ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.05.09 р. Справа № 28/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВВВ Скеля”, смт.
Нижньогірський, ЄДРПОУ 33108459
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Горлівка,
код НОМЕР_1
про стягнення 79692 грн. 51 коп.
Представники:
Від? позивача: не зявився.
Від відповідача: не зявився.
СУТЬ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “ВВВ Скеля”, смт. Ніжньогірський, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Горлівка, про стягнення 79692 грн. 51 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 20 від 26.03.2008р., специфікацію № 1 до договору купівлі-продажу № 20 від 26.03.2008р., видаткову накладну № 462 від 24.09.2008р., рахунок на оплату № 438 від 24.09.2008р., претензію № 353 від 28.11.2008р.
В позовній заяві позивач також просить суд з метою забезпечення виконання позову накласти арешт на все особисте майно та рахунки в банках Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Горлівка.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 23.02.2009р. порушив провадження у справі № 28/25.
Відповідач в судові засідання не зявився, але 15.04.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області надав відзив б/н від 15.04.2009р., в якому відповідач погодився з сумою заборгованості в розмірі 41478 грн. 20 коп., яку зобовязуються погасити з зазначеним графіком.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.04.2009р., враховуючи систематичну неявку представника відповідача в судові засідання, а також невиконання відповідачем вимог суду, розгляд справи № 28/25 на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України був продовжений до 23.05.2009р. заступником голови господарського суду Донецької області.
Відповідно до заяви від 20.03.2009р., що надійшла до канцелярії господарського суду Донецької області 12.05.2009р., позивач конкретизував позовні вимоги та просить стягнути з відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Горлівка заборгованість в розмірі 75427 грн. 16 коп., пеню в розмірі 4265 грн. 35 коп. Суд приймає до уваги вказану заяву та розглядає справу по суті. Докази направлення відповідачу заяви наявні в матеріалах справи.
Заявою б/н від 12.05.2009р. позивач повідомив суд про те, що відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м.Горлівка частково сплатив заборгованість в сумі 47150 грн. 30 коп. Також позивач, просить суд провадження в цій частині позову припинити, та винести рішення про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 28276 грн. 86 коп., пені в розмірі 4265 грн. 35 коп. Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.
Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:
Між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “ВВВ Скеля”, смт. Ніжньогірський та відповідачем, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, м.Горлівка, 26.03.2008року був укладений договір купівлі-продажу № 20 (далі - договір), згідно якого позивач (далі - продавець) передає у власність відповідача (далі - покупець) товар відповідно асортименту і цінам, визначених в специфікації (Додаток № 1), а покупець зобовязується прийняти і оплатити переданий товар на умовах цього договору. Кількість, асортиментний перелік товару визначається в заявці, яка видається на кожну партію товару і є невідємною частиною договору (п.2.2 договору).
Відповідно до п.5.1 договору ціни на поставлений товар, визначаються відповідно до специфікації на перше число кожного місяця. Загальна сума договору встановлюється відповідно, суми видаткових накладних на весь поставлений товар.(п.5.2 договору).
Згідно до п. 9.1 договору чинний договір не може бути розірваний до моменту виконання взаємних зобовязань сторін.
Відповідно до специфікації № 1 до договору купівлі-продажу № 20 від 26.03.2008р. сторони визначили ціни і асортимент постачаємого товару.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.
Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що позивачем на адресу відповідача згідно з видатковою накладною № 462 від 24.09.2008р. був поставлений товар на суму 83020 грн. 00 коп., в видатковій накладній є посилання на договір № 20 від 26.03.2008р.
Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.
Пунктом 5.3 договору визначено, що оплата за кожну поставлену партію товару відбувається: перша поставка 100% передоплата, наступні з відстрочкою 40 (сорок) календарних днів.
Згідно з п.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Так, в силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Документальне підтвердження першої поставки товару відповідачу відповідно до договору, наявне в матеріалах справи (видаткова накладна № 120 від 08.04.2008р.).
Позивач зазначив, що відповідач частково повернув товар, частково його оплатив.
Але за твердженням позивача, на дату подачі позовної заяви у відповідача перед позивачем заборгованість складала 75427 грн. 16 коп.
В ході розгляду справи, судом встановлено, що позивачем позовна заява до суду направлена 16.02.2009р. Відповідач частково здійснював оплату суми боргу 28.01.2009р. 04.02.2009р., 05.02.2009р., 10.02.2009р., 11.02.2009р., тобто до предявлення Товариством з обмеженою відповідальністю “ВВВ Скеля”, смт. Нижньогірський позову до суду, в розмірі 7000 грн. 00 коп., що підтверджено відповідними банківським виписками, наявними в матеріалах справи, але позивачем поданий позов без урахування цих оплат. Таким чином вимоги в цій частині задоволенню не підлягають у звязку з безпідставністю.
Крім того, відповідачем після звернення позивача з позовом до суду оплачено суму заборгованості, відповідно до банківських виписок від 19.02.2009р., 05.03.2009р., 26.03.2009р., 02.04.2009р., 14.04.2009р., 23.04.2009р., платіжних доручень № 44 від 29.04.2009р., № 45 від 07.05.2009р., наявних в матеріалах справи, та повернуто товар відповідно до накладної на повернення № 10 від 27.03.2009р., наявної в матеріалах справи, на загальну суму в розмірі 40150 грн. 30 коп.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 40150 грн. 30 коп. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу у звязку з відсутністю предмету спору в цій частині.
Відповідно до матеріалів справи, оплата залишку заборгованості у сумі 28276грн.86коп. на момент прийняття рішення суду не виконана.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сума боргу в розмірі 28276грн.86коп. підтверджена матеріалами справи, тому дана вимога підлягає задоволенню.
Оскільки мало місце прострочення виконання грошових зобов'язань, позивачем нарахована пеня, передбачена п.6.3 договору.
Відповідно до пункту 6.3 договору за порушення покупцем строків оплати, який встановлений договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від загальної суми заборгованості.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивачем нарахована пеня у сумі 4265 грн. 35 коп. за період з 04.11.2008 р. по 29.01.2009 р.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України одним із правових наслідків порушення зобовязань є сплата неустойки.
Згідно з ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами п. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Суд, здійснивши перерахунок позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 4265 грн. 35 коп. за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку що позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також позивач в позовній заяві просить суд з метою забезпечення виконання позову накласти арешт на все особисте майно та рахунки в банках Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Горлівка.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
З огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776, вирішуючи питання про забезпечення позову судом мають бути враховані наступні вимоги:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В контексті зазначених розяснень суд вважає, що задоволення заяви про забезпечення позову не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості та адекватності.
Також, позивач не довів належними доказами наявність у відповідача коштів на рахунках в банках, крім того вказана заява заснована лише на припущеннях позивача стосовно того, що грошові кошти, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю на момент винесення рішення господарським судом.
Що стосується накладення арешту на майно відповідача, заява задоволенню не підлягає у звязку з тим, що позовні вимоги по цій справі повязані зі стягненням коштів, на підставі чого, суд не бачить підстав для накладення арешту на майно відповідача. Крім того, позивачем не доведено наявність майна у відповідача.
В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 49, 77, п. 1-1 ст. 80, 82, 84 та ст.85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Провадження у справі щодо стягнення 40150 грн. 30 коп. припинити у звязку з відсутністю предмету спору.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ВВВ Скеля”, смт. Ніжньогірський, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Горлівка, задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (84629, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ВАТ ”Райфайзен Банк Аваль” м. Київ, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВВВ Скеля” (97100, АР Крим, смт. Нижньогірський, вул. Перемоги, 1-А, р/р 2600811117 в КРД „Райфайзен Банк Аваль” м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 33108459) заборгованість в сумі 28276 грн. 86 коп., пеню в сумі 4265грн. 35 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 726 грн. 92 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 107 грн. 64 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 25.05.2009р. оголошено повний текст рішення.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.
Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Курило Г.Є.
Судове рішення № 5998259, Господарський суд Донецької області було прийнято 25.05.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 28/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: