Вирок № 59981317, 25.03.2016, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/535/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2016 року Сарненський районний суд Рівненської області

під головуванням судді Власик Н.М.

при секретареві Мороз Ю. М.

з участю прокурора Тишковець І.С

захисника обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни кримінальне провадження кп-105/15 про обвинувачення ОСОБА_5 , народження 25 липня 1983 року , громадянина України , уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого , не працюючого , раніше не судимого ,

в скоєнні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 191 , ч. 3 ст. 191 КК України , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5, працюючи на посаді начальника відділення провідного менеджера з обслуговування клієнтів Сарненського відділення №1 ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570), будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, на початку січня 2010 року, знаходячись в приміщенні Сарненського відділення №1 ПАТ КБ «ПриватБанк», що в м. Сарни по вул.Суворова , отримав від клієнта вказаної банківської установи ОСОБА_6, яка є особою похилого віку, кредитну банківську картку для її знищення в зв»язку з закриттям кредитного рахунку. Отримавши дану картку, ОСОБА_5 виявив на ній позитивний залишок грошових коштів у сумі 1021грн. 05коп, які повинен був повернути ОСОБА_6 Однак, в порушення «Загальних положень по карткам «ПриватБанку», зазначені грошові кошти не повернув, кредитну картку ОСОБА_6 не знищив, а продовжив нею користуватися від імені останньої. В період з 15 січня 2010 року по 01 вересня 2014 року шляхом проведення різних банківських операцій заволодів зазначеним позитивним залишком грошових коштів на картці в сумі 1021грн. 05 коп., що належали ОСОБА_6 та грошовими коштами у межах кредитного ліміту картки у розмірі 8430грн. 13коп. Всього обвинувачений обернув на свою користь грошові кошти ОСОБА_6 в сумі 1021 грн. 05 коп., чим заподіяв потерпілій збитків на вказану суму, а також внаслідок його протиправних дій утворилась кредитна заборгованість ОСОБА_6 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» в сумі 8430 грн. 13 коп. Вказаними грошовими коштами на загальну суму 9451 грн. 18 коп. розпорядився на власний розсуд.

Умисні дії ОСОБА_5, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, отримали правову кваліфікацію за ч.2 ст.191 КК України.

Повторно, ОСОБА_5 15.05.2014 року, працюючи на посаді провідного менеджера Сарненського відділення №1 ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570), будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи в приміщенні ПАТ КБ «Приватбанк», що по вул. Суворова в м. Сарни, для поміщення на депозитний рахунок отримав від клієнта вказаної банківської установи ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 30000 грн., які залишив у себе та в подальшому привласнив, обернувши на свою користь, чим заподіяв потерпілому збитків на зазначену суму. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи протиправні дії , ОСОБА_5 15.07.2014 року приблизно о 13.10 год., працюючи на посаді провідного менеджера Сарненського відділення №1 ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570), будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи в приміщенні ПАТ КБ «Приватбанк», що по вул. Широка в м. Сарни, для поміщення на кредитний рахунок отримав від клієнта вказаної банківської установи ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1050 грн., які в подальшому привласнив, обернувши на свою користь, чим завдав потерпілій збитків на зазначену суму. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

19.09.2014 року приблизно о 15.00 год. ОСОБА_5, працюючи на посаді провідного менеджера Сарненського відділення №1 ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570), будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи в приміщенні відділення ПАТ КБ «Приватбанк», що по вул. Широка в м. Сарни, для перевірки даних по кредитному рахунку, отримав від клієнта вказаної банківської установи ОСОБА_7, який являється особою похилого віку, належну останньому кредитну банківську картку, з якої того ж дня у період з 15год. 44хв. по 16год. 27хв., без відома та згоди власника картки перерахував у власних цілях на інший банківський рахунок грошові кошти в сумі 5500 грн., заволодівши та розпорядившись таким чином ними на власний розсуд,чим заподіяв потерпілому збитків на зазначену суму.

ОСОБА_5 20.09.2014 року приблизно о 12.00 год., працюючи на посаді провідного менеджера Сарненського відділення №1 ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570), будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, перебуваючи в приміщенні ПАТ КБ «Приватбанк», що по вул. Широка в м. Сарни, для перевірки даних по

кредитному рахунку отримав від клієнта вказаної банківської установи ОСОБА_8 належну останньому кредитну банківську картку, з якої незаконно в той же день в період з 12год. 20хв. по 13год. 48хв., через банкомат ПАТ КБ «ПриватБанк», що в м. Сарни по вул. Широка, зняв грошові кошти в сумі 19000 грн., які в подальшому привласнив, обернувши на свою користь, чим заподіяв потерпілому збитків на зазначену суму. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Повторно, ОСОБА_5 працюючи на посаді провідного менеджера Сарненського відділення №1 ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570), будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, маючи доступ до банківської компютерної техніки та до рахунків клієнтів, а також можливість проводити різного роду банківські операції, отримав інформацію про депозитний рахунок ОСОБА_9, скориставшись якою в період з 13 по 17 жовтня 2014 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, з персонального рахунку клієнта за допомогою послуги «Екстрені гроші» через банкомат ПАТ КБ «ПриватБанк», що в м. Сарни по вул. Широка, з депозитного рахунку ОСОБА_9, який є особою похилого віку, зняв грошові кошти в сумі

10070 грн., які в подальшому привласнив, обернувши на свою користь та у подальшому розпорядився ними на власний розсуд.

Повторно, ОСОБА_5 працюючи на посаді провідного менеджера Сарненського відділення №1 ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570), будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, маючи доступ до банківської компютерної техніки та до рахунків клієнтів, а також можливість проводити різного роду банківські операції, отримав інформацію про кредитний рахунок клієнта вказаної банківської установи ОСОБА_9 В подальшому, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи зазначену інформацію, в період з 14 по 17 жовтня 2014 року, з кредитного рахунку клієнта вказаної банківської установи ОСОБА_9, без його відома та згоди перерахував у власних цілях на інші банківські рахунки грошові кошти в сумі 14999 грн., привласнивши їх та розпорядившись таким чином ними на власний розсуд.

Повторно, ОСОБА_5 працюючи на посаді провідного менеджера Сарненського відділення №1 ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570), будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, маючи доступ до банківської компютерної техніки та до рахунків клієнтів, а також можливість проводити різного роду банківські операції, отримав інформацію про пенсійний рахунок клієнта вказаної банківської установи ОСОБА_9П.В подальшому, діючи умисно, з корисливих мотивів 17 жовтня 2014 року в період з 15.30 год. до 01.13 год., використовуючи зазначену інформацію з пенсійного рахунку клієнта вказаної банківської установи ОСОБА_9, який є особою похилого віку, без відома та згоди власника картки перерахував у власних цілях на інший банківський рахунок грошові кошти в сумі 13456 грн., привласнивши їх та розпорядившись таким чином ними на власний розсуд.

Дії ОСОБА_5 в цій частині отримали правову кваліфікацію за ч. 3 ст. 191 КК України , а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими повторно .

Продовжуючи протиправні дії ОСОБА_5 повторно , 08.02.2014 року приблизно о 09 годині, перебуваючи поблизу магазину «Смак», що в м. Сарни по вул. Суворова, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом зловживання довірою ОСОБА_10, під приводом здійснення обміну національної валюти України на долари США, отримав у останнього грошові кошти в сумі 67 000 грн., які обернув на свою користь та у подальшому розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальних збитків на суму від ста до двохсот пятдесяти неоподаткованих мінімумів громадян, що є значною шкодою.

Повторно, ОСОБА_5 діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом зловживання довірою ОСОБА_11, під приводом допомоги у знятті готівки з банківського рахунку, 05.06.2014 року приблизно о 12 год. у приміщенні відділення ПАТ КБ «Приватбанк, що в м. Сарни по вул. Широка, отримав у останнього платіжну банківську картку, з якої у період з 05 по 07 червня 2014 року, через банкомат ПАТ КБ «ПриватБанку» та через касу відділення ПАТ КБ «ПриватБанку», що в м. Сарни по вул. Широка, зняв з належного останньому банківського рахунку гроші в загальній сумі 120000 грн., які обернув на свою користь та у подальшому розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальних збитків на суму від ста до двохсот пятдесяти неоподаткованих мінімумів громадян, що є значною шкодою.

Повторно, ОСОБА_5 04.07.2014 року приблизно о 11 годині, перебуваючи в приміщенні відділення ПАТ КБ «ПриватБанк», що в м.Сарни по вул.Суворова, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом зловживання довірою ОСОБА_12, під приводом відкриття депозитного банківського рахунку та зарахування на нього грошей, отримав від останнього грошові кошти в сумі 10 000 доларів США (станом на 04.07.2014 по курсу НБУ курс долара США становить 1182,7096 грн. за 100 доларів США), які обернув на свою користь та у подальшому розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальних збитків у розмірі 118270,096 грн., тобто на суму від ста до двохсот пятдесяти неоподаткованих мінімумів громадян, що є значною шкодою.

Крім того, ОСОБА_5 повторно, 02.08.2014 року приблизно о 11 год., в належній йому квартирі, що в м.Сарни по вул.Широка,60\14, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом зловживання довірою ОСОБА_3, під приводом здійснення обміну національної валюти України на долари США, отримав від останньої належні їй грошові кошти в сумі 29500 грн., які обернув на свою користь та у подальшому розпорядився ними на власний розсуд.

Повторно, ОСОБА_5 06.08.2014 року приблизно о 15 год., перебуваючи

поблизу будинку №6 по вул. Широкій м. Сарни, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом зловживання довірою ОСОБА_3, під приводом здійснення обміну національної валюти України на долари США, отримав від останньої грошові кошти в сумі 11800 грн., які обернув на свою користь та у подальшому розпорядився ними на власний розсуд.

Повторно, ОСОБА_5 11.09.2014 року приблизно о 11 год., перебуваючи поблизу приміщення «Укрпошти» по вул. Широкій в м. Сарни, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом зловживання довірою ОСОБА_13, під приводом здійснення обміну національної валюти України на долари США, отримав від останньої грошові кошти в сумі 15000 грн., які обернув на свою користь та у подальшому розпорядився ними на власний розсуд.

Повторно, ОСОБА_5 29.09.2014 року приблизно о 09.10 год., перебуваючи поблизу відділення ПАТ КБ «ПриватБанку» по вул.Широкій в м. Сарни, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом зловживання довірою ОСОБА_14, під приводом здійснення обміну національної валюти України на долари США, отримав від останньої належні її сину ОСОБА_15 гроші в сумі 16000 грн., які обернув на свою користь та у подальшому розпорядився ними на власний розсуд.

Повторно, ОСОБА_5 діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом зловживання довірою

ОСОБА_9, який являється особою похилого віку, під приводом допомоги у знятті готівки з банківського рахунку, 13.10.2014 року приблизно о 11 год. отримав від останнього депозитну банківську картку, з якої в період з 13 по 17 жовтня 2014 року, через банкомат ПАТ КБ «ПриватБанк» в м.Сарни по вул. Широкій , зняв гроші в загальній сумі 9570 доларів США (станом на 13.10.2014 року по курсу НБУ курс долара США становить 1295,2882 грн. за 100 доларів США), які обернув на свою користь та у подальшому розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 123959 грн. 08 коп., тобто на суму від ста до двохсот пятдесяти неоподаткованих мінімумів громадян, що є значною шкодою.

Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайстві), вчиненими повторно, що завдало значної шкоди потерпілим , отримали правову кваліфікацію за ч.2 ст.190 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 винним в скоєнні інкримінуємих йому злочинів себе не визнав . Пояснив , що працював на посаді провідного менеджера Сарненського відділення №1 ПАТ КБ «ПриватБанк» по 14. 10. 2014 року . В його обовязки входило відкриття та закриття депозитних рахунків , рахунків « Приват24», відкривав платіжні картки , які можливо відкрити лише за участю клієнта , котрий має бути сфотографований з цією карткою , картка відкривається строком на 4 роки . В звязку з цим обвинувачений не визнає

предявленого йому обвинувачення в частині використання платіжної картки ОСОБА_6 , строк дії якої закінчився в 2011 році, оскільки вона була видана в 2007 році. Заперечив факт отримання вказаної картки від ОСОБА_6 для її закриття. Пояснив , що не знав про позитивний залишок на картці , а також від ОСОБА_6 не було письмової заяви про закриття рахунку . Пояснив , що надавав ОСОБА_6 допомогу, як працівник банку, та сплачував її карткою комунальні платежі. Наполягає на тому , що виявлена у нього дома під час обшуку платіжна картка на імя потерпілої мала термін дії до 2015 року та по цій картці був збільшений ліміт. Зазначив , що продовжити строк дії картки можна лише за участю клієнта , отже він не має до вказаної картки ОСОБА_6 ніякого відношення і як опинилась вказана картка в речах , що були передані йому після його звільнення з банку , він не знає.

Обвинувачений ОСОБА_5 не визнає себе винним у заволодінні коштами , належними ОСОБА_2 Пояснив , що 15. 05. 2014 року останній звернувся до нього з проханням купити йому долари , оскільки курс долара до національної валюти зростав і таку купівлю неможливо було вільно здійснити в банку , оскільки було встановлені ліміти . Не заперечує того , що отримав від ОСОБА_2 30000грн. з цією метою , однак через непередбачувані обставини не здійснив купівлі доларів, повернув потерпілому 2000 грн. Решту не відмовляється повернути при можливості . Заперечує причетність до відкриття депозитного рахунку на імя ОСОБА_2

Також ОСОБА_5 не визнає себе винним у заволодінні грошовими коштами в сумі 1050 грн. , які йому передала для поміщення на кредитний рахунок ОСОБА_4 Пояснив , що 25. 07. 2014 року у нього був день народження , він перебував на робочому місці в приміщенні ПАТ КБ «ПриватБанк» по вул.. Широкій в м. Сарни. Клієнтка прийшла перед самою обідньою перервою , він отримав вказані гроші від неї , вніс на картку касира, однак на кредитну картку ОСОБА_4 не встиг покласти , оскільки того ж дня після обіду був відправлений у відпустку через появу на роботі в нетверезому стані. Гроші вніс на рахунок ОСОБА_4 після повернення з відпустки .

Обвинувачення в частині заволодіння належними ОСОБА_7 грошовими коштами в сумі 5500 грн. ОСОБА_5 не визнав . Пояснив , що потерпілого знав близько восьми років як клієнта банку. Коли у нього виникли фінансові проблеми в вересні 2014 року звернувся до ОСОБА_7 з проханням про позику. Той не заперечив , надав йому свою кредитну картку за умови , що він буде вчасно сплачувати кредит. З картки ОСОБА_7 він перерахував на свій рахунок вказану суму . Потерпілий знав про це , оскільки йому приходили смс - повідомлення . Грошей на кредитну картку потерпілого не вносив через відсутність такої можливості , наполягає на тому, що мала місце позика .

Також ОСОБА_5 наполягає на тому , що не мало місця з його боку заволодіння належними ОСОБА_8 19000 грн. Пояснив , що 20. 09. 2014 року він звернувся до останнього з проханням позичити йому грошей , на що потерпілий погодився , надавши йому свою кредитну картку та пін код

за умови щомісячного внесення на корту коштів з метою недопущення прострочки . Не памятає яким чином вказану суму отримав чи зняв готівкою, чи перерахував на свою картку. Вносить на картку ОСОБА_8 кошти .

Також ОСОБА_5 не визнає себе винним у незаконному заволодіння належними ОСОБА_9 грошовими коштами в сумі 9570 доларів США . Пояснив , що з останнім знайомий давно . В жовтні 2014 року звернувся з проханням надати йому позику , оскільки мав фінансові проблеми. ОСОБА_9 позичив йому 9570 доларів. Сам дав йому картку та вказав пін код, показав залишок на рахунку. В присутності ОСОБА_9 була здійснена операція , оскільки для цього було необхідним ввести як код прізвище матері вкладника , якого він не міг знати. Позику він не повернув через відсутність грошей , але не заперечує того , що поверне при можливості. Заперечив те , що самостійно в період з 13 по 17 жовтня 2014 року тричі здійснював операції по зніманню готівки з депозитної картки ОСОБА_9, зазначаючи , що з 14. 10. 2014 року він був звільнений і не міг здійснювати ніяких операцій .

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечує факт заволодіння 08. 02. 2014 року грошовими коштами ОСОБА_10 шляхом зловживання довірою . Суду показав , що останнього знає давно , оскільки той є колишнім працівником банку. Маючи фінансові проблеми , хотів вирішити їх шляхом купівлі та продажі валютних коштів . З цією метою звернувся до ОСОБА_10 за позикою , на що він погодився. Через банкомат за його допомогою з рахунку ОСОБА_10 зняв 50000грн. Потім доклав ще 17000 грн. та віддав йому, сказавши , що поки ці гроші йому не потрібні, але повернути треба в доларах по курсу лютого 2014 року. Боргової розписки не вимагав. Обвинувачений стверджує , що сплачував ОСОБА_10 щомісяця відсотки за користування коштами . Всього платив 4 - 5 місяців , потім припинив сплачувати відсотки , боргу не повернув , але не відмовляється від того , що має повернути .

Також ОСОБА_5 не визнає себе винним в заволодінні грошовими коштами , належними ОСОБА_11, в сумі 120000 грн. Наполягає на тому , що в даному випадку також мав місце договір позики. Пояснив , що коли звернувся до ОСОБА_11 з проханням позичити йому грошів , той 05. 06. 2014 року віддав йому свою картку та назвав пін код. Частину грошей він зняв з рахунку через банкомат , частину через касу банку. Хотів купити валютні кошти , а потім продати та отримати прибуток , заробивши на різниці. На картку ОСОБА_11 повернув лише 4000 грн. , оскільки не має коштів , але не відмовляється від зобовязання розрахуватись .

Обвинувачення в частині заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12 шляхом зловживання довірою ОСОБА_5 також не визнає. Пояснив суду , що також з метою отримати прибуток на різниці між купівлею та продажем доларів , звернувся до ОСОБА_12 з проханням надати йому позику. Оскільки між ними було давнє знайомство і гарні стосунки , останній не відмовив в проханні. 04. 07. 2014 року отримав в борг 10000 доларів США , написав розписку про позику , ініціатором написання якої був позичальник.

Сплачував ОСОБА_12 відсотки за користування коштами , але в якій сумі не памятає. Заперечує те , що вказану суму потерпілий надав йому для відкриття депозитного рахунку та внесення цих коштів . Не заперечує існування боргу та того , що має його повернути .

ОСОБА_5 дав суду аналогічні пояснення в частині невизнання обвинувачення щодо заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 в сумі 41300 грн. Вказав , що з метою купівлі валютних коштів для погашення існуючих боргів , звернувся до ОСОБА_3 з проханням надати йому позику, на що остання не відмовила . Перший раз в присутності свого чоловіка вона передала йому 02. 08. 2014 року по місцю його проживання 29500 грн. , другий раз в момент передачі йому грошей в сумі 11800 грн. неподалік від будинку по вул.. Широкій , 60 в м. Сарни , де він проживає , разом з нею була її донька. Він планував отримати кредит та розрахуватись з потерпілою , однак йому відмовили у кредиті , а ОСОБА_3 почала наполягати на поверненні коштів і тому він написав боргову розписку.

