Постанова № 59975485, 25.08.2016, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/1172/14-а

УХВАЛА

іменем України

25 серпня 2016 року м. Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді Коренюка В.П., розглядаючи у письмовому провадженні у приміщенні суду в місті Коростені адміністративну справу за заявою ОСОБА_1 про судовий контроль за виконанням судових рішень по адміністративному позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області про визнання дій протиправними, -

в с т а н о в и в :

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з даною заявою, в якій зазначив, що 20 липня 2004 року у зв'язку із досягненням віку для виходу на пенсію згідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідачем йому призначена пенсія державного службовця на умовах, передбачених ст.37 Закону України "Про державну службу" у розмірі 83% від заробітної плати працюючого судді. З 1 січня 2013 року на підставі ст.129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розмір його заробітної плати збільшився, а також рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11.03.2014 року, яке залишено в силі ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 року відповідача було зобов'язано здійснити перерахунок пенсії та провести її нарахування з 1 листопада 2013 року виходячи із заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді судді з урахуванням проведених виплат та 25 червня 2014 року видано виконавчий лист. Постановою державного виконавця від 27 червня 2014 року було відкрито виконавче провадження. Оскільки у судовому рішенні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області не було зазначено величину нарахування та розмір нарахування пенсії відповідач при перерахунку пенсії на власний розсуд, без його згоди, визначив величину розміру нарахування пенсії з 83 % до 80 % та провів обмеження нарахування пенсії на підставі Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", не зважаючи на те, що у мотивувальній частині постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 березня 2014 року, залишеним у силі Житомирським апеляційним адміністративним судом 20 травня 2014 року зазначено, що згідно ст.22 Конституції України не допускається будь-яких обмежень у правах громадян за ознаками майнового стану, зокрема в залежності від отримання працюючими пенсіонерами заробітної плати.

Однак відповідач, виконуючи рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, в порушення вимог ст.22 Конституції України та ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної реформи" вчинив протиправні дії, якими обмежив його право на належний рівень пенсійного забезпечення, а саме, свавільно зменшив величину розміру раніше нарахованої пенсії та застосував обмеження, які не повинен був застосовувати.

Тому він вважаючи, що судове рішення для відповідача є не зрозумілим, звернувся до суду із заявою у порядку ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України про роз'яснення судового рішення.

Житомирський апеляційний адміністративний суд скасовуючи ухвалу Коростенського міськрайонного суду від 14 серпня 2014 року про задоволення заяви вказав, що в рішенні суду першої інстанції чітко і зрозуміло зазначено нормативно - правові акти, якими керувався суд вирішуючи спір, та відповідно до яких відповідачу необхідно проводити нарахування та виплату пенсії.

З огляду на висновок суду апеляційної інстанції державний виконавець постановою від 22.12.2014 року наклав на боржника штраф в розмірі 1360 грн.

Тепер Житомирський апеляційний адміністративний суд, залишаючи у силі ухвалу Коростенського міськрайонного суду про задоволення позову боржника щодо визнання постанови державного виконавця про накладення штрафу незаконною вказав, що на момент виконання виконавчого листа, до законодавства України з питань призначення та перерахунку пенсії, призначених відповідно до Закону " Про державну службу" було внесено зміни щодо відсотків та максимального розміру пенсії. При цьому, судове рішення, виконавчий лист та вимога державного виконавця не містили вказівки щодо порядку застосування положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної реформи" при перерахунку пенсії ОСОБА_1 З огляду на обумовлені положення законодавства та встановлені обставини справи (щодо відсутності у рішенні суду вказівки: на відсотки які слід застосувати при перерахунку пенсії ОСОБА_1; на порядок застосування обмежень максимального розміру пенсії, встановленого Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної реформи" при зазначеному перерахунку пенсії), колегія суддів прийшла до висновку про наявність поважних причин через які управління Пенсійного фонду України в Малинському районі було позбавлено можливості належного виконання рішення суду, виконавчого листа та вимоги державного виконавця в частині застосування належного позивачу базового відсотку (83% від заробітної плати діючого судді) та не поширення обмежень щодо максимального розміру пенсії. Незважаючи на наявність обставин, які ускладнили виконання судового рішення (відсутність у рішенні відсотків для перерахунку пенсії, відсутність положень щодо застосування чи не застосування обмежень максимальним розміром), державний виконавець всупереч положенням ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України не вжив своєчасних заходів щодо забезпечення належного виконання боржником рішення суду та виконавчого листа шляхом звернення до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання вказаного судового рішення.

На підставі вказаних роз'яснень Житомирського апеляційного адміністративного суду, державний виконавець звернувся до суду першої інстанції із заявою про встановлення порядку виконання рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 березня 2014 року про перерахунок та нарахування пенсії.

Ухвалою цього суду, у задоволенні подання державного виконавця відмовлено з посиланням на те, що встановлення порядку виконання судового рішення може змінити судове рішення по суті.

Житомирський апеляційний адміністративний суд, визнавши ухвалу суду першої інстанції законною вказав, що контроль за виконанням судових рішень здійснюється через розгляд адміністративними судами заяв про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень. А згідно ч.9 ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України, абзац 4, заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.

Оскільки різними складами колегій Житомирського апеляційного адміністративного суду давалися різні тлумачення щодо виконання постанови Коростенського міськрайонного суду від 11 березня 2014 року і він погоджувався з їхніми рішеннями, тому пропустив строк подачі заяви про визнання протиправними дій відповідача з дня коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду, а тому процесуальний строк встановлений законом, він вважає, що пропустив з поважної причини, який просив поновити.

В судове засідання позивач не з'явився, але надав суду заяву, в якій просив суд розглядати його заяву без його участі та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання теж не з'явився, але надав суду заперечення проти позову, в яких просив справу розглядати без участі представника, а заяву залишити без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення.

Відповідно до частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Згідно ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України - "Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами."

Проаналізувавши матеріали справи в сукупності з наданими сторонами доказами, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що з 20.07.2004 року позивачу призначено пенсію державного службовця на умовах, передбачених ст.37 Закону України "Про державну службу" у розмірі 83% від заробітної плати працюючого судді. Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11.03.2014 року, яку залишено в силі ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 року - зобов'язано відповідача провести перерахунок, отримуваної ОСОБА_1 пенсії державного службовця з 01 листопада 2013 року відповідно до Закону України "Про державну службу", виходячи із заробітної плати працюючого судді, а також нарахувати пенсію відповідно до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу", виходячи із заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді судді з урахуванням проведених виплат.

24.07.2014 року відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії позивачу, з посиланням на те, що перерахунок раніше призначених пенсій згідно статті 37-1 Закону України "Про державну службу" проводиться у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, оскільки такого підвищення не відбулося, позивач не має права на перерахунок пенсії.

Суд приходить до висновку, що така відмова відповідача є протиправною та суперечить нормам ст.37-1 Закону України "Про державну службу".

Свій висновок суд мотивує тим, що правовий статус суддів та гарантії їх незалежності визначені Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07 липня 2010 року (у редакції закону № 3668), що відповідає ч.1 ст.126 Конституції України, згідно з якою незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України.

Конституційним судом України викладені правові позиції стосовно гарантій незалежності суддів в рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 та від 03.06.2013 року № 3-рп/2013.

Згідно вказаних рішень, визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо).

На суддів поширюється положення ст.ст.37, 37-1 Закону України "Про державну службу".

Діяльність суддів, встановлення їм розміру заробітної плати регулюється Законом України "Про судоустрій і статус суддів", прийнятий 08 липня 2010 року, зі змінами та доповненнями, внесеними в тому числі і Бюджетним кодексом України.

Відповідно до ст.129 Бюджетного Кодексу України - відмінна від попередньої суддівська винагорода, що за змістом відповідає заробітній платі судді, регулюється Законом України "Про судоустрій і статус суддів", Законом України "Про Конституційний Суд України" і не може визначатися іншими нормативними актами.

Відповідно до ч.2 ст.129 Закону України "Про судоустрій у статус суддів" - винагорода суддів складається з окладу та доплат за: 1) вислугу; 2) перебування на посаді в суді; 3) науковий ступень; 4) робота, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Частиною 3 ст.129 Закону визначений посадовий оклад судді місцевого суду у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, що проваджується поетапно: з 01 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат, з 01 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат і так далі - до 2015 року.

Відповідно до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу", у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Оскільки розмір заробітної плати підвищився, то позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до ст.37-1 Закону України "Про державну службу".

