Рішення № 59977795, 28.07.2014, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 1225/771/2012

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2014 року Сватівський районний суд Луганської області

в складі: головуючого - судді Пчолкіна С.А

при секретарі Бєліковій - Грибінюк І.В.

за участю прокурора Барабаша Ю.М.

позивача - Сватівської райдержадміністрації Луганської області

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

третьої особи - ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове справу за позовом

Сватівської райдержадміністрації

до

ОСОБА_2

про позбавлення батьківських прав,

стягнення аліментів, призначення опіки,

та за зустрічним позовом

ОСОБА_2

до

служби у справах дітей Сватівської райдержадміністрації

про попередження біологічного батька щодо необхідності змінити ставлення до виховання неповнолітньої дочки, поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач Сватівська Райдержадміністрація звернулась до суду з позовом в інтересах малолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому прохає суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнути аліменти на користь ОСОБА_5, у твердій грошовій сумі, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини, відповідного віку, починаючи з дня подання до суду заяви до повноліття дитини, встановити опіку ОСОБА_4 над малолітньою ОСОБА_5

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог та суду пояснив, що ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1. Мати неповнолітньої ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_11. Шлюб між батьками дитини був розірваний 8.07.2004 року. Неповнолітня ОСОБА_5 зареєстрована в м. Києві разом з батьком, але після розлучення батьків вона проживала разом з матір'ю за іншою адресою. Майже 10 років батько з дитиною не спілкувався, матеріальної допомоги не надавав, в телефонних розмовах ображав дівчину, принижував її. На даний момент дівчина проживає з двоюрідною бабусею ОСОБА_4 та знаходиться на її утриманні.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, зі слів представника відповідача через хворобу з'явитися в судове засідання не може.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, та пояснив,

що ОСОБА_2 має бажання бачити дитину, не проти виконувати свої батьківські обов'язки по відношенню до дочки, але постійно лікується, переніс 2 операції, не може виїхати за межі району, дівчина відмовляється від подарунків, не спілкується з батьком по телефону. Не вбачає підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Підтримує заявлений ОСОБА_2 зустрічний позов у повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила, що батько дитини ОСОБА_2 повністю усунувся від батьківських обов'язків по вихованню дитини і згодна, щоб її призначили опікуном.

Допитана в судовому засідання неповнолітня ОСОБА_5, в інтересах якої пред'явлено позов, пояснила, що її мати ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_11. Шлюб між її батьками був розірваний у 2004 році. Після розлучення батьків вона проживала разом з матір'ю за іншою адресою. Майже 10 років батько з нею не спілкується, остання матеріальна допомога від нього надходила в листопаді 2013 року. Вона не бажає жити з батьком, оскільки за життя її матері, батько знущався над матір'ю, телефонні розмови з ним закінувалися її приниженням та погрозами. Крім цього, вона хоче проживати разом з тіткою ОСОБА_4, з якою вона проживає на даний час. За останні два роки батько не поздоровив її з днем народження навіть по телефону.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, третю особу, неповнолітню особу, в інтересах якої заявлено позов, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного:

Як встановлено в судовому засіданні, батьком неповнолітньої ОСОБА_5 є відповідач ОСОБА_2 (а.с. 6 т.1).

Мати ОСОБА_5 - ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с. 7 т.1). Шлюб між батьками дитини був розірваний 8.07.2004 року (а.с. 8 т.1). Після розірвання шлюбу неповнолітня ОСОБА_5 проживала разом зі своєю матір'ю. Неповнолітня ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, але на даний час проживає разом з тіткою ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 9, 10 т.1).

Відповідно до довідки №79 від 28.03.2012 року неповнолітня ОСОБА_5 дійсно навчається у 8 класі Сватівської ЗОШ 1-111 ступенів №1 (а.с. 11 т.1)

За місцем навчання ОСОБА_5 характеризується позитивно (а.с. 12 т.1). Відповідно до висновку лікарів ОСОБА_5 здорова (а.с. 13 т.1).

Згідно заяви ОСОБА_5 на ім'я начальника служби у справах дітей вбачається, що дівчина не бажає жити з батьком, так як він знущався з її матері, яка була інвалідом, ображав її. Просить позбавити його батьківських прав по відношенню до неї та бажає проживати тільки зі своєю тіткою ОСОБА_4 (а.с. 14 т.1 ).

З витягу з протоколу засідання районної комісії з питань захисту прав дитини від 22.03.2012 року вбачається, що комісія вважає за можливе та доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої ОСОБА_5І, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15- 18 т.1).

Відповідно до висновку служби у справах дітей Сватівської РДА №1 від 25.01.2012 року служба у справах дітей Сватівської РДА вважає, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_10 може бути опікуном малолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6, що відповідає інтересам дитини (а.с. 20 т.1).

За місцем проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно (а.с.21 т.1). Відповідно до висновку про стан здоров'я ОСОБА_4 за станом здоров'я здорова та може бути опікуном (а.с. 22 т.1). Крім цього, ОСОБА_4 засудженою за кримінальними справами не значиться та в розшуку не перебуває (а.с. 23 т.1). Також ОСОБА_4 отримує дохід, достатній для утримання дитини (а.с. 24 т.1), є власником квартири (а.с. 25 т.1). Відповідно до акту обстеження від 25 жовтня 2011 року встановлено, що в квартирі ОСОБА_4 створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини. Стосунки між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 довірливі та доброзичливі. Враховуючи особисту згоду обох сторін вважати за можливе та доцільне тимчасове влаштування ОСОБА_5 в родину ОСОБА_4 до вирішення питання подальшого влаштування дитини (а.с. 26 т.1). Також відповідно до акту

обстеження житлово-побутових умов проживання кандидата в опікуни встановлено, що для

неповнолітньої створені хороші умови для її проживання (а.с. 27 т.1, ). ОСОБА_4 просила тимчасово влаштувати в її родину ОСОБА_5 (а.с. 28 т.1), таке бажання висловила також і сама ОСОБА_5 (а.с.29 т.1).

25 жовтня 2011 року служба у справах дітей Сватівської РДА вирішила малолітню ОСОБА_5 тимчасово влаштувати в родину ОСОБА_4 (а.с. 30 т.1).

Згідно заяви ОСОБА_5 просила належні їй суми перераховувати на її картковий рахунок (а.с.31 т.1).

Відповідно до довідки з місця проживання сім'ї від 23.01.2012 року ОСОБА_2 проживає та зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с. 32 т.1).

Відповідно до листа служби у справах дітей Деснянського району в м. Києві рекомендовано у межах компетенції служби провести відповідну роботу з дитиною ОСОБА_5 для повного з'ясування обставин справи для вирішення питання щодо повернення малолітньої дитини до біологічного батька (а.с. 33 т.1). ОСОБА_2 в своїх поясненнях вказав, що колишня його дружина перешкоджала його зустрічам з дитиною та він має намір забрати дочку до себе та виховувати її (а.с.34 т.1).

Службою у справах дітей Святошинської РДА в м. Києві під час бесід з ОСОБА_2 встановлено, що мати дитини перешкоджала йому спілкуватися з дочкою. Після смерті колишньої дружини він має намір забрати дитину до себе та виховувати її. (а.с.35 т.1). Відповідно до запиту на інформацію від 26.03.2012 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 звертався до позивача з запитом про стан розгляду листа служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації № 01-04-4057 від 26.12.2011 року (а.с.36 т.1).

ОСОБА_2 значиться зареєстрованим в АДРЕСА_1 з 11.08.1992 року (а.с.40, 52 т.1).

Відповідно до висновку Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації прийнято рішення про те, що ОСОБА_2 недоцільно позбавляти батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_5, надати психологічну допомогу ОСОБА_5 з метою встановлення контакту з батьком для налагодження сімейних стосунків (а.с.67-68 т.1).

ОСОБА_2 працює водієм в МПВКП «Шар», отримує стабільну заробітну плату (а.с.166 т.1), за місцем роботи характеризується позитивно (а.с.69, 167 т.1), засудженим не значиться та у розшуку не перебуває (а.с.70 т.1). Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 2 червня 2004 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с. 82 т.1).

ОСОБА_2 має незадовільний стан здоров'я, періодично проходить курси лікування в лікувальних закладах (а.с.131-136 т.1, а.с.10-13,123-124 т.2).Згідно медичної довідки щодо придатності до керування транспортним засобом ОСОБА_2 придатний до керування транспортними засобами (а.с.62 т.2).

З висновку комісії з питань захисту прав дитини Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про недоцільність позбавлення батьківських прав від 25.05.2012 року вбачається, що недоцільно позбавляти батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_5, а надати психологічну допомогу ОСОБА_5 з метою встановлення контакту з батьком для налагодження сімейних стосунків (а.с.138 т.1).

