Ухвала суду № 59983194, 18.08.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Винту Ю.М., Кулянда М.І.

секретаря Тодоряка Г.Д.

з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» Прокопця Бориса Мирославовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» про відшкодування майнової та моральної шкоди спричиненої джерелом підвищеної небезпеки за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» на рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 5 липня 2016 року,

встановила:

ОСОБА_3 у лютому 2016 року звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» про відшкодування майнової та моральної шкоди спричиненої джерелом підвищеної небезпеки.

Посилався на те, що 24 серпня 2015 року о 16 годині 30 хвилин у с.Околене Розтоцької сільської ради Путильського району Чернівецької області під час випасу загинула належна йому корова породи Пінцгау внаслідок падіння дерев»яної опори високовольтної лінії електропередач та враження електричним струмом загинула.

Просив стягнути з публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» майнову шкоду в сумі 17000 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Рішенням Путильського районного суду Чернівецької області від 5 липня 2016 року позов задоволено частково, стягнуто з публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в сумі 17000 грн. та моральну шкоду в сумі 1000 грн.

№22ц-1131/2014 рік Головуючий у 1 інстанції Проскурняк С.П.

Категорія 30 Доповідач Половінкіна Н.Ю.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" в апеляційній скарзі просить рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 5 липня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суді вважає, що апеляційні скарга публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, суд першої інстанції керувався положеннями ст.1187 ЦК України та виходив з того, що на публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго", яке здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, слід покласти відповідальність за шкоду, завдану ОСОБА_3 у зв'язку з загибеллю великої рогатої худоби внаслідок враження електричним струмом.

З приєднаного до матеріалів справи паспорта великої рогатої худоби серії BL №299323, виданого державним підприємством «Агенство з ідентифікації і реєстрації тварин», вбачається, що ОСОБА_3 є власником корови породи Пінцгау кличка Зоряна, ідентифікаційний номер UA8010242624 (а.с.10).

Судом встановлено, що 24 серпня 2015 року о 16 годині 30 хвилин у с.Околене Розтоцької сільської ради Путильського району Чернівецької області під час випасу загинула належна йому корова породи Пінцгау внаслідок падіння дерев»яної опори високовольтної лінії електропередач та враження електричним струмом загинула.

У відповідності до ч.1 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частина 5 вказаної статті передбачає, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом абз.1 п.2 постанови Пленум Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна ману юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Отже, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування майнової шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, електрична мережа - сукупність електроустановок для передачі та розподілу електричної енергії.

Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів затвердженими наказом Міністерства Палива та енергетики України № 258 від 25 липня 2006 року, визначено, що електрогосподарство - це будівлі, споруди, устаткування, призначені для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії.

На підставі п.1.9, 1.14 розділу VII Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів антикорозійне покриття неоцинкованих металевих опор і металевих деталей залізобетонних і дерев'яних опор, а також сталевих тросів і відтяжок опор необхідно оновлювати відповідно до графіка, затвердженого особою, відповідальною за електрогосподарство.

Під час експлуатації повітряної лінії електропередавання і струмопроводів необхідно проводити їх технічне обслуговування, ремонт та аварійно-відновлювальні роботи, спрямовані на забезпечення їх надійної роботи.

Під час технічного обслуговування треба стежити за технічним станом повітряних ліній електропередавання і струмопроводів у цілому, їх окремих елементів і траси шляхом проведення оглядів, профілактичних перевірок та усувати виявлені пошкодження й несправності.

Відповідно до п.12. Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 року №209 енергопідприємства для забезпечення збереження електричних мереж виконують роботи, пов'язані з ремонтом електричних мереж.

Пунктом 5 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою КМ України від 4 березня 1997 року № 209 передбачено, що охоронні зони електричних мереж встановлюються: уздовж повітряних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань: (для повітряних ліній напругою) 2 метрів - до 1 кВ, 10 метрів - до 20 кВ, 15 метрів -35 кВ.

Згідно п.23 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 року № 209 контроль за виконанням Правил здійснюється енергопідприємствами.

Відповідно до пункту 25 Правил збитки, заподіяні власникам землі та землекористувачам в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, відшкодовуються енергопідприємствами у встановленому законодавством порядку.

З протоколу розтину трупа тварини від 25 серпня 2015 року вбачається, що тварина (корова) загинула внаслідок паралічу серцево-судинної системи (ураження електричним струмом).

Обставини ураження електричним струмом корови 24 серпня 2015 року о 16 годині 30 хвилин у с.Околене Розтоцької сільської ради Путильського району Чернівецької області під час випасу загинула внаслідок падіння дерев»яної опори високовольтної лінії електропередач підтверджуються заявою ОСОБА_3, поясненнями ОСОБА_5 та ОСОБА_6, фотознімками (а.с.14-19).

Заперечуючи проти позову, публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" не заперечувало обставин падіння дерев»яної опори високовольтної лінії електропередач 24 серпня 2015 року о 16 годині 30 хвилин у с.Околене Розтоцької сільської ради Путильського району Чернівецької області та здійснення працівниками Путильського РЕМ ремонтних робіт.

Само по собі посилання публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" на недотримання вимог внесення до паспорта великої рогатої худоби, Реєстру тварин інформації про загибель тварини не спростовує висновки суду першої інстанції щодо загибелі тварини.

Не заслуговують на увагу доводи публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" щодо недоведеності загибелі тварини.

Протокол розтину трупа тварини від 25 серпня 2015 року містить зазначення бирки та паспорта великої рогатої худоби серії BL №299323, виданого державним підприємством «Агенство з ідентифікації і реєстрації тварин», віку корови, клички Зоряна, ідентифікаційного номеру UA8010242624.

Визначаючи розмір майнової шкоди, суд першої інстанції виходив з ваги тварини 450 кг відповідно протоколу розтину трупа тварини від 25 серпня 2015 року та довідки підприємства «Смоднянський ринок» Косівської райспоживспілки Івано-Франківської області від 12 грудня 2015 року №11, згідно якої середньо ринкова вартість корови середньої вгодованості вагою 450 кг становить 16-18 тисяч гривень /а.с.12/.

Не можна погодитися з доводами публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» щодо недоведеності заподіяння ОСОБА_3 моральної шкоди.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями) роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

ОСОБА_3, звертаючись до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, зазначав, що зазнав душевних страждань у зв"язку з втратою корови.

Отже ОСОБА_3 порушено питання про стягнення моральної шкоди, передбаченої п.3 ч.2 ст.23 ЦК України.

При вирішенні питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди судом першої інстанції враховано характер та обсяг страждань і немайнових втрат, яких зазнала особа, та виходив із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» не містить інших доводів.

З огляду на наведене рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 5 липня 2016 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» відхилити.

Рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 5 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді