Рішення № 59989308, 22.08.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.08.2016р. Справа № 905/2062/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання Паюновій Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства “Міст”, м. Краматорськ, Донецька область

до відповідача: Комунального підприємства “Краматорське трамвайне-тролейбусне управління”, м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення 77 136 грн. 84 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: представник не з’явився.

від відповідача: представник не з’явився.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 22.08.2016р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство “Міст”, м. Краматорськ, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства “Краматорське трамвайне-тролейбусне управління”, м. Краматорськ, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором № 14/07-11 на надання фінансової допомоги на поворотній основі від 11.07.2014 року в сумі 30 000 грн. 00 коп., інфляційних втрат у сумі 32 228 грн. 10 коп., 3% річних у сумі 870 грн. 41 коп., пені у сумі 14 038 грн. 33 коп., а всього 77 136 грн. 84 коп.

Ухвалою суду від 04.07.2016р. господарським судом Донецької області було прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 21.07.2016р. Ухвалою суду від 21.07.2016р. розгляд справи було відкладено на 22.08.2016р.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором № 14/07-11 на надання фінансової допомоги на поворотній основі від 11.07.2014 року щодо повернення грошових коштів. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 16, 526, 610, 625, 1046, 1049 Цивільного кодексу України.

Позивач про судові засідання 21.07.2016р. та 22.08.2016р. був повідомлений належним чином, про що свідчать штампи на ухвалах про їх відправлення та повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про їх отримання 14.07.2016р та 02.08.2016р., однак у засідання суду представника не направив, про причини неявки суд не повідомив. 27.07.2016р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява вих. № 201 від 21.07.2016р., за змістом якої Комунальне підприємство “Міст” відмовляється від стягнення з Комунального підприємства “Краматорське трамвайне-тролейбусне управління” інфляційних втрат у сумі 32 228 грн. 10 коп., 3% річних у сумі 870 грн. 41 коп., пені у сумі 14 038 грн. 33 коп., а також згодне з пропозицією відповідача щодо стягнення основної заборгованості в розстрочку до 25.12.2016р. 25.07.2016р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява вих. № 199 від 20.07.2016р., за змістом якої позивач просив розглядати справу без його участі та підтримав позовні вимоги у повному обсязі. 19.08.2016р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява вих. № 231 від 17.08.2016р., за змістом якої позивач згоден з пропозицією відповідача щодо стягнення основної заборгованості в розстрочку до 25.12.2016р. та додав до даної заяви платіжне доручення №8829 від 16.08.2016р. про часткове повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору № 14/07-11 від 11.07.2014р.

Відповідач про судові засідання 21.07.2016р. та 22.08.2016р. був повідомлений належним чином, про що свідчать штампи на ухвалах про їх відправлення та повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про їх отримання 14.07.2016р та 03.08.2016р., однак у засідання суду представника не направив. 21.07.2016р. через електронну пошту господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відгук на позовну заяву та клопотання про розстрочку виконання погашення заборгованості №01/6-500 від 21.07.2016р., згідно якого відповідач посилається на відсутність фінансування з державного, обласного та місцевого бюджетів Комунального підприємства “Краматорське трамвайне-тролейбусне управління”, тяжке фінансове становище, у зв’язку з чим відповідач просив задовольнити позов частково, стягнути з Комунального підприємства “Краматорське трамвайне-тролейбусне управління” на користь Комунального підприємства “Міст” основний борг в сумі 30 000 грн. 00 коп., визначивши графік погашення заборгованості наступним чином: до 25.07.2016 року – суму в розмірі 5 000 грн. 00 коп.; до 25.08.2016 року – суму в розмірі 5 000 грн. 00 коп.; до 25.09.2016 року – суму в розмірі 5 000 грн. 00 коп.; до 25.10.2016 року – суму в розмірі 5 000 грн. 00 коп.; до 25.11.2016 року – суму в розмірі 5 000 грн. 00 коп.; до 25.12.2016 року – суму в розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством “Міст” (далі – позикодавець) та Комунальним підприємством “Краматорське трамвайне-тролейбусне управління” (далі – позичальник) був укладений договір № 14/07-11 на надання фінансової допомоги на поворотній основі від 11.07.2014 року (далі за текстом Договір), за умовами якого позикодавець зобов’язується надати позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу (далі – фінансова допомога), а позичальник зобов’язується використовувати її для власної господарської діяльності і повернути у визначений договором строк.

Відповідно до п. 1.2. договору, фінансова допомога надається у розмірі 30 000 грн. 00 коп.

Згідно п. 2.3. договору, фінансова допомога надається строком до 31 травня 2015р.

Пунктом 2.4. договору визначено, що після закінчення терміну, зазначеного в п.2.3. договору, позичальник зобов’язується повернути фінансову допомогу в повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця.

Відповідно до п.3.1. договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов’язань обома сторонами.

Відповідно до п.3.2. договору, позичальник зобов’язується повернути фінансову допомогу в строк не пізніше 31 травня 2015р. з моменту перерахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов’язань за договором підтверджується платіжним дорученням № 1448 від 18.07.2014р. на суму 30 000 грн. 00 коп.

В свою чергу відповідачем, в період розгляду даної справи, здійснено оплату на суму 5 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №8829 від 16.08.2016р.

