Постанова № 59970680, 22.08.2016, Новоодеський районний суд Миколаївської області

22.08.2016

справа №482/1055/16-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 серпня 2016 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Гажі О.П.,

секретаря судового засідання Шведової Я.О.,

з участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу адміністративного судочинства за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в м. Миколаєві Миколаївської області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2016 року позивач звернувся в суд із вказаним адміністративним позовом до відповідача - суб'єкта владних повноважень.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що 17.07.2016 року посадовою особою відповідача була винесена постанова, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Відповідно до вказаної постанови, його визнано винним в порушенні пункту 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху, а саме в тому, що він 17.07.2016 року, керуючи автомобілем «ЗАЗ Део», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по проспекту Героїв Сталінграду в м. Миколаєві Миколаївської області, біля зупинки громадського транспорту «Ательє» проїхав світлофорний об'єкт на заборонений «червоний» сигнал світлофора.

Посилаючись на незаконність оспарюваної ним постанови, мотивуючи тим, що Правил дорожнього руху він не порушував, здійснив проїзд перехрестя у відповідності до ПДР України на дозволений - «зелений» сигнал світлофора, в зв'язку з чим, дії посадової особи відповідача вважає протиправними, який без складання протоколу, без надання можливості викласти йому свої пояснення і скористатися правовою допомогою, відразу ж на місці зупинки виніс цю постанову, просив суд визнати дії інспектора поліції УПП в м. Миколаєві щодо накладення на нього адміністративного стягнення протиправними, просив скасувати постанову ПС2 №598240 від 17.07.2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 425 гривень.

Позивач в судовому засідання позов підтримав та, посилаючись на те, що він не порушував правил дорожнього руху, а дії працівника поліції вважає протиправними, безпідставними, а прийняте рішення незаконним, бездоказовим, просив суд його позов задовольнити повністю.

Представник відповідача, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився.

На адресу суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення на позов.

В обґрунтування своїх письмових заперечень, представник відповідача зазначив, що дії інспектора поліції являються законними та такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Зазначає, що поскільки водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ЗАЗ Део», проїхав світлофорний об'єкт по проспекту Героїв Сталінграду в м. Миколаєві біля зупинки громадського транспорту «Ательє» на заборонений червоний сигнал світлофора, інспектором поліції Сіренком Д.К. правомірно було винесено постанову від 17.07.2016 року про накладення на водія ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень. Посилаючись на те, що згідно з ч.ч.2-3 ст.258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення у даному випадку не складається, так як правопорушник не оспорював факт вчинення ним цього правопорушення, то представник відповідача, як суб'єкта владних повноважень, не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, в зв'язку з чим, просить суд відмовити позивачу повністю в задоволені його позову.

Неявка представника відповідача в судове засідання за викликом, у відповідності до вимог ст.128 КАСУ, визнана судом без поважних причин.

Справа розглянута у відсутність представника відповідача, як суб'єкта владних повноважень, відповідно до вимог ст.128 КАС України, приймаючи до уваги наявність у справі письмових заперечень представника відповідача та достатніх даних про права та взаємовідносини сторін.

Вислухавши пояснення позивача, покази допитаного в суді свідка, дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Цей висновок суду ґрунтується на наступному.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні обставин справи, 17.07.2016 року, інспектором патрульної поліції УПП м. Миколаєва Миколаївської області старшим лейтенантом поліції Сіренко Д.К. у відношенні позивача ОСОБА_1 була винесена постанова ПС2 №598240 від 17.07.2016 року про адміністративне правопорушення, що передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

Цією постановою, за скоєння вище вказаного правопорушення на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.

В цій постанові зазначається, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ЗАЗ Део», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 17.07.2016 року, по проспекту Героїв Сталінграду, 88, в м. Миколаєві Миколаївської області, здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофора на зупинці громадського транспорту «Ательє», а саме на червоний сигнал, чим порушив вимоги п.8.7.3 «е» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.

Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачається адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, в тому числі, за проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника і т.д., що має наслідком накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі від 25 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З обставин викладених в позові і пояснень позивача, які він дав в судовому засіданні, вбачається, що позивач не визнає своєї провини у скоєні інкримінованого йому правопорушенні і, що він не вчиняв зазначеного в цій постанові правопорушення.

Згідно з позовом і поясненнями, позивач заперечує факт порушення ним ПДР України і пояснює, що він діяв у відповідності до вимог ПДР України, а саме проїхав світлофорний об'єкт біля зупинки громадського транспорту «Ательє» по проспекту Героїв Сталінграду в м. Миколаєві на зелений сигнал світлофора.

Позивач також зазначає, що доказів порушення ним ПДР України, а саме проїзду світлофорного об'єкту на заборонений «червоний» сигнал світлофору, представником відповідача суду не надано, хоча, відповідно до вимог ст.71 КАС України, представник відповідача, як суб'єкту владних повноважень, повинен був надати такі докази.

Відповідно до п.8.7.3 «е» ПДР України, на що робиться посилання в постанові у відношенні позивача від 17.07.2016 року, як на порушення Правил дорожнього руху, передбачено, що червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали світлофора - забороняють рух.

Суд зазначає, що одні лише обвинувачення ОСОБА_1 в тому, що викладене в оскаржуваній ним постанові, винесеної у відношенні нього, без зазначення і надання суб'єктом владних повноважень інших доказів, не доводять вчинення позивачем факту порушення ним вимог п. 8.7.3 «е» ПДР України і скоєння правопорушення, що передбачене ст.122 ч.2 КУпАП.

Твердження позивача, що він не порушував правил дорожнього руху, представником відповідача в судовому засіданні не спростовані і ніяких доказів на їх заперечення суду не надано.

Подані письмові заперечення відповідача на позов, не спростовують висновків суду про те, що суб'єкт владних повноважень повинен був, у відповідності до вимог чинного законодавства, ст.268 КУпАП, зафіксувати факт вчинення позивачем порушення п.8.7.3 «е» ПДР України та до прийняття рішення про накладення адміністративного стягнення, роз'яснити позивачу його права, що передбачені вищевказаною нормою та забезпечити особі його право на захист, надавши час для консультацій із захисником.

Крім того, у випадку заперечення водієм факту вчинення ним правопорушення, представник суб'єкту владних повноважень, повинен був діяти у відповідності з вимогами ч.5 ст.258 КУпАП, тобто, обов'язково скласти про виявлений факт правопорушення протокол про адміністративне правопорушення, але цього він не зробив.

Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні також обставини, що зазначені в запереченнях на позов про те, що ОСОБА_1 не заперечував факт вчинення ним зазначеного правопорушення.

Тому, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що працівником поліції, в порушення вимог ст.256 КУпАП, при виявлені цього правопорушення, не було здійснено всіх необхідних заходів передбачених законом по збиранню належних доказів вини позивача, які б підтверджували порушення ним вимог п.8.7.3 «е» ПДР України і таких доказів вини позивача, а саме: порушення ним ПДР України - матеріали постанови не містять, а в суді, представником відповідача також не доведено факту вчинення позивачем порушення п.8.7.3 «е» ПДР України.

З досліджених в суді матеріалів справи вбачається, що такої вини позивача у скоєні ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП не доведено і, в судовому засіданні відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, у відповідності до вимог ст. 71 КАС України, не надано доказів в заперечення поданих позовних вимог щодо правомірності прийнятого рішення про застосування адміністративного стягнення до позивача.

Інспектор поліції при виявлені і фіксуванні правопорушення, не склав протокол про адміністративне правопорушення у відношенні позивача, як те передбачено вимогами ст.258КУпАП, не взяв у нього пояснень по суті правопорушення у скоєні якого його обвинувачують, а відразу ж, на місці зупинки, виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.254 КУпАП, у випадку вчинення особою адміністративного правопорушення, повинен складатися протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під

розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Інспектор поліції, відповідно до вимог ст.255 КУпАП мав право скласти такий протокол, але його не склав, та не виконав вимог ст.256 цього Кодексу, в частині оформлення цього протоколу, чіткого зазначення в ньому дати, часу, місця, суті вчиненого правопорушення, анкетних даних щодо особи правопорушника, пояснень правопорушника, роз'яснення йому його прав та не вручив особі другий екземпляр цього протоколу.

Згідно зі ст.258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається у визначених частиною першою цієї статті випадках, а також, у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, повноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Як же вбачається з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи, позивач оспорював вчинення ним правопорушення, не визнавав своєї провини у порушенні ним п.8.7.3 «е» ПДР України, вказане правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не було зафіксоване в автоматичному режимі, правопорушник на місці зупинки не сплатив штрафу, в зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що інспектор поліції зобов'язаний був скласти такий протокол про адміністративне правопорушення у відношенні позивача, але цього не зробив, внаслідок чого порушив вимоги ст.ст.254,256,258 КУпАП.

Аналізуючи та оцінуючи в судовому засіданні обставини, що викладені в позові, в тому числі, пояснення позивача, порівнюючи їх з обставинами, що викладені в постанові про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що оскаржувана позивачем постанова винесена в порушення ст.ст.7, 245 КУпАП, без всебічного, об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, без надання цим обставинам належної правової оцінки, без з'ясування вини позивача та її доведеності, без дотримання вимог ст. 283 КУпАП, в порушення вимог ст.268 КУпАП, без надання позивачу можливості скористатись послугами захисника, в той же день і відразу ж, без складання протоколу, а тому ця постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути законною(ст.245 КУпАП).

Позивач у своєму позові та в поясненнях, які він надав в судовому засіданні, обґрунтував свої дії, як водія автомобіля і його аргументи та доводи не спростовані відповідачем, а тому, суд приходить до висновку, що доводи позивача відповідають фактичним обставинам справи, так як суд, керуючись засадами судочинства, всі сумніви щодо доведеності вини позивача відносить на його користь.

Суд зазначає, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Обов'язок доведення вини особи у скоєнні правопорушення, інших обставин події правопорушення, що мали місце, покладено на суб'єкта владних повноважень. Усі сумніви щодо доведеності вини суд, у відповідності до вимог ст.62 Конституції України, трактує на користь обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст.ст.287-288 КУпАП, позивач має право на оскарження постанови про застосування адміністративного стягнення, в тому числі і через суд в порядку передбаченому КАС України.

Згідно ст. 2 КАС України, до завдань адміністративного судочинства входить захист прав та свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб. У відповідності з ч.3 ст.2 КАС України, суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє законність таких дій та їх відповідність чинному законодавству.

У відповідності з вимогами ч.2 ст.162 КАС України, суд у випадку задоволення позову, може прийняти рішення, в тому числі і про визнання протиправними рішень суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

Тому, проаналізувавши та оцінивши дослідженні в судовому засіданні фактичні обставини справи, в тому числі і той факт, що позивач не визнав своєї вини у скоєні правопорушення, що зазначене у оскаржуваній ним постанові, суд приходить до висновку, що докази вини позивача в порушенні ним п.8.7.3 «е» ПДР України відсутні.

За таких, вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що постанова, якою позивача було визнано винним за ч.2 ст.122 КУпАП і піддано штрафу в розмірі 425 гривень, являється незаконною та такою, що винесена в порушення вимог ст.ст. 280, 283 КУпАП.

Виходячи з вимог і приписів ст.ст.105ч.3-4, 162 КАС України, суд приходить до висновку, що вищевказана постанова через її незаконність - підлягає скасуванню, а дії інспектора поліції Сіренка Д.К. щодо накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення по цій постанові слід визнати протиправними.

Керуючись ст.ст. 6-11, 15, 158- 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в м. Миколаєві Миколаївської області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити.

Визнати протиправною дію інспектора патрульної поліції в м. Миколаєві Миколаївської області Сіренка Д.К. по винесенню ним постанови серії ПС2 №598240 від 17.07.2016 року по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1, якою останнього визнано винним в порушенні п.8.7.3 «е» ПДР України з накладенням штрафу в розмірі 425 гривень за ст.122 ч.2 КУпАП.

Скасувати як незаконну постанову інспектора патрульної поліції в м. Миколаєві Миколаївської області Сіренка Д.К. серії ПС2 №598240 від 17.07.2016 року по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1, якою останнього визнано винним в порушенні п.8.7.3 «е» ПДР України з накладенням штрафу в розмірі 425 гривень за ст.122 ч.2 КУпАП

Постанова суду, відповідно до вимог ст.171-2 КАСУ, являється остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: