Рішення № 59976970, 25.08.2016, Долинський районний суд Кіровоградської області

Справа № 388/670/16-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

25.08.2016 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

прокурора Волковської С.В.,

представника ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі ОСОБА_2 районної державної адміністрації Кіровоградської області, комунального закладу «ОСОБА_2 центральна районна лікарня» ОСОБА_2 районної ради Кіровоградської області, Кіровоградської обласної державної адміністрації, комунального закладу «Кіровоградська обласна лікарня» Кіровоградської обласної ради про відшкодування витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року заступник керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду з цим позовом в інтересах ОСОБА_2 районної державної адміністрації Кіровоградської області, комунального закладу «ОСОБА_2 центральна районна лікарня» ОСОБА_2 районної ради Кіровоградської області, Кіровоградської обласної державної адміністрації, комунального закладу «Кіровоградська обласна лікарня» Кіровоградської обласної ради, посилаючись на те, що 23 серпня 2014 року о 02.10 годині на проїзній частині поблизу будинку № 7 по вулиці Щорса у м. Долинській Кіровоградської області між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникла сварка, у ході якої ОСОБА_3 умисно наніс два удари кулаками рук в обличчя ОСОБА_4, а саме в область верхньої та нижньої щелепи, внаслідок чого ОСОБА_4 утратив свідомість, упав на проїзну частину вулиці, при цьому вдарившись потиличною ділянкою голови об цементно-бетонне покриття проїзної частини.

У результаті вищезазначених дії ОСОБА_3, потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеня тяжкості, перелому скулової дуги справа, забою мяких тканин нижньої щелепи зліва, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 155 від 24 жовтня 2014 року відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що викликали тривалий розлад здоровя більш ніж 21 день.

Дії ОСОБА_3 органами досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК України, тобто спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_4 внаслідок дій ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні комунального закладу «ОСОБА_2 центральна районна лікарня» ОСОБА_2 районної ради Кіровоградської області у період з 23 серпня 2014 року по 29 серпня 2014 року, тобто сім ліжко-днів, внаслідок чого цим медичним закладом понесено витрати на лікування ОСОБА_4 у розмірі 1096,34 грн.

ОСОБА_4 також у період з 29 серпня 2014 року по 12 вересня 2014 року, тобто чотирнадцять ліжко-днів знаходився на стаціонарному лікуванні у комунальному закладі «Кіровоградська обласна лікарня» Кіровоградської обласної ради, внаслідок чого цим медичним закладом на його лікування витрачено 4022,60 грн.

Вищезазначені грошові кошти витрачені лікувальними заклади на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4 підлягають стягненню з особи, яка завдала шкоду, тобто відповідача ОСОБА_3

У судовому засіданні прокурор Долинського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5, що діє в інтересах позивачів ОСОБА_2 районної державної адміністрації Кіровоградської області, комунального закладу «ОСОБА_2 центральна районна лікарня» ОСОБА_2 районної ради Кіровоградської області, Кіровоградської обласної державної адміністрації, комунального закладу «Кіровоградська обласна лікарня» Кіровоградської обласної ради, позов підтримала за обставин зазначених у ньому, попросила позов задовольнити. Не заперечує проти проведення заочного розгляду цієї цивільної справи та винесення заочного рішення.

Представник комунального закладу «ОСОБА_2 центральна районна лікарня» ОСОБА_2 районної ради Кіровоградської області ОСОБА_1 позов підтримала за обставин зазначених у ньому, попросила позов задовольнити, не заперечує проти винесення у справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не зявився, повідомлявся про місце і час розгляду справи згідно положень ч. 5 ст. 74 ЦПК України, про причину неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надіслав.

Оскільки відповідач, який належним чином повідомлений та від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності у судове засідання не зявився, суд уважає ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представника одного з позивачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 27, ст. 57 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобовязані подати усі наявні у них докази або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться до початку розгляду справи по суті. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що 23 серпня 2014 року о 02.10 годині на проїзній частині поблизу будинку № 7 по вулиці Щорса у м. Долинській Кіровоградської області між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникла сварка, у ході якої ОСОБА_3 умисно наніс два удари кулаками рук в обличчя ОСОБА_4, а саме в область верхньої та нижньої щелепи, внаслідок чого ОСОБА_4 утратив свідомість, упав на проїзну частину вулиці, при цьому вдарившись потиличною ділянкою голови об цементно-бетонне покриття проїзної частини.

Внаслідок вищезазначених дій ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи № 155 від 24 жовтня 2014 року спричинено такі тілесні ушкодження: закрита черепно мозкова травма; забій головного мозку середнього ступеня тяжкості; перелом скулової дуги справа; забій мяких тканин нижньої щелепи зліва. Ці тілесні ушкодження мають загальні ознаки дії тупого предмета (предметів). Тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок травматичного впливу у ділянку обличчя з послідуючим падінням та ударом потиличної ділянки голови з формуванням зони забою головного мозку скроневої ділянки зліва за механізмом протиудару. Тілесні ушкодження могли виникнути у строк указаний у постанові. Ці тілесні ушкодження мають ознаки середнього ступеня тяжкості, а саме такі, що викликали тривалий розлад здоровя більше двадцяти одного дня.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 1 грудня 2014 року закрито кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014120150000556 від 23 серпня 2014 року за ч. 1 ст. 122 КК України щодо ОСОБА_3 у звязку із відмовою потерпілого від приватного обвинувачення (а. с. 7).