Судом встановлено, що зобов’язання з повернення фінансової допомоги за договором відповідачем не виконані в повному обсязі, фінансова допомога у розмірі 25 000 грн. 00 коп. станом на час розгляду справи не сплачена.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, у зв’язку з тим що відповідачем була здійснена оплата під час розгляду справи до винесення рішення по суті, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення заборгованості у сумі 5 000 грн. 00 коп. за договором № 14/07-11 на надання фінансової допомоги на поворотній основі від 11.07.2014 року. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Проаналізувавши укладений сторонами договір № 14/07-11 на надання фінансової допомоги на поворотній основі від 11.07.2014 року, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором позики, правовідносини сторін підпадають під регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості

Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов’язку за договором стосовно повернення фінансової допомоги, як це визначено п.3.2. договору, в строк не пізніше 31 травня 2015р.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем впродовж вказаного строку, що призвело до порушення відповідачем зобов’язання з оплати робіт як боржником, який прострочив виконання, у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 14/07-11 на надання фінансової допомоги на поворотній основі від 11.07.2014 року в сумі 25 000 грн. 00 коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Крім стягнення основної заборгованості позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 32 228 грн. 10 коп., 3% річних у сумі 870 грн. 41 коп. та пені у сумі 14 038 грн. 33 коп.

Розглядаючи заяву позивача вих. № 201 від 21.07.2016р. про відмову від позову в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 32 228 грн. 10 коп., 3% річних у сумі 870 грн. 41 коп., пені у сумі 14 038 грн. 33 коп. суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 78 ГПК України відмова від позову опосередковується письмовою заявою позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Разом з тим, як встановлено ч. 6 ст. 22 ГПК України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Судом перевірені повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від позову, на вчинення цієї процесуальної дії відповідно до ст.ст. 22, 78 ГПК України, зокрема, відповідна заява підписана директором КП «Міст», який діє на підставі статуту підприємства та розпорядження від 23.05.2016р. №254-к міського голови Краматорської міської ради, наділеного правом представляти інтереси підприємства в господарському суді.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд дійшов висновку, що відмова від позову в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 32 228 грн. 10 коп., 3% річних у сумі 870 грн. 41 коп., пені у сумі 14 038 грн. 33 коп. не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб та не суперечить законодавству.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Таким чином, суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 32 228 грн. 10 коп., 3% річних у сумі 870 грн. 41 коп., пені у сумі 14 038 грн. 33 коп. та припиняє в цій частині провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України.

Розглянувши клопотання відповідача щодо розстрочки виконання рішення до 25.12.2016р. суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п.6 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення може відстрочити або розстрочити його виконання.

Відповідно до п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” роз’яснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

У п.7 цієї Постанови зазначено, що при вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування необхідності надання відстрочки відповідач посилається на відсутність фінансування з державного, обласного та місцевого бюджетів Комунального підприємства “Краматорське трамвайне-тролейбусне управління”, тяжке фінансове становище.

Відповідач просив задовольнити позов частково, стягнути з Комунального підприємства “Краматорське трамвайне-тролейбусне управління” на користь Комунального підприємства “Міст” основний борг в сумі 30 000 грн. 00 коп., визначивши графік погашення заборгованості наступним чином: до 25.07.2016 року – суму в розмірі 5 000 грн. 00 коп.; до 25.08.2016 року – суму в розмірі 5 000 грн. 00 коп.; до 25.09.2016 року – суму в розмірі 5 000 грн. 00 коп.; до 25.10.2016 року – суму в розмірі 5 000 грн. 00 коп.; до 25.11.2016 року – суму в розмірі 5 000 грн. 00 коп.; до 25.12.2016 року – суму в розмірі 5 000 грн. 00 коп.

При цьому, будь-які фінансові документи, які підтверджують відсутність грошових коштів на поточних рахунках відповідача, відсутність фінансування з державного, обласного та місцевого бюджетів, тяжке фінансове становище, суду надані не були.

Крім того, як встановлено судом, відповідач здійснив часткову оплату заборгованості лише 16.08.2016р., а не 25.07.2016р., як він сам визначив у своєму графіку.

Як встановлено ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном, отже тяжке фінансове становище, яке, не було доведено відповідачем належними доказами, не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо розстрочки виконання рішення до 25.12.2016р. не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 96, 525, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 629, 1046 Цивільного кодексу України; ч. 1, 7 ст. 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 42-47, ч.ч. 4,6 ст. 22, ст.ст. 28, 33, 34, 43, 44, 49, ч.ч. 1, 4 ст. 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Припинити провадження у справі №905/2062/16 за позовом Комунального підприємства “Міст”, м. Краматорськ, Донецька область до Комунального підприємства “Краматорське трамвайне-тролейбусне управління”, м. Краматорськ, Донецька область в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором № 14/07-11 на надання фінансової допомоги на поворотній основі від 11.07.2014 року в сумі 5 000 грн. 00 коп., інфляційних втрат у сумі 32 228 грн. 10 коп., 3% річних у сумі 870 грн. 41 коп. та пені у сумі 14 038 грн. 33 коп.

Стягнути з Комунального підприємства “Краматорське трамвайне-тролейбусне управління” (код ЄДРПОУ 32576420, місцезнаходження – 84331, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Кіма, будинок 103) на користь Комунального підприємства “Міст” (код ЄДРПОУ 30073882, місцезнаходження – 84320, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Бєляєва, будинок 113) заборгованість за договором № 14/07-11 на надання фінансової допомоги на поворотній основі від 11.07.2014 року в сумі 25 000 грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 446 грн. 61 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 22.08.2016р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.08.2016р.

Суддя Ю.С. Мельниченко