Рішення № 5997825, 01.06.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "01" червня 2009 р. по справі № 7/49-50

за позовом відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк», м.Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіта», м.Луцьк

про стягнення 1450141,81 грн.

Суддя Шум М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Овчаров В. М., нач. юрвідділу (довіреність №823 від 06.12.2007р.)

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача було розяснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 ГПК України учаснику судового процесу було розяснено його права та обовязки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: позивач відкрите акціонерне товариство «Кредитпромбанк»звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіта»1450141,81 грн. в т.ч. 1264986,03 грн. заборгованості за кредитним договором, 84150,44 грн. заборгованості по відсотках, 6183,37 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та 94821,97грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

В судовому засіданні 01.06.2009р. надані докази надіслання поштового відправлення за юридичною адресою відповідача. Поштове відправлення повернуто поштовим відділенням з відміткою "за даною адресою вибув".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами звязку з позначкою „ за даною адресою вибув ” з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, а тому, визнавши зібрані по справі матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк»та товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіта»укладено кредитний договір №02.3/16/08-КЛТ.

На виконання умов зазначеного договору позивачем було надано відповідачу кредит у розмірі 1264986,03 грн. із строком повернення до 15.01.2009р. та сплатою 28 відсотків річних за користування наданим кредитом.

Проте, відповідачем взяті на себе згідно кредитної угоди №02.3/16/08-КЛТ зобовязання, зокрема, в частині повернення кредитних коштів (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконано, зазначені кошти не повертає, у звязку з чим заборгувало кредитній установі 1264986,03 грн.

Відповідачем не вносились кошти (відсотки), котрі нараховувались у відповідності до угоди в якості процентів за користування кредитом. У відповідності до представлених суду документів на час розгляду господарським судом справи заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами склала 84150,44 грн.

В результаті невиконання відповідачем зобовязань взятих перед позивачем у відповідності до ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України, ст.ст. 229, 230 Господарського кодексу України, п. 3.4.8. кредитного договору №02.3/16/08-КЛТ відповідачу нараховано пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 6183,37 грн. та 94821,97 грн. за несвоєчасне погашення кредиту.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми кредитний договір предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем на виконання умов останнього кредиту відповідачу, отримання коштів ТОВ «Агровіта»та непроведення при цьому у встановлені строки належних розрахунків та платежів, спрямованих на повернення кредитних коштів та сплату відсотків за користування останніми, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 1264986,03 грн. заборгованості за кредитним договором, 84150,44 грн. заборгованості по відсотках, 6183,37 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та 94821,97грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, є підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 599, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіта»(м. Луцьк, вул. Єршова, 11, код ЄДРПОУ 31300467) на користь відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк»(м. Київ, бульвар Дружби Народів, 38, код ЄДРПОУ 21666051) 1264986,03грн. заборгованості за кредитним договором, 84150,44 грн. заборгованості по відсотках, 6183,37 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 94821,97грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 14501,41 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 312,50грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя М.С. Шум