Постанова № 59984988, 23.05.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 р. Справа № 804/1945/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Барановського Р.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов в.о. кервіника Криворізької місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі: Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В.о. кервіника Криворізької місцевої прокуратури №2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом в інтересах держави в особі: Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати з фізичних осіб в сумі 29 784, 25 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю непогашеної заборгованості відповідача.

Заперечень на позовну заяву віддповідачем до суду не надано.

За приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно зі ст. 121 Конституції України до основних функцій прокуратури віднесено представництво - інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Випадки представництва прокуратурою інтересів держави у суді визначені зокрема ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", якою передбачено представництво прокуратурою у формі звернення до суду з позовними заявами щодо захисту інтересів держави у випадку наявності порушень інтересів держави чи загрози таких порушень.

Згідно ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 1, З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відцовідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва інтересів держави у судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (без діяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.

Підставою звернення в.о. керівника Криворізької місцевої прокуратури №2 до суду з позовом стало невиконання відповідачем свого обов'язку щодо сплати податків в порядку встановленому Податковим кодексом України, що є порушенням економічних інтересів держави.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, далі - ФОП ОСОБА_1, платник, відповідач) зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності фіичну особу-підприємця Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 01.08.2005р. за №2 227 000 0000 00992.

Відповідач перебуває на податковому обліку у Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Криворізька північна ОДПІ, податковий орган, контролюючий орган) від 01.08.2005р.

Так, станом на 22.02.2016 за обліковими даними Криворізької північної ОДПІ за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті орендної плати з фізичних осіб у загальному розмірі 29 784, 25 грн., в тому числі:

-орендна плата з фізичних осіб в сумі 29 370, 04 грн., що виник внаслідок несплати самостійно визначеної платником суми орендної плати з фізичних осіб згідно податкової декларації з плати за землю № 9018961755 від 19.02.2015р. (зокрема відповідачу нараховано податкові зобов'язання в сумі 4 113, 24 грн. по терміну сплати 30.08.2015р., в сумі 5 051,36 грн. по терміну сплати 30.09.2015р., в сумі 5 051,36 грн. по терміну сплати 30.10.2015р., в сумі 5 051,36 грн. по терміну сплати 30.11.2015р., в сумі 5 051,36 грн. по терміну сплати 30.12.2015р. та в сумі 5 051,36 грн. по терміну сплати 30.01.2016р.);

-пеня в сумі 414, 21 грн., нарахована у період з 02.06.2015р. по 03.02.2015р. за порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань.

Наявність зазначених сум податкового боргу підтверджується роздрукуванням зворотного боку інтегрованої картки платника єдиного податку з фізичних осіб, у зв'язку з несплатою вищезазначених сум податкове зобов'язання зі сплати орендної плати з фізичних осіб відповідача набуло статусу податкового боргу.

Згідно із ст. 67 Конституції України встановлено - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України ж передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі-ПК), встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК, податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 36 ПК встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку в порядку і строки, визначеному цим Кодексом. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором.

Пунктами 54.1, 54.2 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом 'V цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України).

Згідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 269 ПК, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі.

Згідно п. 285.1 ст285 ПК, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК - платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено поняття "пеня", у відповідності до якого -це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Статтею 129 ПК встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом;

Згідно із п. 129.2 ст. 129 ПК - у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.

- у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження. Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб (п. 129.4 ст. 129 ПК).

Згідно з п. 14.1.175 ст.14 ПК - податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК).

На виконання вимог зазначеної норми, Криворізькою північною ОДПІ було сформовано та направлено на адресу платника податкову вимогу №995-25 від 06.05.2015р. на суму 5093, 17 грн.

За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 ПК - у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що ііснує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до вимог ст. 58.3, 59.1 ПК, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Зазначена податкова вимога відповідачем залишилася не виконана у встановлені законодавством строки.

Докази оскарження зазначеної вимоги у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, загальна сума податкового боргу ФОП ОСОБА_1 по сплаті орендної плати з фізичних осіб становить 29 784, 25 грн. та у добровільному порядку відповідачем не погашена.

Пунктом 87.2 ст. 87 ПК визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК - контролючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направлено до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За даними Криворізької північної ОДПІ від 22.02.2016р., ФОП ОСОБА_1 має наступні відкриті розрахункові рахунки у банківських установах: р/р НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 у Криворізькій філії АТ "Укрексімбанк", МФО 305589

Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

На підставі викладеного, з урахуванням відсутності заперечень та відсутністю доказів остаточної сплати узгоджених зобов'язань, позов в.о. керівника Криворізької місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі: Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у банках, які її обслуговують (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 у Криворізькій філії АТ "Укрексімбанк", МФО 305589) на користь державного бюджету (р/р №33213815700025 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, одержувач: УДКС України у Тернівському районі м.Кривого Рогу, код ЄДРПОУ 38031648; р/р №33216815700022 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код 18010900, одержувач: УДКС України у Жовтневому районі м.Кривого Рогу, код ЄДРПОУ 38031627) заборгованість по сплаті орендної плати з фізичних осіб в сумі 29 784, 25 грн. (двадцять дев'ять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні двадцять п'ять копійок).

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Р.А. Барановський