Ухвала суду № 59980715, 18.07.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 18.07.2016 Справа № 554/5744/16-к

Справа № 554/5744/16-к

Провадження № 1-кс/554/5666/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2016 року м. Полтава

Октябрський районний суд міста Полтави у складі:

слідчого судді - Шевської О.І.,

при секретарі - Юрченко А.О.

прокурора - Лапоногова С.М.

слідчого- Войтаннік Є.В.

підозрюваного - ОСОБА_1М

захисника адвоката - ОСОБА_2

розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Полтавській області підполковника юстиції ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

громадянина України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, не судимого.

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, за матеріалами досудового розслідування № 2201617000000014, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.06.2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Полтавській області підполковника юстиції ОСОБА_3Взвернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4., підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України. У клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

З метою незаконного переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю прекурсорів ефедрину та псевдоефедрину громадянин ОСОБА_5, відбуваючи покарання в Кременчуцькій ВК № 69 за злочин, передбачений ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, маючи попередню домовленість з невстановленими особами на імя ОСОБА_2 та ОСОБА_5, залучив до злочинної діяльності свого знайомого ОСОБА_1

При цьому, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_1 про протиправні плани щодо вчинення контрабанди наркотичних засобів на територію України з метою їх подальшого збуту. ОСОБА_1 погодився на пропозицію останнього прийняти участь у вчиненні тяжкого злочини у сфері обігу наркотичних засобів.

Відповідно протиправного плану ОСОБА_5, невстановлені слідством особи на імя ОСОБА_2 та ОСОБА_5, діючи як співвиконавці злочину, повинні підшукати та незаконно придбати на території Іспанії прекурсори. З метою унеможливити виявлення митними та прикордонними органами прекурсорів при перевезення їх із Іспанії по території країн Європи на Україну, останні повинні були створити відповідні умови безперешкодного їх переміщення з приховуванням від митного контролю, шляхом надійного маскування предметів злочину в посилках з продуктами харчування.

У відповідності до злочинного плану, ОСОБА_1 повинен був отримувати відповідні передачі в відділеннях ТОВ «Нова Пошта» в м. Кременчук та в подальшому займатися питаннями збуту прекурсорів, переміщених через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, на території міста та регіону.

Так, на виконання спільного злочинного наміру, невстановлені слідством особи на імя ОСОБА_2 та ОСОБА_5 протягом липня 2016 року, діючи умисно, на території Королівства Іспанія підшукали та за невстановлених слідством обставинах, незаконно придбали прекурсори ефедрин та псевдоефедрин з метою їх контрабандного переміщення через митний кордон України.

Одночасно, невстановлені слідством особи на імя ОСОБА_2 та ОСОБА_5, протягом липня 2016 року, перебуваючи на території Іспанії, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5, підшукали автомобільного перевізника, який здійснює міжнародні перевезення пасажирів та багажу маршрутом з Іспанії на Україну, з метою переправлення прекурсорів на територію України.

З метою реалізації злочинного наміру, невстановлені досудовим слідством особи на ім?я ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на початку липня 2016 року розфасували прекурсори в 2 поліетиленові пакети, обернули їх в фольгу та помістили в поліетиленовий пакет з кондитерськими виробами «Weikis», заздалегідь пошкодивши заводське упакування, тобто надійно приховали їх в продуктах харчування. В подальшому вказаний пакет, де знаходились прекурсори, був поміщений до картонної коробки білого кольору з написом «Alonso».

Вказана коробка з прекурсорами передана невстановленою особою ОСОБА_6 - водієві атобуса марки "Mersedes Sprinter", ДРН ВО 4458 ВН, і причепа до нього, ДРН ВО 0457 ХТ, який слідував з м. Торівьєха (Іспанія) в м. Тернопіль (Україна) для перевезення на територію України та направлення поштою на імя мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 - ОСОБА_4. Водій вказаного автобусу, присвоїв вказаній коробці порядковий номер 996, прикріпив смужку паперу з даними адресата на території України: «ОСОБА_1 г. Кременчуг, тел. 380980274345» і помістив її разом з іншими посилками в причеп автобусу марки "Mersedes Sprinter", ДРН ВО 4458 ВН, і причепа до нього, ДРН ВО 0457 ХТ, сполученням «Торівьєха - Тернопіль» і 10.07.2016 вирушив у напрямку України.

12.07.2016 року, після перетину атобусом марки "Mersedes Sprinter", ДРН ВО 4458 ВН, і причепа до нього, ДРН ВО 0457 ХТ, сполученням «Торівьєха - Тернопіль» митного кордону України, під час огляду на митному пукті пропуску «Тиса» Закарпатської митниці ДФС вантажу, який знаходився в причепі вказаного транспортного засобу, співробітниками Управління СБУ в Полтавській області виявлено коробку із написом: «ОСОБА_1 г. Кременчуг, тел. 380980274345, 996п», з прихованими від митного огляду серед продуктів харчування пігулками білого кольору в кількості 300 шт.

