Постанова № 59985417, 21.07.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 р. Справа № 804/3110/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участю: представника позивача Володько О.О., представника відповідача Малютіної В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.01.2016 №0000034600 (форма «В1»).

В обґрунтування позову зазначено, що позивач здійснює експорт власновиготовленої продукції; операції з вивезення зазначених товарів на експорт позивачем оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих підприємством позивача у декларації з ПДВ за листопад 2015 року щодо сум бюджетного відшкодування. За результатами перевірки податкової звітності відповідачем встановлено, що підприємством занижено базу оподаткування ПДВ за ставкою 20% на суму, розраховану виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України на суму 524456,00 грн., що спричинило завищення суми бюджетного відшкодування у декларації з ПДВ за листопад 2015 року на суму 791561,00 грн. На думку відповідача, у разі здійснення операцій з експорту товару за ціною нижче собівартості самостійно виготовлених товарів, різниця між вартістю експортованих товарів та собівартістю таких товарів повинна оподатковуватися за ставкою 20%. З урахуванням наведених обставин, відповідачем встановлено, що Публічним акціонерним товариством «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» порушено п. 188.1 ст. 188 ПК України, який визначає базу оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, оскільки для своїх операцій з вивезення товарів за межі України позивач не застосував визначену у цьому пункті базу оподаткування для операцій з постачання товарів за ставкою 20%. На підставі вищевказаного акта перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС винесене податкове повідомлення - рішення від 19.01.2016 № 0000034600 (форма «В1»), за яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у декларації за листопад 2015 року на суму 791561,00 грн.

Позивач категорично не погоджується із оскарженим податковим повідомленням - рішенням зазначаючи про те, що він фактично здійснює експорт (вивезення) продукції, а не її постачання, проте відповідач помилково поширює дію вказаної норми щодо бази оподаткування для операцій з постачання товарів і на операції позивача з вивезення товарів. До того ж, у такій операції з експорту товару наявний лише один об'єкт оподаткування, а не два самостійних, як на цьому наголошує податковий орган, що виключає необхідність дооподатковувати різницю у вартості за ставкою 20%.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2016 відкрито провадження по адміністративній справі №804/3110/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 23.06.2016.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову, які містяться в матеріалах справи. Відповідач зазначив, що за результатами камеральної перевірки декларації з ПДВ Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» за листопад 2015 року контролюючим органом встановлено, що підприємством позивача завищено розмір від'ємного значення, заявленого до відшкодування, яке виникло у попередніх періодах на суму 791561,00 грн., чим обумовлено прийняття податкового повідомлення - рішення від 19.01.2016 № 0000034600 (форма «В1»). Під час перевірки відповідачем встановлено здійснення позивачем експортних операцій товару власного виробництва за ціною нижче його собівартості. У такому випадку, якщо база оподаткування визначається виходячи із собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, тобто собівартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання; другу - на суму, розраховану виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною. Таким чином, за правилами п. 188.1 ст. 188 ПК України операції з реалізації товарів на суму перевищення собівартості над фактичною ціною їх постачання оподатковуються за основною ставкою, тобто, 20 відсотків, що не було зроблено підприємством позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову, просив суд відмовити в його задоволенні повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Публічним акціонерним товариством «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2015 року, в якій заявлено суму бюджетного відшкодування, що виникла за наслідками здійснення експортних операцій підприємством.

Відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих підприємством позивача у декларації з ПДВ за листопад 2015 року щодо сум бюджетного відшкодування, результати якої оформлені актом від 06.01.2016 № 4/28-01-46-05393116.

Згідно з висновками означеного акта, перевіркою встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 193.1 ст. 193, ст. 194, п. 195.1 ст. 195 ПК України в частині заниження бази оподаткування ПДВ за ставкою 20% на суму, розраховану виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України (524456 грн.).

При відображенні ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у декларації за листопад 2015 року від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, що підлягає бюджетному відшкодуванню (враховуючи результати акту № 141) порушено: п. 200.1 абз. «б», п. 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у листопаді 2015 року на 791561 грн. (за рахунок від'ємного значення за жовтень 2015 року у розмірі 686670,00 грн. та за листопад 2015 року у розмірі 104891,00 грн.).

Означені висновки контролюючого органу обумовлені тим, що позивачем здійснювалися експортні операції товару власного виробництва за ціною нижче собівартості. Як вказав податковий орган, з посиланням на п. 188.1 ст. 188 ПК України та п. 20, п. 9 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, у разі здійснення операцій з експорту товару за ціною нижче собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг, різниця між вартістю експортованих товарів та ціною придбання /собівартості таких товарів має оподатковуватися за ставкою 20%.