Чинна редакція наведених статей Закону України "Про державну службу" (текст статті 37 у редакції Закону України від 8 липня 2011 року "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи") передбачає, що пенсійний вік державних службовців та граничний вік перебування на державній службі, який на сьогодні становить 65 років, не збігаються.

Також, ст.37 Закону України "Про державну службу" встановлено, що особі, якій призначена пенсія відповідно до цієї статті та яка продовжує працювати на державній службі, виплачується пенсія у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а після звільнення - у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про державну службу".

Згідно із ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення відповідного віку та наявності відповідного страхового стажу.

Пенсія, призначена відповідно до зазначеної статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про державну службу", з урахуванням ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно зі статтею 37 Закону України "Про державну службу" пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

Зазначеною статтею в редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" встановлено, що особі, якій призначена пенсія відповідно до цієї статті та яка продовжує працювати на державній службі, виплачується пенсія у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а після звільнення - у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про державну службу".

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2013 року.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що підвищення посадових окладів працюючим суддям з 01.01.2013 року дає підстави для перерахунку пенсій суддям, що отримують пенсії як державні службовці після звільнення, а тому позивач набув право на перерахунок пенсії згідно ст.37-1 Закону України "Про державну службу".

А тому заява обґрунтована та така, що підлягає до задоволення.

Тобто відповідач - управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області вчинив протиправні дії при виконанні постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11.03.2014 року щодо зменшення величини раніше нарахованої пенсії, тобто з 83 відсотків до 80 відсотків від заробітної плати працюючого судді, як такі, що суперечать ст.22 Конституції України.

Також відповідач - управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області вчинив протиправні дії щодо застосування норм Закону України від 8.07.2011 року "Про заходи щодо законодавчого забезпеченню реформування пенсійної системи" при виконанні постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11.03.2014 року щодо перерахунку та нарахування пенсії, якими проведено обмеження максимального розміру пенсії для осіб, які втратили працездатність до 10 прожиткових мінімумів відносно суддів, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду № 3-рп/2013 від 03.06.2013 року.

Адже відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вказаних роз'яснень Житомирського апеляційного адміністративного суду державний виконавець звернувся до суду першої інстанції про встановлення порядку виконання рішення Коростенського міськрайонного суду від 11 березня 2014 року про перерахунок та нарахування пенсії. Ухвалою цього суду, у задоволенні подання державного виконавця відмовлено з посиланням на те, що встановлення порядку виконання судового рішення може змінити судове рішення по суті. Житомирський апеляційний адміністративний суд визнавши ухвалу суду першої інстанції законною вказав, що контроль за виконанням судових рішень здійснюється через розгляд адміністративними судами заяв про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень. Згідно ч.9 ст.267 КАС України, абзац 4, заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.

Відповідно до ч.1 ст.102 Кодексу адміністративного судочинства України - "Пропущений з поважних причин процесуальний строк встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі."

Враховуючи, що різними складами колегій Житомирського апеляційного адміністративного суду давалися різні тлумачення щодо виконання постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 березня 2014 року і ОСОБА_1 погоджувався з їхніми рішеннями, тому суд вважає, що останній пропустив строк подачі заяви про визнання протиправними дій відповідача з поважних причин, тобто з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду, а тому процесуальний строк встановлений законом, підлягає поновленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 8 - 12, 69, 71, 94, 104 - 106, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про судоустрій та статус суддів", Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст.37, 37-1 Закону України "Про державну службу", суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати пропущений ОСОБА_1 процесуальний строк для подачі заяви про оскарження дій відповідача, як такий, що пропущено з поважних причин та поновити його.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області при виконанні постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11.03.2014 року щодо зменшення величини раніше нарахованої пенсії ОСОБА_1, тобто з 83 відсотків до 80 відсотків від заробітної плати працюючого судді, як такі, що суперечать ст.22 Конституції України.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області щодо застосування норм Закону України від 8.07.2011 року "Про заходи щодо законодавчого забезпеченню реформування пенсійної системи" при виконанні постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11.03.2014 року щодо перерахунку та нарахування пенсії ОСОБА_1, якими проведено обмеження максимального розміру пенсії для осіб, які втратили працездатність до 10 прожиткових мінімумів відносно суддів, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03.06.2013 року.

Постанова Коростенського міськрайонного суду Житомирської області може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а особою, яка не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії даної постанови.

Суддя Коростенського міськрайонного суду

Житомирської області В. П. Коренюк