Постанова № 59992215, 04.08.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 р. Справа № 804/4435/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В.

при секретарі - Татаренко Ю.В.

за участю:

позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - Полішко І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідач), в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо відмови, яка викладена у листі № К-3944/0-2578/6-16 від 04.07.2016р. у надані дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 8,3 га із земель раніше наданих фермерському господарству «Букурія» (і.к. 24242647), розташованої на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру України у Дніпропетровській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 8,3 га із земель раніше наданих фермерському господарству «Букурія» (і.к. 24242647), розташованої на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області для ведення фермерського господарства; повернути позивачу судові витрати у вигляді сплаченого ним судового збору у розмірі 580,00 грн. та за послуги адвоката у розмірі 500 грн.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 зазначила, що зроблена Відділом Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області відмова у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і власність для ведення особистого селянського господарства площею 8, 3 га є протиправною, адже відповідач припустився грубих помилок, які свідчать про його некомпетентність та незнання законів України. На думку позивача, оскаржувана відмова, яка викладена у листі №К-3944/0-2578/6-16 від 04.07.2016 взагалі не ґрунтується на законодавстві, яким повинен керуватися відділ, а є лише припущеннями відповідача. Натомість позивач належним чином дотрималась всіх вимог законодавства та надала необхідні документи для погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Позивач у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі та просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечував проти задоволення даного адміністративного позову, надав письмові заперечення, зазначивши, що Позивачу було надано відповідь № К-3941/0-2578/6-16 з рекомендацією привести поданий пакет документів у відповідність та звернутись повторно до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, оскільки відсутні: згода землекористувача щодо вилучення земельної ділянки; документи що посвідчують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, а тому на думку відповідача, він діяв відповідно до вимог чинного законодавства та не порушував жодних норм.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні даного адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, згідно з протоколом зборів Господарства № 4/04-16від 04 квітня 2016 р. позивачу надано згоду на безоплатну приватизацію земельної ділянки як члену Господарства у розмірі земельної частки (паю) із земель,раніше наданих Господарству в користування,розташованих на території Гуляйпільської сільради Криничанського району Дніпропетровської області.

З матеріалів справи вбачається, що 07.04.2016 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від позивача надійшло клопотання стосовно надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі середньої частки (паю) для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області. До клопотання були додані наступні документи: ксерокопія державного акта ДП від 24.06.1996р; ксерокопія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи НОМЕР_6; Ксерокопія державного акта НОМЕР_1 від 01.03.2006; ксерокопія державного акта ДП № 095747 від 01.03.2006; Ксерокопія державного акта НОМЕР_2 від 20.02.2006; ксерокопія державного акта НОМЕР_3 від 22.02.2006; Ксерокопія державного акта НОМЕР_4 від 22.02.2006; ксерокопія державного акта НОМЕР_5 від 24.03.2006; нотаріально посвідчена копія статуту (Нової редакції) фермерського господарства «Букурія»; Ксерокопія акта №413 від 10.12.2015; графічні матеріали - ксерокопія викопіювання від 10.12.2015; ксерокопія паспорта; ксерокопія ІПН; довідка 6 - зем № 6199 від 11.02.2016.

07. 04.2016 Позивачу було надано відповідь № К-2521/0-1070/6-16 з рекомендацією привести поданий пакет документів у відповідність та звернутись повторно до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

02.06.2016 позивач повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із клопотанням про надання дозволу щодо відведення земельної ділянки, яка розташована на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.

До Клопотання були додані наступні документи: ксерокопія державного акта ДП від 24.06.1996р; ксерокопія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи НОМЕР_6; Ксерокопія державного акта НОМЕР_1 від 01.03.2006; ксерокопія державного акта ДП № 095747 від 01.03.2006; ксерокопія державного акта НОМЕР_2 від 20.02.2006; Ксерокопія державного акта НОМЕР_3 від 22.02.2006; ксерокопія державного акта НОМЕР_4 від 22.02.2006; Ксерокопія державного акта НОМЕР_5 від 24.03.2006; нотаріально посвідчена копія статуту (Нової редакції) фермерського господарства «Букурія»; ксерокопія акта №413 від 10.12.2015; графічні матеріали - ксерокопія викопіювання від 10.12.2015; ксерокопія паспорта; ксерокопія ІПН; довідка 6 - зем № 6199 від 11.02.2016; ксерокопія довідки 189 від 03.04.2016; копія протоколу №4-04-16 зборів засновників фермерського господарства «Букурія» від 04.04.2016; ксерокопія письмової відмови від 07.04.2016.

04.07.2016 позивачу було надано відповідь № К-3941/0-2578/6-16 з рекомендацією привести поданий пакет документів у відповідність та звернутись повторно до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, оскільки відсутні: згода землекористувача щодо вилучення земельної ділянки; документи що посвідчують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 року за №879-р «Про утворення комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів» Відділ Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області було реорганізовано у Відділ Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області та наказом Держгеокадастру від 04.11.2015 року №708 «Про питання діяльності Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області» покладено на нього функції, повноваження Відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, що припиняється.

У відповідності до положень ст.1 Закону України «Про землеустрій» (у редакції чинній на момент винесення спірного висновку) проект землеустрою - це сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Згідно ст.50 вказаного Закону проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

завдання на розроблення проекту землеустрою;

пояснювальну записку;

копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів);

розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

кадастровий план земельної ділянки;

матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

матеріали погодження проекту землеустрою.

Також порядок узгодження проекту землеустрою, прийняття висновку щодо його погодження або відмова у такому погодженні регулюються ст.186-1 Земельного кодексу України.

Положення вказаної статті визначають, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені зокрема в частині першій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій" ;

надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;

проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Аналіз вищевикладених норм чинного законодавства показує, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Тим більше повторне подання проекту землеустрою та повторна відмова у погодженні проекту не позбавляють розробника проекту усунути недоліки та знову подати проект на погодження.

З матеріалів справи вбачається, що згідно із поданого пакету документів та клопотань позивача відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ДП ввід 24.06.1996, виданого громадянину України ОСОБА_3 було надано у постійне користування 100 га землі для селянського фермерського господарства на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.

В період з 1996 рік по 2016 рік із земель, наданих ОСОБА_3 у постійне користування виділені земельні ділянки у власність у розмірах: 5,4515 га, 8,7228 га, 8,7228 га, 8,7954 га, 9,5705 га, 8,7369 га.

Відтак, із земель наданих ОСОБА_3 у постійне користування фактично залишилось і використовується приблизно 50 га.

Судом встановлено, що державний акт на право постійного користування землею серії ДП від 24.06.1996 року, виданий громадянину України ОСОБА_3 - на сьогоднішній день не скасований, але не може бути і дійсним, оскільки громадянин України ОСОБА_3 помер та змінилась фактична площа земельної ділянки, наданої у постійне користування.

Суд вважає, що законних підстави для використання земельної ділянки наданої ОСОБА_3 Фермерським господарством «Букурія» на сьогоднішній день відсутні, оскільки Фермерське господарство «Букурія» не є власником вказаної земельної ділянки, а тому не має права розпоряджатись нею за своїм переконанням та надавати згоду на виділення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земель, які Фермерському господарству «Букурія» не належать.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що кожен орган, який проводить погодження поданих проектів землеустрою, здійснює такий розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно. А суд у свою чергу не може підміняти внутрішню компетенцію Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області чи іншого органу та розглядати визначені у висновку пункти із зауваженнями по суті встановлених неузгодженостей проекту нормам чинного законодавства, іншої документації, надавати експертні тлумачення цим пунктам, а лише надає правову оцінку діям відповідача щодо правомірності чи протиправності винесеного висновку.

Під час судового розгляду справи судом не було встановлено ознак протиправності в діях відповідача під час винесення оскаржуваного висновку. Закон надає позивачу право усунути недоліки проекту та повторно подати його відповідачу. При цьому кожне зауваження оскаржуваного висновку містить роз'яснення невідповідності положень проекту вимогам законодавства та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Відповідач належним чином виконав свій обов'язок щодо розгляду наданого для погодження проекту, у рамках вимог чинного законодавства визначив у висновку вичерпний перелік недоліків цього проекту та встановив розумний строк для їх усунення. Тому, зазначена позовна вимога є такою, що задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру України у Дніпропетровській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 8,3 га із земель раніше наданих фермерському господарству «Букурія» (і.к. 24242647), розташованої на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області для ведення фермерського господарства, то суд роз'яснює наступне.

Як вже було зазначено вище, у ст. 186-1 Земельного кодексу України визначено, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має бути наданий вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). При чому законом розробнику надано право повторно подати на погодження свій проект після усунення вказаних недоліків у висновку про відмову у погодженні проекту. Та уповноважений орган не може відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. У разі повторної відмови закон не позбавляє розробника права усунути вказані недоліки проекту та знову подати його на погодження. Тобто, право повторно подати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження надається розробнику законом, та породжує відповідно обов'язок уповноваженого органу повторно розглянути цей проект. Тож, позовна вимога про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру України у Дніпропетровській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 8,3 га із земель раніше наданих фермерському господарству «Букурія» (і.к. 24242647), розташованої на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області для ведення фермерського господарства є такою, що задоволенню не підлягає. Тим більше, що позивач не усунув первинно вказаних недоліків.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про повернення позивачу судові витрати за послуги адвоката у розмірі 500 грн. суд зазначає наступне.

Як встановлено Кодексом адміністративного судочинства України до видів судових витрат належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи. Встановлення видів судових витрат, їх розподіл та визначення судом їх розміру регулюються главою 7 Кодексу.

Частиною 1 статті 98 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

При цьому, виходячи з положень статті 1 Закону України від 20.12.2011р. № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу.

Частина 2 статті 30 Закону № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відносить порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата) де умов, що визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Таким чином, розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Позивачем, у доданих документах до позову, а саме: договору №21 від 12.07.2016, акті приймання-передавання виконаний робіт відсутній розрахунок погодинної вартості виконаних робіт за конкретні дії , вказаний у вищезазначених законах.

Відтак, дана позовна вимога є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки вона є неналежним чином оформленою та недоведеною позивачем.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, під час судового розгляду справи суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог з огляду на викладене.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні даного адміністративного позову.

Що стосується вирішення питання про судовий збір, то суд зазначає, що на підставі ст.ст.87, 94 КАС України, положень Закону України «Про судовий збір», з урахуванням рішення суду про відмову у задоволенні даного адміністративного позову, сплачена позивачем сума судового збору у загальному розмірі - 580 грн. (квитанція №89 від 12.07.2016) поверненню з Державного бюджету України не підлягає.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 09 серпня 2016 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 09.08.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук-Борисенко Н.В. Захарчук-Борисенко В.В.Кухар