Постанова № 59985863, 28.04.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

28 квітня 2016 року Справа № 814/1250/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., за участю секретаря судового засідання: Западнюк К.А.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Федорінський Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, 54001 до відповідачаДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030 провизнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень від 01.11.2010 № 0018821720/0, № 001883172/0 і № 0018811720/0,в с т а н о в и в:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного Управління Міндоходів у Миколаївській області № 0018821720/0, № 001883172/0 і № 0018811720/0 від 01.11.2010 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що перевірку було проведено з порушенням чинного законодавства, сума донарахованих податків не відповідає дійсності,отже податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідач проти позову заперечував та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до законодавству та скасуванню не підлягають.

В судовому засіданні представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

У період з 14.09.2010 року по 14.10.2010 року спеціалістами ДПІ було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_3 за період з 11.07.2008 року по 30.06.2010 року, за результатами якої було складено Акт № 561/17-208/НОМЕР_1 від 18.10.2010 року.

На підставі висновків Акту № 561/17-208/НОМЕР_1 від 18.10.2010 року, висновками якого встановлено порушення ФОП ОСОБА_3 податкового та валютного законодавства, ДПІ було сформовано податкові повідомлення-рішення від 01.11.2010 року № 0018821720/0 про донарахування зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5398,50 грн., від 01.11.2010 року № 0018831720/0 про донарахування зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 3991,74 грн. та від 01.11.2010 року № 0018811720/0 про донарахування зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 2860,34 грн.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції та за наявності всіх реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_3 передала первинні бухгалтерські документи за період господарської діяльності за період з 11.07.2008 року по 30.06.2010 року за описом документів від 14.09.2010 року до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області для проведення планової перевірки.

Представник відповідача пояснив, що в подальшому ці документи були вилучені Генеральною прокуратурою України в рамках розслідування кримінальної справи № 49-3031 та надав копію Протоколу огляду від 19.10.2010 року, складеного слідчим з особливо важливих справ генеральної прокуратури України Петренко В.Л., що підтверджує факт вилучення первинних бухгалтерських документів.

Судом було витребувано з Дніпровського районного суду м. Херсона матеріали кримінальної справи № 49-3031 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 364 Кримінального кодексу України, однак в матеріалах зазначеної кримінальної справи відсутні первинні бухгалтерські документи, на які посилалась позивачка для підтвердження своїх вимог.

Суд звернувся із запитом до Генеральної прокуратури України, в якому просив надати первинні бухгалтерські документи фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, які були вилучені в ході огляду місця події від 19.10.2010 року або повідомити до якої установи вони були направленні

Генеральна прокуратура України листом від 09.03.2016 року № 17/6-13вих-16 надано відповідь, що у зв'язку з проведенням неодноразових реорганізацій, у Головному слідчому управлінні Генеральної прокуратури України документи, щодо яких звертався суд із своїм запитом, відсутні.

Отже, в матеріалах справи відсутні первинні документи за період господарської діяльності, який підлягав перевірки. Судом вичерпано всі можливості для отримання цих доказів.

Згідно із пп. 21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується, крім інших, на презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд вважає, що оскільки первинні бухгалтерські документи позивача було втрачено державними органами, не по вині позивача, то за таких обставин неможливо спростувати твердження позивача про правомірність його дій у податкових правовідносинах, та саме на Державу в особі відповідних органів покладено обов'язок доказування в адміністративних справах.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду законність та обґрунтованість прийнятих рішень. Натомість позивачем надано суду достатні докази на підтвердження його позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити повністю.

Керуючись статтями 2, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 01.11.2010 року № 0018821720/0, № 0018831720/0 та № 0018811720/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Князєв В.С.

Постанова оформлена у відповідності до ст. 163 КАС України

та підписана суддею 10 травня 2016 року.