Підтвердивши факт отримання 11. 09. 2014 року неподалік від приміщення « Укрпошти» по вул.. Широкій в м. Сарни від ОСОБА_13 грошей в сумі 15000 грн., обвинувачений ОСОБА_5 категорично не визнає своєї вини у заволодінні цими коштами шляхом шахрайства , наполягаючи на тому , що і в даному випадку мав місце договір позики , що підтверджується написаною ним власноручно розпискою. Вже після написання розписки розповів ОСОБА_13 про свої фінансові проблеми. Не заперечує того , що має повернути борг.

Також ОСОБА_5 не визнає шахрайства в частині заволодіння грошовими коштами , належними ОСОБА_15 Пояснив , що 29. 09. 2014 року вказані кошти передала йому мати потерпілого ОСОБА_14 , знявши їх з рахунку останнього за допомогою кредитної картки через банкомат в приміщенні ПАТ КБ « Приватбанк» по вул.. Широкій в м. Сарни. На прохання ОСОБА_14 він , як клієнтці банку , частко купував долари , по 500-700 доларів щоразу . Коли 29.09. 2014 року вона зняла гроші з рахунку , то сказала , що їй потрібно лише 3000 грн. , йому віддала 16000 грн. Не віддав їй коштів , оскільки ОСОБА_14 поїхала за кордон . Сина її взагалі ніколи не бачив. Борг має повернути при можливості.

Всі дії , повязані з отриманням від потерпілих коштів у позику , ОСОБА_5 пояснив тим , що працюючи на посаді провідного менеджера Сарненського відділення № 1 ПАТ КБ « ПриватБанк» , здійснив невдалу оборудку , купивши у громадянина ОСОБА_16 67000 євро , які виявились фальшивими . З цього приводу звернувся до керівника ПАТ КБ « ПрватБанк» ОСОБА_17, та начальника служби безпеки банку ОСОБА_18, які обіцяли допомогу , але в решті сказали якось самому владнати проблему. З цією метою він брав у потерпілих гроші у позику , маючи намір отримати прибуток за рахунок різниці між вартістю при купівлі та продажі валютних коштів , однак через постійне зростання курсу долара та євро , у нього не вийшло владнати цю фінансову проблему. Не заперечує того , що винен потерпілим гроші , однак наполягає на тому , що у випадках передачі йому коштів останніми мала місце саме позика і він ніколи не

привласнював чужих грошей та не вчиняв шахрайських дій. Також обвинувачений наполягає на тому , що вказане кримінальне провадження щодо нього сфальсифіковане, про що свідчать всі залучені до матеріалів провадження письмові докази , які він просить визнати недопустимими , оскільки вони отримані з порушенням порядку , встановленому кримінальним процесуальним кодексом . Так, кримінальне провадження містить ряд копій банківських документів ,тоді як мають бути оригінали , а залучені копії електронних документів не завірені належним чином. Також обвинувачений вказує на те , що доступ до інформації та тимчасовий доступ до камер відео спостереження з вилученням відеозаписів з цих камер спостереження , розміщених у відділеннях банку в м. Сарни відповідно до ухвал слідчого судді було проведено не в головному офісі ПАТ КБ «ПриватБанку» в м. Дніпропетровську , як зазначено в ухвалах , а у Північно-Західному РУ ПАТ КБ «ПриватБанку» в м. Рівне працівник ком безпеки ОСОБА_19, повноваження якого не підтверджені належним чином .

Невизнання вини обвинуваченим у скоєнні інкримінованих йому злочинів судом розцінюється як обраний метод захисту , його вина підтверджується зібраними у справі доказами , які перевірені судом і визнані достовірними.

Як встановлено , ОСОБА_5 працював в ПАТ КБ «ПриватБанк» з 03. 09. 2007 року головним спеціалістом по продажам роздрібних послуг клієнтам , з 2010 року керівником Сарненського № 1 відділення банку Рівненської філії регіонального відділення північно західного РУ , що вбачається з наказу від 26. 02. 2010 року ( т.1 а.с.29-32).В подальшому на підставі наказів про переміщення працював керівником відділення гр. В - головним спеціалістом по продажам послуг клієнтам та касовим операціям/ Керуючим відділення головним менеджером по обслуговуванню клієнтів ( т. 1 а.с.33). До його функціональних обов»язків входили : робота з чергою , продаж банківських продуктів , обслуговування клієнтів з використанням ОСОБА_20 Операцій, організація та забезпечення роботи співробітників по продажу банківських послуг , контроль над інкасацією, діяльністю відділення , та ряд операційних функцій , визначених функціональними обовязками ( т. 1 а.с. 33-34). Відповідно до наказу від 29. 07. 2014 року ОСОБА_5 було надано щорічну відпустку терміном до 03. 09. 2014 року , наказом від 11. 10. 2014 року його було звільнено з займаної посади з 14. 10. 2014 року ( т. а.с. 39 ).

Вина ОСОБА_5 у заволодінні грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом зловживання своїми службовими обов»язками підтверджується наступними доказами .

Так, потерпіла ОСОБА_6 заперечила факт передачі ОСОБА_5 своєї картки з іншою метою , ніж для закриття рахунку по ній. Пояснила, що у 2007 році отримала кредит у ПАТ КБ «Приватбанк» на суму 2400

грн. У січні 2010 року кредит був погашений шляхом відрахування коштів із заробітної плати, про що їй повідомили в бухгалтерії за місцем її роботи. Вона пішла до «ПриватБанку» , щоб закрити кредитну картку. У відділенні «ПриватБанку» в м. Сарни по вул. Суворова біля магазину «Смак» її обслуговував ОСОБА_5, який пояснив , що для закриття картки необхідно сплатити 50 грн. Після сплати вказаних коштів потерпілою обвинувачений повідомив , що її кредитну картку закрито. Підтверджуючих документів про закриття кредитного рахунку не надав , при ній картку не знищив. Крім того , ОСОБА_5 не повідомив її про залишок на вказаній кредитній картці у сумі 1021 грн. 05 коп., про існування якого їй стало відомо згодом .

У 2014 році до неї зателефонували з «ПриватБанку» і повідомили, що за нею рахується борг по кредиту у сумі 830 грн. і вона пішла у відділення банку, де дізналася про те, що за нею рахується борг по кредиту у сумі 8 000 грн.

Вказане підтверджено випискою відділення Приватбанку з рахунку 5457082959548202 оформленого на і»мя ОСОБА_6, яку потерпіла надала під час досудового розслідування кримінального провадження (т.2 а.с.39-41).

В зв»язку з цим потерпіла звернулася у центральний офіс ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Дніпропетровськ і невдовзі отримала повідомлення про те, що кредитний договір оформлений на її імя визнано шахрайським (т.2 а.с.140).

ОСОБА_6 пояснила , що нікому , в тому числі членам своєї сімї, кредитну картку не передавала. Заперечила показання обвинуваченого про звернення до нього за допомогою про зняття коштів або використання картки у банкоматі , заперечила факт оплати комунальних послуг та косметичних засобів кредитною карткою. Пояснила , що ОСОБА_5 про здійснення йому та членам його родини комунальних платежів та комунальних платежів ОСОБА_21 з її кредитної картки не звертався.

Проте, згідно наданої банківської інформації встановлено, що проплати здійснювались з використанням карток касира ОСОБА_5 (т.2 а.с.70)., та підтверджено інформацією з банку, наданої відповідно до ухвали слідчого судді від 30.10.2014 (т.2 а.с.63, 66, 107-108).

Свідок ОСОБА_21 показала , що вона інколи зверталась до ОСОБА_5 просила оплатити свої комунальні платежі, надаючи йому готівкові кошти. Про громадянку ОСОБА_6 дізналась лише під час досудового розслідування, коли слідча предявила банківські документи про здійснення банківських операцій з використанням її картки касира.

Факт використання ОСОБА_5 кредитної картки ОСОБА_6 підтверджується тим, що номер кредитної картки №5457082959548202

ОСОБА_6 (т.2 а.с.39), рахунок по якій вона вважала закритим в січні 2010 року , співпадає з номером картки зображеної на фото від 15.06.2014 року ( т. 2 а.с. 127-130), що співпадає з часовим проміжком часу, зазначеним у виписці, яка була надана потерпілій ПАТ КБ «Приватбанк» на її прохання (т.2 а.с.85, фото №142159515 а.с. 127-130) , на фото зображено обвинуваченого ОСОБА_5 під час використання картки з зазначеним номером . Крім того, вказану картку разом з іншими вилучено під час обшуку квартири обвинуваченого (т.4 а.с.63-67, 80-81, 87).

ОСОБА_5 не визнав вини у заволодінні грошовими коштами ОСОБА_6 Памятає, що відкривав зарплатну та кредитну картку для ОСОБА_6 Про залишок на кредитній картці нічого не знає. Пояснив , що щоб не платити комісію у використанні коштів, ОСОБА_6 могла звертатись до нього про зняття коштів шляхом проведення платежів, в тому числі комунальних. Однак, для цього необхідна добровільна згода клієнта та обовязково видається чек, на якому ставиться особистий підпис клієнта про оплату. ОСОБА_5 не розуміє яким чином у нього під час обшуку в квартирі була виявлена та вилучена кредитна картка потерпілої ,дія якої була продовжена до 2015 року і це не могло бути вчинено без згоди ОСОБА_6

На думку суду заперечення ОСОБА_5 щодо використання ним кредитної картки ОСОБА_6 Г . без її відома, що призвело до утворення боргу в сумі 8430 грн. 13 коп. , є надуманими , вина його в цій частині є доведеною .

Вина ОСОБА_5 у заволодінні грошовими коштами ОСОБА_2 шляхом зловживання своїми службовими обов»язками підтверджується наступними доказами .

Потерпілий ОСОБА_2 заперечив, що позичав кошти ОСОБА_5 Суду показав , що у травні 2014 року вирішив відкрити у ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Сарни строковий депозитний рахунок. В звязку з цим звернувся до працівника банку ОСОБА_5, надав йому свої паспортні дані, ідентифікаційний код та передав йому кошти в сумі 30000 грн., які останній мав за допомогою терміналу внести кошти на депозит. ОСОБА_5 , виконавши якісь дії , пішов в інше приміщення ,а повернувшись, повідомив, що вийшло з ладу щось в операційній системі банку і тому він не вніс кошти на депозитний рахунок , однак запевнив, що внесе ці гроші упродовж доби, адже так передбачено банківською системою. Також пообіцяв , що копію депозитного договору надасть пізніше, бо його необхідно завірити печаткою. Чек про отримання грошей йому ОСОБА_5 не надав, пояснивши це тим, що він ще гроші ще не внесені на рахунок, однак упродовж дня він ці кошти внесе і чек видасть пізніше .

Наступного дня він прийшов до банку , щоб отримати депозитний договір, але ОСОБА_5 не було на робочому місці, однак пізніше повідомив, що йому має прийти смс - повідомлення. Одне смс - повідомлення було про те, що його особистим менеджером є ОСОБА_5 , а інше містило , як він вважав , пароль до картки, хоча в ньому містилось лише підтвердження на добровільне проведення операції щодо підключення фінансового номеру. Потерпілий сприйняв вказані смс - повідомлення як підтвердження про відкриття депозитного рахунку.

Після його неодноразових звернень до ОСОБА_5 , останній віддав йому копію договору про відкриття депозиту (т.4 а.с.82) та карточки, одна з яких була депозитною, а інша кредитною на суму 25 тис. грн. Він вважав , що наявність карток підтверджувала факт відкриття депозитного рахунку, крім того, що в договорі було зазначено залишок на рахунку в сумі 30000 грн. Разом з тим, ОСОБА_5 не повідомив йому код до вказаного депозиту, що стало перешкодою до перевірки рахунку.

Після закінчення строку дії договору він звернувся до обвинуваченого з питанням доступу до вкладу, оскільки не отримав пін - коду. ОСОБА_5 запропонував йому допомогти у цьому, пояснивши , що у відділені не має каси і сказзав , що зніме гроші сам та принесе їх на наступний день, однак грошей наступного дня не віддав.

Після його неодноразових звернень про повернення коштів обвинувачений зізнався, що зняв його гроші у сумі 32000 грн. ( сума вкладу з відсотками ), однак він їх використав на власні потреби , однак повідомив, що має гроші на підтвердження чого на екрані банкомата 14.10.2014 року показав залишок на картковому рахунку у розмірі понад 100000 грн. (т .2 а.с.190, т.3 а.с.26-27). Разом з тим пояснив , що не може відразу віддати кошти у звязку з тимчасовим заблокуванням його картки банком . Проте, після її розблокування відразу поверне гроші та запропонував обміняти вказану суму на долари та повернути їх у валютному еквіваленті. У звязку з тим, що потерпілий дійсно мав намір зняти кошти з депозиту для обміну на долари погодився на вказану пропозицію.

Після цього, ОСОБА_5 знову почав уникати зустрічей, у звязку з чим він змушений був звернутися до служби безпеки банку, працівники якої , в свою чергу, порадили звернутись до правоохоронних органів.

Крім того, потерпілий пояснив , що не надавав обвинуваченому дозволу на використання переданих йому коштів , а також заперечив домовленість про позику.

Вказане потерпілим підтверджується письмовими доказами , наданими ПАТ КБ « Приватбанк» на виконання ухвали слідчого судді від 30.10.2014 (т.3 а.с.14-15, 17, 19-27, 36-38) , а саме те , що імя ОСОБА_2 була відкрита платіжна картка 26306613432706 , вказана картка мала нульовий баланс, хоча в договорі SAMDNWFDOO70122266800 вклад « Депозит плюс на 1 мес.» від 15. 05. 2014 року , виданому на імя ОСОБА_2, який було вилучено під час обшуку в житлі обвинуваченого , зазначено залишок вкладу станом на 15. 05. 2014 року в сумі 30000 UAH.

Суд визнає як такі , що не відповідають дійсним обставинам пояснення ОСОБА_5 про те , що кошти в сумі 30000 грн. від ОСОБА_22 отримав в приміщенні банку для купівлі на його прохання доларів та про те , що ніякого депозитного договору на імя ОСОБА_2 він не мав оформляти. Пояснення про те , що після звільнення з банку йому принесли речі додому в коробках і що саме в них знаходилось на той час він не перевіряв, судом розцінюються як спроба уникнути відповідальності , оскільки при обшуку у обвинуваченого вилучено кредитну картку на імя ОСОБА_2 на суму 25000 грн., та другий екземпляр договору про відкриття депозитного рахунку на його ж імя від 15.12.2014 (т.4 а.с. 63, 65-67, 80-82). Пояснень про те ,чому під час обшуку в його квартирі була виявлена та вилучена картка на імя ОСОБА_2 на суму 25000 грн., якщо гроші йому надавались лише для обміну, без відкриття депозитного рахунку, ОСОБА_23 не надав.

ОСОБА_5 підтвердив , що ОСОБА_2 неодноразово звертався до нього про повернення коштів, і для того, щоб переконати його про наявність у нього коштів він 14.10.2014 року показав залишок на рахунку картки ОСОБА_9, котрий ніби позичив йому гроші, передавши свою банківську картку.

Підтвердження того , що ним повернуто ОСОБА_2 2000 грн. обвинуваченим суду не надано .

Вина ОСОБА_5 у заволодінні грошовими коштами ОСОБА_4 шляхом зловживання своїми службовими обов»язками підтверджується наступними доказами .

ОСОБА_5 пред»явлено обвинувачення в тому , що 15. 07. 2014 року приблизно о 13 год.10 хв. він ,працюючи на посаді провідного менеджера Сарненського відділення № 1 ПАТ КБ « ПриватБанк» отримав від клієнта банку ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1050 грн. для поміщення на кредитний рахунок , які привласнив.

В ході розгляду кримінального провадження судом , прокурором було внесено уточнення щодо дати по даному епізоду , повідомлено про описку та зазначено , що події мали місце 25. 07. 2014 року.

Потерпіла ОСОБА_4 підтвердила, що 25.07.2014 прийшла в ПАТ КБ «Приватбанк» погасити кредитну заборгованість у сумі 1040 грн., однак надала працівнику банку ОСОБА_5 кошти 1050 грн. Отримавши гроші він поклав їх до себе у шухляду робочого столу. У звязку з тим, що при ній було проведено вказану банківську операцію, яка полягала у тому , що обвинувачений виконував якісь дії з її карткою , вважала , що кошти зараховано на рахунок. Про те, що необхідно взяти чек на підтвердження вказаної операції забула.

На початку серпня їй прийшло смс - повідомлення про існування кредитної заборгованості. Подумала , що це банківська помилка та звернулася до працівника банку ОСОБА_17 Їй надали змогу переглянути відео з камери операційного залу банка , на якому було видно факт передачі нею коштів ОСОБА_5 та повідомили про їх відсутність на рахунку .

Вказане підтверджено документами, отриманими на виконання ухвали слідчого судді від 30.10.2014 (т.1а.с. 46-52,59), а саме випискою з особового рахунку ОСОБА_4, з якої вбачається , що 25. 07. 2014 року кошти в сумі 1050 грн. на поповнення рахунку не надходили , вказана сума зарахована 09. 09. 2014 року , що підтверджує показання обвинуваченого про те , що вже після відпуски він вніс вказану суму на рахунок ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_17 підтвердив , що за вказаним фактом проводилось службове розслідування . Свідок вказав , що надані ОСОБА_5 пояснення про неможливість здійснення операції за допомогою картки касира у звязку з тим, що з 25.07.2014 року його відправили у відпустку, не відповідають дійсності, оскільки картка касира блокується лише при звільненні працівника.

ОСОБА_4 підтвердила факт внесення на її картку ОСОБА_5 коштів у сумі 1050 грн. та погашення відсотків у сумі 140 грн., пояснила що претензій до обвинуваченого немає.

Показання ОСОБА_5 про те , що 25.07.2014року він обслуговував потерпілу ОСОБА_4 в приміщенні ПАТ КБ « ПриватБанк» по вул.. Широкій в м. Сарни відповідають дійсності , підтверджуються поясненнями потерпілої та відеорядом з камери спостереження банку.

Разом з тим , пояснення обвинуваченого в іншому не відповідають

дійсності , а саме про те , що ОСОБА_4 надала йому гроші для сплати кредиту, які він, як вважав, вніс на картку касира, та підійшовши до терміналу вставив гроші в термінал однак на картку клієнта їх не перерахував. ОСОБА_5 вказує на те , що не памятає чи надавав чек клієнтці після здійснення операції. В той же день після обіду його відправили у відпустку, залишок на картці касира він не перевіряв, кошти, які залишились у шухляді його робочого столу працівникам банку не передавав. Разом з тим , як вбачається з наказу від 29. 07. 2014 року , у відпустці ОСОБА_5 перебував саме з 29. 07. 2014 року , що не спростовує його пояснення про те , що він не помістив гроші , передані йому ОСОБА_4 на її кредитний рахунок , оскільки з другої половини робочого дня 25. 07. 2014 року знаходився у відпустці.

Після виходу з відпустки 09. 09. 2014 року , коли служба безпеки банку показала йому відео, де було зображено його та ОСОБА_4 під час обслуговування її 25.07.2014 року , дізнався , що отримавши гроші у клієнтки не поклав їх на її кредитний рахунок. У звязку з чим, в цей же день перерахував 1050 грн. та погасив нараховані відсотки у сумі 140 грн., що підтверджено випискою з банку (т.1 а.с.50-51).

Разом з тим , під час перегляду в суді відео з камери спостереження обвинувачений заперечив , що на вказаному відео зображений саме він і вказав , що йому невідомо , хто саме з працівників банку на вказаному відео обслуговує ОСОБА_4

Вина ОСОБА_5 у заволодінні грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом зловживання своїми службовими обов»язками підтверджується наступними доказами .

Невизнання вини ОСОБА_5 у заволодінні грошовими коштами ОСОБА_24 та пояснення про те , що він отримав їх від останнього як позику , спростовуються наступними доказами .

Потерпілий ОСОБА_24 заперечив факт надання коштів у позику ОСОБА_5 Пояснив , що 19. 09. 2014 року приблизно о 15. 00 годи ні прийшов до ПАТ КБ « ПриватБанк» що по вул. Широкій в м. Сарни , щоб здійснити погашення кредиту. З цього приводу звернувся до працівника банку ОСОБА_5 , який запропонував йому допомогти у здійсненні вказаної операції. Разом підійшли до банкомата , на прохання обвинуваченого передав йому свою кредитну картку. Той здійснив з нею якісь дії , а він вніс 400 грн. Десь через два тижні виявив відсутність на карточці коштів і звернувся до банку про надання йому виписки з рахунку з якої дізнався , що після внесення 19. 09. 2014 року ним 400 грн. для погашення кредиту , в той же день з його картки кошти в сумі 4950 грн., та 550 грн. були перераховані як телеком послуги :24money(т.3 а.с.51-52). Разом з тим , таких операцій він не здійснював , не знає що це за послуги і хто є отримувачем коштів.

Коли він звернувся до керівництва банку , було переглянуто відео з камери банкомату , на якому видно , як ОСОБА_5, котрий стояв поруч під час здійснення ним 19. 09. 2014 року операції по погашенню кредиту , фотографував його кредитну картку. Пояснення потерпілого підтверджуються показаннями

свідка ОСОБА_17 та відео файлом з камери банкомата по вул.. Широкій в м. Сарни , який переглянуто судом (т.3 а.с.66).

Крім того, потерпілий пояснив , що банківську картку нікому з членів своєї родини не передавав , пін-код не повідомляв, про існування такої банківської системи як «Приват24» йому нічого не відомо. На даний час по його кредитному рахунку утворились великі борги , однак кошти ОСОБА_5 йому не повернув, кредит не погасив.

Вина ОСОБА_5 у заволодінні грошовими коштами ОСОБА_8 шляхом зловживання своїми службовими обов»язками підтверджується наступними доказами .

Невизнання вини в предявленому обвинувачені та пояснення ОСОБА_5 про те , що грошові кошти в сумі 19000 грн. йому дав у позику ОСОБА_8 заперечується потерпілим , який пояснив що мав кредитну картку ПАТ КБ « Приватбанк» на суму 19000 грн., яку інколи використовував на заправках, в супермаркеті та знав, що необхідно до 25 числа щомісячно погашати використані кошти.

Одного разу помітив, що з картки знімаються кошти у сумі 50 грн., тому перебуваючи 20.09.2014 біля ПАТ КБ «Приватбанк» по вул. Широкій в м. Сарни вирішив зясувати підстави такої операції. У приміщенні банку була велика черга , він побачив ОСОБА_5 та звернувся до нього з питанням чи може він зясувати причину зняття з рахунку коштів в сумі 50 грн.

ОСОБА_5 разом з ним підійшов до банкомату і він показав йому залишок на кредитному рахунку у сумі 19000грн. ОСОБА_5 сказав , що він в цей день не працює, однак запропонував залишити йому карточку та надати пін-код для зясування причини зняття коштів в сумі 50 грн. Повідомив , що забрати картку він має наступного дня у відділенні ПАТ КБ «Приватбанк» що знаходиться по вул.. Суворова в м. Сарни біля магазину «Смак». Також сказав , що для здійснення вказаної операції необхідно обнулити вказаний рахунок, на який пізніше поверне вказані кошти. На що потерпілий погодився, довіряючи ОСОБА_5 як працівнику банку , який розуміється на цьому краще.

Наступного дня виявилось, що ОСОБА_5 на робочому місці немає, на телефонні дзвінки він не відповідав. Неодноразово шукав обвинуваченого у обох відділеннях « ПриватБанку» .

Невдовзі із рахунку його зарплатної картки банком почали зніматися гроші. В черговий раз звернувся в банк і йому повідомили, що ОСОБА_5 у банку вже не працює,та дізнався , що кошти в сумі 19000 грн. з його кредитки зникли . Він звертався до матері обвинуваченого з проханням посприяти у вирішенні її сином питання погашення кредиту , однак нічого не змінилось. Вказану обставину підтвердила мати обвинуваченого - свідок ОСОБА_25 яка повідомила, що при можливості здійснює погашення вказаного кредиту. Однак, на даний час кредит залишається оформленим на потерпілого.

Встановлене також підтверджується письмовими доказами , а саме :

випискою по особовому рахунку ОСОБА_8 ( кредитна картка 5168 7423 0462 6785) , з якої вбачається , що протягом 20. 09. 2014 року в період з 12 год.24 хв. по 13 год. 48 хв. з рахунку потерпілого було знято 19009, 03 грн. , частина коштів була знята готівкою через банкомат по вул. Широкій в м. Сарни , частина пройшла як транзакція на телеком послуги:24 money Network . З ілюстративних таблиць до протоколу проведення огляду від 03.12. 2014 року вбачається , що 20. 09. 2014 року кредитна картка з номером 5168 7423 0462 6785 використовується ОСОБА_5 (т.3 а.с.133-135 138, 140, 143-151).

Вина ОСОБА_5 у заволодінні грошовими коштами ОСОБА_9 шляхом зловживання своїми службовими обов»язками та зловживання довірою (шахрайство) підтверджується наступними доказами .

Невизнання вини ОСОБА_5 у інкримінованих йому протиправних діяннях та його пояснення про те, що у середині вересня на початку жовтня 2014 року він позичив 9570 доларів США у клієнта банку ОСОБА_9 який саме з цією метою надав йому свою картку та пін код , суд визнає такими , що не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються наступними доказами .

Потерпілий ОСОБА_9 категорично заперечив факт позики коштів обвинуваченому та надав показання про те, що 02.09.2013 у «ПриватБанку» відкрив депозитний рахунок на суму 30 тис. доларів США строком на один рік. Оформлення вказаного договору здійснював працівник ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_5 По закінченню строку депозитного вкладу він хотів зняти грошові кошти з рахунку , але в зв"язку з обмеженнями , введеними у банках на зняття готівки , здійснював зняття коштів з рахунку частинами в період з 03.09.2014 року по 13.10.2014 року. Це було обтяжливо та викликало занепокоєння , що гроші можуть не віддати зовсім.

13. 10. 20914 року у приміщенні «ПриватБанку» зустрів ОСОБА_5, який запитав які у нього проблеми та запропонував свою допомогу у знятті з карткового рахунку залишку коштів у сумі 9570 доларів США, що згідно банківської інформації становить 123959 грн. 08 коп. (т.2 а.с.272). Оскільки тривожився за долю свого вкладу він погодився на цю пропозицію та передав депозитну картку ОСОБА_5 для зняття всієї суми, по яку мав прийти наступного дня. У нього був чек, який підтверджував залишок коштів на рахунку у сумі 9570 доларів, однак обвинувачений сказав йому ввести декілька разів свій пін-код у терміналі, щоб пересвідчитись у залишку. Введення пін-коду здійснювалось ним так, що перебуваючи поруч з ним, ОСОБА_5 міг бачити цифрову комбінацію.

Наступного дня ОСОБА_5 повідомив про те, що не зміг зняти кошти у сумі 500 доларів, однак запевнив про те, що до кінця дня зніме вже 1000 доларів та запропонував прийти 15.10.2014 року.

Коли ОСОБА_9 в визначений день прийшов до банку, то ОСОБА_5 на роботі не було, а на його дзвінок по телефону сказав йому підїхати до будинку по вул.. Широкій , де проживає. При зустрічі повідомив про те, що не зміг здійснити необхідної операції, запропонував підїхати через годину до

«ПриватБанку» за грошима гроші, однак у вказаний час не зявився , на телефонні дзвінки не відповідав. Про те , що звільнений з «Приватбанку» 14.10.2014 року ОСОБА_5 йому не повідомив , а тому він неодноразово приїздив до банку, щоб зустрітися з ОСОБА_5 та отримати свої кошти. В черговий раз не заставши ОСОБА_5 на робочому місці, звернувся до керуючого банку ОСОБА_17 , який перевірив залишок на його депозитному рахунку та повідомив про залишок коштів у сумі орієнтовно 200 доларів. У звязку з чим працівниками банку депозитну картку на його прохання було заблоковано.

Взявши виписки із банку ОСОБА_9, дізнався , що з його кредитного рахунку ОСОБА_5В, знято кошти у сумі 25000 грн. та виявив відсутність коштів на двох інших рахунках у сумі 10070грн. та

13456 грн. (т.2 а.с. 188, 215).

