Ухвала суду № 59992852, 25.08.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 547/1623/14-к Номер провадження 11-кп/786/383/16Головуючий у 1-й інстанції Любицький В. О. Доповідач ап. інст. Кожевніков О. В.

Категорія ст.121 ч. 2КК України Т.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого Кожевнікова О.В.,

Суддів Гонтар А.А., Томилка В.П.

при секретарі Гнітько А.М.,

за участю:

прокурора Пархоменка А.О.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014170320000320 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Семенівського районного суду Полтавської області від 8 лютого 2016 року.

Цим вироком

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, із середньою освітою, неодружений, раніше судимий:

22 липня 2010 року Автозаводським районним судом м. Кременчук за ст. 121 ч.1 КК України на 5 років позбавлення волі, звільнений 11 вересня 2013 року умовно-достроково н 1 рік 7 місяців 3 дні,

засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчук від 22 липня 2010 року і остаточно на 8 років позбавлення волі.

На підставі ст. 72 КК України зараховано. у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 13 вересня 2014 року по 8 лютого 2016 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз у розмірі 9 702 грн..

Відповідно до ст. 100 КПК України вирішена доля речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винуватим у тому, що

11 вересня 2014 року близько 14 год. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в АДРЕСА_1 в ході сварки з потерпілим ОСОБА_4 на ніс останньому чисельні удари руками та ногами в різні частині тіла спричинивши тяжкі тілесні ушкодження в виді закритої травми грудної клітки и живота, перелому 5- 10 ребер, часткового розмічення селезінки з її розривом, синці та крововиливів, що потягло його смерть.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати через порушення судом матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги показання судово-медичного експерта, слідчі експерименти були проведені без його участі тобто з порушенням, не допитані свідки продавець продовольчого магазину щодо часу перебування у ньому потерпілого та дільничний інспектора.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину за наведених у вироку обставин підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які підтвердили, що разом з потерпілим та обвинуваченим розпивали спиртні напої в будинку ОСОБА_3, після чого шукали телефон останнього, при цьому в ході сварки обвинувачений наніс декілька ударів руками та ногами в різні частини тіла потерпілого. Їх показання перевірялись на досудовому слідстві шляхом проведення слідчих експериментів та призначення судово-медичних експертиз за висновками яких показання свідків про механізм утворення тілесних пошкоджень у потерпілого відповідають даним встановленим при проведенні судово-медичних експертиз.

Твердження в апеляційній скарзі про порушення норм кримінального процесуального закону щодо проведення слідчих експериментів без участі підозрюваного є необґрунтованими, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 240 КПК України до участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник, а отже, залучення підозрюваного до участі у слідчий дії є правом, а не обов'язком слідчого.

Судом допитаний в якості свідка ОСОБА_8 дільничний інспектор міліції, який підтвердив факт знаходження в домоволодінні підозрюваного потерпілого ОСОБА_4 з слідами побоїв на голові але який відмовився від надання йому допомоги. Отже, твердження в апеляційній скарзі на те, що даний свідок не допитувався є неспроможним.

Оцінивши надані сторонами докази суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 та правильно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 121 КК України, а тому підстав до скасування вироку колегія суддів не вбачає.

Покарання призначено ОСОБА_9 з урахуванням степеню тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу обвинуваченого, за своїм видом та розміром є близьким до мінімального передбаченого санкцією статті, а отже, підстави до його пом'якшення відсутні.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок Семенівського районного суду Полтавської області від 8 лютого 2016 року щодо ОСОБА_3 без змін.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 8 лютого 2016 року по 25 серпня 2016 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили, а засудженим, що тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення її копії.

С У Д Д І :

Кожевніков О.В. Гонтар А.А. Томилко В.П.