Ухвала суду № 59989304, 23.08.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

23.08.2016р. Справа № 905/7938/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

розглянувши матеріали за скаргою: Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», м. Київ

на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку з виконання наказу

у справі №905/7938/13

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м. Донецьк

про: стягнення суми 30488,04 грн.

За участі представників сторін:

від стягувача (скаржника): ОСОБА_1 №206/16 від 23.05.2016р.;

від боржника: не з`явився;

від ВДВС: не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.12.2013р. по справі №905/7938/13 позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м. Донецьк про стягнення 29550,52 грн. суми виплаченого страхового відшкодування, 3% річних у розмірі 937,52 грн. задоволені.

Після набрання рішенням законної сили був виданий наказ про примусове виконання рішення.

29.07.2016р. на адресу суду від позивача (стягувача) по справі №905/7938/13 надійшла скарга №2038/3610 від 23.05.16р. на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку з виконання наказу, в якій скаржник просить:

- визнати незаконними дії відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку щодо повідомлення учасників виконавчого провадження та належного проведення виконавчих дій за наказом господарського суду Донецької області від 23.12.2013р. по справі №905/7938/13 відносно стягнення з ПрАТ СК «ВУСО» (код ЕДРПОУ: 31650052) грошових коштів;

- визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №42475500 відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку за наказом господарського суду Донецької області від 23.12.2013р. по справі №905/7938/13;

- зобовязати відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку поновити виконавче провадження;

- зобовязати відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку повернути кошти сплачені Боржником на рахунок ТДВ «Експрес Страхування».

Представник стягувача (скаржника) у судовому засіданні підтримав скаргу у повному обсязі та просить задовольнити. Через канцелярію суду надав клопотання №3610 від 23.08.2016р., в якому просить долучити до матеріалів справи додаткові документи.

Представники боржника та ВДВС в судове засідання не зявились, документів, витребуваних ухвалою від 01.08.2016р. не надали.

Дослідивши матеріали справи, скаргу та додані до неї документи, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд дійшов висновку про те, що скарга Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судом іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

За приписами ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Також відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України.

Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 55 Конституцією України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Законом України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Виконання судових рішень державною виконавчою службою регулюється Законом України «Про виконавче провадження», та виконавчі дії здійснюються згідно з Інструкцією про проведення виконавчий дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999р.

Тобто норми, які регулюють відносини між державним виконавцем та іншими учасниками виконавчого провадження містяться у Законі України «Про виконавче провадження».

Розгляд скарг на рішення дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та вирішення ряду питань виконавчого провадження, що регулюються Законами України «Про виконавче провадження», «Про державну виконавчу службу», віднесено до компетенція суду.

Процесуальний порядок розгляду та вирішення даних скарг врегульовується розділом ХІV Господарського процесуального кодексу України «виконання рішення, ухвали, постанови», ухвалених відповідно до господарського процесуального кодексу України, в ході якого оцінюються законність дій (бездіяльності) державного виконавця, законність прийнятих ним рішень.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обовязків характер для субєктів цих відносин.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Згідно частини третьої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 25, 26, 27, 32, 35, 38, 39 Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку, визначеному статтею 82 цього Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Частиною першою та другою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

У відповідності до частини другої статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.12.2013р. по справі №905/7938/13 позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м. Донецьк про стягнення 29550,52 грн. суми виплаченого страхового відшкодування, 3% річних у розмірі 937,52 грн. задоволені.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, буд. 60, 7й поверх; код ЄДРПОУ 31650052) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2; код ЄДРПОУ 36086124) 29550,52 грн. страхового відшкодування шкоди в порядку регресу, 3% річних у розмірі 937,52 грн., судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

У відповідності з вимогами статті 116 Господарського процесуального кодексу України 23.12.2013р. був виданий наказ про примусове виконання рішення суду.

Так, в силу статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», виконавче провадження це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

17.01.2014р. ТДВ «Експрес Страхування» звернулося до відділу державної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку із заявою від 17.01.2014р. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №905/7938/13 виданого 23.12.2013р. господарським судом Донецької області про стягнення з боржника 29550,52 грн. страхового відшкодування шкоди в порядку регресу, 3% річних у розмірі 937,52 грн., судовий збір у розмірі 1720,50 грн. (арк. справи 11).

23.05.2014р. ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку виніс постанову про закінчення виконавчого провадження №42475500 у звязку з тим, що боржник 16.05.2014р. сплатив кошти на рахунок ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку.

Станом на 18.04.2016р. ТДВ «Експрес Страхування» не отримало постанову від ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку та не отримало коштів ні від ВДВС, ні від боржника.

Відповідно до ч.1. ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно ч.2. ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Умовами ч.1. ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Матеріали справи свідчать, що грошові кошти не перераховані стягувачу у розмірі 29550,52 грн. страхового відшкодування шкоди в порядку регресу, 3% річних у розмірі 937,52 грн., судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що з боку державного виконавця ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку допущена протиправна дія, боржником вчинено всі дії з виконання постанови №42475500 ДВС про відкриття виконавчого провадження та перерахування грошових коштів у повному обсязі у встановлений строк, тому скарга в частині визнання неправомірних дій державного виконавця ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку підлягає задоволенню.

Щодо решти вимог скаржника, в яких скаржник просить:

- скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №42475500 відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку за наказом господарського суду Донецької області від 23.12.2013р. по справі №905/7938/13;

Пунктом 7 постанови Пленуму Верхового Суду України №14 від 26.12.2003р. «Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобовязує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до пункту 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи приписи Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження», пункту 7 постанови Пленуму Верхового Суду України №14 від 26.12.2003р. «Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» та пункту 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», у суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною.

З огляду на вищенаведене, суд визнає постанову №42475500 державного виконавця ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку щодо здійснення заходів закінчення виконавчого провадження недійсною.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись положеннями ст.ст. 32, 33, 34, 43, 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 6, 12, 25, 28, 82 Закону України «Про виконавче провадження», господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», м. Київ на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку з виконання наказу у справі №905/7938/13 задовольнити частково.

2. Визнати незаконними дії відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку щодо повідомлення учасників виконавчого провадження та належного проведення виконавчих дій за наказом господарського суду Донецької області від 23.12.2013р. по справі №905/7938/13 відносно стягнення з ПрАТ СК «ВУСО» (код ЕДРПОУ: 31650052) грошових коштів.

3. Визнати недійсними постанову про закінчення виконавчого провадження №42475500 відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку за наказом господарського суду Донецької області від 23.12.2013р. по справі №905/7938/13

4. Зобовязати відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку поновити виконавче провадження.

5. Зобовязати відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку повернути кошти сплачені Боржником на рахунок ТДВ «Експрес Страхування».

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99