Суд не погоджується із такою позицією податкового органу, виходячи з такого.

Згідно відомостей, які містяться на сайті Інформаційно - ресурсного центру (www.usr.minjust.gov.ua) видами діяльності позивача є: виробництво чавуну сталі та феросплавів (код КВЕД 24.10); виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі (основний) (код КВЕД 24.20); професійно-технічна освіта (код КВЕД 85.32); загальна медична практика (код КВЕД 86.21); стоматологічна практика (код КВЕД 86.23); діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (код КВЕД 71.12).

Судом встановлено, що позивачем здійснюється експортування власновиготовленої продукції - трубопрокату, що відповідає напрямку його господарської діяльності.

У відповідності до п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Статтею 194 ПК України визначено операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою.

Операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Податок становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Стаття 195 ПК України визначає операції, які підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою. Так, за нульовою ставкою оподатковуються операції з: вивезення товарів за межі митної території України:

а) у митному режимі експорту;

б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України;

в) у митному режимі безмитної торгівлі;

г) у митному режимі вільної митної зони.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України. Таким чином, ставка податку на додану вартість залежить від об'єкта оподаткування - постачання на митній території України, вивезення за межі митної території України чи ввезення на митну територію України. При цьому, Податковим кодексом України не встановлено залежності ставки податку від вартості товарів, що вивозяться за межі митної території у митному режимі експорту.

З наведених норм Податкового кодексу України видно, що операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою (за умови підтвердження такого вивезення) незалежно від вартості товарів, за якою здійснюється таке вивезення.

Позивачем до матеріалів справи надані докази того, що ним було здійснено експорт товару власного виробництва (трубопрокатної продукції) за межі території України, що підтверджується вантажно - митними деклараціями, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а. с. 108 - 177, т. 1).

Згідно з частинами першою, другою пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Суд зазначає, що вищенаведена норма ПК України не передбачає такої окремої складової бази оподаткування ПДВ, як «перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів над фактичною ціною постачання (експорту)». У розглядуваній нормі правило про те, що «база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості», застосовується для розрахунку бази оподаткування усієї операції без її поділу на окремі частини.

За своїм економіко - юридичним змістом база оподаткування являє собою вартісну, фізичну або іншу характеристику об'єкта оподаткування. У даному випадку база оподаткування ПДВ є вартісною характеристикою усієї операції, яка за статтею 185 ПК України визнана об'єктом оподаткування. Наведене виключає можливість виникнення декількох баз оподаткування за однією операцією (зокрема, за операцією з вивезення товарів за межі митної території України).

До бази оподаткування усієї операції застосовується єдина ставка ПДВ, яка визначається в залежності від виду господарської операції; зокрема, для оподаткування операцій з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту застосовується нульова ставка податку (підпункт «а» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України) незалежно від співвідношення собівартості реалізованого товару та фактичної ціни його реалізації.

Правила складення податкової звітності з ПДВ, наведені у Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, на які посилається податковий орган, не змінюють наведеного порядку визначення бази оподаткування та застосування ставки ПДВ.

Передбачена пунктом 20 цього Порядку вимога щодо складення двох податкових накладних: однієї - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншої - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/собівартості/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни над фактичною ціною - у випадку здійснення контрольованих операцій, в яких ціна придбання / собівартість / балансова (залишкова) вартість/ звичайна ціна перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання - не впливає на обсяг податкового обов'язку платника за експортною операцією. Аналогічна правова позиція з цього питання висловлена Вищим адміністративним судом України в постанові від 22.03.2016 по справі № К/800/48575/15 (номер судового рішення в ЄДРСР № 56094751).

Окрім того, однією з основних засад податкового законодавства, визначених у ст. 4 ПК України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 ПК України).

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог і доведеність позивачем невідповідності винесеного оскарженого податкового повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС від 19.01.2016 № 0000034600 (форма «В1») вимогам чинного законодавства.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159 - 163, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 19.01.2016 № 0000034600 (форма «В1») задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС від 19.01.2016 № 0000034600 (форма «В1»).

Присудити зі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (ідентифікаційний код 05393116) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 17810 (сімнадцять тисяч вісімсот десять) грн. 12 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 26 липня 2016 року

Суддя О.В. Царікова