповідач інших дітей чи утриманців не має.

На підставі вищенаведеного, позивач просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем та стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, до їх повноліття, починаючи з дня подачі позову до суду, а також стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку до досягнення сином трирічного віку.

Позивач - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, надала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, задав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 09.08.2003 року позивач зареєструвала шлюб з відповідачем, що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с.8). Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені. Спільне життя не склалося через протилежні погляди на сумісне життя, втрату почуття взаємної любові один до одного. Позивач вважає, що подальше перебування у шлюбі суперечитиме її інтересам, примирення є недоцільним. Спір про сумісно нажите майно та місце проживання дітей на час розгляду справи відсутній. Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей: доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.9, 10). Відповідач по справі - ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується копіями свідоцтв про народження дитини (а.с.9, 10), в яких зазначені відомості про батька, тобто ОСОБА_2

Малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, проживають разом з матір'ю ОСОБА_1, що підтверджується довідкою про склад сім'ї №1544 від 18.07.2016 року, виданою КП «Жилбудсервіс» (а.с. 7). Позивач не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

При ухиленні батьків від обов`язку утримувати своїх неповнолітніх дітей кошти на їх утримання стягуються у судовому порядку.

Згідно ст. 181 Сімейного кодексу України по рішенню суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу (заробітку) або в твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних членів сім`ї, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідач є працездатною особою. Відомості про матеріальне становище відповідача, наявності у нього інших дітей, непрацездатних членів сім`ї у суду відсутні.

Відповідно до ст.7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2016 рік", прожитковий мінімум на одну дитину віком до 6 років з розрахунку на місяць з "01" травня 2016 року становить 1228 грн., та на одну дитину віком від 6 до 18 років з розрахунку на місяць становить 1531 грн., тому, з урахуванням приписів ст.180 СК України, суд вважає, що обов`язок по утриманню дітей є рівним, як батька, так і матері.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи матеріальне становище позивача, потреби дітей у матеріальному забезпеченні, які позивач одноособово забезпечити не має змоги, суд вважає, що відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. На думку суду, такий розмір утримання є співмірним з матеріальними можливостями відповідача, тому позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до ч. 4 ст. 84 СК України дружина має право на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застосування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Судовим розглядом встановлено, що подальше спільне життя подружжя неможливе через різні погляди на сімейні цінності. Подальше перебування сторін у шлюбі буде суперечити їх інтересам. Спір про сумісно нажите майно та місце проживання дітей на час розгляду даної справи у сторін відсутній. Суд, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, оскільки шлюбні відносини сторін припинені, відповідач з позивачем не проживає спільно. Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання до суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини. Доказів того, що відповідач не може надавати матеріальну допомогу суду відповідачем надані не були. Проте судом встановлено, що відповідач добровільно не виконує свій обов'язок по утриманню дружини. Відсутність відомостей про працевлаштування відповідача не звільняє його від обов'язку надавати матеріальну допомогу дружині, яка у зв'язку з доглядом за дитиною не має самостійного доходу. Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач має працездатний вік, і з цих міркувань, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд присуджує кошти (аліменти) на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/6 частини від доходу відповідача.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору при подачі позову, він стягується з відповідача в дохід держави.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що сплату судового збору необхідно покласти на відповідача у розмірі, встановленому законом.

Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На підставі ст. ст. 75, 84, 180, 181, 182, 183 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 81, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 224, 367 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, третя особа: Служба у справах дітей Новоайдарської районної державної адміністрації - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 09 серпня 2003 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану Луганського обласного управління юстиції, актовий запис №553 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.07.2016 року, до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у розмірі, встановленому ст. 4 ч. 2 п. 1.1 ЗУ "Про судовий збір", тобто 551,20 грн. на наступні платіжні реквізити: код ЄДРПО 05381395, пункт 1.1, код класифікації доходів 22030001, отримувач УДКСУ у Новоайдарському районі, рахунок 31212206700207, код ЄДРПО отримувача коштів 37895134, МФО 804013, банк отримувача ГУДКУ у Луганській області.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Л.Д. Добривечір