Ухвала суду № 59983259, 25.08.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/667/2016(м)

263/11437/15-ц

Головуючий в 1 інстанції Кір'якова Н.П.

Доповідач Пономарьова О.М.

Категорія 53

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Зайцевої С.А., Ігнатоля Т.Г.,

секретар судового засідання Папоян К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет» про визнання наказу незаконним та його скасування за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 липня 2016 року

в с т а н о в и в:

21 вересня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача і просила визнати незаконним та скасувати наказ №117-05 від 03 серпня 2015 року про проведення конкурсу із заміщення вакантної посади директора Маріупольського коледжу Державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет» (далі ДВНЗ «ПДТУ») з тих підстав, що вона на той час обіймала вказану посаду, а тому посада не була вакантною.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 липня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет» про визнання наказу №117-05 від 03 серпня 2015 року про проведення конкурсу із заміщення вакантної посади директора Маріупольського коледжу Державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет» незаконним та його скасування відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду і задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, оскільки висновки суду першої інстанції суперечать вимогам закону та встановленим обставинам справи. Суд першої інстанції не взяв до уваги, що на момент проведення конкурсу посада директора коледжу не була вакантна та її в порушення вимог законодавства призначили на вакантну посаду директора коледжу виконуючим обов'язки.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання позивачем судової повістки 20 серпня 2016 року. Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 подали клопотання про відкладення розгляду справи у зв?язку з відпусткою представника позивача.

Відповідно до частини 1 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Апеляційний суд не визнає поважною повідомлену позивачем та її представником причину повторної неявки у судове засідання, а оскільки відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача та її представника.

Представник відповідача ДВНЗ «ПДТУ» в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до апеляційного суду надійшла заява ректора ДВНЗ «ПДТУ» про розгляд справи у відсутність представника відповідача.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки у відповідності до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працювала старшим науковим співробітником кафедри технології машинобудування ДВНЗ «ПДТУ» та 03 жовтня 2014 року наказом №110-43 за письмовою заявою переведена виконуючою обов'язки директора Маріупольського коледжу ДВНЗ «ПДТУ».

Наказом №117-05 від 03 серпня 2015 року на заміщення вакантної посади директора ДВНЗ «ПДТУ» оголошено конкурс. Заяву про участь у конкурсі позивач не подавала.

Рішенням вченої ради ДВНЗ «ПДТУ» від 06 жовтня 2015 року на посаду директора обрано ОСОБА_3

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що наказ №117-05 від 03 серпня 2015 року про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора ДВНЗ «ПДТУ» виданий у відповідності до вимог законодавства і підстави для його скасування відсутні.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до положень ст. 43 Закону України «Про вищу освіту» (в редакції що діє з 6 вересня 2014 року), керівник факультету (навчально-наукового інституту) обирається вченою радою вищого навчального закладу строком на п'ять років з урахуванням пропозицій факультету (навчально-наукового інституту). Керівник вищого навчального закладу укладає з керівником факультету (навчально-наукового інституту) контракт.

Керівник вищого навчального закладу призначає керівника факультету (навчально-наукового інституту) строком на п'ять років. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) здійснює свої повноваження на постійній основі. Інші питання щодо порядку обрання керівника факультету (навчально-наукового інституту) визначаються статутом вищого навчального закладу.

Керівник факультету (навчально-наукового інституту) може бути звільнений з посади керівником вищого навчального закладу за поданням вченої ради вищого навчального закладу або органу громадського самоврядування факультету з підстав, визначених законодавством про працю, за порушення статуту вищого навчального закладу, умов контракту. Пропозиція про звільнення керівника факультету (навчально-наукового інституту) вноситься до органу громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту) не менш як половиною голосів статутного складу вченої ради факультету (навчально-наукового інституту). Пропозиція про звільнення керівника факультету (навчально-наукового інституту) приймається не менш як двома третинами голосів статутного складу органу громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту).

Керівник вищого навчального закладу, в якому утворено новий факультет (навчально-науковий інститут), призначає виконувача обов'язків керівника цього факультету (навчально-наукового інституту) на строк до проведення виборів керівника факультету (навчально-наукового інституту), але не більш як на три місяці.

Обрання, призначення та звільнення з посади керівника філії вищого навчального закладу або коледжу, що є структурними підрозділами вищого навчального закладу, здійснюються в порядку, встановленому цією статтею.

Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 працювала старшим науковим співробітником кафедри технології машинобудування ДВНЗ «ПДТУ» та 03 жовтня 2014 року наказом №110-43 за письмовою заявою переведена виконуючою обов'язки директора Маріупольського коледжу ДВНЗ «ПДТУ» (а.с. 6, 21, 39).