Той факт, що ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 тілесні ушкодження підтверджено матеріалами досудового розслідування, зокрема протоколом допиту свідка ОСОБА_6, згідно якого 23 серпня 2014 року близько 02.00 години на проїзній частині вулиці Щорса у м. Долинській Кіровоградської області між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник конфлікт, внаслідок якого ОСОБА_4 намагався нанести ОСОБА_3 удари кулаком в обличчя, однак той уникав ударів. Коли ОСОБА_4 наздоганяв ОСОБА_3 спіткнувся та впав на проїзну частину вилиці та вдарився. Від цього падіння втратив свідомість.

Показаннями свідка ОСОБА_7 підтверджено той факт, що 23 серпня 2014 року близько 02.00 години на проїзній частині вулиці Щорса у м. Долинській Кіровоградської області між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник конфлікт. Стоячи на вулиці почув звук удару. Побачив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стояли один навпроти один й у цей момент ОСОБА_4 впав спиною на проїзну частину дороги, вдарившись при цьому задньою частиною голови об покриття дороги.

Згідно показань ОСОБА_3, 23 серпня 2014 року близько 02.00 години на проїзній частині вулиці Щорса у м. Долинській Кіровоградської області між ним та ОСОБА_4 виник конфлікт. Під час цього конфлікту ОСОБА_4 наніс йому тілесні ушкодження. Під час конфлікту відвернувся від ОСОБА_4 та коли повернувся побачив, що ОСОБА_4 лежить на спині на проїзній частині дороги без свідомості.

Відповідно до показань ОСОБА_4, 23 серпня 2014 року близько 02.00 години на проїзній частині вулиці Щорса у м. Долинській Кіровоградської області між ним та ОСОБА_3 виник конфлікт. Під час конфлікту ОСОБА_3 раптово кулаком правої руки наніс удар в обличчя, а саме в область щелепи зліва. Внаслідок цього удару впав на спину, вдарився головою об бетонне покриття дороги та втратив свідомість.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 166 від 27 жовтня 2014 року, тілесні ушкодження у ОСОБА_4 виникли не менш ніж від двох травматичних ударів у ділянку голови. Тілесні ушкодження у ОСОБА_4 могли виникнути за тих обставин на які вказує ОСОБА_4 у протоколі допиту від 10 жовтня 2014 року. У протоколі допиту свідка ОСОБА_7 зазначено, що не бачив куди саме було нанесено удар ОСОБА_4, а тому неможливо обєктивно судити про можливість утворення тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження у ОСОБА_4 не могли виникнути за обставин указаних ОСОБА_3 У протоколі допиту ОСОБА_8 від 2 вересня 2014 року зазначено, що не бачив як саме ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, а тому неможливо обєктивно судити про можливість утворення тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження у ОСОБА_4 могли виникнути внаслідок удару кулаком в область щелепи з наступним падінням з висоти власного зросту на дорожню поверхню.

З огляду на вищезазначене, враховуючи характер тілесних ушкоджень отриманих ОСОБА_4 під час конфлікту із ОСОБА_3, а саме те, що ОСОБА_4 під час цього конфлікту отримав тілесні ушкодження, зокрема перелому скулової дуги справа, забою мяких тканих нижньої щелепи зліва, що могли виникнути виключно внаслідок дії тупого предмета (предметів), зважаючи на механізм спричинення тілесних ушкоджень, що відображений у показаннях учасників події, слід дійти висновку, що показання ОСОБА_3 та ОСОБА_6 не відповідають механізму та виду отриманих ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, а саме внаслідок цих показань ОСОБА_4 не міг отримати попередньо зазначені тілесні ушкодження, що підтверджується, зокрема й висновком судово-медичної експертизи № 166 від 27 жовтня 2014 року. У свою чергу цим же висновком судово-медичної експертизи № 166 від 27 жовтня 2014 року підтверджується правдивість показань ОСОБА_4 щодо механізму нанесення йому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень. З показань свідка ОСОБА_7 слідує, що ОСОБА_4 упав на спину на проїзну частину дороги стоячи лицем до ОСОБА_3, при цьому не бачив самого удару внаслідок якого ОСОБА_4 упав. Ці показання ОСОБА_7 підтверджують неправдивість показань ОСОБА_3, оскільки той указує, що у момент падіння знаходився до ОСОБА_4 спиною. Показання ОСОБА_9 доводять обґрунтованість доводів ОСОБА_4 щодо механізму спричинення йому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, оскільки останній стоячи навпроти ОСОБА_4 шляхом нанесення ударів кулаками міг спричинити тілесні ушкодження, зокрема у виді перелому скулової дуги справа, забою мяких тканих нижньої щелепи зліва, що також відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до інформації головного лікаря комунального закладу «ОСОБА_2 центральна районна лікарня» ОСОБА_2 районної ради Кіровоградської області № 652/01-13 від 12 квітня 2016 року ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні з 23 по 29 серпня 2014 року. Вартість перебування в лікарні становить: серпень 2014 року сім ліжко-днів х 156,62 грн (вартість одного ліжко-дня) = 1096,34 грн (а. с. 4).

Згідно інформації заступника головного лікаря комунального закладу «Кіровоградська обласна лікарня» Кіровоградської обласної ради № 1806/01-19/06 від 12 квітня 2016 року ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні з 29 серпня 2014 року по 12 вересня 2014 року, тобто чотирнадцять ліжко-днів. Вартість лікування за фактичними витратами склала без вартості медикаментів придбаних хворим за власні кошти, виходячи з вартості ліжко-дня у цьому відділенні: за серпень 2014 року два ліжко-дні х 281,35 (вартість одного ліжко-дня) = 562,70 грн; за вересень 2014 року дванадцять ліжко-днів х 288,28 грн (вартість одного ліжко-дня) = 3459,36 грн. Всього: 4022,06 грн (а. с. 5).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

За змістом Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 р. N 545 сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування вдень. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання. Визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора. Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного державного бюджету (Республіки Крим, місцевого чи регіонального самоврядування), або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 року N 11«Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» звернуто увагу судів на те, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.

За загальним правилом для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи. Неправомірною поведінкою можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди.

Матеріалами досудового розслідування доказано той факт, що внаслідок неправомірних, винних дій відповідача у справі ОСОБА_3 потерпілому у справі ОСОБА_4 було завдано тілесних ушкоджень. За наявності цього ОСОБА_4 перебував на лікуванні у комунальному закладі «ОСОБА_2 центральна районна лікарня» ОСОБА_2 районної ради Кіровоградської області. Строк лікування становив сім днів, а саме з 23 серпня по 29 серпня 2014 року. Загальна вартість лікування у попередньо зазначений період становить 1096,34 грн. ОСОБА_4 також внаслідок цих дій перебував на лікуванні у комунальному закладі «Кіровоградська обласна лікарня» Кіровоградської обласної ради. Строк лікування становив чотирнадцять днів, а саме з 29 серпня по 12 вересня 2014 року. Загальна вартість лікування у попередньо зазначений період становить 4022,06 грн. Злочинне діяння відповідача ОСОБА_3 та перебування потерпілого ОСОБА_4 на лікуванні у комунальному закладі «ОСОБА_2 центральна районна лікарня» ОСОБА_2 районної ради Кіровоградської області та комунальному закладі «Кіровоградська обласна лікарня» Кіровоградської обласної ради, є у безпосередньому причинному звязку, а відповідно у сукупності всі елементи складу, що дає підстави для прийняття судом рішенням про задоволення позову.

Відповідно до вищевикладеного, підлягає задоволенню цей позов прокурора в інтересах ОСОБА_2 районної державної адміністрації Кіровоградської області, комунального закладу «ОСОБА_2 центральна районна лікарня» ОСОБА_2 районної ради Кіровоградської області, Кіровоградської обласної державної адміністрації, комунального закладу «Кіровоградська обласна лікарня» Кіровоградської обласної ради до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 6 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час звернення до суду) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», установлена у 2016 році мінімальна заробітна плата, у місячному розмірі з 1 січня 1378 грн.

З огляду на вищезазначене, з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 551,20 грн, тобто 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, станом на 1 січня 2016 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1166, 1206 ЦК України, ст. ст. 11, 15, 16, 30, 60-62, 64, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-228, 294 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі ОСОБА_2 районної державної адміністрації Кіровоградської області, комунального закладу «ОСОБА_2 центральна районна лікарня» ОСОБА_2 районної ради Кіровоградської області, Кіровоградської обласної державної адміністрації, комунального закладу «Кіровоградська обласна лікарня» Кіровоградської обласної ради про відшкодування витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 районного бюджету Кіровоградської області (р/р № 35411001050190, банк Головне управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області, МФО 823016, код 01995154) витрати понесені комунальним закладом «ОСОБА_2 центральна районна лікарня» ОСОБА_2 районної ради Кіровоградської області на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4 в розмірі 1096,34 грн (одна тисяча девяносто шість гривень 34 копійки).

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кіровоградського обласного бюджету (р/р № 35419001027932, банк Головне управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області, МФО 823016, код 01994942) витрати понесені комунальним закладом «Кіровоградська обласна лікарня» Кіровоградської обласної ради на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4 в розмірі 4022,06 грн (чотири тисячі двадцять дві гривні 6 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 551,20 грн (пятсот пятдесят одну гривню 20 копійок) судового збору (рахунок № 31211206700160, МФО 823016, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, код 37983323, код класифікації бюджетів 22030101)

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Кіровоградської області через Долинський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 29 серпня 2016 року.

Суддя Долинського районного суду ОСОБА_10