Постанова № 59994502, 04.08.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 р. Справа № 804/4053/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В. при секретарі - Татаренко Ю.В. за участю: представника позивача - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділу Держгеокадастру у м.Нікополі Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2016 року ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2, позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі ГУ Держгеокадастру, відповідач) про:

-визнання протиправним та скасування рішення Відділу Держгеокадастру у м.Нікополі Дніпропетровської області від 02.03.2016 року № РВ-1200301402016 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.

-зобов'язання Відділ Держгеокадастру у м. Нікополі Дніпропетровської області повторно прийняти до розгляду та розглянути документи для державної реєстрації земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, які подані ОСОБА_2, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Представник позивача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про місце та час його проведення був повідомлений належним чином, в поданих письмових запереченнях зазначив, що державний акт на право приватної власності на землю серії ДП від 28 травня 1997 року громадянки ОСОБА_2 не зареєстрований у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю, тому державний кадастровий реєстратор Відділу Держгеокадастру у м.Нікополі Дніпропетровської області дотримуючись вимоги Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, не мав правових підстав здійснити державну реєстрацію земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 18.02.2016 року позивачем до Відділу Держгеокадастру у м. Нікополі Дніпропетровської області було подано заяву про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1346 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Так, 02.03.2016 року Відповідачем було прийнято рішення № РВ-1200301402016 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру. Відмова мотивована невідповідністю поданих документів вимогам, установленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру, згідно якого інформація про реєстрацію права власності або права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 за гр. ОСОБА_2 відсутня.

Позивач вважає, що вказане рішення винесене протиправно та підлягає скасуванню.

Правомірність та обґрунтованість рішення № РВ-1200301402016 від 02.03.2016 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» дає визначення державній реєстрації земельної ділянки, як внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до визначених статтею 5 вказаного Закону загальних засад, порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначено Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. №1051.

Зазначеним Порядком передбачено перелік документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація земельної ділянки, який відповідає переліку, встановленому частиною четвертою статті 24 Закону «Про Державний земельний кадастр».

Так, Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: 1) заява про державну реєстрацію земельної ділянки; 2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; 3) електронний документ.

З наведеного слідує, що основною підставою для державної реєстрації земельної ділянки є погоджена відповідно до законодавства документація із землеустрою.

Так, Позивачем державному реєстратору було подано; заяву про державну реєстрацію земельної ділянки; оригінал технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) 01.03. Для ведення особистого селянського господарства на території м. Нікополь, вул. Фрунзе, електронний документ.

Відповідно до п. 67 Порядку ведення Державного земельного кадастру, внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.

Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати вимогам Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.

Підставою винесення відповідачем оскаржуваного рішення є невідповідність поданих документів вимогам, установленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру, а саме згідно Державного реєстру земель (Книг запису реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, Поземельних книг) інформація про реєстрацію права власності або права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 за гр. ОСОБА_2 відсутня.

Так, судом було досліджено державний акт на право приватної власності на землю від 28.05.1997 року, який видано на підставі рішення Нікопольської міської Ради народних депутатів № 305 від 21.05.1997 року про передачу позивачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,2346 гектарів, розташованою у АДРЕСА_1, для обслуговування житлового будинку та ведення підсобного господарства. Даний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності за № НОМЕР_2, про що в акті зроблено відповідну помітку.

Відповідно до ст. 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року (чинного на момент виникнення правовідносин), право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Державний акт від 28.05.1997 року повністю відповідає формі та реквізитам, що встановлено Постановою Верховної Ради України від 13.03.1992 року «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею» (чинній на момент виникнення відповідних правовідносин).

Визнання державного акта недійсним можливе виключно на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Державний акт на право приватної власності на землю від 28.05.1997 року, який посвідчує право Позивача на земельну ділянку площею 0,2346 гектарів, розташовану у АДРЕСА_1, судом недійсним не визнавався.

Таким чином, у позивача був наявний повний пакет необхідних документів для здійснення відповідачем державною реєстрації права власності на земельну ділянку.

Так, відмовляючи в задоволенні позову в частині прийняти до розгляду та розглянути докумети для державної реєстрації земельної ділянки, суд зазначає, що вимога, в якій позивач просить зобов'язати Відділ Держгеокадастру у м. Нікополі Дніпропетровської області повторно прийняти до розгляду та розглянути документи для державної реєстрації містить два тотожні поняття, а тому суд відмовляє у задоволенні однієї тотожної вимоги, оскільки суд не може зобов'язати відповідача здійснити вчинити двічі одну й ту саму дію.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, за можливе зобов'язати Відділ Держгеокадастру у м.Нікополі Дніпропетровської області повторно розглянути документи для державної реєстрації земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, які подані ОСОБА_2, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

З огляду на викладену вище норму, суд вважає за необхідне присудити із Відділу Держгеокадастру у м.Нікополі Дніпропетровської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1102,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 158 - 163, 167, 181 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Відділу Держгеокадастру у м.Нікополі Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу Держгеокадастру у м. Нікополі Дніпропетровської області від 02.03.2016 №РВ-1200301402016 про відмову у внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Зобов'язати Відділ Держгеокадастру у м.Нікополі Дніпропетровської області повторно розглянути документи для державної реєстрації земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, які подані ОСОБА_2, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Присудити із Відділу Держгеокадастру у м.Нікополі Дніпропетровської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1102,40 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 09 серпня 2016 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 09.08.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук-Борисенко Н.В. Захарчук-Борисенко В.В.Кухар