Наказом №117-05 від 03 серпня 2015 року на заміщення вакантної посади директора ДВНЗ «ПДТУ» оголошено конкурс (а.с. 37).

Заяву про участь у конкурсі на заміщення вакантної посади директора ДВНЗ «ПДТУ» позивач не подавала.

Порядок проведення конкурсу на заміщеня вакантної посади директора Маріупольського коледжу ДВНЗ «ПДТУ» передбачений Положенням про порядок проведення конкурсу на заміщення посад декана факультету, директора інституту, коледжу, що є структурними підрозділами ДВНЗ «ПДТУ», затвердженим рішенням Вченої ради ДВНЗ «ПДТУ» від 02 жовтня 2014 року, та чинним на момент оголошення та проведння конкурсу наказом від 24 грудня 2002 року № 744 Міністерства освіти та науки України «Про затвердження Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 липня 2003 року за № 600/7921.

Рішенням вченої ради ДВНЗ «ПДТУ» від 06 жовтня 2015 року на посаду директора обрано ОСОБА_3 (а.с.35).

За штатним розписом Маріупольського коледжу ДВНЗ «ПДТУ» на 2014 рік та 2015 рік посада директора, передбачена в розділі «1.1.Адміністративний персонал, за умовами оплати праці віднесений до педпрацівників», була вакантна, про що свідчить підпис у штатному росписі на 2014 рік директора ОСОБА_4, а в штатному розписі на 2015 рік - підпис виконуючого обов?язки директора ОСОБА_1(а.с.26-34).

Вищезазначене спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_1. про незаконність наказу про проведення конкурсу, оскільки на той час вказану посаду обіймала вона, тому посада не була вакантною.

Доводи апеляційної скарги про незаконність переведення позивача виконуючою обов'язки директора Маріупольського коледжу ДВНЗ «ПДТУ» апеляційний суд визнає необгрунтованими та такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки судом встановлено, що в серпні 2015 року ОСОБА_1 зверталася до суду з позовом про зобов'язання відповідача внести зміни до наказу №110-43 від 03 жовтня 2014 року про її переведення виконуючою обов'язки директора Маріупольського коледжу ДВНЗ «ПДТУ», вказавши що вона переведена директором коледжу, а не тимчасово виконуючою обов'язки директора.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 листопада 2015 року, яке набуло чинності, у задоволенні вказаного позову відмовлено, оскільки встановлено, що призначення на посаду директора проводиться виключно на підставі конкурсу та за таємним голосування науковою радою вищого навчального закладу з подальшим укладенням контракту, а при переведенні ОСОБА_1 тимчасово виконуючою обов'язки директора коледжу її не було обрано за конкурсом відповідно до наведеного порядку, контракт не укладався, тому відсутні підстави для зміни наказу про прийняття її на зазначену посаду постійно (а.с.145-151).

Відповідно до вимог ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Оскільки вищевказаним рішенням ОСОБА_1 відмовлено у внесенні змін до наказу про прийняття її на посаду директора коледжу постійно, вказана посада на час видання наказу №117- 05 від 03 серпня 2015 року про оголошення конкурсу була вакантною і тому відповідач мав право оголосити конкурс на дану посаду.

Ці обставини спростовують доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність наказу про проведення конкурсу, оскільки на той час вказану посаду обіймала вона, тому посада не була вакантною.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на роз'яснення Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС «Про порядок оплати тимчасового замісництва» від 29 грудня 1965 року № 30/39 , як на підставу неможливості тимчасового призначення на посаду директора коледжу, є необгрунтованими, оскільки правовідносини, які виникли між сторонами стосуються педагогічних працівників вищих навчальних закладів та регулюються виключно Законом України «Про вищу освіту».

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не була повідомлена відповідачем про наступне розірвання з нею трудового договору або переведення на іншу посаду, зміну істотних умов праці, або вивільнення, є безпідставними, оскільки вказані питання не були предметом даного спору.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи за позовними вимогами ОСОБА_1, відповідні їм правовідносини, поясненням сторін та наданим доказам дав належну оцінку.

Суд правильно застосував матеріальний закон, вимоги ст.ст. 212-214 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про визнання наказу про проведення конкурсу із заміщення вакантної посади директора Маріупольського коледжу ДВНЗ «ПДТУ» незаконним та його скасування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.

Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених у справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України Апеляційний суд Донецької області

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.М. Пономарьова

Судді С.А. Зайцева

Т.Г. Ігнатоля