Рішення № 59989105, 23.08.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.08.16р. Справа № 904/6046/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпро

до Відділу освіти Шевченківської районної у м. Дніпропетровську ради, м. Дніпро

про стягнення 14 986,34 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 95 юр від 30.12.2015 р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" (далі - позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відділу освіти Шевченківської районної у м. Дніпропетровську ради (далі - відповідач) про стягнення 14 986,34 грн. - заборгованості, з якої: 11 988,06 грн. - основного боргу, 2322,28 грн. - пені, 506,01 грн. - інфляційних втрат, 169,99 грн. 3 % річних та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань за Договором № 7280/35/197815 на виконання робіт.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2016 р. по справі № 904/6046/16 порушено провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.08.2016 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, письмовий відзив на позов не надав. Про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, доказом чого є поштове повідомлення (судова повістка) про вручення ухвали господарського суду Дніпропетровської області (а.с. 49).

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.08.2016 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.07.2015 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладений Договір № 7280/35/197815 на виконання робіт (надалі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобовязання по виконанню робіт капітальний ремонт котельні (встановлення вузла обліку природного газу та коректору) КЗО СЗШ № 40 за адресою: вул. Альвінського, 3 у м. Дніпропетровську (надалі - робіт), згідно робочого проекту.

Обсяги робіт та матеріалів визначаються локальним кошторисом, Додаток 2, який є невідємною частиною цього договору (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору договірна ціна (Додаток 1) динамічна, складена згідно з ДСТУ БД.1-1-1:2013 на підставі нормативної потреби в трудових та матеріально технічних ресурсах, необхідних для виконання проектних рішень по обєкту замовлення, та поточних цін на них, встановлюється відкрито та може уточнюватися протягом усього терміну виконання робіт і на момент складання Договору становить 157 573,20 грн. у т.ч. ПДВ 26262,20 грн.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що протягом 5 банківських днів з моменту підписання цього договору, замовник виконує авансовий платіж на рахунковий рахунок виконавця у вигляді попередньої оплати не менше 30 % - договірної ціни, що складає 47 271,96 грн. у т.ч. ПДВ 7878,66 грн..

Згідно п. 2.3. Договору повний розрахунок за виконанні роботи замовник виконує після фактичного завершення робіт, на підставі Акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в, КБ-3) підписаного уповноваженими представниками сторін, протягом 3 банківських днів з моменту підписання Акту приймання виконаних робіт.

02.12.2015 р. між позивачем та відповідачем підписаний Акт приймання виконаних будівельних робіт, згідно яким позивач здав, а відповідач прийняв роботи вартістю 69610,80 грн., копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 12-17).

02.12.2015 р. між позивачем та відповідачем підписаний Акт вартості обладнання, згідно яким позивач здав, а відповідач прийняв обладнання вартістю 59 900,62 грн., копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 18).

31.12.2015 р. між позивачем та відповідачем підписаний Акт приймання виконаних будівельних робіт, згідно яким позивач здав, а відповідач прийняв роботи вартістю 11 988,00 грн., копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 25-26).

В порушення своїх зобовязань за Договором відповідач надані та прийняті роботи позивача оплатив частково, у звязку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 11 988,06 грн., що і стало підставою для звернення позивача за захистом його порушеного права та є підставою для виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На момент розгляду справи основний борг відповідача складає 11 988,06 грн., докази погашення якого в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Водночас, порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 7.2. Договору за невиконання, або несвоєчасне виконання зобовязань по Договору, порушення строків оплати чи передачі документації, винна сторона оплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від договірної ціни за кожний день прострочення.

Згідно п. 7.2. Договору позивачем за прострочення виконання договірних зобовязань щодо оплати за надану роботу відповідачу нарахована пеня у розмірі 2322,28 грн. (за період з 11.01.2016 р. - по 01.07.2016 р.)

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано: за період з 11.01.2016 р. - по 01.07.2016 р. до сплати відповідачу суму 169,99 грн. 3 % річних та за період з 01.02.2016 р. по 01.07.2016 р. до сплати відповідачу суму 506,01 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунки пені, 3 % річних та інфляційних втрат, господарський суд вважає, їх такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 11 988,06 грн. основного боргу, 2322,28 грн. пені, 506,01 грн. інфляційних втрат, 169,99 грн. 3 % річних.

Судовий збір у справі покладається на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відділу освіти Шевченківської районної у м. Дніпропетровську ради (49069, м. Дніпро, вул. М. Грушевського, 70; код ЄДРПОУ 02142193) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49101, м. Дніпро, вул. О. Кониського, 5; код ЄДРПОУ 20262860) 11 988,06 грн. (одинадцять тисяч девятсот вісімдесят вісім грн. 06 коп.) основного боргу, 2322,28 грн. (дві тисячі триста двадцять дві грн. 28 коп.) пені, 506,01 грн. (пятсот шість грн. 01 коп.) інфляційних втрат, 169,99 грн. (сто шістдесят девять грн. 99 коп.) 3 % річних, 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя ОСОБА_2

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України 29 серпня 2016 р.