Ухвала суду № 59988650, 08.08.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2016 р.Справа № 816/706/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Миргородська" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2016р. по справі № 816/706/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Миргородська"

до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Миргородська", звернулося до суду з адміністративним позовом до відповідача, Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.12.2015 №0001372200, яким ТОВ АФ "Миргородська" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 94 342 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 47 171 грн. та від 14.03.2016 №00011112200 в частині збільшення ТОВ АФ "Миргородська" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 1 525 581 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 762 790,50 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2016р. по справі №816/706/16 вимоги позивача були задоволені частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 09.12.2015 №0001372200, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Миргородська" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 94 342 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 47 171 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2016р. по справі №816/706/16 позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 16.11.2015 № 1078/16-20-22-01-11/36805165/54, в якому зроблені висновки про порушення:

- ст.138, п. 138.10, п.п. 138.10.4 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2014 рік на 94342,0 грн.

- п. 15 розділу XX Перехідних положень, п. 187.1, ст.187, п. 198.1. 198.2, 198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на 1534092 грн., в тому числі за в т.ч. за липень 2013 року на 478 грн., за грудень 2013 року на 29362 грн., за червень 2014 року на 18909 грн., за серпень 2014 року на 76205 грн., за вересень 2014 року на 125220 грн., за жовтень 2014 року на 293586 грн., за листопад 2014 року на 953631 грн., за грудень 2014 року на 35702 грн., за лютий 2015 року на 999,00 грн.

Зазначені порушення, на думку відповідача, мали місце при здійсненні позивачем господарських операцій протягом 2013 та 2014 років з реалізації пшениці, кукурудзи та вівсу згідно договорів, укладених з: ТОВ "Зерно-Агротрейд" за договором купівлі-продажу від 03.12.2012 №73А/1212 та ТОВ "Торгова группа - Альянс" за договором купівлі-продажу №98/1512/14 від 15.12.2014.

Всього внаслідок проведення господарських операцій з ТОВ "Зерно-Агротрейд" підприємством занижено податкове зобов'язання при постави сільськогосподарської продукції, всього на 1470970 грн., в т.ч. за грудень 2013 року на 27086грн., за серпень 2014 року на 76531 грн., за вересень 2014 року на 125219 грн., за жовтень 2014 року на 293443 грн., за листопад 2014 року на 948691 грн.

Відповідно до податкової накладної від 15.12.2014 №1 на суму 178512 грн. за договором купівлі-продажу №98/1512/14 від 15.12.2014, укладеним позивачем з ТОВ "Торгова группа - Альянс", реалізація вівса проводилась без нарахування ПДВ.

У зв'язку з цим встановлено заниження податкового зобов'язання при поставці сільськогосподарської продукції за грудень 2014 року на 35702 грн.

В червні 2014 року проведено реалізацію кукурудзи кінцевому споживачу по видатковій накладні № 66 від 19.06.2014 року в кількості 49760 кг по ціні 1,90 грн. на загальну суму без ПДВ 94544 грн. (податкова накладна не виписувалася). Оплата проведена готівковими коштами, прибутковий касовий ордер № 154 від 19.06.2014 року на суму 94544,00 грн. Дана сума реалізації відображена платником в уточнюючі декларації по ПДВ за червень 2014 року (подана 08.08.2014 №9045771463) в ряд. 5 "Операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договорі (угоди))", чим занижено податкове зобов'язання за червень 2014 року на 18908,80 грн.

Сільськогосподарська продукція, яка реалізовувалась без ПДВ відображалась платником в реєстрах отриманих та виданих податкових накладних в графі звільнені від оподаткування.

Протягом перевіреного періоду 2013-2014 роки ТОВ АФ "Миргородська" здійснювало реалізацію власно вирощеної сільськогосподарської продукції та надавало послуги по обробітку землі власною сільськогосподарською технікою, а тому на думку контролюючого органу позивач є сільськогосподарським підприємством, яке займається виробництвом сільськогосподарської продукції і навіть за відсутності статусу суб'єкта спеціального режиму оподаткування є сільськогосподарським товаровиробником.

При проведенні перевірки встановлено завищення ТОВ АФ "Миргородська" інших витрат за 2014 рік. Так, на порушення пп.138.10.4 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України платник безпідставні декларує по р.06.4 "інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" в сумі 926653грн. за рахунок включення витрат по рядку 06.4.15 "суми нарахованих податків та зборів, установлених Податковім кодексом України, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами" в сумі 547594 грн. Платником задекларовано податки: екологічний податок в сумі 23328 грн. та податок за першу реєстрацію транспортного засобу відповідно 143 грн. Всього нараховано податків - 23740 грн. Таким чином підприємство зайво включило до складу інших витрат за 2014 рік по графі 06.4.15 (суми нарахованих податків та зборів, установлених Податковим кодексом України, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами) 524123 грн.

Позивачем при перевірці не було надано документів, що підтверджують правомірність включення в рядок 06.4.15 "суми нарахованих податків та зборів, установлених Податковим кодексом України, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами" витрат в розмірі 524123 грн., тобто які дають право включення до витрат відповідно до абзацу п.п.139.1.6 п. 139.1 ст.139 ПКУ

На підставі викладеного перевіряючі дійшли висновку, що підприємством порушено п.15 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та платником занижено суму ПДВ на 1525581 грн. та завищення р.06 "інші витрати" декларації з податку на додану вартість за 2014 всього на 524123 грн. та, як наслідок р.04 "Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування" декларації з податку на прибуток за 2014 рік всього на 524123грн.

Не погодившись з встановленими порушеннями ТОВ "Агрофірма "Миргородська" подано скаргу до ГУ ДФС у Полтавській області, за результатами розгляду якої рішенням від 16.02.2016 №610/10/16-31-10-04-11 скасовано податкове повідомлення-рішення Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 09.12.2015 №0001362200 в частині визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10551 грн., в т.ч. основний платіж 7034 грн. та штрафна (фінансова) санкція 3517 грн., та залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 09.12.2015р. №0001372200, а скаргу ТОВ АФ "Миргородська" - без задоволення.

У зв'язку із тим, що встановлено посилання платника на встановлені ним розбіжності при співставленні даних підприємства та даних акту перевірки, відповідачем проведено позапланову документальну перевірку ТОВ Агрофірма "Миргородська" з питань оскарження.

За результатами проведеної позапланової перевірки складено акт від 12.02.2016 №148/16-20-22-01-11/36805165/7, яким встановлено порушення позивачем ст.138, п.138.10, пп.138.10.4 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2014 рік на 94342,0 грн.; п.15 розділу XX Перехідних положень, п. 187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, ст.1 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на 1526059 грн.

У зв'язку із встановленням в ході перевірки порушень вимог податкового законодавства, Миргородською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 14.03.2016 №00011112200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 1 527 058 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 763 529 грн.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до висновків акту перевірки від 16.11.2015 № 1078/16-20-22-01-11/36805165/54 підставою для донарахування ТОВ АФ "Миргородська" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість слугував висновок податкового органу, що підприємство є сільськогосподарським підприємством - виробником у розумінні пп. 14.1.235 п. 14.1.235 ст. 14 ПКУ, а тому неправомірно застосував пільгу, передбачену п. 15 підр.2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового Кодексу України, до операцій з купівлі-продажу зернових культур по взаємовідносинам з ТОВ "Зерно-Агротрейд" та ТОВ "Торгова група - Альянс".

В обґрунтування своїх дій позивач посилається на п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якої тимчасово до 01 січня 2017 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно УКТЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

На думку позивача помилковим є висновок відповідача про те, що позивач є сільськогосподарським підприємством - виробником, оскільки вказане визначення поширюється на їх думку виключно на главу 2 розділу ХІV ПКУ "Фіксований сільськогосподарський податок"". Однак, підприємство не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, а перебуває на загальній системі оподаткування.

Крім цього підприємство також не відповідає критеріям пункту 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України, який визначає хто вважається сільськогосподарським товаровиробником, оскільки питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг, вироблених позивачем становить менше як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів.

Основною діяльністю позивача у 2013-2014 роках було надання послуг особі, яка зареєстрована як спільна діяльність, тобто особі яка не має статусу юридичної особи, згідно договорів:

- №21/0104 від 01.04.2010, укладеного між позивачем та ТОВ фірма "Астарта-Київ", відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору "Про спільний обробіток земельної ділянки" від 15.02.2010 №5/0210/39 з ДП "СГП ім. Іваненка";

- №25/1704/12 від 17.04.2012, укладеного між позивачем та ТОВ фірма "Астарта-Київ", відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору "Про спільний обробіток земельної ділянки" від 11.11.2011 №5/1111/15 з ДП "Конярство України".

Відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Відповідно до пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку-суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

До сільськогосподарської продукції (товарів) для цілей визначення платника фіксованого сільськогосподарського податку за правилами глави 2 розділу XIV Податкового кодексу України, відповідно підпункту 14.1.234 пункту 14.1 статті 14цього Кодексу, віднесені продукти обробки та переробки зазначених вище товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Відповідно до ст.209 п.209.15 ПК України під виробничими факторами, за рахунок яких сформовано податковий кредит для цілей цієї статті слід розуміти: а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів; б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку: сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин; пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД); зберігання сільськогосподарської продукції; вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів; отримання послуг з використання сільськогосподарської техніки, крім отримання її у фінансову оренду (лізинг); отримання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління (74.14.0 КВЕД); знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин; експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ і сільськогосподарських угідь; розділ м'яса для товарної кондиції.

Згідно з пп. 14.1.234 Податкового кодексу України сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей гл. 2 розд. XIV цього Кодексу - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Слід зазначити, що Податковий кодекс України не роз'яснює, що розуміється під "безпосереднім виробництвом" або "власним виробництвом" сільськогосподарської продукції, тому зміст цих понять в силу п. 5.3 Податкового кодексу України має визначатись відповідно до інших законодавчих актів. Так, під виробництвом загалом чинне законодавство України розуміє економічну діяльність, результатом якої є продукція. При цьому передбачено, що це поняття використовують для позначення всіх видів економічної діяльності (в тому числі і сільського господарства) (розд. 4 Національного класифікатора України "Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010").

Стаття 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років" від 18.01.2001 № 2238-III визначає сільськогосподарське виробництво як вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі.

Відповідно до Методики розрахунку рівня рентабельності сільськогосподарської діяльності сільськогосподарських підприємств, затвердженою наказом Держкомстату від 14.02.2011 р. № 33, сільськогосподарським виробництвом є діяльність, що включає всі стадії технологічного процесу, пов'язаного з вирощуванням сільськогосподарських культур і тварин та отриманням внаслідок цього продукції сільського господарства.

Таким чином сільськогосподарське виробництво має місце тоді, коли наслідком такого процесу є готова сільськогосподарська продукція, яка Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи", затвердженим наказом Мінфіну від 18.11.2005 № 790, визначається як актив, одержаний в результаті відокремлення від біологічного активу, призначений для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Як свідчать матеріали справи ТОВ АФ "Миргородська" придбало у ТОВ Фірма "Астарта Київ" зернові культури для здійснення посівів, самостійно виконало окремі стадії біологічного процесу вирощування сільгосппродукції, внаслідок чого отримало та зібрало в 2013-2014 роках дозрілий врожай такої продукції.

Протягом перевіряємого періоду відповідно до договору купівлі - продажу від 03.12.2012 №73А/1212, укладеного із ТОВ "Зерно-Агротрейд" (покупець), позивачем проведено реалізацію останньому зерна пшениці та кукурудзи без ПДВ на загальну суму 1470970 грн., в т.ч. за грудень 2013 року на 27086грн., за серпень 2014 року на 76531 грн., за вересень 2014 року на 125219 грн., за жовтень 2014 року на 293443 грн., за листопад 2014 року на 948691 грн.

У грудні 2014 року відповідно до договору купівлі-продажу №98/1512/14 від 15.12.2014, укладеного з ТОВ "Торгова група - Альянс" (покупець) позивачем проведено реалізацію останньому зерна пшениці та кукурудзи без ПДВ на загальну суму 1470970 грн.

Перевіркою встановлено, що у червні 2014 року позивачем проведено реалізацію кукурудзи кінцевому споживачу по видатковій накладні № 66 від 19.06.2014 року в кількості 49760 кг по ціні 1,90 грн. на загальну суму без ПДВ 94544 грн. (податкова накладна не виписувалася). Оплата проведена готівковими коштами, прибутковий касовий ордер № 154 від 19.06.2014 року на суму 94544,00 грн. Дана сума реалізації відображена платником в уточнюючі декларації по ПДВ за червень 2014 року (подана 08.08.2014 №9045771463) в ряд. 5 "Операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договорі (угоди))", чим занижено податкове зобов'язання за червень 2014 року на 18908,80 грн.

За висновками перевірки підприємством не було нараховано податок на додану вартість в сумі 1 525 581,00 грн.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що реалізовані позивачем зернові культури є сільськогосподарським товаром в розумінні статті 209 Податкового кодексу України., а діяльність ТОВ АФ "Миргородська" пов'язана з біологічними процесами вирощування сільськогосподарської продукції (основний вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур) і така діяльність призвела до передбаченого законодавством результату - отримання врожаю готової сільськогосподарської продукції, тобто така діяльність є виробництвом сільськогосподарської продукції.

При цьому, дане сільськогосподарське підприємство самостійно (безпосередньо) здійснювало таку діяльність, а тому отримана в її результаті продукція є сільськогосподарською продукцією власного виробництва такого підприємства.

Не можуть бути прийняті до уваги доводи позивача про те, що позивачем протягом 2013-2014 років надано 40 % послуг спільній діяльності, тобто особі яка не має статусу юридичної особи, учасником якої є і позивач, а тому у перевіряємий період не виконало обсяги вимог визначені ст. 209 ПК України.

Зазначена обставина не спростовує того факту, що ТОВ АФ "Миргородська", перебуваючи на загальній системі оподаткування, є сільськогосподарським підприємством та здійснює сільськогосподарські види діяльності за КВЕД, в тому числі реалізацію власно вирощеної сільськогосподарської продукції.

При цьому, визначення підприємства сільськогосподарським виробником не залежить від питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг, що повинна становити не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Розмір питомої ваги вартості поставлених сільськогосподарських товарів/послуг у розумінні Податкового кодексу України буде мати значення лише в тому випадку, коли таке підприємство обере спеціальний податковий режим (фіксований сільськогосподарський податок), обрання якого є правом позивача, а не обов'язком.

Таким чином висновки відповідача про те, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником і у нього відсутнє право на звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання зерна кукурудзи, обґрунтовані.

Відповідно і донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 1 525 581,00 грн. є правомірним.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Миргородська" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2016р. по справі № 816/706/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 12.08.2016 р.