17.10.2014 року ОСОБА_5 сам зателефонував до нього та запропонував йому підїхати до нього додому, де повернув його картку, повідомивши , що грошей нема, однак, увечері обіцяв віддати 2,5 тис. доларів, а інші пізніше. В обідню пору 17.10.2014 року на його телефон прийшло смс- повідомлення про те, що з його депозитного рахунку знято ще 53 долари та зателефонували із «Приватбанку» з повідомленням про те, що гроші, не зважаючи на заблокування його картки , знімаються за допомогою телефону.

В кінці дня потерпілий розповів своєму синові про ситуацію з депозитною карткою, та разом з ним приїхав до ОСОБА_5 додому по гроші, однак останній повідомив, що у нього фінансові труднощі і він не може повернути кошти зараз . Сам запропонував написати розписку про те, що кошти поверне 19.10.2014 року (т.2 а.с.184). При написанні розписки обвинувачений віддав йому 4800 грн. та запевнив , що вказану суму зможе віддати, оскільки йому винні гроші які мають повернути.

Камерами спостереження «Приватбанку», фото та відео з яких долучено до матеріалів кримінального провадження , зафіксовано факт зняття з рахунку ОСОБА_9 за допомогою картки № 4731217105416737 грошових коштів у валюті та в гривні . Проведення вказаних операцій також підтверджується виписками по особовому рахунку ОСОБА_9, (т.2 а.с.188-190, 200-239, 249). Також вказаними письмовими доказами підтверджується, що кошти знято у період перебування картки потерпілого та банківського планшету у користуванні обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_17 пояснив суду , що маючи на руках картку та знаючи пін-код до неї, можна здійснити функцію зміни фінансового номеру за допомогою якого можна отримати доступ до інших рахунків клієнта.

Як встановлено судом кошти з рахунку ОСОБА_9 неодноразово знімались з депозитного та кредитного рахунків за допомогою функції «Приват24», використання якої зовсім не відома потерпілому (т.2 а.с.188-190)

Потерпілий пояснив , що не володіє інформацією про підвязування фінансового номеру до банківської картки, хоча після передачі картки ОСОБА_5 було здійснено зміну фінансового номеру до іншого номеру мобільного телефону НОМЕР_1, номер якого йому не відомий (т.2 а.с.237)

Незважаючи на неодноразові звернення до ОСОБА_5 та членів його сімї з приводу повернення коштів, що були зняті з його депозитного рахунку, обвинувачений коштів не повернув та ,відкритий кредитний договір на імя ОСОБА_9, не погасив.

ОСОБА_5 не заперечив того , що кошти з депозитного рахунк потерпілого він знімав частинами по 1500 грн. у звязку тим, що у банкоматах коштів у доларах та євро не було, про що, відповідно, ОСОБА_9 на його фінансовий телефон приходили смс - повідомлення. Також для того щоб зняти кошти він запитав у потерпілого дівоче прізвище матері.

Також ОСОБА_5 надав показання про те, що після отримання картки від ОСОБА_9 він фінансовий номер мобільного телефону, підвязаного до вказаної картки не змінював. Тому ОСОБА_9 міг розпорядитись своїм рахунком самостійно.

Суд знаходить такими , що підтверджують вину обвинуваченого у можливості зловживання службовою особою своїм службовим становищем пояснення ОСОБА_5 про те , що знаючи номер банківської картки та пін-код до неї можна дізнатися про всі інші рахунки клієнта, з номеру телефону, який зазначений як фінансовий, можна здійснювати банківські операції.

Незважаючи на те, що 14.10.2014 року ОСОБА_5 був звільнений з роботи, у його користуванні залишився службовий планшет із банківськими програмами. Крім того , з пояснень обвинуваченого вбачається, що для здійснення банківських операції електронна техніка банку не є необхідною, оскільки при наявності картки та пін-коду можна використати банківську систему «Приват24».

Обвинувачений показав , що через систему «Приват24», коли ОСОБА_9 назвав комбінацію цифр та дівоче прізвище матері, він помилково перерахував з кредитної картки ОСОБА_9 на свою кошти у сумі 25000грн., які перераховував частинами.

ОСОБА_5 також пояснив , що коли зняв кошти не з депозитного рахунку, а з кредитного рахунку ОСОБА_9, якого не мав чіпати , провів комбінацію щодо повернення коштів 5 платежами по 4999 грн., 3 з яких дійшли на рахунок потерпілого , а на два забракувало коштів . Однак, він не повідомив потерпілого про це та коштів не повернув..

Не зважаючи на наявні докази перерахунку коштів з картки ОСОБА_9 на сайт букмекерської контори «Фаворит ТОТО», про існування якої потерпілому нічого не відомо , обвинувачений , не визнаючи своєї причетності до таких операцій з рахунком потерпілого , надав суду детальні показання про те, що це за сайт та на яких вигідних умовах здійснюються за його допомогою різнопланові операції (Т.2 а.с.239-244).

Заперечення ОСОБА_5 причетності до зняття коштів з банківських рахунків ОСОБА_9 сумі 10070 грн. та 13456 грн. судом розцінюється як намагання уникнути від обов»язку повертати вказані кошти ,оскільки вищевказаним повністю доведена його вина у оберненні на свою користь коштів з депозитного вкладу , з кредитної та пенсійної карток потерпілому на загальну суму 162484 грн. 08 коп.

Вина ОСОБА_5 у заволодінні грошовими коштами , належними

ОСОБА_10 шляхом зловживання довірою (шахрайстві), вчиненому повторно, що завдало значної шкоди потерпілому, підтверджується наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_10 показав , що працював разом з ОСОБА_5 тривалий час у ПАТ КБ «Приватбанк» в м. Сарни, обвинувачений на той час був начальником відділення банку у м. Сарни по вул. Суворова біля магазину «Смак». Оскільки в банках були введені обмеження на зняття готівки, вирішив звернутися до ОСОБА_5 по допомогу у знятті коштів з депозитів.

08.02.2014 року звернувся до ОСОБА_5 і з його допомогою зняли всі кошти з депозитів за допомогою банкомату на загальну суму 67000 грн, що підтверджено випискою з банківського рахунку (т.1 а.с.102) . Оскільки на той час постійно змінувався курс долара в бік збільшення його вартості , вирішив купити валюту , щоб забезпечити знецінення гривні. Він попросив ОСОБА_5 посприяти в цьому , оскільки купити долари було дуже важко. Домовились , що обвинувачений купить долари по курсу 8,6 грн. за один долар упродовж 3 днів. Проте, жодних документів ОСОБА_5 потерпілому про отримання від нього коштів в сумі 67000 грн. не надавав, доларів не передав.

У звязку з тим, що не виконав взяту обіцянку , ОСОБА_5 віддав йому 3000 грн., а коли знову звернувся до нього про повернення коштів ще через 3 місяці , то отримав від обвинуваченого 2000 грн. з поясненнями що це так звана неустойка, за не вчасну купівлю доларів. Однак після цього ОСОБА_5 почав уникати зустрічі, відключав телефон , неодноразово повідомляв про заблокування його банківської картки, що ніби унеможливлювало повернення йому коштів.

Потерпілий заперечив факт позики ОСОБА_5 грошей у сумі 67000 грн., наполягає , що передавав їх останньому для купівлі доларів , свідком чого була його дружина ОСОБА_26, яка надала аналогічні показання у суді.

Встановлене підтверджується випискою з депозитного рахунку ОСОБА_10, з якого вбачається , що 08. 02. 2014 року ним було знято з рахунку готівкові кошті 59800 грн., фото з камери банкомату , який знаходиться в м. Сарни по вул. Суворова (Т.1 а.с.98, 100-108).

ОСОБА_5 вину свою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України не визнав ,пояснив , що у звязку з суттєвою різницею курсу долара в банку та на базарі, вирішив підзаробити, тому позичив у 2014 році у ОСОБА_10 гроші у сумі 67 000грн. Не заперечив того , що оскільки останній погодився надати йому позику , допомагав зняти кошти з його депозитних рахунків через банкомат біля відділення банку по вул.. Суворова у сумі приблизно 50000 грн. ОСОБА_10 доложив гроші готівкою, суму якої не памятає. Однак, в загальному сума боргу становила 67000грн. Передачу йому в борг цих коштів розпискою не оформляли, оскільки гроші ОСОБА_10 необхідні були лише через 3-4 місяці для придбання запчастин для трактора. Строк повернення коштів не обговорювали, проте було домовлено, що гроші мають бути повернуті у доларах, згідно курсу встановленого на день повернення коштів. За користування вказаних коштів він щомісячно сплачував відсотки. При зверненні ОСОБА_10 про повернення коштів

розповів йому про свої фінансові труднощі , адже в грудні 2013 року на початку 2014 року він придбав фальшиві євро.

Пояснення ОСОБА_5 в цій частині судом розцінюються як такі , що не відповідають дійсності з огляду на встановлені обставини в їх сукупності і знходить його вину в цій частині доведеною .

Вина ОСОБА_5 у заволодінні грошовими коштами , належними ОСОБА_11 шляхом зловживання довірою (шахрайстві), вчиненому повторно, що завдало значної шкоди потерпілому, підтверджується наступними доказами.

Обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України не визнав, пояснив , що він позичив у ОСОБА_11 120000 грн. на строк до двох тижнів для того, щоб заробити на різниці між купівлею та продажем валютних коштів , про що повідомляв потерпілого . Боргової розписки позичальнику не надав .

У звязку з введенням обмежень у банках на зняття готівки, пояснив ОСОБА_11 про можливість зняття коштів ним , як працівником банку, та про можливістю здійснити купівлю валюти. ОСОБА_11 в приміщенні банку надав йому карточку та сказав пін-код до неї. Частину коштів знімав через банкомат, частину через касу. При знятті коштів через касу дзвонив до клієнта про підтвердження коду. Повертав борг ОСОБА_11 перераховуючи йому кошти на карточку у сумі орієнтовно 4000 грн., що становить заробіток від обміну валюти. Однак, жодних підтверджуючих документів про перерахунок вказаних коштів суду не надав.

