Постанова № 59984954, 23.08.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 року Справа № 803/1455/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Хомяк М. І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Борсук С. А.,

представника третьої особи Пахомової О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Волинської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №205000011/2015/000017/2 від 02.03.2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2015/00025 від 02.03.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.03.2015 року позивачем було подано на митний пост "Луцьк" Волинської митниці ДФС для митного оформлення партії товару «м'ясо куряче, механічної обвалки заморожене 1 мм (фарш з курячих корпусів), подрібнене, перемелене, без теплової кулінарної обробки, без консервування, без харчових добавок та приправ», вагою нетто 21000 кг за ціною 0,421 євро/кг на загальну суму 8820,001 євро, що надійшла згідно контракту купівлі-продажу №31/2015/PL від 23.02.2015 року, укладеного із фірмою "Zaklady Drobiarskie "Kozieglowy" Spolka z o.o., та інвойсу №10986/N/15 від 25.02.2015 року, було подано МД від 02.03.2015 року №205070000/2015/008052 від 02.03.2015 року та усі необхідні документи, передбачені Митним кодексом України. В графах 12, 45 МД від 02.03.2015 року №205070000/2015/008052 декларант вказав митну вартість товару, визначену за ціною контракту та яка становить 298120,19 грн. або 9488,37 євро (8820,00 євро - заявлена вартість товару та 21000,00 грн. - вартість перевезення товару), тобто 0,421 євро/кг. За результатами розгляду матеріалів 02.03.2015 року відповідачем була оформлена та видана позивачу картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картка відмови). Підставою прийняття зазначеного рішення, як вбачається із змісту відмови, стала невідповідність заповнення граф 12, 45 ВМД вимогам статті 53 Митного кодексу України та рішення про визначення митної вартості від 02.03.2015 року №205000011/2015/000017/2. У картці відмови визначено умову, виконання якої забезпечує можливість прийняття митного оформлення - привести графи МД у відповідність до рішення про визначення митної вартості від 02.03.2015 року №205000011/2015/000017/2. Згідно зазначеного рішення митним органом було визначено митну вартість товару, що надійшов на адресу позивача згідно контракту №31/2015/PL від 23.02.2015 року та інвойсу №10986/N/15 від 25.02.2015 року, за ціною 0,6716 євро за 1 кг.

З метою запобігання псування товару та нарахування штрафних санкцій за можливий простій автомобіля, який перевозив товар, позивачем 03.03.2015 року було подано нову МД № 205070000/2015/008138, вказавши у графах 12 та 45 митну вартість, розраховану за ціною одиниці товару, наведену у інвойсі №10986/N/15 від 25.02.2015 року. Митне оформлення у цьому випадку проводилось за другорядним резервним методом із застосуванням гарантійних зобов'язань - грошової застави.

Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №205000011/2015/000017/2 від 02.03.2015 року та картка відмови №205070000/2015/00025 від 02.03.2015 року винесені безпідставно, з порушенням чинного законодавства України, а тому просила визнати їх протиправними та скасувати.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015 року, у задоволені адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №205000011/2015/000017/2 від 02.03.2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2015/00025 від 02.03.2015 року відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.07.2016 року ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015 року та постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

01.08.2016 року справа надійшла до Волинського окружного адміністративного суду.

10.08.2016 року представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив визнати протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №205000011/2015/000017/2 від 02.03.2015 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2015/00025 від 02.03.2015 року та зобов'язати відповідача прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України суму надмірно сплачених платежів і подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 року залучено до участі у справі Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

У письмових запереченнях та у судовому засіданні представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення про коригування митної вартості товарів №205000011/2015/000017/2 від 02.03.2015 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2015/00025 від 02.03.2015 року прийняті у повній відповідності до приписів чинного законодавства. Також зазначила, що вимога про зобов'язання прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України суму надмірно сплачених платежів і подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області є передчасною, а тому просила у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У письмових поясненнях та у судовому засіданні представник третьої особи, зазначила, що станом на 22.08.2016 року висновки Волинської митниці ДФС про повернення позивачу надміру сплачених сум грошових зобов'язань з Державного бюджету України до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області не надходили, а тому останнім не порушено прав та інтересів позивача.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 23.02.2015 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (покупець) та фірмою "Zaklady Drobiarskie "Kozieglowy" Spolka z o.o. (продавець) укладено контракт №31/20І5/PL, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити заморожене м'ясо куряче (включаючи субпродукти) згідно інвойсу, який є невід'ємною частиною цього контракту і підписується на кожну партію товару. Розділом 4 та 5 даного контракту визначено, що оплата здійснюється шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок продавця у формі 100% передоплати на підставі проформи-інвойса за день до відвантаження або по факту поставки товару згідно інвойсу. Валютою платежу є Євро. Поставка товару здійснюється автотранспортом на територію України на умовах Правил Інкотермс-2010, а саме - FCA, EXW, CPT чи DDU вказаних в інвойсі.

02.03.2015 року позивач ввезла на митну територію України товар «м'ясо куряче, механічної обвалки заморожене 1 мм (фарш з курячих корпусів), подрібнене, перемелене, без теплової кулінарної обробки, без консервування, без харчових добавок та приправ», вагою нетто 21000 кг за ціною 0,421 євро/кг на загальну суму 8820,00 євро, що надійшов згідно контракту купівлі-продажу №31/2015/PL від 23.02.2015 року, укладеного із фірмою "Zaklady Drobiarskie "Kozieglowy" Spolka z o.o. та інвойсу №10986/N/15 від 25.02.2015 року.

Для митного оформлення вказаного товару декларантом були подані на митний пост "Луцьк" Волинської митниці ДФС наступні документи: контракт №31/2015/PL від 23.02.2015 року, рахунок - фактура (інвойс) №10986/N/15 від 25.02.2015 року; митна декларація (МД) №205070000/2015/008052 від 02.03.2015 року; декларація митної вартості ДМВ-1 №205070000/2015/008052 від 02.03.2015 року; міжнародна товаротранспортна накладна CMR від 25.02.2015 року; сертифікат про походження товару №PL/MF/AK 0098618 від 26.02.2015 року; ветеринарне свідоцтво ЄРД-00 №084370 від 27.02.2015 року; сертифікат якості від 25.02.2015 року; контракт на перевезення товару №29/2015 від 24.02.2015 року; довідка про транспортні витрати від 18.02.2015 року; прайс-лист від 25.02.2015 року; копія декларації країни відправлення №15PL302040E0010265 від 26.02.2015 року, інші документи, перелічені в графі 44 МД.

В графах 12, 45 МД №205070000/2015/008052 від 02.03.2015 року декларантом було вказано митну вартість у розмірі 298120,19 грн., або 9488,37 євро (8820,00 євро - заявлена вартість товару + 21000,00 грн. - вартість перевезення товару) визначену за ціною контракту відповідно до вищезазначених документів, тобто 0,421 євро за 1 кг. товару.

У зв'язку з виникненням у митного органу сумніву щодо достовірності заявленої митної вартості товару, митницею від декларанта витребувано додаткові документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські платіжні документи про оплату товару; розрахунок ціни.

02.03.2015 року Волинською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товару № 205000011/2015/000017/2, згідно з яким митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації митних декларацій від 25.02.2015 року №205070000/2015/7581 та від 23.02.2015 року №205070000/5/7321, та винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00025, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: невідповідність заповнення граф 12, 45 МД вимогам статті 53 Митного кодексу України; рішення про визначення митної вартості товару №205000011/2015/000017/2 від 02.03.2015 року.

Як встановлено судом, з метою запобігання псування товару та нарахування штрафних санкцій за можливий простій автомобіля, який перевозив товар, позивачем 03.03.2015 року подано до митного органу нову МД № 205070000/2015/008138, вказавши у графах 12 та 45 митну вартість, розраховану за ціною одиниці товару, наведеної у інвойсі від 25.02.2015 року №10986/N/15. Митне оформлення у цьому випадку проводилось за другорядним резервним методом із застосуванням гарантійних зобов'язань - грошової застави.

Суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 02.03.2015 року № 205000011/2015/000017/2 та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.03.2015 року № 205070000/2015/00025 є протиправними та підлягають скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 МК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами першою-третьою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; ) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження повинні здійснюватись у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Отже, надані позивачем письмові докази підтверджують, що визначення митної вартості товарів, які імпортувалися за МД №205070000/2015/008052 від 02.03.2015 року, здійснювалося декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту) з наданням документів, що підтверджують митну вартість в порядку, визначеному частинами першою, другою статті 53 МК України.

Як зазначалось вище, при перевірці правильності заявленої митної вартості задекларованого позивачем товару відповідачем було встановлено певні розбіжності у поданих декларантом документах та запропоновано подати додаткові документи, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські платіжні документи про оплату товару; розрахунок ціни.

З матеріалів справи вбачається, що уповноважена особа декларанта, ознайомившись з вимогою митного органу про надання додаткових документів, здійснила запис у декларації митної вартості № 205070000/2015/008052 наступного змісту: «Буду приймати рішення, згідно положень МК України, на даний момент таких документів подати не можемо. Просимо випустити товар у вільний обіг».

Наведене свідчить, що уповноважена особа декларанта не відмовилася від подання додаткових документів, а лише вказала, що станом на день митного оформлення не може їх надати.

Разом з тим, відповідно до частини восьмої статті 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Позивач скористалася таким правом та 20.05.2015 року позивач звернулася до відповідача з заявою № 128, до якої було додано додаткові документи, а саме: завірену копію ветеринарного свідоцтва ЄРД-00 №084370 від 27.02.2015 року; завірену копію висновку ДП "Укрпромзовнішекспертиза" № 1353 від 20.05.2015 року; завірену копію платіжного доручення № 1642 від 17.03.2015 року; завірену копію SWIFT повідомлення № 1531TJ.91544UBGB від 17.03.2015 року.

Листом від 29.05.2015 року № 3610/03-70-25-02 Волинська митниця ДФС повідомила позивача про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, зазначивши, зокрема, що у висновку ДП "Укрпромзовнішекспертиза" подані дані спеціалізованих інформаційних джерел та наведено середньо-розрахунковий рівень поточних цін на м'ясо куряче механічної обвалки заморожене 1 мм. Проте переконатись у достовірності наданої інформації немає змоги, оскільки відсутні витяги, які б містили розрахунки, що однозначно підтверджують наведену експертом ціну товару.

Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Однак, такий висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, надаються на письмову вимогу митниці виключно у випадку їх наявності у декларанта.

Відсутність таких додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, оскільки відповідачем не було належним чином спростовано цінової інформації, яка була наведена у висновку ДП "Укрпромзовнішекспертиза" № 1353 від 20.05.2015 року, відтак останній є належним доказом, який підтверджує заявлену позивачем митну вартість товару за першим методом.

Крім того, на думу суду, вимога митного органу про надання розрахунку ціни (калькуляцію) для підтвердження митної вартості товару є протиправною з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) документи, зокрема, розрахунок ціни (калькуляцію).

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту встановлення митним органом такого взаємозв'язку та його впливу на заявлену декларантом митну вартість товару. Також судом враховано, що у ДМВ № 205070000/2015/008052 від 02.03.2015 року (графа 9 (а) та 9 (б)) декларантом було зазначено, що продавець та покупець товару не пов'язані між собою та відповідно ця залежність не вплинула на ціну товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем було надано митному органу усі необхідні документи, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), а тому висновки Волинської митниці ДФС щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими.

У судовому засіданні представником відповідача не подано жодного доказу того, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митного оформлення товару та не наведено обґрунтованих підстав щодо неможливості застосувати перший метод визначення митної вартості товару.

Суд не заперечує права митного органу щодо самостійного визначення митної вартості товарів, однак, це повинно відбуватись із дотриманням чинного законодавства, з використанням повноважень, обґрунтовано, тобто з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, з врахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

У даному випадку при прийнятті оскаржуваного рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення митним органом в повній мірі не виконані вищезазначені норми.

Разом з тим, суд не погоджується з тим фактом, що митний орган застосував резервний метод визначення митної вартості, не переконавшись у неможливості застосувати попередні методи, оскільки, згідно з статтею 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. І лише у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості товарів стверджується про проведення процедури консультацій з декларантом та досягнення згоди щодо неможливості застосування методів визначення митної вартості, які передбачені статтями 59-63 Митного кодексу України.

Однак, як вбачається з напису представника позивача на звороті рішення, її декларант заперечував проти застосування шостого методу та вказав, що процедура консультацій не проводилася.

У судовому засіданні представник відповідача пояснень з цього приводу надати не змогла, а лише зазначила, що процедура консультацій проводилася усно. Крім того, представник відповідача не змогла обґрунтувати чому неможливо було використати попередні методи визначення митної вартості, які передбачені статтями 59-63 МК України.

Таким чином, суд вважає, що митним органом формально проведена процедура консультацій з декларантом та не обґрунтовано чому при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару неможливо було використати методи визначення митної вартості, які визначені у статтях 59-63 МК України.

Згідно з частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідач - Волинська митниця ДФС як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 02.03.2015 року № 205000011/2015/000017/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.03.2015 року № 205070000/2015/00025, з огляду на що останні слід скасувати як протиправні.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України суму надмірно сплачених платежів і подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області, судом враховано наступне.

Відповідно до частин першої та третьої статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

На виконання частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України розроблено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618 (далі - Порядок № 618).

Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку № 618 передбачено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Як передбачено пунктами 2-4 Розділу ІІІ Порядку № 618 заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Згідно пункту 11 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказ Міністерства фінансів України від 15.12.2015 року № 1146, на підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

Отже, вищезазначеними нормативними актами встановлений чіткий порядок повернення надмірно сплачених митних платежів.

Враховуючи те, що позивач не зверталась до митного органу з приводу повернення надмірно сплачених митних платежів, та те, що будь-яких рішень, зокрема щодо відмови у поверненні коштів, з цього приводу відповідачем не приймалося, суд вважає, що станом на дату розгляду справи судом право позивача на повернення вказаних сум не порушено митним органом, відтак вимога про зобов'язання подати такий висновок є передчасною у зв'язку з чим у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 02 березня 2015 року № 205000011/2015/000017/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02 березня 2015 року № 205070000/2015/00025.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка складена у повному обсязі 29 серпня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко