Постанова № 59969630, 22.08.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2016 року Справа № 912/2139/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів: Сизько І.А., Дмитренко Г.К.

при секретарі судового засідання Однорог О.В.

від позивача: ОСОБА_1, - представник, довіреність №693 від 09.09.2015р.

від відповідача: представник не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Олена", м. Гайворон Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.06.2016р. у справі №912/2139/16

за позовом Приватного підприємства "Валентина",

м. Бершадь Вінницької області

до Фермерського господарства "Олена",

м. Гайворон Кіровоградської області

про стягнення 343941,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 21.06.2016р. (суддя Шевчук О.Б.) позов задоволено частково. Стягнуто з Фермерського господарства "Олена" на користь Приватного підприємства "Валентина" заборгованість в сумі 153 992,09 грн, з яких: 118000,00 грн - основна заборгованість, 2323,72 грн - 3% річних, 7673,00 грн - інфляційні втрати, 25995,37 грн - пеня, а також 5159,11 грн судового збору. В іншій частині вимог про стягнення пені відмовлено з огляду на неврахування позивачем положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо обмеження розміру пені.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Фермерське господарство "Олена" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом порушені процесуальні права Відповідача, внаслідок чого неправильно встановлені обставини, що мають значення для справи та прийнято незаконне рішення. Зазначив, що договір з Позивачем не укладав, продукцію за ним не отримував, повноважень ОСОБА_2 на отримання товару не надавав, тому заборгованість перед Позивачем відсутня. Про існування справи дізнався лише після отримання рішення по суті спору, жодних інших процесуальних документів не отримував. Вважає, що суд не мав законних підстав для розгляду справи в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки повинен був відкласти розгляд справи або вжити заходів для реалізації Відповідачем права на участь у судовому засіданні відповідно до п.5 ст. 83, ст. 90 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.08.2016р. апеляційна скарга Фермерського господарства "Олена" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.06.2016р. у справі №912/2139/16 прийнята до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Сизько І.А., Герасименко І.М.

19.08.2016р. з урахуванням п.2.7.2. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Дніпропетровському апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів №1 від 07.06.2016р., у зв`язку із перебуванням судді Герасименко І.М. у відпустці, по справі здійснений автоматичний перерозподіл, за результатами якого визначено для розгляду колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Сизько І.А., Дмитренко Г.К.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2016р. справа прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Сизько І.А., Дмитренко Г.К.

Позивач проти доводів апелянта заперечив, вказує, що факт постачання товару підтверджується належними доказами, товар був отриманий самим головою фермерського господарства, який уповноважений на здійснення дій статутними документами господарства. Вважає, що відпустка голови господарства не є поважною причиною неявки на судове засідання, та відповідач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. Просить рішення суду залишити без змін.

Відповідач не використав своє законне право на участь в судовому засіданні, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду від 11.08.2016р.

Зважаючи на викладене, відсутність клопотань апелянта та достатність матеріалів справи для розгляду спору по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

При перегляді справи апеляційним судом встановлено, що 14.05.2015р. між Приватним підприємством "Валентина" як продавцем (надалі Позивач) та

Фермерським господарством "Олена" як покупцем (надалі - Відповідач) був укладений договір купівлі продажу №2/05 (далі - Договір) строком дії з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.7.1. Договору). Реквізити Договору мають підписи та відтиски печаток обох сторін, проти чого сторони не заперечують.

Відповідно до п.1.1.,1.2. Договору Позивач зобов`язався передати Відповідачу, а Відповідач зобов'язався прийняти і оплатити Гібрид кукурудзи Гран-210 в кількості 100 п.о. та Гібрид кукурудзи Солонянський в кількості 100 п.о. (надалі-товар). Вартість товару становить 118 000,00 грн.

Відповідач зобов'язується прийняти товари від Позивача і здійснити оплату в строки не пізніше 01.10.2015р. Відповідач має право оплатити за товар аванс (пункт 2.2 Договору).

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 118000,00 грн, що підтверджується накладною №4/05 від 14.05.2015р. (а.с. 10) та товарно-транспортною накладною №151 від 14.05.2015р. (а.с.23).

Товар за зазначеними документами отримав ОСОБА_2, про що свідчить його підпис в графі «отримав». Повноваження ОСОБА_2 на отримання товару підтверджуються довіреністю на отримання товару №17 від 14.05.2015р. (а.с. 11).

Оригінали вказаних документів були вивчені апеляційним судом в судовому засіданні та встановлена їх відповідність наявним в матеріалах справи копіям.

Відповідачем зобов`язання по оплаті товару не виконано, що і стало підставою для звернення із позовом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що позивач повністю виконав свої зобовязання щодо постачання обумовленого договором товару на загальну суму 118 000,00 грн.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З урахуванням п.2.2. договору покупець повинен здійснити оплату за товар не пізніше 01.10.2015р., тобто на час звернення до суду строк оплати товару є таким, що настав. Доказів оплати товару сторонами не надано, заборгованість становить 118 000,00 грн, та позовні вимоги в цій частині є законними і підлягають задоволенню.

Заперечення скаржника апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на таке. Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, громадських формувань станом на 21.06.2016р. ОСОБА_2 є керівником ФГ «Олена», тому в силу Закону діє від імені підприємства без довіреностей. Отже, заперечення Відповідачем факту видачі довіреності ОСОБА_2 не впливає на встановлення судом факту вчинення господарської операції між сторонами, бо документи на приймання-передачу товару були підписані повноважними представниками обох сторін. Таким чином, твердження Відповідача щодо не укладення Договору, ненадання повноважень на отримання товару ОСОБА_2 та неотримання товару спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими судом обставинами.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до п 5.2. Договору за прострочення платежу Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов вірного висновку, що з Відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі, який обчислюється з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ за заявлений Позивачем період, а саме: за період з 02.10.2015р. по 01.04.2016р. включно в сумі 25 995,37 грн.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат з врахуванням індексу інфляції за жовтень 2015р. квітень 2016р. 7673,00 грн та 3% річних за період з 02.10.2015р по 28.05.2016р (240 днів) правомірно задоволені судом в сумі 2 323,72 грн. В частині стягнення 3% річних у сумі 4,28 грн правомірно відмовлено як безпідставно нарахованих.

Таким чином, за результатами вирішення спору судом першої інстанції у повному обсязі встановлені обставини справи, досліджені надані докази та надана вірна правова оцінка. Рішення про стягнення з Відповідача заборгованості - 118000,00 грн, 2323,72 грн - 3% річних, 7673,00 грн - інфляційних втрат та 25995,37 грн пені є правомірним.

Як вбачається з матеріалів справи, про час та місце розгляду справи Відповідач був належним чином повідомлений судом першої інстанції за місцем реєстрації юридичної особи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.18), тому не був позбавлений права скористатися правами, наданими законодавцем відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний суд не вбачає порушень норм процесуального права в цій частині, доводи скаржника безпідставні та колегією суддів відхиляються.

Втім, колегія суддів вбачає порушення судом норм ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги були задоволені судом частково (загальна сума до стягнення з Відповідача 153 992,09 грн), судовий збір, що підлягає стягненню з Відповідача, пропорційно буде складати 2 309,89 грн.

Судом першої інстанції зазначеного враховано не було, судовий збір за розгляд позовної заяви покладений на Відповідача в повному обсязі (5159,11 грн), внаслідок чого допущено порушення норм процесуального права. В цій частині відповідно до п.4 ч.1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення підлягає відповідній зміні.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 44-49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Олена", Кіровоградська область, м. Гайворон на рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.06.2016р. у справі №912/2139/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.06.2016р. у справі №912/2139/16 змінити в частині стягнення судових витрат по сплаті судового збору, виклавши в цій частині рішення суду в наступній редакції: «Стягнути з Фермерського господарства "Олена" (26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Шкільна, 1, ідентифікаційний код 20657357) на користь Приватного підприємства "Валентина" (24400, Вінницька область, м. Бершадь, вул. Героїв України, 15, ідентифікаційний код 30072467) судовий збір за розгляд позовної заяви у сумі 2 309,89 грн (дві тисячі триста дев`ять грн 89 коп)».

В решті рішення суду залишити без змін.

Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає чинності з часу її прийнятя та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складено 25.08.2016р.

Головуючий суддяЛ.П. Широбокова

СуддяІ.А. Сизько

Суддя Г.К. Дмитренко