Ухвала суду № 59985931, 26.08.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4196/16

У Х В А Л А

26 серпня 2016 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Державної податкової інспекції у Ренійському районі Головного управління ДФС в Одеській області до Ренійського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про скасування обтяження, -

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2016 року до суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ренійському районі Головного управління ДФС в Одеській області до Ренійського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, в якому позивач просить:

- скасувати обтяження № 9036150 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, де значиться арешт всього нерухомого майна, що належить ТОВ «Лагуна - Рені», винесений постановою ВДВС Ренійського РУЮ від 13.03.2015 року;

- скасувати обтяження № 14416499 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, де значиться арешт всього нерухомого майна, що належить ТОВ «Лагуна - Рені», винесений постановою ВПВР УДВС ГТУ юстиції в Одеській області від 05.05.2016 року за № 29512501.

Також позивач просить поновити йому строки для звернення з позовною заявою, в обґрунтування чого позивач зазначив, що постанова ВДВС Ренійського РУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.03.2015 року та постанова ВПВР УДВС ГТУ юстиції в Одеській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2016 року на адресу ДПІ не надходили. Позивач стверджує, що постанова від 13.03.2015 року була отримана листом від ТОВ «Лагуна-Рені» 18.08.2016 року, а про наявність постанови від 05.05.2016 року позивач дізнався з основної інформаційної бази про здійснені виконавчі дії. За таких обставин позивач вважає, що строк для звернення з даним адміністративним позовом не пропущено.

Відповідно до ч.3 ст.99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 2 ст.181 КАС України встановлено, що для позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів позову вбачається, що на підставі вимоги ДПІ у Ренійському районі ГУ ДФС в Одеській області від 15.01.2015 року № Ю-495-25-У Відділом ДВС Ренійського РУЮ 25.02.2015 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 46665000, копію якої позивачем отримано, про що зазначено у позові.

Постановою Відділу ДВС Ренійського РУЮ від 13.03.2015 року накладено арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику – ТОВ «Лагуна - Рені».

Постановою ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області від 05.05.2016 року накладено арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику – ТОВ «Лагуна - Рені».

При цьому, в пункті 6 постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2015 року зазначено, що сторони виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, унесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, за адресою в мережі Інтернет https://trade.informjust.ua/, за відповідним ідентифікатором для доступу.

Таким чином, позивач міг дізнатися про наявність оскаржуваних постанов в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень за ідентифікатором, зазначеним у постанові про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2016 року, у день їх прийняття, 13.03.2015 року та 05.05.2016 року, проте скористався таким правом лише 18.08.2016 року.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що звернення позивача до суду з даним позовом 23.08.2016 року відбулося поза межами строку, встановленого частиною 2 ст.181 КАС України, оскільки позивач своєчасно не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, унесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, зокрема оскаржуваними ним постановами.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ч.2 ст.100 КАС України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Поважними за змістом даної статті визнаються обставини, які є об’єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення з позовом до суду.

Інститут строку звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов’язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною поведінкою.

При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс та інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).

З матеріалів позову суд не вбачає поважних причин пропуску строку зверення до суду, а клопотання позивача про поновлення строку звернення суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем пропущений строк звернення до суду без поважних причин.

За викладених обставин, позов Державної податкової інспекції у Ренійському районі Головного управління ДФС в Одеській області - підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.99, ст.100, ст.165, ч.2 ст.181 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ренійському районі Головного управління ДФС в Одеській області до Ренійського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про скасування обтяження – залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В.Андрухів