Постанова № 59985559, 09.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2016 року 810/1144/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «УКпостач» до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "УКпостач" з позовом до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення якими зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у позивача та такі рішення підлягають скасуванню, оскільки вони складені на підставі висновків, які не відповідають дійсним обставинам та нормам законодавства.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, в поданих запереченнях просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем завищено різницю між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за вересень 2010 року. Крім того, при визначенні правильності обчислення податкового кредиту у період за жовтень 2010 року встановлено, що у деклараціях з ПДВ позивачем невірно відображені відомості, які внесені що до настання факту отримання товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АРК про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, що підтверджується ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.02.2011.

Згідно положень Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", справи, що перебували на розгляді Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим підсудні Київському окружному адміністративному суду.

Приватне акціонерне товариство "УКпостач" є юридичною особою, що зареєстрована 25.10.2001 Виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради Автономної Республіки Крим, є правонаступником Закритого акціонерного товариства "УКпостач" з 23.12.2010 (запис в ЄДР в № 11421050012000088). Як платник податків позивач на момент виникнення спірних правовідносин перебував на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі АР Крим, на момент розгляду справи в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС. Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є: виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування; виробництво господарських та декоративних керамічних виробів; виробництво інших машин та устаткування загального призначення; оптова торгівля машинами та устаткуванням; оренда машин та устаткування.

У період з 25.11.2010 року по 08.12.2010 року посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2010 року

За результатами проведеної перевірки підприємства позивача складено акт від 15.12.2010 №430/07-00/30169718 яким встановлено порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів у попередніх податкових періодах зменшено на 2 116 041 грн. Також перевіркою враховано результати акту перевірки за вересень 2010 року, відповідно якого значення рядку 22.2 податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року зменшено на 756 312 грн.

На підставі результатів акту від 15.12.2010 №430/07-00/30169718 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0000490700/0 від 20.12.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 116 041,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до вищестоящих податкових органів в адміністративному порядку, однак за результатом розгляду скарги вона залишилась без задоволення.

У зв'язку з оскарженням податкових повідомлень-рішень Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим послідовно приймала повністю тотожні за змістом податкові повідомлення-рішення, але з іншими реквізитами, внаслідок чого попередні податкові повідомлення-рішення вважаються відкликаними.

Таким чином, на день судового розгляду чинними є податкове повідомлення-рішення: №0000490700/1 від 25.01.2011 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 116 041,00 грн.

Не погоджуючись з результатами адміністративного оскарження, позивач звернувся до суду з даним позовом, згідно з яким просить суд визнати протиправним та скасувати вказане податкове повідомлення-рішення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Положення п.1.8 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 даного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сум податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 вказаного закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватись в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до вимог підпункту 7.4.5. не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно висновками викладеними у п.3 акту від 15.12.2010 №430/07-00/30169718, відповідачем для встановлення обставин нарахування позивачем сум до бюджетного відшкодування взято до уваги направлені запити та результати проведених перевірок відомостей, отриманих від позивача щодо правових відносин з контрагентами.

Пункт 3.5 вказує, що сума податкового кредиту по вказаним операціям частково виникла у зв'язку з наданням авансів у вересні 2010, але не пов'язана з отриманням товарів (робіт, послуг).

Сума податкового кредиту у розмірі 2116041,32 (3075857,69 (задеклароване платником) - 959816,37 грн. (прийнято перевіркою)) знаходиться у складі дебіторської заборгованості, та не підтверджена фактом отримання товарів (робіт, послуг).

Згідно наявного у матеріалах справи висновку експертизи №73/11 в адміністративній справі №2а-1538/11/21/0170 від 01.12.2014, яка проведена згідно ухвали Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 18.04.2011., з яким також погоджується і суд, позивачем обґрунтовано включено до складу бюджетного відшкодування за жовтень 2010 ПДВ в сумі 2116041,00 грн.

Також факт придбання позивачем товарів (робіт, послуг) за досліджуваними операціями у постачальників, перелік яких наведений в акті перевірки та у висновку експертизи, підтверджується дослідженими первинними документами щодо товарів (робіт, послуг) на суму 11 796 494,94 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1 966 082,51 грн.

Крім того, факт оплати позивачем у вересні 2010 року товарів (робіт, послуг) за досліджуваними операціями з контрагентами підтверджується наданими та дослідженими первинними документами щодо товарів (робіт, послуг) на суму 13 026 379,87 грн. (у тому числі ПДВ 2171063,31 грн.).

Суд зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Саме така обставина й підтверджена висновком експерта №73/11 від 01.12.2014.

Враховуючи викладене, доводи позивача щодо скасування рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000490700/1 від 25 січня 2011 року, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.