Постанова № 59991574, 27.07.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 р. Справа № 804/3807/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2016 року заступник прокурора Дніпропетровської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську (далі - Лівобережне об'єднане УПФУ в мю Дніпропетровську, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»), в якому з урахування заяви про зміну позовних вимог просить стягнути з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську заборгованість в розмірі 312 943, 72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов'язаний вносити з коштів, призначених на оплату праці, плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМ України, та за результатами атестації робочих місць, що дають право за призначення за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідачем за період серпень - грудень 2015 року та січень - квітень 2016 року в терміни, визначені законом, не сплачено кошти, призначені на покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 відповідно до пунктів «б»-«з» частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в загальній сумі 312 943, 72 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 відкрито провадження у справі №804/3807/16 та запропоновано відповідачу надати письмові заперечення на адміністративний позов.

Прокурор та представник позивача у судове засідання з'явились, надали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що відповідачем було відшкодовано витрати щодо виплати і доставки пенсій за списком №2 за березень 2016 року у сумі 34 747, 60 грн. та за квітень 2016 року у сумі 34 955, 14 грн., всього 69 702, 74 грн. та на підтвердження надав копії відповідних платіжних доручень. З огляду на викладене, відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про її розгляд.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 КАС України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом. Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

З матеріалів справи вбачається, що філія «Дніпропетровський автодор» Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" зареєстрована в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів. На даному підприємстві із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, працювали громадяни, які у серпні-грудні 2015 року та січні-квітні 2016 року отримували пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою суми боргу у відповідача залишилась несплаченою заборгованість перед позивачем щодо витрат на виплату і доставку пенсій колишнім працівникам підприємства, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на загальну суму 312 943, 72 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на відповідача покладено обов'язок щомісяця до 25-го числа (відповідно до п. 6.7 Інструкції) в повному обсязі відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Але у зв'язку з тим, що відповідач не виконує зазначені обов'язки, станом на травень 2016 року останній має заборгованість перед Лівобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську за серпень-грудень 2015 року та січень-квітень 2016 року в сумі 312 943, 72 грн., яку підтверджено розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в УПФУ АНД районі м. Дніпропетровська, УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, УПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, УПФУ в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, УПФУ в Петриківському районі Дніпропетровської області, УПФУ у Васильківському районі Київської області. Даний вид платежів є обов'язковим.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що положеннями частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом №1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII, було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР).

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР (статтю доповнено абзацом четвертим згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17 лютого 2000 року №1461-ІІІ, який набрав чинності з 15 березня 2000 року) визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (абзац третій пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР).

Згідно із пунктом 6.1 частини 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції №21-1).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції №21-1).

Згідно пункту 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом №1058-IV).

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону №1788-XII.

Згідно з частиною 3 статті 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірними позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську заборгованості щодо покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за період серпень - грудень 2015 року та січень - квітень 2016 року у розмірі 312 943, 72 грн., оскільки відповідач доказів добровільного погашення заборгованості не надав.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову та враховуючи зменшення розміру позовних вимог, частина судового збору в розмірі 1 045, 54 грн. підлягає поверненю на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 70, 71, 72, 128, 159-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську заборгованість в розмірі 312 943 грн. 72 коп. (триста дванадцять тисяч дев'ятсот сорок три гривні 72 копійки ).

Повернути із Державного бюджету на користь Прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 38 МФО 820172, розрахунковий рахунок 35217020000291 в ДКСУ у м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, за кодом класифікації видатків бюджету 2800) наміру сплачені судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1045, 54 грн.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 27.07.2016 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук-Борисенко Н.В. Захарчук-Борисенко В.В.Кухар