Згідно акту проведення зважування та експрес-аналізу від 12.07.2016, складеного працівниками митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС, вказані капсули білого кольору містять прекурсори ефедрин і псевдоефедрин, загальна вага брутто становить 114,83 грами.

В той же день, 12.07.2016 року, працівниками Управління СБУ в Полтавській області, з метою встановлення фактичного отримувача прекурсорів, виявлені прекурсори замінено на імітаційний засіб, який поміщено до коробки, яку адресовано ОСОБА_1 Після чого, вказана коробка повернута до багажного відділення мікроавтобуса марки "Mersedes Sprinter", ДРН ВО 4458 ВН, і причепа до нього, ДРН ВО 0457 ХТ, який продовжив рух до пункту призначення м. Тернопіль.

13.07.2016 року вказана коробка відправлена водієм мікроавтобусу через філію ТОВ „Нова Пошта (м. Тернопіль) в адресу відділення № 2 ТОВ «Нова Пошта» м. Кременчук Полтавської обл. на імя ОСОБА_1

16.07.2016 року ОСОБА_1, діючи як пособник, у відповідності раніше розробленого плану, за попередньою домовленістю із ОСОБА_5 та невстановленими слідством особами, з метою отримання посилки із прекурсорами, яка надійшла на його імя із Іспанії, прибув до відділення № 2 ТОВ «Нова Пошта», яке розташоване за адресою: м. Кременчук, вул. Сердюка, 31/16, де отримав вказану посилку.

В той же день, біля відділення № 2 ТОВ «Нова Пошта» (м. Кременчук) під час огляду місця події співробітниками СБУ в Полтавській області у ОСОБА_1 вилучена коробка із написом: «ОСОБА_1 г. Кременчуг, тел. 380980274345, 996п», в якій містилися емітаційні засоби, поміщені до неї замість наркотичних засобів, незаконно переміщених 12.07.2016 з Іспанії через митний кондон України з приховувапнням від митного огляду.

Таким чином, ОСОБА_1, своїми умисними діями, за попередньою змовою групою осіб, діючи як пособник в переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю прекурсорів ефедрину і псевдоефедрину, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.2 ст.305 КК України.

16.07.2016 о 18:10 год. громадянина ОСОБА_1 затримано слідчим відділом УСБУ в Полтавській області в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.305 КК України.

16.07.2016 громадянину України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, не працюючому, розведеному, фактично проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, пал.4 обласного протитуберкульозного диспансеру, відповідно до ст. 89 КК України не судимому, вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.305 КК України.

Допитаний 17.07.2016 року в якості підозрюваного ОСОБА_1 частково визнав свою вину та дав детальні покази щодо обставин отримання ним посилки з прихованими прекурсорами.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.305 КК України підтверджується зібраними у справі доказами, а саме:

- рапортом відділу в м. Кременчуці УСБУ в Полтавській обл. про виявлення кримінального правопорушення від 21.06.2016 про причетність ОСОБА_1 до контрабанди наркотичних засобів;

- оглядом місця події від 12.07.2016 року, актом проведення зважування і експрес-аналізу від 12.07.2016, актом митного огляду від 12.07.2016, якими зафіксовано факт виявлення на митному посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС посилки з прекурсорами;

- допитами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 щодо обставин отримання та переміщення посилки через митний кордон з Іспанії в Україну для ОСОБА_1;

- оглядом місця події від 16.07.2016 року за адресою: м. Кременчук, вул. Сердюка, 31/16, під час якого, поблизу відділення №2 ТОВ «Нова Пошта» у гр-на ОСОБА_1, співробітниками УСБУ в Полтавській області виявлена та вилучена коробка із написом: «Alonso», в якій містилися емітаціні засоби, поміщені замість прекурсорів, незаконно переміщених 12.07.2016 з Іспанії через митний кондон України з приховувапнням від митного огляду та поясненнями останнього про обізнаність щодо її вмісту;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 17.07.2016 щодо обставин вчинення злочину.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав в ньому наведених та ризиків передбачених ст. 177 КПК України

Прокурор клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Адвокат в судовому засіданні просив не застосовувати запобіжний захід пов»язаний з триманням під вартою, а застосувати більш мякий запобіжний захід, з огляду на те що наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України не доведено.

Підозрюваний вину визнає, при визначенні запобіжного заходу покладається на розсуд суду.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоровя, міцність соціальних звязків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 193,196-197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, запобіжний захід у вигляді тримання під варто ю в Полтавській установі виконання покарань № 23 УДПТС України в Полтавській області у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, який обчислювати у відповідності до приписів ст. 209 КПК України з 18 год. 10 хв. 16.07.2016 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 14.09.2016 року, до 18 год. 10 хв.

Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) мінімальних заробітних плат , що становить 29 000 (двадцять дев»ять тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області, р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом пяти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя О.І. Шевська