Постанова № 59985608, 17.08.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року о 15 год. 52 хв.Справа № 808/2322/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №15-17 від 30.06.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з транспортного податку за 2015 рік, оскільки на його думку зазначене протирічить нормам Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до яких зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Враховуючи зазначене, позивач вважає, що норми ст.267 ПК України в новій редакції можуть застосовуватись не раніше нового бюджетного періоду, тобто з 01.01.2016. Звертає увагу, що орган місцевого самоврядування своїм рішенням визначив розмір транспортного податку у січні 2015 року, у зв'язку з чим згідно приписів пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України норми такого рішення можуть застосовуватись не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в поданих до суду письмових поясненнях проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що контролюючим органом отримано інформацію з бази даних Центрального серверу ДАІ МВС України АІПС «Автомобіль» відповідно до якої було встановлено, що позивач є власником транспортного засобу, який є об'єктом оподаткування транспортним податком. Відповідно до приписів статті 267 ПК України позивачу було визначено податкове зобов'язання з транспортного податку та направлено на адресу позивача оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Вказує, що обов'язок сплати транспортного податку виникає у позивача після набрання чинності законом, яким було запроваджено такий податок, а не поширюється сплата транспортного податку лише на періоди до 01.01.2015. Зазначає, що відповідачем правомірно та своєчасно прийнято та направлено позивачу оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а тому відсутні підстави для його скасування.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_2 з 01.04.2011 є власником транспортного засобу Range Rover, державний номер НОМЕР_1, об'єм двигуна 4367, рік випуску 2011, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.8).

30 червня 2015 року ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення - рішення №15-17, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення 10.07.2015 направлено позивачу засобами поштового зв'язку, проте, повернулось до контролюючого органу з відміткою відділення поштового зв'язку: «за закінченням терміну зберігання» (а.с.17). У зв'язку з неможливістю вручення спірного податкового повідомлення - рішення, контролюючим органом складено акт №574 від 17.08.2015 про неможливість вручення податкового повідомлення - рішення №15-17 від 30.06.2015 (а.с.18).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомлення-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.41.1 ст.41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Суд зазначає, що з 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції статті 267 ПК України введено новий місцевий податок - транспортний податок.

Відповідно до пп.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з пп.267.3.1 п.267.3 ст.267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до п.267.4 ст.267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно пп.267.5.1 п.267.5 ст.267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (пп.267.6.1, 267.6.2 п.267.1 ст.267 ПК України).

Підпунктом 267.8.1 п.267.8 ст.267 ПК України передбачено, що транспортний податок сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується представником позивача, ОСОБА_2 є власником легкового автомобіля Range Rover, державний номер НОМЕР_1, об'єм двигуна 4367, рік випуску 2011, тобто позивачу належить автомобіль, який є об'єктом оподаткування транспортним податком, відповідно до приписів пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України.

Стосовно посилань позивача на те, що відповідно до приписів чинного законодавства положення статті 267 ПК України, з урахуванням приписів ст.12 та 4 ПК України, не можуть застосовуватись раніше 01.01.2016, суд зазначає таке.

Відповідно до пп.4.1.9 п.4.1. ст.4 ПК України податкове законодавство ґрунтується, крім іншого, на принципі стабільності, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28 грудня 2014 року, який набрав чинності з 01.01.2015, в частині викладення статі 267 в новій редакції не було змінено вид податку, його елементи або ставку, а запроваджено новий вид податку - транспортний податок.

За змістом пп.10.1.1. п.10.1 ст.10 та пп.265.1.2 п.265.1 ст.265 ПК України транспортний податок належить до місцевих податків та є складовою частиною податку на майно.

Відповідно до пп.12.3.1, пп.12.3.4, п.12.3 ст.12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Рішення Запорізької міської ради № 8 «Про встановлення податку на майно (в частині транспортного податку)» прийнято 15.01.2015.

Разом з тим, відповідно до пп.12.3.5 п.12.3 ст.12 ПК України у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

За таких обставин, враховуючи, що внесеними до ПК України змінами не вносились зміни до існуючих податків, а був встановлений новий податок, а також те, що мінімальний розмір транспортного податку станом на 01.01.2015 визначений нормами ПК України, суд вищезазначені твердження позивача не приймає.

Отже, відповідно до приписів пп.267.6.1, 267.6.2 п.267.1 ст.267 ПК України відповідач був зобов'язаний обчислити суму транспортного податку та до 01.07.2015 направити відповідне податкове повідомлення-рішення на адресу позивача, як особи, яка є власником транспортного засобу, що відповідає критеріям, встановленим до об'єкта оподаткування транспортним податком.

Враховуючи, що визначене контролюючим органом податкове зобов'язання відповідає розмірам, встановленим ст.267 ПК України, суд дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, в межах наданих повноважень та у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим підстави для визнання такого податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування відсутні, в позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко