Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/10371/16-к
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.08.2016 слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва Павленко О.О., при секретарі - Корнієнко К.П., за участю прокурора - Білоус О.Д., захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 м. Києва Білоуса О.Д. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,-
В С Т А Н О В И В :
Прокурор Київської місцевої прокуратури № 7 м. Києва Білоус О.Д. звернувся до суду в межах кримінального провадження № 42016101070000112 від 07.06.2016 року, з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4.
Матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.06.2016 року за № 42016101070000112, стосовно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Клопотання мотивує тим, що на підставі Наказу №357-к від 13.11.2015 ОСОБА_4 переведено на посаду головного спеціаліста відділу соціальної, професійної адаптації та психологічної реабілітації департаменту соціального захисту та фінансового забезпечення з посадовим окладом згідно штатного розпису, із збереженням рангу державного службовця та надбавки за вислугу років на державній службі.
Так, у невстановленому місці у невстановлений час ОСОБА_5 та ОСОБА_4, який працює в Державній службі України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - Держслуба АТО) на посаді головного спеціаліста, вступили у попередню змову на вимагання та отримання неправомірної вимоги, при цьому розподіливши злочинні ролі, відповідно до яких ОСОБА_5 повинен був поставити перед ОСОБА_6, який є директором ТОВ «Санаторій «Феофанія», що відповідно до договору з Держслужбою АТО виконує роботи щодо санаторно-курортного лікування учасників АТО, вимогу передачі йому неправомірної вигоди в розмірі 21% від суми сплачених коштів згідно договору , за те, що ТОВ «Санаторій «Феофанія» перемогло в тендері на виконання робіт щодо санаторно-курортного лікування учасників АТО та для того, щоб ТОВ «Санаторій «Феофанія» і надалі залишалося виконавцем послуг по даному договору. В подальшому, отримавши вказані грошові кошти від ОСОБА_6, ОСОБА_5 повинен був передати їх ОСОБА_4, який в свою чергу забезпечив би подальші господарські правовідносини між Держслужбою АТО та ТОВ «Санаторій «Феофанія».
Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 16.08.2016 зустрівся з ОСОБА_6 та в ході спілкування з останнім, перебуваючи в приміщенні невстановленого кафе на Троєщині, повідомив ОСОБА_6, щоб той прибув на наступний день о 16 год. 00 хв. до приміщення Держслужби АТО з рахунком щодо перерахунку Держслужбою АТО грошових коштів на виконання умов договору №9с.
Наступного дня, а саме 17.08.2016 приблизно о 15 год. 50 хв., коли ОСОБА_6 прибув до приміщення Держслужби АТО за адресою: м. Київ, пров. Музейний, 12, для того, щоб надати ОСОБА_4 вказаний вище рахунок, з ним за допомогою мобільного телефону зв'язався ОСОБА_5, який знаходився в приміщенні кафе «Кофе Хаус», що біля Європейської площі, та сказав, щоб ОСОБА_6 зайшов до вказаного кафе.
Приблизно о 15 год. 55 хв. 17.08.2016, коли ОСОБА_6 зайшов до вказаного кафе та присів за столик до ОСОБА_5, останній повідомив йому про те, що для того, щоб Держслужба АТО в подальшому виконувала умови договору №9с, ОСОБА_6 повинен надати неправомірну вигоду в сумі 230 000 грн., яку останній, згідно попередніх домовленостей планував передати ОСОБА_4
В подальшому 18.08.2016 приблизно о 13 год. 15 хв. ОСОБА_5 зустрілися з ОСОБА_6 та сіли до автомобіля, на якому приїхав останній. В ході розмови ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5, що привіз кошти в сумі 230 000 грн., які знаходилися в пакеті та які повинен був дати в якості неправомірної вимоги, та передав їх ОСОБА_5, після чого останній взяв даний пакет, поклав його до своєї сумки, та вийшов з автомобіля.
Через деякий час, ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив про те, що вони мають зустрітись в кафе «Кофе Хауз» за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, приблизно о 18 год 30 хв того ж дня, на що ОСОБА_4 погодився.
Прибувши у вказаний час та за вказаною адресою ОСОБА_5 зайшов до приміщення кафе, де зустрівся з ОСОБА_4 та передав йому поліетиленовий пакет чорного кольору з написом «BMW», який він отримав від ОСОБА_6 та в якому знаходилась неправомірна вигода в сумі 230 000 грн.
В подальшому ОСОБА_4 був затриманий працівниками правоохоронних органів.
Підставами для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 є наявність указаних ризиків, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме вживати заходи, спрямовані на недопущення документування інших епізодів злочинних дій; впливати на свідків по кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Прокурор зазначає, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 років, більш м'який запобіжний захід призведе до продовження злочинної діяльності ОСОБА_4, надасть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам. У зв'язку з чим звертається з даним клопотанням до суду.
У судовому засіданні прокурор просив клопотання задовольнити з викладених у ньому підстав.
Захисники та підозрюваний у судовому засіданні заперечували проти задоволення даного клопотання та просили застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою
Заслухавши прокурора, захисників, підозрюваного, дослідивши клопотання та докази, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання виходячи з наступного.
Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених законом.
Розмір застави, як зазначено в ч. 4 ст. 182 КПК України визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Розмір застави повинен бути об'єктивно спроможний забезпечити виконання підозрюваним обов'язків та одночасно не бути для нього завідома непомірним.
Таким чином, для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього законом обов'язків, враховуючи вимоги ст. 182 КПК України, суд вважає, пропорційним тому ступеню небезпеки, ризик якого залишився з огляду на обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити розмір застави в сумі 2 000 000 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідома непомірним для ОСОБА_4 суд не вбачає.
Оцінюючи в сукупності надані докази, встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_4 такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою знайшло своє доведення в судовому засіданні, є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.
Обираючи такий запобіжний захід, як тримання під вартою, слідчий суддя враховує наявність повідомленої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що підтверджується наданими доказами, тяжкість покарання, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме вживати заходи, спрямовані на недопущення документування інших епізодів злочинних дій; вчиняти інші кримінальні правопорушення.
При цьому слідчий суддя вважає, що таке застосування даного запобіжного заходу підозрюваному не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод , слідчий суддя
У Х В А Л И В :
Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 м. Києва про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Коростень, Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді триманні під вартою, з подальшим утриманням у Київському СІЗО № 13 ДДУ з питань виконання покарань.
Визначити розмір застави в сумі 2 000 000 у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37318001004444, отримувач - УДК у м. Києві, код ЄДРПОУ - 02896727, банк отримувача - ГУ ДКУ у м. Києві, МФО - 820019, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по- батькові платника застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного, після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Подільського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з - під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з - під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
Строк дії ухвали становить шістдесят діб, тобто до 16.10.2016 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, направити до Київського СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань для подальшого утримання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддяО. О. Павленко
Судове рішення № 59983922, Подільський районний суд міста Києва було прийнято 20.08.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 758/10371/16-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: