Ухвала суду № 59977575, 29.08.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

У.н. 415/3149/16-к

Н.п. 1-кп/415/426/16

У Х В А Л А

Іменем України

29.08.16 м. Лисичанськ

Колегія суддів Лисичанського міського суду Луганської області

у складі головуючого судді Суббота М.І.

суддів Березіна А.Г.

ОСОБА_1

за участю секретаря Гуртової К.О.

прокурора Ковальов А.М.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, кв. Дружби народів, 20/109, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 113 КК України,, заявлене прокурором під час підготовчого судового засідання 29.08.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

01 липня 2016 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22016130000000024 від 02.02.2016 року у відношенні ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.113 КК України.

У відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою Лисичанського міського суду від 22.07.2016 року застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який спливає 19.09.2016 року, у звязку з чим, під час судового засідання прокурор звернувся до Лисичанського міського суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №22016130000000024 від 02.02.2016 року.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.113 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за який, згідно санкції статті, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 10-ти до 15-ти років, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, ризики не зменшились. Про те що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення відповідно до ч. 1 ст.178 КПК України свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3. у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.113 КК України. Враховуючи що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 спливає, просив суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

Захисник ОСОБА_2 та обвинувачений заперечували проти продовження строку тримання під вартою.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у п. 74 рішення від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України» відповідно до якої «відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали, чи можливо належним чином продовжити (якщо так, то за яких умов) застосування на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства», «не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції».

Згідно пунктів 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; … 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_3. обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 113 КК України, який відповідно до санкції статті карається позбавленням волі від 10-ти до 15-ти років та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України»).

Також суд зазначає, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик переховування цієї особи від правосуддя.

При цьому зазначено, що небезпека переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Вказані суспільні інтереси, на думку колегії суддів, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу перевагу, ніж правила про повагу до свободи особи , а тому продовження обвинуваченому строків тримання під вартою є виправданим.

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також відсутність підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, суд вважає можливим клопотання прокурора задовольнити та продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 318, 372 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3, 06 березня 1980року народження - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 113 КК України на 60 днів, тобто по 27 жовтня 2016 року, включно.

Дана ухвала діє до 27 жовтня 2016 року, включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І.Суббота

Судді: А.Г.ОСОБА_4 ОСОБА_1