Постанова № 59998293, 29.08.2016, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1856/16-а

2-а/212/61/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.08.2016 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Чайкіна І.Б., сторони у справі: позивач - ОСОБА_1, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Криворізького північного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, зазначаючи, що вона, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 22.10.2008 року отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі - УПФ).

До 01 квітня 2015 року вона отримувала пенсію за віком, а з 01 квітня 2015 року виплата пенсії була припинена на підставі Закону України № 213-VІІІ від 02 березня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон України № 213-VІІІ), оскільки вона продовжувала працювати на посаді судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, яка дає право на призначення їй щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

17 листопада 2015 року Наказом №259/к Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 була відрахована зі штату суду.

04 березня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до УПФ з проханням поновити з 01 червня 2015 року їй виплати пенсії за віком. Листом УПФ від 14 березня 2016 року № 18/С УПФ їй було відмовило в задоволенні заяви з посиланням на Закон України № 213-VІІІ, відповідно до норм якого в період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених.... Законом України «Про судоустрій і статус суддів», призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не виплачуються.

Вважає таку відмову УПФ безпідставною, а рішення відповідно - незаконним, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.\

Частиною 2 статті 22 Конституції України визначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Згідно із ч. 1 ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмеженні, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до положень абзацу 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» (в редакції Закону України № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року), тимчасово у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених .....Законом України «Про судоустрій і статус суддів» пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не виплачуються.

Пунктом 2 розділу III Закону № 213-VІІІ передбачено, що порядок виплати пенсій працюючим пенсіонерам, встановлений цим законом, поширюється на пенсіонерів незалежно від часу призначення пенсій.

Станом на 01 квітня 2015 року посада судді, на якій вона працювала, дійсно давала право їй на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій та статус суддів» або Закону України «Про державну службу», тобто існували обставини, з якими Закон України № 213-VІІІ пов'язував припинення виплати їй пенсії. Разом з тим відповідно до п. 5 розділу ІІІ прикінцевих положень Закону України № 213-VІІІ, у разі не прийняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, в тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми, щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії або щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ..... До 01 червня 2015 року відповідний Закон України, вказаний у п. 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України № 213-VІІІ, щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах прийнятий не був. За таких обставин, з 01 червня 2015 року втратили чинність норми законів, якими було передбачено право певного кола осіб, зокрема суддів, на призначення так званих спеціальних пенсій, а тому, на її думку, не можна вважати, що вона з вказаної дати працює на посаді, яка дає право на призначення щомісячного грошового утримання або право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Отже, з 01 червня 2015 року відпали обставини, які в силу абзацу 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перешкоджали б їй отримувати пенсію за віком.

З огляду на викладене вона вважає, що з 01 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної їй відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягає відновленню у зв'язку з відсутністю в абзаці 2 ч. 1 ст. 47 вказаного Закону підстав для її не виплати. При цьому зауважує, що поновити її права та інтереси іншим шляхом, ніж відновлення виплати цієї пенсії, не можливо.

Враховуючи вищенаведене, вважає, що УПФ своїми діями порушило її право на соціальний захист, відмовивши їй у поновленні виплати пенсії за віком, починаючи з 01 червня 2015 року.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила визнати дії відповідача щодо припинення з 01 червня 2015 року виплати їй пенсії за віком протиправними та зобов'язати останнього відновити їй виплату пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 червня 2015 року.

Позивач у судове засідання не з'явилась, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності у якому позовні вимоги не визнав у повному обсязі, підтримав раніше надані письмові заперечення.

За даних обставин суд вважає за можливе в порядку ч.4 ст.122 КАС України справу розглянути в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 22 жовтня 2008 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (на даний час - Криворізьке північне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області), що підтверджується паспортом громадянина України та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 22 жовтня 2008 року (а.с. 6-7).

До 01 квітня 2015 року позивач отримувала пенсію за віком, а з 01 квітня 2015 року виплата пенсії була припинена на підставі Закону України № 213-VІІІ, оскільки вона продовжувала працювати на посаді судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, яка дає право на призначення їй щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

17 листопада 2015 року Наказом №259/к Апеляційного суду Дніпропетровської області вона була відрахована зі штату суду.

04 березня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до УПФ з проханням поновити з 01 червня 2015 року їй виплати пенсії за віком (а.с. 9). Листом УПФ від 14 березня 2016 року № 18/С УПФ їй було відмовило в задоволенні заяви з посиланням на Закон України № 213-VІІІ, відповідно до норм якого в період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених.... Законом України «Про судоустрій і статус суддів», призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не виплачуються (а.с.8).

Законом України № 213-VІІІ внесено зміни до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

При цьому в п. 5 прикінцевих положень Закону України № 213-VІІІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Однак, до 1 червня 2015 року відповідні закони щодо призначення пенсій не прийняті, тобто зазначені положення закону вважаються скасованими.

За таких обставин суд вважає, що підстави для відмови в поновленні виплати позивачу пенсії з 1 червня 2015 року відсутні.

Разом з тим Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

У прикінцевих положеннях цього Закону відсутні окремі умови щодо необхідності прийняття спеціальних законів.

Оскільки Закон № 213-VIIІ за станом на 24.03.2016 року (дата винесення постанови судом першої інстанції) не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що з 1 червня 2015 року особи, яким пенсії призначаються, зокрема, згідно з Законом № 2453-VI, втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з цієї дати їм повинна бути відновлена виплата пенсії за віком, призначена відповідно до Закону № 1058-IV.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України (постанова від 24.05.2016р. у справі №333/6710/15-а).

Згідно з статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Статтею 99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.4 ст.99 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк. Позивач скористався свої правом досудового вирішення спору та 04 березня 2016 року звернувся з заявою про поновлення виплати пенсії до Управління, в задоволені його заяви було відмовлено 14 березня 2016 року. До адміністративного суду позивач звернувся 29 березня 2016 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 31 березня 2016 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення по справі. Згідно ч.1 ст.98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Законом України "Про судовий збір", в редакції після 1 вересня 2015 року Пенсійний фонд не звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

В силу положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь особи, суб'єкта владних повноважень, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань судового збору у розмірі 551,20 грн. з Криворізького північного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.

Враховуючи викладене, керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 11, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Криворізького північного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Криворізького північного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо припинення з 1 червня 2015 року виплати ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов'язати Криворізьке центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 1 червня 2015 року по 20 листопада 2015 року.

Допустити до негайного виконання стягнення на користь ОСОБА_1 пенсії за віком в межах суми щомісячних виплат за 1 (один) місяць.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Криворізького північного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на користь держави в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя: І. Б. Чайкін