Постанова № 59994832, 29.08.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/6677/16-а

Провадження № 2-а/592/243/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2016 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді Князєва В.Б., за участю секретаря судових засідань Шипиленко О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до заступника начальника Сумської митниці Державної фіскальної служби України Сіленка Валерія Васильовича про визнання постанови протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

встановив:

Позивач звернувся з позов до суду та свої вимоги обґрунтовує тим, що постановою №0291/80502/16 від 13.07.2016 р. заступника начальника Державної фіскальної служби України Сумської митниці ДФС Сіленка В.В. його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. Вважає дану постанову протиправною та просить її скасувати з наступних підстав.

Так, 14.06.2015 р. позивачем через Сумську митницю ДФС пункт пропуску «Суджа - Юнаківка» було ввезено ТЗ «ВМW-530», р.н. НОМЕР_1, для управління та комерційного використання на територію України. Переміщення ТЗ на територію України було здійснено за спрощеною процедурою на підставі Стамбульської Конвенції «Про тимчасове ввезення» від 26.06.1990 р. та ст.189 МК України. Автомобіль «ВМW-530», р.н. НОМЕР_1, належить на праві власності підприємству - фірмі «Генесія Груп». Автомобіль було йому передано в особисте управління на підставі договору доручення. Під час проходження митного контролю ним було заявлено про режим ввезення «тимчасове ввезення ТЗ» на підставі міжнародної конвенції «Про тимчасове ввезення» терміном на 1 рік, для здійснення міжнародного безоплатного перевезення вантажів та пасажирів для польської фірми ТОВ «Генесія - Груп» та її представництва. 10.06.2016 р. о 13 год. 43 хв. під час перетину ним кордону через пункт пропуску «Юнаківка» Сумської митниці ДФС в напрямку виїзду з України до РФ на автомобілі «ВМW-530», р.н. НОМЕР_1, який належить на праві власності підприємству - фірмі ТОВ «Генесія Груп», Сумською митницею ДФС було заявлено про порушення ним строків ввезення на митну територію України ТЗ через пункт пропуску «Юнаківка» Сумської митниці ДФС 10.06.2016 р. у митному режимі «транзит» на строк встановлений ст.95 МК України та складено протокол про порушення митних правил за ч.3 ст.470 МК України. Вважає, що порядок визначення митного режиму, ввезеного ним автомобіля «ВМW-530» врегульовано Стамбульською Конвенцією про тимчасове ввезення, вимог якої він чітко дотримався при перетині кордону. Тому, визначення ввезення ним автомобіля у режимі «транзит» органами ДФСУ Сумської митниці вважає невірними, а дії зазначеного митного органу про внесення стосовно нього постанови - неправомірними. У зв'язку з цим, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №0291/80502/16 від 13.07.2016 р. заступника начальника ДФС України Сумської митниці Сіленка В.В. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

Представник Сумської митниці ДФС в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень до суду не надходило.

Перевіривши наявні матеріали справи у їх сукупності, дослідивши представлені суду письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.07.2016 р. постановою в справі про порушення митних правил №0291/80502/16 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. (а.с.7-9).

Так, 10.06.2016 р. о 13 год. 43 хв. в зону митного контролю митного поста «Юнаківка» Сумської митниці ДФС заїхав легковий автомобіль «ВМW-530» під керування ОСОБА_2 Під час митного контролю встановлено, що згідно наявної інформації в ЄАІС ДФС транспортний засіб «ВМW-530», р.н. НОМЕР_1 був ввезений ОСОБА_2 через Сумську митницю ДФС, пункт пропуску «Суджа - Юнаківка» 14.06.2015 р. о 15 год. 01 хв. з метою транзиту, на строк встановлений ст.95 МКУ.

Відповідно до п. 25 ст. 4 Митного кодексу України,- термін "митний режим" визначено, як комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Положеннями ст. 71 Митного кодексу України,- "Вибір та зміна митного режиму" передбачено, що декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом. Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим.

Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України,- декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

З цього випливає, що Митним кодексом України передбачена можливість усного декларування точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митний кодекс України від 13 березня 2012 року містить главу 17 "Транзит" та статті 90-102, норми яких встановлюють конкретний правовий порядок застосування норм митного режиму транзиту.

Відповідно до ст. 90 цього Кодексу, - транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Положеннями ч.4 ст. 92 Митного кодексу України" визначено, що для поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: 1) подати митному органу митну декларацію (документ, який відповідно до статті 94 цього Кодексу використовується замість митної декларації), товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару; 2) у випадках, визначених законодавством, надати митному органу дозвільний документ на транзит через митну територію України, який видається відповідними уповноваженими органами; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 94 цього Кодексу, - для декларування у митний режим транзиту товарів, що переміщуються будь-яким видом транспорту, крім випадків, визначених цією статтею, використовується митна декларація (у тому числі попередня митна декларація).

