Постанова № 59993271, 22.08.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2016 року Справа № 904/3198/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Науменка І.М., Вечірка І.О.,

секретар судового засідання Петровська А.В.,

за участю сторін:

від скаржника: Хачікян М.П., довіреність № 38569/9/04-64-10-24 від 15.12.2015 р.,

від боржника: Фокіна О.С., довіреність № б/н від 10.08.2016 р.,

від ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК": Слостін А.Г., довіреність № 3676-К-О від 26.09.2014 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2016 р. у справі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХКОМП", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХКОМП", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2016 р. у даній справі (суддя Примак С.А.) товариство з обмеженою відповідальністю підприємство "ПРОМТЕХКОМП" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців до 24.05.2017 р.; ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Величко Віктора Юрійовича; кандидатури арбітражних керуючих Кардаша С.Л. та Вербицького О.В. відхилено.

Згадана постанова обґрунтована посиланням на те, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, при цьому до звернення ліквідатора до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, було дотримано вимоги цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

З метою зменшення витрат, пов'язаних з ліквідаційною процедурою, призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Величко В.Ю.

Не погодившись з даною постановою, Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить постанову господарського суду скасувати, провадження у справі припинити.

Скаржник зазначає, що згідно довідки Лівобережної ОДПІ товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХКОМП" обліковується у декількох банківських установах та по теперішній час має відкриті рахунки, що є порушенням ч.3 ст.111 ЦК України.

Боржник не надав контролюючому органу відповідні документи для проведення перевірки, у зв'язку з чим скаржник був позбавлений можливості своєчасно провести перевірку та уразі встановленні порушень законодавства своєчасно звернутись до господарського суду із відповідними вимогами до боржника в межах граничного строку для їх пред'явлення.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність або відсутність зареєстрованого за боржником майна та майнових актів у відповідних установах, а також доказів вчинення боржником будь-яких дій, спрямованих на стягнення дебіторської заборгованості.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду залишити без змін.

Ліквідатор вважає, що боржником дотримані вимоги законодавства щодо порядку добровільної ліквідації юридичної особи.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2016 р. голова ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХКОМП" Величко В.Ю. звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згадана заява обґрунтована посиланням на те, що 25.03.2015 р. загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХКОМП" прийнято рішення, оформлене протоколом № 1, про ліквідацію підприємства та призначення ліквідатора.

Відповідно до вимог ст.105 ЦК України боржник звернувся до державного реєстратора юридичних та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області для здійснення реєстраційної дії по внесенню відомостей про припинення юридичної особи, про що державним реєстратором було складено відповідний запис.

В спеціалізованому друкованому засобі масової інформації Бюлетені державної реєстрації № 313 (8) від 27.03.2015 р. опубліковано повідомлення про припинення діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХКОМП".

Головою ліквідаційної комісії було проведено інвентаризацію майна товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХКОМП", за результатами якої було складено проміжний ліквідаційний баланс.

Загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХКОМП" був розглянути та затверджений проміжний ліквідаційний баланс та прийнято рішення, оформлене протоколом № 4 від 13.04.2016 р. про звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2016 р. заява товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХКОМП" про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду від 10.05.2016 р. порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХКОМП"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено підсумкове засідання суду.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2016 р. товариство з обмеженою відповідальністю підприємство "ПРОМТЕХКОМП" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців до 24.05.2017 р.; ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Величко Віктора Юрійовича; кандидатури арбітражних керуючих Кардаша С.Л. та Вербицького О.В. відхилено.

Вирішуючи питання про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, колегія суддів враховує таке.

Згідно з ч.1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Такий порядок передбачений нормами ч. 3 ст. 110, ст. 111 ЦК України, норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання).

Особлива процедура, що передбачена ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Такі передумови полягають у наступному: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою. Проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника. Аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч. ч. 2, 5 ст. 105 ЦК України. Проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства - ч. 7 ст. 111 ЦК України .

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 вказаного Закону та складає предмет спору у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку наведеної правової норми.

При цьому, необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку норм ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження, згідно з цією статтею, саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство (в тому числі, і до заяви, яка подається боржником) встановлені ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, ч. 1 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та, серед іншого, повинна містити виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви боржника про порушення справи додаються: бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває в заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Відповідно до ч.2 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Положеннями ч. 4 ст. 111 ЦК України визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Складенню проміжного ліквідаційного балансу боржника передує проведення інвентаризації, яка має здійснюватися з дотриманням положень Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 року № 69.

Відповідно до пункту 5 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

В порушення наведеного, інвентаризація належним чином не проводилась.

Так, в матеріалах справи відсутні відомості щодо проведення аудиторської перевірки та аудиторський висновок щодо фінансового стану товариства.

Ліквідатором не вжито належних заходів для проведення інвентаризації майна боржника, зокрема, не отримано відповідних витягів з реєстрів, які діють відповідно до Закону України "Про державний земельний кадастр" та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

На час звернення з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, боржником не надано доказів щодо наявності або відсутності зареєстрованого за ним нерухомого та рухомого майна. Зокрема, до заяви не надано запити та отримані відповіді відповідних реєструючих органів.

Головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) не було вжито заходів щодо виявлення заставних кредиторів боржника та можливих активів боржника, які можуть перебувати в заставі, зокрема, здійснення запитів до відповідних державних органів, які реєструють обтяження (заборону відчуження) майна.

Згідно ч.3 ст. 111 ЦК України встановлено, що під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. При цьому, чинне законодавство не містить в собі будь-яких виключень щодо вчинення таких дій ліквідатором в досудовій процедурі ліквідації боржника.

Відповідно до вимог п.11.13 "Порядку обліку платників податків та зборів", затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 1588 від 09.12.2011 р. належним доказом наявності відкритих/закритих рахунків у боржника є довідка Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо наявності таких рахунків.

Проте, в матеріалах справи відсутня довідка податкового органу щодо наявності відкритих рахунків та відомості про їх закриття.

Наявні в матеріалах справи відомості стосовно відкритих рахунків у банках, щодо наявності обтяжень нерухомого майна у боржника, відсутності у боржника цінних паперів, наявності (відсутності) активів боржника подані головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) боржника за його підписом. Документів, які б достеменно підтверджували дані, зазначені в цих відомостях ліквідатора боржника, до суду не надано.

Зазначивши про наявність дебіторської заборгованості у розмірі 1 084 823,30 грн., ліквідатор не надав доказів вжиття заходів щодо стягнення цієї заборгованості.

Колегія суддів вважає, що надані ліквідатором боржника докази є недостатніми для встановлення факту вжиття боржником повного обсягу заходів щодо виявлення майна (активів) боржника.

Проміжний ліквідаційний баланс боржника станом на 12.04.2016 р. не можна вважати таким, що відображає повну інформацію щодо активів боржника.

За ч.7 ст.111 ЦК України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Боржником не надано належних та допустимих доказів в підтвердження надання ліквідатором боржника до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів.

Отже, ліквідатором не вжито вичерпних заходів, передбачених ч.7 ст. 111 ЦК України щодо визначення наявності або відсутності заборгованості боржника перед відповідними державними органами.

Статтею 78 Податкового кодексу України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до підпункту 78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

В матеріалах справи відсутні докази проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок.

За ч.1 ч.10 ст.111 ЦК України до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

В порушення наведеної правової норми, ліквідатором не надано доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фонду соціального страхування звітності за останній звітний період.

Таким чином, органи державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування були позбавлені можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника.

З урахуванням наведеного, пасив боржника не міг бути повністю сформований, тому не можна вважати, що у поданому до суду проміжному ліквідаційному балансі боржника, без вказаних вище даних, вірно встановлено (відображено) його розмір.

Ухвалою господарського суду від 27.04.2016 р. було зобов'язано голову ліквідаційної комісії надати до дати проведення підготовчого засідання до господарського суду: оригінали документів, доданих до заяви про порушення справи про банкрутство (для огляду), аудиторський висновок за результатами фінансово-господарської діяльності, документальні докази недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, документальні докази дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що боржником виконані вимоги суду і оригінали документів надавались суду, а також відсутні докази дослідження господарським судом у судовому засіданні оригіналів документів.

Колегія суддів наголошує, що документи, які підтверджують наявність або відсутність майна та майнових активів боржника не можуть бути надані суду після порушення провадження у справі, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.

Отже, судом першої інстанції належним чином не було перевірено дотримання заявником всіх передбачених законом дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також не проведено аналізу активів та пасивів боржника та належним чином не з'ясовано питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, оскільки визнаючи боржника банкрутом, суд у будь-якому випадку має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про неспроможність боржника відновити свою платоспроможність не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури, а отже наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом, є передчасним.

З урахуванням наведеного, господарський суд безпідставно порушив провадження у даній справі про банкрутство, в порядку норм ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а в подальшому - виніс оскаржувану постанову про визнання боржника банкрутом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального права, що відповідно до ст.104 ГПК України є підставою для її скасування.

Встановивши факт безпідставного порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХКОМП", колегія суддів приходить до висновку про припинення провадження у даній справі на підставі п.12 ч.1 ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Щодо наявності у Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровської області як контролюючого органа права на апеляційне оскарження у цій справі, колегія суддів враховує таке.

За ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Водночас, вказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ст. 106 ГПК України).

Статтею 99 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно зі ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи особливості процедури банкрутства в цьому випадку (в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), правовий статус Державної податкової інспекції як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства; звернення податкового органу, в межах строку, передбаченого для заявлення кредиторських вимог, з заявою про визнання кредиторських вимог; визнання ліквідатором вимог податкового органу в процесі добровільної ліквідації, колегія суддів приходить до висновку про наявність у Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровської області права на апеляційне оскарження постанови господарського суду.

Копію даної постанови слід направити державному реєстратору для здійснення відповідних реєстраційних дій щодо товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХКОМП".

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99,101-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2016 р. у справі №904/3198/16 скасувати.

Провадження у справі №904/3198/16 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХКОМП" припинити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді І.М.Науменко

І.О.Вечірко