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_2 встановлено, що в квартирі ОСОБА_2 створені належні умови для проживання дитини (а.с. 139 т.1, а.с.121 т.2).

Відповідно до листа Святошинського районного в м. Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді вбачається, що ОСОБА_2 звертався з приводу надання йому психологічної допомоги щодо встановлення контакту з неповнолітньою донькою ОСОБА_5 (а.с.140 т.1). З інформаційних довідок про психологічні консультації ОСОБА_2 витікає, що ОСОБА_2 прагне бачитись з дитиною. Виявляє зацікавленість з приводу поповнення своїх знань у вихованні і відносинах з дитиною та протипоказань до зустрічей ОСОБА_2 з його неповнолітньою донькою ОСОБА_5 немає (а.с.142-143 т.1. а.с.118-120 т.2).

Квитанції та рекомендовані повідомлення про виплату поштового переказу на ім'я ОСОБА_4 вказують на те, що відповідачем ОСОБА_8 відправлялися певні грошові

суми (а.с.240-246 т.1, а.с.63-67, а.с. 147-149 т.2), але як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника позивача, третьої особи, представника відповідача ці суми є пенсією по втраті годувальника, яку отримував ОСОБА_2 та пересилав їх ОСОБА_4, аліменти за весь час були надіслані тільки в 2012 році в сумі 500 грн., потім ще 200 грн.

З листа УПФ України в Святошинському районі м. Києва вбачається, що ОСОБА_2 перебував на обліку в управлінні та отримував пенсію по втраті годувальника на доньку ОСОБА_5, пенсія призначена 26.07.2012 року, пенсія виплачувалась з 17.10.2011 р. по 31.12.2012 р. в розмірі 984 грн. Пенсійна справа з 01.01.2012 р. вибула в УПФ України в м. Сватове Луганської області (а.с.269 т.1).

Позивач Сватівська районна державна адміністрація вважає можливим і доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітньої дочки ОСОБА_5 (а.с.270 т.1).

УПФ України у Сватівському районі Луганської області, отримавши пенсійну справу по втраті годувальника на неповнолітню ОСОБА_5 08.01.2013 року, не змогла поставити її на облік, у зв'язку з тим, що в справі відсутні відомості про опікуна (а.с.271 т.1).

З заяви ОСОБА_5 вбачається, що її батько ОСОБА_2 не спілкується з нею, надсилає образливі смс, не цікавиться її навчанням та взагалі життям. ЇЇ вихованням та забезпеченням займається її тітка ОСОБА_4 (а.с.81 т.2).

З заяви ОСОБА_4 вбачається, що з вересня 2012 року ОСОБА_2 жодного разу до дитини не приїхав, матеріальної допомоги на її утримання не надав, налагодити контакт з дочкою навіть не намагався, дитині не телефонує, лише пише образливі смс. Дівчина знаходиться на її утриманні (а.с.82 т.2).

В своїй заяві на адресу начальника УПФ України в Святошинському районі м. Києва ОСОБА_2 просить витребувати зворотнє пенсійну справу з приводу втрати годувальника ОСОБА_5 з УПФ у Сватівському районі.

Згідно довідки УПФ України у Сватівському районі ОСОБА_4 перебуває на обліку в УПФ України в Сватівському районі та пенсію по втраті годувальника на ОСОБА_5 не отримує до з'ясування встановлення опікунства.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно п. 16 Постанови пленуму Верховного Суду України №3 від 20.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді прав про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

В судовому засіданні встановлю, що відповідач ОСОБА_2 на протязі 2004 -2014 років ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_5 Ці обставини підтверджені поясненнями представника позивача, третьої особи ОСОБА_4 та самої неповнолітньої ОСОБА_5, в інтересах якої пред'явлено позов. Також судом встановлено, що відповідач не піклувався про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання та підготовку до самостійного життя. Зокрема відповідач не забезпечив необхідного харчування, одягу, взуття, медичного догляду, лікування дитини, а це негативно може вплинути на її фізичний розвиток як складову виховання. Батько практично не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; телефонні розмови з дитиною закінчуються її приниженням та образами.

Залишив доньку у складний для неї час самотньою, допомоги ані на утримання дитини, ані на поховання матері не надав, морально не підтримував; за час перебування дитини в м. Сватове у її тітки ОСОБА_4 батько ОСОБА_2 жодного разу не приїхав до дитини, ніяких спроб для налагодження контакту не зробив.