Відповідно до ст. 71 КАС України,- в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідач, всупереч цим вимогам ст. 71 КАС України, не надав належних та допустимих доказів правомірності притягнення позивача до відповідальності та не надав доказів правомірності винесення оскаржуваної постанови про порушення митних правил № 0291/80502/16 від 13.07.2016 р.

Відповідно до ст. 103 Митного кодексу України,- тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Згідно ст. 105 Митного кодексу України,- у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у статті 189 цього Кодексу та в Додатках В.1-В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 р.), на умовах, визначених цими Додатками, а також повітряні судна, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу. У разі порушення умов митного режиму тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов'язана сплатити суму податкового зобов'язання та пеню відповідно до Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що позивач під час в'їзду на територію України дотримався вимог ст.103 Митного кодексу України та "Конвенції про тимчасове ввезення", оскільки в'їхав на територію України для виконання своїх службових обов'язків на автомобілі комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення.

Згідно з реєстраційного документу серії №0304529, автомобіль «ВМW-530», реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, належить на праві власності підприємству - фірма "Генесія Груп" ТОВ (а.c.18).

Відповідно укладеного Договору доручення на комерційне використання транспортного засобу № 12/06/2015 від 12.06.2015 р., між Фірмою "Генесіа Груп Сп. з о.о" (замовник) та фізичною особою - громадянином України ОСОБА_2 (виконавець), - замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання на регулярній основі виконувати за вказівками замовника та/або представництва завдання, з використанням транспортного засобу замовника для здійснення, в рамках Конвенції про тимчасове ввезення комерційного безоплатного перевезення вантажів, належних замовнику та/або представництву, а також комерційного безоплатного перевезення вантажів, які призначаються для замовника та/або для представництва, на територію України, через територію України, з території України (а.с.10-13).

Відповідно до ч.1 ст. 2 "Конвенції про тимчасове ввезення",- кожна із Договірних Сторін зобов'язується надавати згоду на тимчасове ввезення товарів (у тому числі транспортних засобів), зазначених у Додатках до цієї Конвенції. Україна з 22 вересня 2004 р. стала однією із Договірних Сторін "Конвенції про тимчасове ввезення" на підставі Закону України "Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення" від 24 березня 2004 року № 1661-IV.

Тому, згідно ч.1 ст.2 "Конвенції про тимчасове ввезення" Україна, як Договірна Сторона Конвенції про тимчасове ввезення, зобов'язана надавати згоду на тимчасове ввезення транспортних засобів.

Положеннями ч. 2 ст. 2 "Конвенції про тимчасове ввезення" передбачено, що режим тимчасового ввезення надається з загальним умовним звільненням від ввізного мита і податків та без застосування ввізних обмежень чи заборон економічного характеру. У додатку С до ст.2 цієї Конвенції передбачено, що правом на тимчасове ввезення відповідно до ст. 2 Конвенції користуються транспортні засоби комерційного використання.

Суд зазначає, що транспортний засіб, на якому позивач в'їхав на митну територію України, є транспортним засобом комерційного призначення у розумінні Митного кодексу України та Стамбульської конвенції, що підтверджується наступним.

Згідно ст.4 Митного кодексу України,- транспортні засоби комерційного призначення - це будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.

Відповідно до ст. 4 Митного кодексу України,- транспортні засоби особистого користування - це наземні транспортні засоби, які використовуються виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.

Відповідно до Додатку С до Конвенції "Про тимчасове ввезення", - "комерційне використання" означає платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів.

У матеріалах справи наявні достатні, належні та допустимі докази того, що автомобіль, на якому позивач в'їхав в зону митного контролю, є транспортним засобом комерційного призначення, що в'їхав на територію України в режимі тимчасового ввезення.

Жодних доказів того, що автомобіль використовувався позивачем в особистих цілях відповідач суду не надав, у матеріалах справи таких доказів не має.

Згідно зі ст. 458 Митного кодексу України,- порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

За таких обставин, суд вважає, що митний режим транзиту до автомобілю марки «ВМW-530», реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, як транспортного засобу комерційного призначення, відповідачем був застосований безпідставно, а отже і штраф за порушення строку доставки такого транспортного засобу (строку транзитного перевезення), передбачений частиною 3 статті 470 МК України, також не мав бути застосований до позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_2, а тому необхідно визнати протиправною та скасувати постанову №0291/80502/16 від 13.07.2016 р. заступника начальника ДФС України Сумської митниці Сіленка В.В. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 18, 71, 86, 99, 138, 154, 159-163, 171-2 КАС України, ст.ст.4, 103, 105, 257, 458, 470 Митного кодексу України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 до заступника начальника Сумської митниці Державної фіскальної служби України Сіленка Валерія Васильовича про визнання постанови протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову №0291/80502/16 від 13.07.2016 р. заступника начальника Сумської митниці ДФС України Сіленка Валерія Васильовича про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

На постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми.

Суддя В.Б. Князєв