Рішення № 59998818, 02.08.2016, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

02.08.2016 Єдиний унікальний номер 205/1835/16-ц

Справа №2/205/1436/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Шавули В.С.

при секретарі Шерекіній А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Рантьє» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 02 березня 2016 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з даним позовом (а.с. 2-3).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16 вересня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Рантьє») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № №L01.188.31456, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит в сумі 36 466,00 грн., зі сплатою відсотків за користування у розмірі 10% річних.

Банк свої зобов'язання виконав - кредит надав відповідачці, але остання в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку із чим, станом на 11.02.2016 року має заборгованість за кредитним договором на загальну суму 47 253,43 грн., із якої: заборгованість по кредиту - 36 029,40 грн.; заборгованість по процентам за та комісіям - 11 223,99 грн.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 47 253,43 грн. та судові витрати по справі.

Позивач в особі свого представника, в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення з відмітками про вручення адресату (а.с.32,35). В змісті позовних вимог просив справу розглядати без участі свого представника (а.с. 3).

Відповідачка в судове засідання не з'явилась. Про день, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином. Про причини своєї неявки не повідомила. Письмових заяв про розгляд справи за своєю відсутністю не надсилала. Крім того, до суду повернувся конверт з відправленням, що направлявся відповідачці із поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.36-38).

У відповідності до ст..1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тому з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, що не з'явились.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Згідно ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За cт. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За правилом, встановленим ст. 509 ЦПК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

При цьому, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст. 1054 ЦПК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст. 1055 ЦПК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що 16 вересня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Рантьє») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № №L01.188.31456, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти на поточні потреби в сумі 36 466,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов'язався одержати кредит та повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості). Проценти за користування встановлено у розмірі 10,0% річних від неповернутої суми кредиту, за обслуговування кредитної заборгованості банком, позичальник сплачує фіксовану щомісячну плату в розмірі 1,7100% від початкової суми кредиту (а.с. 13-16).

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав - кредит надав позичальнику, однак в порушення умов кредитного договору, ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, внаслідок чого за нею, станом на 11.02.2016 року утворилась заборгованість за кредитним договором на загальну суму 47 253,43 грн., із якої: заборгованість по кредиту - 36 029,40 грн.; заборгованість по процентам за та комісіям - 11 223,99 грн. (а.с.24).

Згідно ст. 526 ЦПК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 525 ЦПК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановленого договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦПК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання.

Згідно статті 625 ЦПК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, аналізуючи наявні по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, в повному обсязі доведеними з боку позивача та підлягають задоволенню, оскільки свої договірні зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором не виконала, суд вважає, що заборгованість у сумі 47 253,43 грн., підлягає стягненню на користь ТОВ «Фінансова компанія «Рантьє».

Крім того, згідно статті 88 ЦПК України, оскільки позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір, і його вимоги задоволені, з відповідачки належить стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 1 378,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства про вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 625, 1046, 1047, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11,15, 57-60, 88, 197, 212, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Рантьє» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, РНОКПП:НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Рантьє» заборгованість за кредитним договором №L01.188.31456 від 16.09.2014 року в сумі 47 253,43 грн. (сорок сім тисяч двісті п'ятдесят три грн. 43 коп.), з якої: заборгованість по кредиту - 36 029,40 грн.; заборгованість по процентам за та комісіям - 11 223,99 грн.

Стягнути із ОСОБА_1, РНОКПП:НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Рантьє» судові витрати у сумі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя В. С. Шавула