Отримані ним психологічні консультації не можуть бути розцінені як спроби налагодити контакт з дитиною; адже ОСОБА_2 як доросла свідома людина, не зробив жодного дієвого кроку назустріч своїй неповнолітній дитині.

З моменту розірвання шлюбу та по теперішній час батько практично не спілкується з дитиною. Такий висновок суду підтверджено поясненнями представника позивача та третьої особи. Крім того, сама неповнолітня ОСОБА_5 суду пояснила, що вона майже 10 років не спілкувалася з батьком, оскільки її спогади про спільне життя з ним вкрай негативні, так як батько знущався як морально, так і фізично з її матері, інваліда 1 групи. Все це було в її присутності. Матеріальної допомоги на її утримання батько не давав, аліменти не сплачував. До цього часу батько до доньки не приїжджав.

За 10 років батько жодного разу не звернувся до органів опіки та піклування чи суду із заявою про визначення способу його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, у тому числі встановлення місця зустрічі з дитиною, тому твердження відповідача ОСОБА_2, що його покійна дружина, а в подальшому і ОСОБА_4 перешкоджали його спілкування з дитиною, є такими, що не заслуговують на увагу.

Посилання ОСОБА_2, що йому не повідомили про те, що неповнолітня дитина потребує матеріальної підтримки, є голослівним, і лише підтверджує відсутність батьківської турботи за донькою протягом тривалого часу. ОСОБА_2 є дієздатною свідомою людиною, про те, що дитині кожного дня потрібно їсти, їй потрібні одяг, взуття, засоби особистої гігієни та інше, він, як батько має знати сам.

Крім того, сам факт подачі відповідачем ОСОБА_2 зустрічного позову з вимогою попередити біологічного батька про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітньої доньки, поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків, суд розцінює, як визнання відповідачем неналежного виконання ним своїх батьківських обов'язків по відношенню до неповнолітньої дочки.

Вищевикладені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 166 СК України, суд одночасно з позбавленням батьківських прав може за вимогою позивача вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька або у твердій грошовій суду.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, дітей, інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи ті обставини, що відповідач належної матеріальної допомоги на утримання дитини тривалий час з 2004 року не надавав, суд вважає необхідним також задовольнити позов і в частині стягнення аліментів з відповідача на користь ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно ч. 4 ст. 60 цивільного кодексу України суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Під час розгляду справи судом також встановлено, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 повністю позбавлена батьківського піклування.

Відповідно до висновку служби у справах дітей Сватівської РДА №1 від 25.01.2012 року служба у справах дітей Сватівської РДА вважає, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_10 може бути опікуном малолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6, що відповідає інтересам дитини.

На даний час неповнолітня дитина проживає разом з ОСОБА_4, знаходиться на її утриманні, між ними склалися довірливі стосунки, дівчина бажає, щоб тітка була призначена її опікуном, проти цього не заперечує і сама ОСОБА_4, вона має змогу виховувати та утримувати дитину.

Перешкод для встановлення опіки та призначення ОСОБА_4 опікуном над неповнолітньою ОСОБА_5 відповідно до ст. 64 ЦК України судом не встановлено.

З урахуванням всебічного вивчення матеріалів справи та мотивів, на підставі яких заінтересована особа ОСОБА_4 бажає бути опікуном, суд вважає необхідним в цій частині позов також задовольнити.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що первісний позов підлягає повному задоволенню, зустрічний позов задоволенню не підлягає за безпідставністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. 164, 165, 166, 180-182, Сімейного кодексу України;

ст. 60,64 ЦК України;

ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Сватівської райдержадміністрації до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, призначення опіки - задовольнити у повному обсязі.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9 по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

Стягнути аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9 на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини від доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 квітня 2012 року та до досягнення дитиною повноліття на її картковий рахунок НОМЕР_1, відкритий у Сватівському відділенні Луганської філії Приватбанку (рахунок установи банку НОМЕР_2 в Луганській філії Приватбанку, МФО 305299, ЗКПО 14360570).

Встановити опіку над малолітньою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

Призначити опікуном ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10 над малолітньою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до служби у справах дітей Сватівської райдержадміністрації про попередження біологічного батька щодо необхідності змінити ставлення до виховання неповнолітньої дочки, поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків - відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Сватівський районний суд шляхом подачі в 10- денний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення, а особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С.А. Пчолкін