Потерпілий ОСОБА_11 заперечив факт позики ОСОБА_5 , пояснив , що в звязку з тим, що з потребою у коштах та встановленням банками ліміту у знятті готівки, зокрема по 2000 грн. в день, він звернувся за допомогою до обвинуваченого , який на той час був керівником відділення № 1 ПАТ КБ «Приватбанк» по вул.. Суворова в м. Сарни , та якому він в звязку з цим довіряв .

Він мав їхати за кордон, то четвертого чи пятого червні 2014 року у приміщенні «Приватбанку» віддав свою карточку обвинуваченому та надав пін-код до неї для того, щоб ОСОБА_5 зняв для нього кошти у сумі 120000 грн., які повинен був віддати йму після повернення із-за кордону, де мав перебувати протягом двох тижнів.

Під час перебування за кордоном, почав отримувати смс - повідомлення, з яких він зрозумів, що ОСОБА_5 вдалося зняти

одноразово суму 70000 грн., що дуже його здивувало, адже існували обмеження на зняття готівки. З його рахунку були зняті кошти у сумі 120000 грн., що підтверджено випискою з банківського рахунку (т.1 а.с. 231-323). По телефону ОСОБА_5 йому повідомив, що кошти він зняв і він зможе їх забрати після повернення в Україну. Питання щодо використання коштів ОСОБА_5 у своїх цілях не обговорювалось.

Після приїзду потерпілий неодноразово звертався до ОСОБА_5 щодо отримання своїх коштів, проте обвинувачений уникав зустрічей, пізніше повідомив, що служба безпеки банку заблокувала його картку, на якій

знаходились кошти потерпілого, що унеможливлює їх повернення. Упродовж двох місяців обвинувачений запевняв , що віддасть кошти, а пізніше повідомив, що такої можливості не має оскільки у нього фінансові проблеми. Потерпілий підтвердив , що обвинувачений повернув йому 4200 грн.

У звязку з цим ОСОБА_11 звернувся до служби безпеки банку, яка провела розслідування і за результатами внутрішнього розслідування банк повернув йому 120000 грн., що підтверджено листом ПАТ КБ « Приватбанк» з якого вбачається , що шахрайське заволодіння грошовими коштами відбулося з вини працівника Сарненського відділення ОСОБА_5 (т.1 а.с. 258).

Встановлене в суді підтвердив свідок ОСОБА_17

Вина ОСОБА_5 у заволодінні грошовими коштами , належними ОСОБА_12 шляхом зловживання довірою (шахрайстві), вчиненому повторно, що завдало значної шкоди потерпілому, підтверджується наступними доказами.

Обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України не визнав та показав , що співпрацював з ОСОБА_12 лише як працівник банку, неодноразово здійснював для останнього банківські операції. Пояснив , що позичив у ОСОБА_12 кошти для того, щоб заробити на різниці між купівлею та продажем валютних коштів. Про позику на суму 10000 доларів США написав відповідну розписку, ініціатором написання якої був потерпілий . Повідомив , що гроші останній передав йому біля відділенні «Приватбанку» що по вул. Суворова в м. Сарни. Спочатку 5000 доларів отримав в машині, а інші біля входу у відділення № 1 вказаного банку. За тиждень користування вказаними коштами сплачував ОСОБА_12 відсотки щопятниці у гривнях, розмір яких записував у своєму записнику, проте суду для огляду вказаного записника не надав.

Стверджує , що ОСОБА_12 ніколи до нього не звертався про відкриття валютного депозитного рахунку , взяв позику для вирішення своїх фінансових проблем, однак не повернув боргу через відсутність коштів. Не заперечує того , що має це зробити.

Потерпілий ОСОБА_12 заперечив факт позики коштів ОСОБА_5 показав, що знаючи останнього як працівника ПАТ КБ «Приватбанк» , звернувся до нього з приводу відкриття депозитного рахунку.

04.07.2014 року приїхав до відділення «Приватбанку», що знаходиться біля магазину «Смак» по вул.. Суворова в м. Сарни , мав при собі 10000 доларів США, щоб покласти на депозит , які передав працівнику банку ОСОБА_5 Пояснив , що для оформлення депозитного рахунку надав останньому копію свого паспорта. Під час відкриття депозиту, ОСОБА_5 повідомив , що стався збій у мережі інтернету , у звязку з чим вказану операцію завершити неможливо. Домовились про зустріч в кінці робочого дня щоб ОСОБА_12 забрав документи про підтвердження відкриття депозитного рахунку. Разом з тим , ОСОБА_5 при зустрічі надав йому лише розписку, якою на його думку було підтверджено факт передачі коштів, оскільки з пояснень ОСОБА_5 документи про відкриття депозиту ще не були готові. Лише через деякий час він

звернув увагу на те , що у розписці йшлося про позику грошей (т.1 а.с.181).

Наступного дня ОСОБА_5 у відділенні за вказаною адресою на робочому місці був відсутній , у звязку з чим документи про відкриття депозиту ОСОБА_12 не отримав.

Після цього обвинувачений почав уникати зустрічі і тоді вів приїхав до ОСОБА_5 додому, де останній як гарантію того, що поверне гроші, пред»явив документи на будинок та земельну ділянку.

З метою повернення коштів потерпілий поїхав в с. Люхча до батьків ОСОБА_5 , де матір останнього повідомила, що він не перший хто приїжджає до неї по гроші та пообіцяла, що повернуть гроші до кінця літа за умови, що він не звертатиметься до правоохоронних органів.

Пояснення потерпілого в цій частині підтвердила свідок ОСОБА_25

Наприкінці літа зустрівши випадково ОСОБА_5 в центрі міста потерпілий нагадав про повернення коштів та повідомив , що в протилежному випадку звернеться в міліцію. На це обвинувачений відповів, що в такому випадку він йому гроші не віддасть як і іншим, хто планує звернутися в міліцію. Свідок ОСОБА_25, до якої повторно звернувся ОСОБА_12 з цього приводу , підтвердила слова сина в судовому засіданні.

Підтвердженням того, що депозитний рахунок на імя ОСОБА_12 не було відкрито є інформація «Приватбанку», що міститься в матеріалах кримінального провадження (т.1 а.с.185, 195).

Розмір завданої потерпілому ОСОБА_12 шкоди у розмірі 118270,096 грн. вбачається з довідки , наданої Ощадбанком (т.1 а.с. 204)

Вина ОСОБА_5 у заволодінні грошовими коштами , належними ОСОБА_3 шляхом зловживання довірою (шахрайстві), вчиненому повторно, підтверджується наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_3 суду показала , що у звязку із значним зростанням курсу долара у 2014 році вони з чоловіком вирішили купити долари, щоб запобігти знеціненню гривні. Вирішили звернутись до працівника ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_5 , який неодноразово допомагав у здійсненні банківських операцій та якому довіряла .

31.07.2014року зателефонувала до ОСОБА_5 та повідомила про бажання купити долари , поскаржившись на те , що у продаж ця валюта не надходить . Обвинувачений не зважаючи на те, що перебував у відпустці, не відмовився допомогти та купити долари у банку. 02.08.2014 року разом з чоловіком ОСОБА_27 привезли гроші за місцем проживання ОСОБА_5 в м. Сарни по вул. Широка, 60/14 , та передала останньому 29500 грн., які він мав обміняти по курсу 11,8 грн. упродовж 3 днів. ОСОБА_5 у цей строк не здійснив обмін коштів і вони з чоловіком вирішили скористатись можливістю та придбати ще валютні кошти. Прийшовши 06.08.2014 року разом зі своєю дочкою ОСОБА_28 на зустріч з ОСОБА_5, про яку домовилась заздалегідь , потерпіла передала йому гроші у сумі 11800 грн. для обміну на 1000 доларів, які ОСОБА_5 пообіцяв обміняти упродовж тижня. Однак він не здійснив обіцяного , доларів не купив , гроші не повернув та почав

уникати зустрічей. У звязку з чим потерпіла навіть зверталась до дружини ОСОБА_5 з приводу повернення коштів.

ОСОБА_3 вказала на те , що про фінансові проблеми , які має обвинувачений , вона не знала , інакше не стала б вдруге віддавати йому свої гроші з метою купівлі валютних коштів.

Показання потерпілої в частині передачі обвинуваченому коштів в сумі 29500 грн. для купівлі доларів підтвердив свідок ОСОБА_27 Свідчення щодо передачі потерпілою ОСОБА_3 обвинуваченому коштів у сумі

11800 грн. для обміну на долари надано дочкою потерпілої ОСОБА_28

Обвинувачений не заперечив того , що 02. 08. 2014 року у своїй квартирі в м. Сарни по вул. Широка, 60/14, від клієнтки банку ОСОБА_3 у присутності її чоловіка отримав кошти у сумі 29500 грн. та на другий день біля свого підїзду за адресою м. Сарни вул. Широка, у присутності доньки потерпілої отримав кошти у сумі 11800 грн., в загальному отримав від потерпілої 43000 грн., які обіцяв обміняти на долари. Пояснив, що беручи кошти він дійсно мав намір здійснити обмін коштів , разом з тим , ОСОБА_3 не давала дозволу витрачати її кошти на погашення попередніх його боргів. На сьогоднішній день вказані кошти на долари не обміняв та не повернув.

Вина ОСОБА_5 у заволодінні грошовими коштами , належними ОСОБА_13 шляхом зловживання довірою (шахрайстві), вчиненому повторно, підтверджується наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_13 заперечила факт позики грошей ОСОБА_5 суду показала , що в серпні 2014 року звернулась до нього з проханням допомогти здійснити обмін гривень на долари США, оскільки терміново мала повернути борг іншій особі , на що останній не відмовив.

За домовленістю з обвинуваченим 11.09.2014 року приїхала з батьком свого чоловіка ОСОБА_29 до відділення «Приватбанку» по вул.. Широкій в м. Сарни . Коли зателефонувала обвинуваченому на мобільний телефон той повідомив що знаходиться біля відділення «Укрпошти» по тій же вулиці. Вона пройшла близько 200 метрів по скверу , зустрілась з ОСОБА_5 та передала останньому 15000 грн. для обміну на долари . Обвинувачений пообіцяв купити долари упродовж 2 днів. Через два дні звязатися по телефону з останнім вже не могла, у звязку з тим, що він не брав трубки, уникав зустрічі. Змушена була прийти до нього на роботу, де ОСОБА_5 запевнив , що гроші в сумі 10000 грн. у нього є на карточці, а інші 5000 грн. співробітниці банку мали ввечері йому привезти. Однак не привіз гроші і увечері. Після неодноразових звернень про повернення коштів, потерпіла стала попросити про повернення коштів хоча б у гривнях. На що ОСОБА_5 , як гарантію про повернення коштів,30. 09. 2014 року написав розписку про отримання коштів у сумі 15000 грн. та зобовязався повернути гроші до 06. 10. 2014 року (т.2 а.с.18). Разом з тим , отримавши розписку , не звернула увагу на те, що обвинувачений вказав , що отримав у неї позику. Останній до неї з таким проханням не звертався і надавати позику вона не могла , оскільки сама мала повернути борг. Кошти потерпілій обвинуваченим не повернуті .

Факт передачі ОСОБА_13 обвинуваченому 15000 грн. для здійснення обміну на долари підтвердив свідок ОСОБА_29

Обвинувачений не заперечив , що біля приміщення «Укртелекому» в м. Сарни у вересні 2014 року отримав від ОСОБА_13 15000 грн. для купівлі доларів . Вказані кошти він використав на погашення своїх попередніх боргів, а на вимогу чоловіка потерпілої написав розписку, зазначивши, що гроші він позичив, обіцяв повернути борг. Вказав строк повернення грошей 06. 10. 2014 року , хоча достовірно знав, що повернути гроші у вказаний строк не має можливості. Розписку написав, як умову того, щоб потерпіла не звертатиметься до правоохоронних органів.

Вина ОСОБА_5 у заволодінні грошовими коштами , належними ОСОБА_15 шляхом зловживання довірою (шахрайстві), вчиненому повторно, підтверджується наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_15 заперечив факт позики коштів ОСОБА_5 показав, що в кінці вересня 2014 року мав поїхати у відпустку за кордон. У звязку з цим йому необхідно було купити долари. Він звернувся до працівника ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_5 з проханням здійснити обмін гривні на 400 доларів у касі банку, який повідомив, що це можливо зробити, однак в пятницю каса не працювала , тому сказав прийти у понеділок. Оскільки він працює у м. Києві і мав бути на роботі , попросив свою матір ОСОБА_14 підійти до ОСОБА_5 та здійснити обмін вказаних коштів.

В понеділок мати йму повідомила, що разом з ОСОБА_5 через банкомат зняли кошти з його зарплатної картки в сумі 16000 грн., та передала останньому для обміну на долари. Той обіцяв здійснити обмін до кінця тижня. Однак в оговорений строк обміну не здійснив , повідомив, що у нього виникли з цим проблеми оскільки не привезли в банк долари , то ще щось.

Потерпілий пояснив, що ОСОБА_5 використовувати свої гроші не надавав, вони йому необхідні були для поїздки за кордон. На пропозицію про сплату відсотків за несвоєчасне повернення коштів не погоджувався, адже хотів повернути лише те, що йому належить, чужого йому не потрібно. Звертався навіть до дружини обвинуваченого та його матері ,з розмови з якою зрозумів , що він не перший шукає допомоги з такого приводу. Обвинувачений повернув йому 3000 грн., повідомивши про свої фінансові проблеми.

Показання потерпілого підтверджуються свідченнями ОСОБА_14 та інформацією, яка отримана від ПАТ КБ « Приватбанк» , про те , що платіжна картки №5169330501369356 належить ОСОБА_15 , і з цієї картки 29. 09. 2014 року були зняті кошти в сумі 16000 грн. Вказане підтверджується відеозаписом з камери спостереження банкомату , яким зафіксовано зустріч ОСОБА_5 з ОСОБА_14 біля банкомату по вул.. Широкій в м. Сарни , яка відбулась 29. 09. 2014 року, та те , що в момент активації картки з вказаним номером обоє перебували в ракурсі камери (т.3 а.с.92-96, 100-106).

Суд знаходить такими , що не підлягають задоволенню клопотання ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_1 в частині визнання

недопустимими доказів кримінального провадження , зокрема : документів без назв , без розшифровки підпису , яким підписані ряд документів , не завірених у передбаченому порядку копій документів , протоколів огляду дисків з відеозаписами з камер спостережень , вилучених в «Приватбанку» , які не містять даних про понятих , тощо , всього 158 аркушів , які містяться в чотирьох томах кримінального провадження.

Також обвинувачений та захисник наполягають на тому , що всі тимчасові доступи до речей і документів , а також доступи з до документів у виді інформації, були проведені не уповноваженою на це особою головним інспектором департаменту безпеки північно західного РУ ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_19 , тоді як слідчий суддя зобовязував надати доступ до речей та документів Головний офіс ПАТ КБ «Приватбанку» у м. Дніпропетровськ . Вказане , на думку обох , є підставою для визнання всіх документів , наданих відповідно до ухвал слідчого судді , визнати недопустимими .

З огляду на позицію, обрану захистом в ході судового розгляду кримінального провадження , судом була отримана додаткова інформація , яка підтвердила повноваження головного інспектора департаменту безпеки північно західного РУ ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_19 в частині надання уповноваженим особам Сарненського РВ УМВС України в Рівненській області інформації та тимчасового доступу з можливістю вилучення відеозаписів камер спостереження , розміщених у відділенні ПАТ КБ « Приватбанк» в м. Сарни по вул.. Широкій та по вул.. Суворова в рамках досудового розслідування кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_5

Суд знаходить , що підстав для визнання доказів кримінального провадження , на які вказав захисник ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_5 , не має , оскільки не вбачає , що ці докази отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини , що передбачено ст. 87 КПК України.

Таким чином , суд приходить до висновку , що вина ОСОБА_5 у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем доказана повністю , дії його вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 191 КК України.

Також суд приходить до висновку про те , що повністю доказана вина ОСОБА_5 у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем , кваліфікацію його дій за ч. 3 ст. 191 КК України знаходить правильною .

Дії ОСОБА_5 у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою ( шахрайство) , вчиненому повторно, що завдало значної шкоди ряду потерпілих , також правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України і вина обвинуваченого в цій частині також доказана повністю.

При призначенні покарання суд приймає до уваги те , що злочини , скоєні обвинуваченим ОСОБА_5 і кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 , ч. 2 ст. 191 КК України , є злочинами середньої тяжкості . Злочин, кваліфікований за ч. 3 ст. 191 КК України , є тяжким злочином.

ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується , що зарекомендувала себе з позитивної сторони . На обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

Вину в скоєнні злочину обвинувачений не визнає.

Обставин , яка пом»якшують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Обставиною , яка обтяжує покарання підсудного , є скоєння злочину щодо потерпілого ОСОБА_7 , який є особою похилого віку .

Приймаючи до уваги встановлене , обставини , які обтяжують покарання обвинуваченого , те , що потерпілим ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_9 обвинуваченим частково відшкодовані завдані збитки , беручи до уваги позицію потерпілих , суд приходить до висновку , що виправлення і перевиховання ОСОБА_5 не можливе без ізоляції від суспільства , а тому вважає потрібним призначити покарання в межах санкції статей , по яких його притягнуто до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі

У кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 30000 грн. майнової та 50000 грн. моральної шкоди. З огляду на те , що позовна заява ОСОБА_2 була подана до суду 21. 04. 2015 року , тобто після того , як судове провадження було розпочато та відбулось декілька судових засідань , суд , керуючись вимогами ч. 1 ст. 128 КПК України , якою передбачено право пред»явлення позову під час кримінального провадження до початку судового розгляду , знаходить необхідним залишити вказаний позов без розгляду .

На підставі наведеного, керуючись ст. 128 КПК України , ст. ст. 373-374 КПК України , суд , -

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.191 , ч.3 ст.191 України та призначити покарання :

- за ч.2 ст. 190 КК України у виді 3 ( трьох ) років позбавлення волі ;

- за ч.2 ст.191 КК України у виді 3( трьох ) років 6( шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на строк 3 ( три ) роки;

- за ч.3 ст.191 КК України у виді 5( п»яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на строк 3 ( три ) роки;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання вказаних покарань призначити остаточне покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на строк 3 ( три) роки.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 змінити з особистого зобов»язання на тримання під вартою , взявши його під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня взяття під варту - з 25 березня 2016 року.

Стягнути з ОСОБА_5 982 грн. 80 коп. витрат , понесених на проведення судової комп»ютерно технічної експертизи ( т. 4 с. 73).

Ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду від 17. 01. 2015 року про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_5 на праві приватної власності , залишити в силі.

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди залишити без розгляду , роз»яснивши потерпілому право звернення до суду з таким позовом в порядку цивільного судочинства.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення , а обвинуваченим ОСОБА_5 в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору .

Суддя підпис копія вірно

Суддя Сарненського

районного суду ОСОБА_30