Рішення № 59992190, 25.08.2016, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/604/16-ц

Провадження № 2/349/282/16

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 серпня 2016 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Поглод О.В.

з участю секретаря Боянівської Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рогатині цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ «Приват Банк» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02 червня 2009 року в розмірі 24399,30 грн.

У позовній заяві зазначено, що 02 червня 2009 року між відповідачем по справі ОСОБА_1 і комерційним банком «Приват Банк» було укладено кредитний договір про надання кредиту у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Договір складається з заяви позичальника, умов та правил надання банківських послуг.

Умови договору позивачем по справі ПАТ КБ «Приват Банк» виконано повністю. Відповідач в терміни, встановлені кредитним договором, кошти не повертає, порушує зобовязання щодо повернення чергових частин суми кредиту.

Станом на 31 березня 2016 року заборгованість відповідача по кредиту становить 24399,30 грн. З яких: 2460,08 грн. заборгованість за кредитом, 17301,16 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом, 3000 грн. - заборгованість за пенею та комісією, штрафи 500, 00 грн. фіксована частина, 1138,06 грн. процентна складова. Просили позов задовольнити повністю. Стягнути з відповідача по справі на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» заборгованість за договором б/н від 02 червня 2009 року в сумі 24399,30 грн. та понесені ними судові витрати в сумі 1378,00 грн.

У судове засідання представник позивача не зявився, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності. Просив позов задовольнити повністю, не заперечував щодо постановлення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомлено.

З урахуванням положеньст. 224 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

02 червня 2009 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання строкового кредиту, який складався з підписаної відповідачем заяви, Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифів банку, які викладені на сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/.

З розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_1 вбачається, що станом на 31 березня 2016 року заборгованість відповідача по кредиту становить 24399,30 грн. З яких: 2460,08 грн. заборгованість за кредитом, 17301,16 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом, 3000 грн. - заборгованість за пенею та комісією, штрафи 500, 00 грн. фіксована частина, 1138,06 грн. процентна складова.

Судом встановлено, що з 31 серпня 2014 року позивачем в односторонньому порядку збільшено розмір відсоткової ставки за кредитом з 30,00% до 43,20%, що підтверджується розрахунками заборгованості, наданими позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач не надав належних і допустимих доказів, які свідчили б про те, що під час підписання сторонами кредитного договору діяли умови надання споживчого кредиту в редакції щодо можливості односторонньої зміни умов договору. Умови і правила надання банківських послуг, які долучені стороною позивача до справи, підписані тільки головою правління ПАТ КБ «ПриватБанк», не мають реквізитів, відсутня дата їх складання та погодження сторонами кредитного договору. Крім того, названі Умови не містять жодної ідентифікуючої ознаки на предмет їх невід'ємності від Заяви позичальника. Відповідно до правових позицій, висловлених у постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року, від 1 липня 2015 року та від 04 листопада 2014 року у справах за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» про стягнення заборгованості, якщо Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), не містять підпису позичальника, їх не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору.

Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 19 грудня 2012 року (справа N 6-149цс12) якщо умовами кредитного договору, щодо яких сторони дійшли згоди під час його укладення, передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов з додержанням встановленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то збільшення банком розміру процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є правомірним, за умови, що рішення банку про таку зміну розміру процентної ставки було прийнято до набрання чинності Закону України від 12 грудня 2008 року N 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», тобто до 9 січня 2009 року.

Судом встановлено, що кредитний договір було укладено 02 червня 2009 року, умови договору в односторонньому порядку змінено 31 серпня 2014 року, тобто після набрання чинності Законом України від 12 грудня 2008 року N 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку».

Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.

Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Предмет доказування складається з обставин, які мають значення для справи і які необхідно довести для її вирішення. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. За ст. ст.59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» в судовому засіданні необхідно дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості. Крім того, у ч. 4 ст. 60 ЦПК України визначено, що доказування (а, отже, і рішення суду) не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин та доказів, досліджених і перевірених у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до частково задоволення.

Відповідно до п.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88, 212, 214,224-226 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд. №50, рахунок (для погашення заборгованості та судових витрат) № 29092829003111, МФО 305299 заборгованість за кредитним договором б/н від 02 червня 2009 року 2460 гривень 08 копійок заборгованості за кредитом, 3000 гривень 00 копійок заборгованість за пенею, 500 гривень 00 копійок штрафу (фіксована складова), 1138 гривень 06 копійок штрафу (процентна складова) та 2134 гривні 63 копійки заборгованості по процентах за користування кредитом станом на 31 березня 2016 року та судові витрати по справі -1378 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Рогатинський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не булиприсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути перегляну то за заявою відповідача, поданною протягом десяти днів з дня отримання нею копії рішення.

Головуючий:О.В.Поглод